Рішення

від 14.10.2022 по справі 200/4004/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2022 року Справа№200/4004/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2022 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-1):

- рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.05.2022 №4/20 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.06.2022 №056550004505 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) визнати незаконними та скасувати.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) від 01.06.2022 із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи з 09.09.1989 по 09.12.1990 на посаді машиніста машин витягування скла» в Костянтинівському заводі Автоскло ім. К.Т.Бондарева», з 17.01.1991 по 26.01.1993 на посаді «машиніста машин витягування скла» в Костянтинівському скляному заводі ім. Жовтневої революції» та з 14.10.2010 по 08.02.2011 на посаді «машиніста машин витягування скла» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будскло-Трейдінг»; до пільгового стажу роботи за Списком №2 періодів роботи з 13.01.1988 по 08.09.1989 на посаді «бортового» в Костянтинівському заводі Автоскло ім. К.Т.Бондарева», з 25.02.1993 по 25.11.1995 «відпальника скловиробів» в Костянтинівському заводі Автоскло ім. К.Т.Бондарева», з 10.07.1997 по 29.01.1998 «відпальника скловиробів» в Костянтинівському заводі Автоскло ім. К.Т.Бондарева», з 09.12.1998 по 15.04.1999 на посаді «відпальника скловиробів» в Костянтинівському заводі Автоскло ім. К.Т.Бондарева», з 16.04.1999 по 05.04.2000 на посаді «оператора формування стрічки скла» в Костянтинівському заводі Автоскло ім. К.Т.Бондарева», періоду служби в армії з 29.10.1985 по 20.11.1987 та до страхового стажу період знаходження на обліку в Костянтинівському міському центрі зайнятості з 08.10.2001 по 02.10.2002.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

17.08.2022 відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2022 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач-2).

13.10.2022 відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву.

Інших клопотань від сторін до суду не надходило.

За правилами пункту 2 частини першоїстатті 263 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьоїстатті 263 КАС Україниу справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.05.2022 №4/201 було відмовлено у підтверджені пільгового стажу роботи за Списком №1 за період роботи з 09.09.1989 по 09.12.1990 на посаді «машиніста машин витягування скла» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло ім. К. Т. Бондарева (Костянтинівський завод «Автоскло»)» та було відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи за Списком №2 періодів роботи з 13.01.1988 по 08.09.1989 на посаді «бортового» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло ім. К. Т. Бондарева (Костянтинівський завод «Автоскло»)», з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999 на посаді «відпальника скловиробів» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло ім. К. Т. Бондарева (Костянтинівський завод «Автоскло»)» та з 16.04.1999 по 05.04.2000 на посаді «оператора формування стрічки скла» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло ім. К. Т. Бондарева (Костянтинівський завод «Автоскло»)» у зв`язку із неможливістю провести перевірку довідки пільгового характеру.

Разом із тим, 07.06.2022 відповідачем було винесено рішення №056550004505 про відмову в призначенні позивачу з пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1), яке мотивоване тим, що позивач не має достатнього пільгового стажу за Списком №1. Відповідач вважає, що позивач має страхового стажу 28 років 07 місяців 02 дні, а пільгового стажу за Списком №1 - 02 роки 07 місяців 22 днів, а пільгового стажу за Списком №2 00 років 00 місяців 00 днів. Крім того, додатково відповідачем не зараховано позивачу до Списку №1 періоди роботи з 17.01.1991 по 26.01.1993 на посаді «машиніста машин витягування скла» в Костянтинівському скляному заводі ім. Жовтневої революції» та з 14.10.2010 по 08.02.2011 на посаді «машиніста машин витягування скла» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будскло-Трейдінг», а також не зараховано до Списку №2 період служби в армії з 29.10.1985 по 20.11.1987.

Позивач вважає такі рішення протиправними та такими, що порушують його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В установлений судом строк відповідачем-1 через Відділ документообігу та архівної роботи суду подав відзив на адміністративний позов, за змістом якого заперечив проти задоволення заявлених вимог в повному обсязі.

Свою позицію відповідач-1 вмотивовував тим, що рішенням від 07.06.2022 №056550004505 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу не зараховано періоди з 09.09.1989 по 09.12.1990, 13.01.1988 по 08.09.1989, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999, оскільки, рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи па посадах, шо дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 05.05.2022 №4/20 не підтверджені дані періоди роботи на пільгових умовах.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що до страхового стажу не зараховано період одержання допомоги по безробіттю з 08.10.2001 по 02.10.2002, оскільки, в трудовій книжці одна дата наказу записів про початок і припинення допомоги по безробіттю, шо не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993.

