Постанова

від 12.10.2022 по справі 592/16105/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м.Суми

Справа №592/16105/21

Номер провадження 22-ц/816/961/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач Сумська міська рада,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гриценка Бориса Миколайовича

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 липня 2022 року в складі судді Шияновської Т.В., ухвалене в м. Суми, повний текст якого складено 01 серпня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2021 року Сумська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна, а саме автогазонаповнюючої компресорної станції, загальною площею 52,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене майно розміщується на земельній ділянці комунальної власності, площею 0,3232 га, кадастровий номер 5910136300:15:002:0041, державна реєстрація якої проведена 18 квітня 2013 року. Відповідач, набувши право власності на нежитлове приміщення, набув право користування земельною ділянкою, на якій розміщується його майно, проте для укладання договору оренди даної земельної ділянки до них не звернулась. З моменту придбання нерухомого майна відповідачем право користування земельною ділянкою нею не оформлено, договору оренди не укладено, орендна плата за користування земельною ділянкою не сплачується. Про необхідність належного оформлення відповідачем користування земельною ділянкою ОСОБА_1 була повідомлена листом про усунення порушень земельного законодавства, у якому їй запропоновано оформити договір оренди нової земельної ділянки з Сумською міською радою.

Посилаючись на обставини того, що користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави призводить до втрати Сумською міською територіальною громадою коштів, які відповідач мав би сплатити за звичайних умов у вигляді орендної плати, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь безпідставно набуті кошти в розмірі 251968 грн 15 коп. за використання без оформлення договору оренди земельної ділянки за період з 04 жовтня 2019 року по 31 серпня 2021 року.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 липня 2022 року позовну заяву Сумської міської ради задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради кошти в сумі 251968 грн 15 коп. за використання без оформлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:15:002:0041 площею 0,3232 га за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 04 жовтня 2019 року по 31 серпня 2021 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради судовий збір у розмірі 3779 грн 52 коп.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Гриценко Б.М., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач, з яким погодився суд першої інстанції, розраховуючи компенсацію вартості неотриманої орендної плати застосував 10 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, однак доказів, що орендна плата за дану земельну ділянку становить 10 % в матеріалах справи відсутні.

Зазначає, що із позовної заяви не зрозуміло з яких міркувань позивач виходив, розраховуючи розмір компенсації, а суд першої інстанції безпідставно стягнув 251968 грн 15 коп.

Вказує, що відповідач не погоджується з відсотковою ставкою 10, яка була застосована при розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, адже доказів, що такий відсоток потрібно застосовувати в матеріалах справи не має.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М., представника позивача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 травня 2021 року нежитлове приміщення, загальною площею 52,7 кв. м/автогазонаповнююча компресорна станція, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 10158, виданого 04 жовтня 2019 року (а.с. 10, 14-15).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 04 листопада 2019 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5910136300:15:002:0041, площею 0,3232 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у комунальній власності (а.с. 11-12).

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06 серпня 2020 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:15:002:0041, площею 0,3232 га складає 1 319 496,32 грн (а.с. 19).

Листом від 25 травня 2021 року за № 06-01-16/1674 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив відповідача ОСОБА_1 про необхідність належного оформлення користування нею земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , а також було запропоновано оформити договір оренди нової земельної ділянки з Сумською міською радою (а.с. 16-17).

Листом від 20 серпня 2020 року № 11518/10/18-28-54-33 Головне управління ДПС у Сумській області надало інформацію про суму сплаченого земельного податку та/або орендної плати за землю суб`єктами господарювання, з якої вбачається, що протягом 2017-2020 років відповідач не сплачував земельний податок або орендну плату за землю (а.с. 18).

Відповідно до розрахунку Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 251968 грн 15 коп. (а.с. 5-6).

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, мотивовано тим, що за відсутності укладеного договору відповідач, використовуючи земельну ділянку, не сплачує орендну плату за її користування, внаслідок чого позивач втрачає належне йому майно у вигляді коштів від орендної плати, тобто, відбувається факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно із статтею 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частин першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Таким чином суд першої інстанції, врахувавши наведені норми матеріального права та обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, використовуючи земельну ділянку за відсутності укладеного договору, не сплачує орендну плату за її користування, внаслідок чого позивач втрачає належне йому майно у вигляді коштів від орендної плати, тобто відбувається факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок позивача, тому у Сумської міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.

На підтвердження неправильності розрахунку, здійсненого позивачем, відповідачем не здійснено і не подано суду свого контррозрахунку.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач, розраховуючи компенсацію вартості неотриманої орендної плати застосував 10 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, однак доказів, що орендна плата за дану земельну ділянку становить 10 % в матеріалах справи відсутні, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

В матеріалах даної справи міститься заява ОСОБА_1 , адресована Сумській міській раді, з якої вбачається, що відповідач просила надати в оренду земельну ділянку терміном на 5 років, загальною площею 0, 3232 га з кадастровим номером 5910136300:15:002:0041 для використання під розміщення та експлуатацію основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд для торгівлі нафтопродуктами, скрапленим та стислим газом для автотранспорту за адресою: АДРЕСА_1 , встановити відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 10 % відповідно до додатку 3 рішення Сумської міської ради № 7000-МР від 24 червня 2020 року (а.с. 50).

З додатку 3 рішення Сумської міської ради № 7000-МР від 24 червня 2020 року вбачається, що для використання під розміщення та експлуатацію основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд для торгівлі нафтопродуктами, скрапленим та стислим газом для автотранспорту відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої в оренду, становить 10 %.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що орендна плата за вищевказану земельну ділянку була встановлена в розмірі саме 10 %, так як просила відповідач у заяві, пославшись на додаток 3 рішення Сумської міської ради № 7000-МР від 24 червня 2020 року і саме такий відсоток був встановлений відповідачу позивачем.

Отже, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що справа є незначної складності, тому відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова у даній справі касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 375, 381 - 384, 389-390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гриценка Бориса Миколайовича залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 липня 2022 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2022 року.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. Ю. Кононенко

О. І. Собина