Рішення

від 13.10.2022 по справі 344/6900/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/6900/22

Провадження № 2/344/2402/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Бабій О.М.

секретарів Підхомної Н.М., Кочержук З.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківський міський центру зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, в розмірі 12555,50 гривень. Позов вмотивовано тим, що відповідачка 24.06.2021 року звернулась до позивача з метою пошуку роботи, цього ж дня їй надано статус безробітної. В свою чергу, шляхом обміну інформацією між Державним центром зайнятості, Державною податковою адміністрацією та Пенсійним фондом України встановлено, що ОСОБА_3 на момент звернення до позивача та в період отримання допомоги по безробіттю перебувала в трудових відносинах з ТОВ «ВР Бізнес Груп». Тому враховуючи, що відповідачка відносилась до зайнятого населення, вона не мала права перебувати на обліку як безробітна, а отже і отримувати виплати.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалась, забезпечила в судове засідання явку свого представника.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала з підстав наведених в ньому.

Представник відповідачки заперечив позов в повному обсязі з тих підстав, що на момент звернення до позивача відповідач не була працевлаштована, що підтверджується копією її трудової книжки долученої до матеріалів справи. ОСОБА_3 заперечує, що працювала в ТОВ «ВР Бізнес-ГРУП» після її звільнення 10.06.2021 року. Так, 08.04.2020 відповідач була прийнята на роботу в ТОВ «ВР Бізнес-ГРУП», 10.06.2021 року звільнена з роботи, з 24.06.2021 року їй призначено виплати по безробіттю, які 23.01.2022 року припинено. Жодних належних доказів, що відповідачка працювала та отримувала дохід позивачем не надано.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з правовідносин набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_3 остання в період з 24.06.2021 року по 23.01.2021 року перебувала на обліку як безробітна у Івано-Франківському міському центрі зайнятості.

Так, згідно записів ОСОБА_3 08.04.2020 року прийнята на роботу на посаду продавця в ТзОВ «ВР Бізнес-Груп» наказ №4/2 від 07.04.2020 року. Та звільнена з роботи за угодою сторін 10.06.2021 року, Наказ №6/2 від 10.06.2020 року.

15.02.2022 року Івано-Франківським міським центром зайнятості складено Акт №232 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в якому викладено висновок про те, що на момент звернення до ІФМЦЗ ОСОБА_3 була зайнятою особою та отримувала дохід, отже сума виплаченого грошового забезпечення підлягає поверненню до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України.

Згідно розрахунку сума, яка підлягає поверненню, становить 12555,50 гривень.

03.03.2022 позивач направив відповідачці повідомлення про повернення коштів.

Згідно копій наказів ТОВ «ВР Бізнес-ГРУП» долучених до матеріалів справи позивачем 07 квітня 2020 року Наказом №4/2 ОСОБА_3 з 08.04.2020 року прийнято на посаду продавця продовольчих товарів, з місячним окладом 4800 гривень. 19 вересня 2021 року Наказом №9/1 ОСОБА_3 звільнено з 19 вересня 2021 року із займаної посади, у зв`язку з скороченням.

Судом 06 вересня 2022 року витребовувались в ТОВ «ВР Бізнес-Груп» (ЄДРПОУ: 42828028) належним чином засвідчені копії наказів про прийняття та звільнення з роботи ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Ухвалу суду не виконано, документи не надано.

Згідно довідки форми ОК-5 реєстр застрахованих осіб ДРЗДСС «Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_3 » встановлено, що за звітній рік:2021 в графі місяця червня (що відповідає значенню «6») у відповідачки наявний дохід, а вже з липня по грудень 2021 року ОСОБА_3 не нараховані доходи, сума заробітку для нарахування пенсії у всіх місяцях починаючи з 7 до 12 дорівнює 0 гривень.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними частини 1 та 2 ст.46 Конституції України.

Відповідно до положень ст.43 ЗУ «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин другої, третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яка визначає права, обов`язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Так, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених ст. 11 ЦК України. До відсутності правової підстави стаття 1212 ЦК України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Так, положеннями ст.1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Зобов`язання у зв`язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом. За наявності певних обставин законодавець вважає недоцільним повертати майно одній особі, навіть якщо інша особа набула таке майно за відсутності правових підстав.

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України"Про зайнятість населення" безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

При цьому призначення вказаної допомоги по безробіттю пов`язується саме із наявністю/відсутністю роботи (праці) в особи як можливості діяти. Необхідними умовами для визнання особи безробітною і для виплати відповідної грошової допомоги, є не формальне укладення цією особою цивільно-правової угоди на виконання певних послуг, а реальне зайняття певною діяльністю та отримання доходу (прибутку) від такої діяльності, який необхідний людині для забезпечення її фізичного існування.

Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постанові ВСУ від 24.04.2019 року у справі № 757/17820/17-ц.

Таким чином, доводи позивача щодо того, що на момент звернення із заявою про надання статусу безробітного ОСОБА_3 працювала та приховала відомості, які впливають на надання їй статусу безробітної та відповідно її права на отримання допомоги по безробіттю, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються належними та допустимими доказами, зокрема записами в трудовій книжці відповідачки та відомостями з ПФУ, довідки форми ОК-5, згідно якої з липня 2021 року відповідачці не нараховано жодного доходу. Тому суд приходиться до висновку, що із ТОВ «ВР Бізнес-Груп»» не перебувала в трудових відносинах з червня 2021 року по вересень 2021 року, оскільки відповідачка не отримувала від вказаного товариства жодних виплат і з цього приводу спору не має.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_3 не може нести відповідальності, в разі порушення товариством порядку ведення кадрового діловодства, оскільки вказане є надмірним тягарем, не відповідає принципу справедливості та розумності, проголошених засадами цивільно-процесуального закону.

Позивач не довів недобросовісність відповідача у набутті спірної грошової суми.

З огляду на викладене приходжу до висновку, що поданий Івано-Франківським міським центром зайнятості позов є безпідставним та у його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 81, 258-268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Івано-Франківського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бабій О.М.