Відповідач-2 засобами поштового зв`язку надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що за доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано період одержання допомоги по безробіттю з 08.10.2001 по 02.10.2002, оскільки, в трудовій книжці одна дата наказу записів про початок і припинення допомоги по безробіттю, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993. До пільгового стажу позивача не зараховано періоди з 09.09.1989 по 09.12.1990, з 13.01.1988 по 08.09.1989, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999, оскільки, рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.05.2022 №4/201 не підтверджені дані періоди роботи на пільгових умовах. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу відповідачем-2 було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів 1, 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

05.05.2022 Комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняла рішення №4/201 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу в якому зазначила, зокрема, наступне.

Комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянула заяву ОСОБА_1 про підтвердження пільгового стажу за Списком №1 з 09.09.1989 по 09.12.1990 на посаді машиніста машин стягування скла, за Списком №2 з 13.01.1988 по 08.09.1989 на посаді бортового, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999 на посаді відпальника скловиробів, з 16.04.1999 по 05.04.2000 на посаді оператора формування стрічки скла, в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло ім. К. Т. Бондарева (Костянтинівський завод «Автоскло»)». До заяви додані документи:

- копія паспорту, рнокпп;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.12.2021;

- копія трудової книжки;

- копія диплому;

- довідки про пільговий стаж роботи від 18.01.2005 №40/12;

- довідка про перейменування підприємства 18.01.2005 №40/12;

- копія військового квитка;

- індивідуальні відомості про застраховану особу Форми ОК-5;

- лист архівного відділу Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради про відсутність документів в архіві від 04.10.2021 №05-01-31/462.

Для підтвердження стажу роботи за означені періоди позивачем надано три довідки про пільговий стаж роботи від 18.01.2005 №40/12 та про перейменування від 18.01.2005 №40/12, зареєстровані однією датою та під однаковими номерами. Під такими ж номерами для розгляду на Комісії надавались довідки протягом 2017-2021 років по 34 особам (згідно додатку).

Крім того, довідки про пільговий стаж роботи містять посилання на Списки пільгових професій, затверджені Кабінетом Міністрів України від 16.01.2003 №36, які не чинні на період роботи заявника.

Враховуючи наведене, у зв`язку з тим, що позивач надав довідки, які виписані більш ранньою датою, ніж звернення за підтвердженням пільгового стажу, вказані документи підлягають розгляду та перевірці з урахуванням пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради про відсутність документів в архіві від 04.10.2021 №05-01-31/462 встановлено, що документи з кадрових питань (особового складу) Костянтинівського державного підприємства «Завод «Автоскло ім. К. Т. Бондарева» до архівного відділу Костянтинівської міської ради не надходили, відомостей про місцезнаходження архіву даного підприємства немає.

Таким чином, здійснення перевірки документів, підтверджуючих пільговий стаж роботи заявника в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло ім. К. Т. Бондарева», не видається можливим.

Вивчивши представлені матеріали, вислухавши аргументи та пояснення всіх присутніх на засіданні, Комісія прийняла рішення:

- відмовити ОСОБА_1 в підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах за Списком №1 з 09.09.1989 по 09.12.1990 на посаді машиніста машин стягування скла, за Списком №2 з 13.01.1988 по 08.09.1989 на посаді бортового, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999 на посаді відпальника скловиробів, з 16.04.1999 по 05.04.2000 на посаді оператора формування стрічки скла в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло ім. К. Т. Бондарева» (код ЄДРПОУ 00293166) у зв`язку з відсутністю можливості здійснення перевірки обґрунтованості видачі наданих документів.

07.06.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло рішення №056650007627 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 в якому зазначило, зокрема, наступне.

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 01.06.2022.

Пенсійний вік визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) становить 50 років.

Необхідний страховий стаж пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) становить 25 років.

Необхідних пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці становить за списком №1, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) становить 10 років.

Працівники, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Пенсійний вік визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 55 років.

Необхідний страховий стаж пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 28 років 6 місяців.

Необхідних пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці становить за списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 12 років 6 місяців.

Працівники, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Вік позивача 55 років.

Страховий стаж позивача становить 28 років 07 місяців 02 дні.

Відповідно до пункту 20 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Крім того, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи зі шкідливими та важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації робочих місць, що затверджується висновком Державної експертизи умов праці.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної (впродовж 5 років) після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , зараховується весь період роботи на даному підприємстві, у виробництва передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж 5 років з урахуванням пункту 4.2 Порядку.

У разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, проводиться відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, зареєстрованого в Міністерстві ютиції України 24.11.2006 №123/13105, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Ці Комісії діють при Головних управліннях Пенсійного фонду України.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за доданими документами до страхового стажу не зараховано період одержання допомоги по безробіттю з 08.10.2001 по 02.10.2002, оскільки, в трудовій книжці одна дата наказу записів про початок і припинення допомоги по безробіттю, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993.

Для зарахування до страхового стажу вищевказаного періоду роботи необхідно надати уточнюючу довідку, визначену Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

До пільгового стажу не зараховано періоди з 09.09.1989 по 09.12.1990, з 13.01.1988 по 08.09.1989, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999, оскільки, рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.05.2022 №4/201 не підтверджені дані періоди роботи на пільгових умовах.

Пільговий стаж роботи по Списку №2 становить 0 років 0 місяців 0 днів, по Списку №1 становить 2 роки 7 місяців 22 дні.

Позивач не працює з 21.02.2018.

Дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату є 17.12.2029 або при набутті необхідного пільгового стажу.

Враховуючи вище викладене, відповідачем-2 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів 1, 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.

Позивач, не погодившись із зазначеними рішеннями, звернувся із даним позовом до суду.

Судом встановлено, що відповідно до записів № 2-9, 10-11, 13-19, 29-30 трудової книжки серії НОМЕР_3 , на ім`я ОСОБА_1 , позивач:

- з 01.08.1985 по 22.10.1985 працював наладчиком скляних автоматів та напівавтоматів в Костянтинівському «Заводі «Автоскло ім. К. Т. Бондарева»;

- з 29.10.1985 по 20.11.1987 проходив строкову військову службу в Радянській армії;

- з 13.01.1988 по 08.09.1989 працював на посаді бортового в Костянтинівському «Заводі «Автоскло ім. К. Т. Бондарева»;

- з 09.09.1989 по 09.12.1990 працював машиністом машин витягування скла в Костянтинівському «Заводі «Автоскло ім. К. Т. Бондарева»;

- з 17.01.1991 по 26.01.1993 працював машиністом машин витягування скла в Костянтинівському скляному заводі ім. Жовтневої революції;

- з 25.02.1993 по 31.03.1997 працював відпальником скловиробів скла в Костянтинівському «Заводі «Автоскло ім. К. Т. Бондарева»;

- з 10.07.1997 по 15.04.1999 працював на посаді відпальника скловиробів в Костянтинівському «Заводі «Автоскло ім. К. Т. Бондарева»;

- з 16.04.1999 по 24.09.2001 працював оператором формування стрічки скла в Костянтинівському «Заводі «Автоскло ім. К. Т. Бондарева»;

- з 08.10.2001 по 02.10.2002 знаходився на обліку в Костянтинівському міському центрі зайнятості;

- з 14.10.2010 по 08.02.2011 працював машиністом машин витягування скла в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будскло-Трейдінг».

Крім того, судом встановлено, що підставою для внесення записів №18-19 в трудову книжку позивача серії НОМЕР_3 є один і той самий наказ №37 від 08.10.2001.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 з 29.10.1985 по 20.11.1987 проходив строкову військову службу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Відповідно до положеньстатті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон України №1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цимЗаконом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цимЗакономвизначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 114 Закону України № 1058-IV врегульовано питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до статті 44 Закону України № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до положень частини першоїстатті 1 Закону України № 1058-IVвстановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно з абзацом 1 частини другої вказаної статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (частина четвертастатті 24 Закону України № 1058-IV).

Згідно з пунктом 2 РозділуXVПрикінцевих положень Закону України №1058-IVпенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цьогоЗаконув разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченогоЗаконом України «Про пенсійне забезпечення».

До набрання чинності Законом України №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалисяЗаконом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.

Відповідно достатті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цьогоЗакону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цьогоЗаконуна роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цьогоЗаконуповний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цимЗаконом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченомустаттями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно достатті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюєтьсяКабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку№ 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 (далі - Постанова №18-1), Пенсійний фонд України визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника.

Відповідно до пункту 11 Постанови №18-1 іззаявою про підтвердження стажу роботи(додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:

документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

трудова книжка;

документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:

довідка про заробітну плату;

копії документів про проведення атестації робочих місць;

копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Згідно з пунктом 3 Постанови №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Згідно з пунктом 6 Постанови №18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

З аналізу змісту Постанови №18-1 вбачається, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, був прийнятий на виконання пункту 20 Порядку №637.

Разом з тим, Порядок № 637, застосовується в разі коли відсутня трудова книжка, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

З наведеного вбачається, що звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, позивач мав би тоді, коли у його трудовій книжці були відсутні необхідні записи або містилися неправильні чи неточні записи про періоди його роботи.

