Рішення

від 11.10.2022 по справі 333/131/22

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/131/22

Провадження №2/333/1899/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Майстро В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява від Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , відповідно до якого просять суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги обґрунтовує тим, що на обліку служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради перебувають діти, які мають статус дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заочним рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27.05.2020р малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрано у матері - ОСОБА_3 , строком на один рік.

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00025596752 від 14.02.2020р., відомості про батька ОСОБА_1 були внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00025579304 від 13.02.2020р., відомості про батька ОСОБА_2 були внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно з рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.02.2021р. №47/35 «Про влаштування малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 » дітей влаштовано до сімейної форми виховання.

Згідно пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 24.11.2021р., як законних представників дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за час перебування дітей у дитячому будинку сімейного типу мати не цікавилась фізичним та духовним життям хлопців, жодного разу не навідувала дітей, не телефонувала.

ОСОБА_3 за час перебування дітей в дитячому будинку сімейного типу до відділу по Комунарському району служби(управління) у справах дітей Запорізької міської ради жодного разу не зверталася та своїх намірів щодо повернення дітей не повідомляла.ЇЇ поведінка суперечить інтересам малолітніх. Цей факт є грубим порушенням вимог ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. ст. 150, 155 СК України.

Дане питання було розглянуто на засіданні комісії із захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, де було прийняте рішення про доцільність звернення з позовною заявою до Комунарського районного суду м. Запоріжжя про позбавлення матері батьківських прав

Ухвалою суду від 25.01.2022 р. цивільну справу за вказаною позовною заявою, прийнято до провадження судді Варнавської Л.О. Розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження.

Зазначеною ухвалою зобов`язано районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування надати письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських 1прав ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 17.08.2022 року у справі за позовом Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

16.09.2022 року представником органу опіки та піклування РА ЗМР по Комунарському району Мельник Н.Г. надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дітей.

В судове засідання представник позивач Мельник Н.Г. не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, просила суд позовні вимоги задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 повідомлена судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явилась та не повідомила суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.3,4).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00025596752 від 14.02.2020р., відомості про батька ОСОБА_1 були внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.6, зворот)

Відомості про батька ОСОБА_2 були внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00025579304 від 13.02.2020 р.(а.с.7, зворот).

Заочним рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27.05.2020 р. справа № 333/727/20, малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрано у матері - ОСОБА_3 , строком на один рік. Стягнуто на період відібрання дітей з ОСОБА_3 на користь районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 17.02.2020 року (а.с.8-12).

18.01.2021 року ухвалою суду замінено стягувача - районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування на КЗ «Бердянська загальноосвітня санаторна школа - інтернат І-ІІІ ступенів» ЗОР (71114, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Степанянця, буд. 13, реєстраційний рахунок №UA 928201720314271001302030476, Банк Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ: 20510312) у цивільній справі № 333/727/20 за позовом районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, яка діє в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей.

Згідно з рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №47/35 від 22.02.2021 року «Про влаштування малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 » дітей влаштовано до сімейної форми виховання (а.с.13,зворот).

Відповідно до заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 07.10.2022 року, останні є батьками-вихователями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Діти постійно проживають з ними. Наразі, у зв`язку зі збройною агресією проти України та введенням в Україні воєнного стану, батьки-вихователі та діти перебувають у Німеччині. Під час перебування дітей у їх родині, біологічна мати дітей не відвідувала їх, лише одного разу дзвонила.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як міжнародні договори, так і національне законодавство в питаннях виховання дітей направлені на забезпечення найвищих інтересів дітей. У статтях 8, 9, 20 Конвенції про права дитини вживається термін «найкращі» інтереси дитини, а у ст. 3 зобов`язано усі державні та приватні установи, які займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні та законодавчі органи у всіх діях щодо дітей приділяти першочергову увагу «як найкращому забезпеченню інтересів дитини».

У частині 2 ст. 1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей записано: «предметом цієї Конвенції є підтримка - у найвищих інтересах дітей - їхніх прав...».

Стандарти Ради Європи у галузі прав людини виходять із того, що спілкування батька та дитини є ключовим моментом сімейного життя, що розуміється як зв`язок між близькими родичами. Батьківські права щодо дітей визнаються і захищаються ст..8 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України №789 від 27.02.1991 р.. Сімейне життя, як розуміється в договірних країнах, охоплює широкий спектр прав батьків, пов`язаних з турботою і опікою над їх неповнолітніми дітьми.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім`ї є першоосновою в розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Зокрема, нею передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточені. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-учасниці дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ч.1 ст.14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Із роз`яснень, наданих в п.п.15 та 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 20 від 19.12.2008 року) вбачається, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У матеріалах справи наявний висновок Районної адміністрації ЗМР по Комунарському району від 16.09.2022 року № 1336/01-37/19.03 відповідно до якого встановлено, що мати дітей - ОСОБА_3 , за час перебування дітей в дитячому будинку до відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР, остання не зверталась та своїх намірів щодо повернення дітей не повідомляла. В інтересах дітей, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації ЗМР по Комунарському району, орган опіки та піклування вважає за доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дітей - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На спростування викладеного відповідачем не надано належних та допустимих доказів.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження винної поведінки відповідача та свідомого нехтування своїми обов`язками відносно власної дитини.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами факту ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання своїх обов`язків по вихованню своїх дітей, яке виражається у тому, що вона не відвідує дітей, не цікавиться їх життям та розвитком, не забезпечує необхідне харчування, медичним доглядом, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення в дуже важливий для формування їх особистості вік; не надає дітям доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню них загальновизнаних норм моралі і не може бути для дітей прикладом та авторитетом; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей, не створює умови для отримання ними освіти. Відповідач не розуміє батьківського обов`язку, не виявляє ніяких батьківських почуттів, не займалась та не займається вихованням та утриманням синів, не замислюється про їх долю, майбутнє.

Тому, оцінивши зібрані по справі докази, врахувавши встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про застосування крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 у відношенні її малолітніх синів - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки остання тривалий час не виконує своїх батьківських обов`язків та свідомо відмовилась від такого права.

Керуючись Конвенцією про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. №789-XII, Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 150, 155, 164, 180-182, 192 Сімейного Кодексу України, ст.ст.4, 10, 11, 280-283, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянку України у відношенні її синів - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що й ого ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду

Повний текст рішення складений 11.10.2022 року.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя Л.О. Варнавська