Судом встановлено, що відповідачем-1 не було вжито заходів для отримання додаткових відомостей щодо періодів роботи позивача з 09.09.1989 по 09.12.1990, з 13.01.1988 по 08.09.1989, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999, з 16.04.1999 по 05.04.2000.

Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383).

Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 Інструкції про порядок ведення трудової книжки працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993 (далі Інструкція №58), до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Підпунктом 2.3 пункту 2 Інструкції №58, передбачено порядок заповнення трудової книжки. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України за №01-3/406-02-2 від 10.05.1994, під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Як встановлено судом вище, трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у періоди з 09.09.1989 по 09.12.1990, з 13.01.1988 по 08.09.1989, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999, з 16.04.1999 по 05.04.2000.

Суд зазначає, що відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.06.2022 №056650007627 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , до пільгового стажу роботи не враховано періоди роботи з 09.09.1989 по 09.12.1990, з 13.01.1988 по 08.09.1989, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999, оскільки, рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.05.2022 №4/201 не підтверджені дані періоди роботи на пільгових умовах. Проте, періоди роботи з 09.09.1989 по 09.12.1990, з 13.01.1988 по 08.09.1989, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999 зараховано до страхового стажу позивача.

Суд констатує, що вказані записи у трудовій книжці не містять неточностей, записи зроблені чітко та без виправлень, засвідчені печатками підприємства, відповідальними працівниками та відповідають вимогам Інструкції №58.

З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують пільговий характер роботи позивача у період з 09.09.1989 по 09.12.1990 за Списком №1, з 13.01.1988 по 08.09.1989, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999, з 16.04.1999 по 05.04.2000 за Списком №2, що надає право включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 05.08.2020 у справі №127/9289/17, висновки яких суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п`ята статті 242 КАС України).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.

З огляду на зазначене, оскільки факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед відповідними записами у його трудовій книжці, суд констатує, що рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.05.2022 №4/201 прийнято без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду отримання допомоги по безробіттю з 08.10.2001 по 02.10.2002, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.06.2022 №056650007627 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , за доданими документами до страхового стажу зараховано період одержання допомоги по безробіттю з 08.10.2001 по 02.10.2002, оскільки, в трудовій книжці одна дата наказу записів про початок і припинення допомоги по безробіттю, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що підставою для внесення записів №18-19 в трудову книжку позивача серії НОМЕР_3 є один і той самий наказ №37 від 08.10.2001.

Однак, суд зазначає, що позивач, якийу даномувипадкубув одержувачем допомоги по безробіттю, не може нести відповідальність за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів у Костянтинівському міському центрі зайнятості, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації центру зайнятості.

Адже, невиконання центром зайнятості вимог підпункту 2.4 пункту 2 Інструкції №58 не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічні висновки наведені також в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а.

За таких обставин, доводи відповідача-2 щодо не підтвердження страхового стажу за період отримання допомоги по безробіттю з 08.10.2001 по 02.10.2002 у зв`язку з тим, що в трудовій книжці одна дата наказу записів про початок і припинення допомоги по безробіттю, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження служби в армії з 29.10.1985 по 20.11.1987 та періодів роботи з 17.01.1991 по 26.01.1993, з 16.04.1999 по 05.04.2000, з 14.10.2010 по 08.02.2011, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 не зарахував до пільгового стажу позивача періоди роботи з 17.01.1991 по 26.01.1993, з 16.04.1999 по 05.04.2000, з 14.10.2010 по 08.02.2011 та період проходження служби в армії з 29.10.1985 по 20.11.1987.

Як встановлено судом вище, з 17.01.1991 по 26.01.1993 позивач працював машиністом машин витягування скла в Костянтинівському скляному заводі ім. Жовтневої революції, з 16.04.1999 по 24.09.2001 оператором формування стрічки скла в Костянтинівському «Заводі «Автоскло ім. К. Т. Бондарева», з 14.10.2010 по 08.02.2011 машиністом машин витягування скла в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будскло-Трейдінг».

Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Згідно розрахунку стажу, відповідачем-2 періоди роботи з 17.01.1991 по 26.01.1993, з 16.04.1999 по 05.04.2000, з 14.10.2010 по 08.02.2011 не зараховано до пільгового стажу позивача.

Як вже встановлено судом вище, відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_3 та військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 з 29.10.1985 по 20.11.1987 проходив строкову військову службу.

Згідно розрахунку стажу, відповідачем-2 період проходження військової служби з 29.10.1985 по 20.11.1987 не зараховано до пільгового стажу позивача.

Пунктами «в» та «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом другим пункту 1статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки на момент призову на строкову військову службу позивач працював наладчиком скляних автоматів та напівавтоматів в Костянтинівському «Заводі «Автоскло ім. К. Т. Бондарева» та був звільнений з посади у зв`язку з призивом на військову службу, час проходження строкової військової служби з 29.10.1985 по 20.11.1987 протиправно не зарахований відповідачем-2 до пільгового стажу позивача.

Враховуючи вищезазначене, позивач має право на зарахування періоду проходження служби в армії з 29.10.1985 по 20.11.1987 та періодів його роботи з 17.01.1991 по 26.01.1993, з 16.04.1999 по 05.04.2000, з 14.10.2010 по 08.02.2011 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, проте, в оскаржуваному рішенні від 07.06.2022 №056650007627 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідач не дає оцінку зазначеним періодам.

При вирішені цього спору суд керується частиною другою статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій «прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій «прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Як встановлено судом вище, рішенням від 07.06.2022 №056650007627 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів 1, 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому чинним законодавством порядку, проте рішення не містить зазначення всіх періодів роботи позивача, які включено або не включено до спеціального стажу, конкретних підстав для не включено до таких періодів, не зазначено, яких саме документів в підтвердження спеціального стажу не надано позивачем, що свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності при прийнятті рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення, оскільки позивачу та суду з тексту такого рішення неможливо визначити всі періоди, які не включено до страхового та пільгового стажу.

З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд приходить висновку, що у даній справі відповідач-2, як суб`єкт владних повноважень, приймаючи спірне рішення використав повноваження не з метою, з якою це повноваження надано; не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); без дотриманням принципу рівності перед законом, дискримінаційно; без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.02.2019 у справі №699/155/17, від 26.02.2019 у справі №497/2223/16-а.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення від 07.06.2022 №056650007627 складено без врахування зазначених вище критеріїв, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, після скасування судом рішення, саме відповідач-2 зобов`язаний, з урахуванням зроблених висновків суду, повторного розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зарахувати до пільгового стажу період проходження служби в армії з 29.10.1985 по 20.11.1987 та періоди роботи з 17.01.1991 по 26.01.1993, з 16.04.1999 по 05.04.2000, з 14.10.2010 по 08.02.2011, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у спірному рішенні від 07.06.2022 №056650007627 не зазначено вказані періоди як такі, які не зараховані до пільгового стажу. Крім того, відповідно до алгоритму розрахунку пенсії ОСОБА_1 , вказані періоди не зараховано до пільгового стажу позивача.

Оскільки, рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, має бути чітким та зрозумілим, а відсутність у рішенні від 07.06.2022 №056650007627 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах мотивів не зарахування до пільгового стажу роботи окремих періодів та періоду проходження служби в армії, та наявність розбіжностей вказаного у рішенні та розрахунку страхового стажу позивача, не дозволяє суду перевірити, чи правомірно зазначенні періоди проходження служби в армії та роботи, що не зараховані до пільгового стажу, і свідчить про те, що відповідач діяв необґрунтовано.

Враховуючи те, що суд позбавлений можливості на даний час встановити всі періоди роботи позивача, які не були зараховані відповідачем-2 до страхового стажу та мотиви не зарахування, у зв`язку із чим позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період проходження служби в армії з 29.10.1985 по 20.11.1987 та періоди роботи з 17.01.1991 по 26.01.1993, з 16.04.1999 по 05.04.2000, з 14.10.2010 по 08.02.2011, задоволенню не підлягають, як передчасні.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача, в той час як спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.05.2022 №4/201, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.06.2022 №056650007627 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період отримання допомоги по безробіттю з 08.10.2001 по 02.10.2002, та до пільгового страхового стажу за Списком №1 період роботи з 09.09.1989 по 09.12.1990, за Списком №2 періоди роботи з 13.01.1988 по 08.09.1989, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частин п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем-2 не доведена, суд приходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції-ID №8389-0375-6865-5582 від 02.08.2022 позивачем сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн.

Згідно із частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 суму судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.05.2022 №4/201 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження стажу.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.06.2022 №056650007627 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період отримання допомоги по безробіттю з 08.10.2001 по 02.10.2002, та до пільгового страхового стажу за Списком №1 період роботи з 09.09.1989 по 09.12.1990, за Списком №2 періоди роботи з 13.01.1988 по 08.09.1989, з 25.02.1993 по 25.11.1995, з 10.07.1997 по 29.01.1998, з 09.12.1998 по 15.04.1999.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 14.10.2022.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьоїстатті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Арестова