Рішення

від 14.10.2022 по справі 440/13354/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/13354/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадо" до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мадо" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови, а саме просить:

- скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПЛ3100/580/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 17.09.2021.

Мотивуючи свої вимоги заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, який безпідставно вимагає від позивача усунути порушення в частині допущення працівників до робіт без належного оформлення трудових відносин, оскільки спірна постанова прийнята із суттєвими порушеннями законодавчо визначеної процедури, за відсутності підстав для проведення інспекційного відвідування, без з`ясування усіх обставин, що призвело до помилкового висновку про порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 24 КЗпП України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 21.07.2021 до Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист 4 відділу 8 управління Департаменту військової контррозвідки СБУ від 21.07.2021 №17/8/4-1969нт щодо можливості використання праці найманих працівників без належного оформлення ТОВ "Мадо" під час виконання робіт у військовій частині НОМЕР_1 . У ході інспекційного відвідування виявлено факти порушення вимог законодавства про працю у вигляді допуску Товариством до робіт на об`єкті будівництва осіб без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Доказів наявності трудових відносин між працівниками, які здійснювали будівельні роботи і перелічені в акті інспекційного відвідування від 28.07.2021 №ПЛ3100/580/АВ під час інспекційного відвідування та разом із запереченнями позивач не надав, що свідчить про доведеність факту порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 24 КЗпП України та безпідставність заявленого позову.

24.11.2021 до суду позивачем надано відповідь на відзив в якій зазначено, що ні саме СБУ, ні органи військової контррозвідки не є правоохоронними органами, повідомлення яких надає підстави для призначення перевірки органам Держпраці. Підстави для залучення працівника контррозвідки СБУ до проведення інспекційного відвідування взагалі не передбачені законом, тому його участь у цьому заході є незаконною і ставить під сумнів законність усього заходу контролю. Крім того, стверджує, що відповідач не має права посилатися на пояснення, які були отримані від фізичних осіб, оскільки вони не є доказом, навіть якщо зафіксовані на відеозаписі. Також зазначає, що отримані під час перевірки короткі та суперечливі відомості, які надали виконавці робіт, не дають достатній обсяг інформації для висновку про наявність неоформлених трудових відносин.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.12.2021.

15.12.2021 розгляд справи перенесено на 22.12.2021.

22.12.2021 до суду від представника ТОВ "Мадо" надійшло клопотання про призначення експертизи.

У підготовчому засіданні 22.12.2021 клопотання про призначення експертизи залишено без розгляду за клопотанням представника позивача.

Також у підготовчому засіданні 22.12.2021 відкладено розгляд справи до 02.02.2022.

01.02.2022 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі в яких останній зазначив, що посилання позивача на виконання робіт за цивільно-правовими договорами є безпідставними, оскільки відповідно до частини 3 статті 21 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

У підготовчому засіданні 02.02.2022 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи.

Крім того, у підготовчому засіданні 02.02.2022 відкладено розгляд справи до 08.02.2022.

У підготовчому засіданні 08.02.2022 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідків.

Протокольною ухвалою суду 08.02.2022 закрито підготовче провадження у справі та суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

09.02.2022 до суду позивачем подано додаткові письмові пояснення в яких зазначено, що у відповідача немає підстав та належних доказів того, що саме небезпечні роботи виконувалися найманими працівниками на об`єкті.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадо" (вул. Лізи Чайкіної, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 23810380) зареєстроване у статусі юридичної особи, про що у Єдиному держреєстрі вчинено запис №15881200000002604, до зареєстрованих видів господарської діяльності якого відносяться: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, тощо.

Наказом заступника начальника Управління Держпраці у Полтавській області від 21.07.2021 №261П "Про проведення заходів державного контролю" на підставі листа 4 відділу 8 управління ДВКР Служби безпеки України від 21.07.2021 №17/8/4-1969нт наказано заступнику начальника відділу з питань трудових відносин і зайнятості ОСОБА_1 , головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю та інших нормативно-правових актів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , головному державному інспектору відділу з питань трудових відносин і зайнятості ОСОБА_4 провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю у діяльності ТОВ МАДО / а.с. 48/.

Як зазначено у вказаному вище наказі підставою для проведення заходів державного контролю слугував лист 4 відділу 8 управління ДВКР Служби безпеки України від 21.07.2021 №17/8/4-1969нт, в якому з начальник відділу полковник Іван Зазубік повідомляє Управління про те, що 4 відділом 8 управління ДВКР СБУ в ході здійснення заходів по контррозвідувальному забезпеченню національних збройних формувань України, дислокованих на території Полтавської області, отримана інформація щодо можливого залучення ТОВ МАДО до виконання робіт у військовій частині НОМЕР_1 осіб, які офіційно не працевлаштовані /а.с. 49/.

Представник позивача вважає, що вказаний лист не може бути приводом для початку інспекційного відвідування, у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 5 п. 4 Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, передбачено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю).

Відповідно до пп. 5 п. 5 Порядку підставою для здійснення інспекційного відвідування є повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Службу безпеки України" Служба безпеки України державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

З урахуванням наведеного вище нормативно-правового регулювання, суд визнає належним та достатнім привід, використаний відповідачем для проведення заходу державного контролю, у вигляді листа правоохоронного органу - 4 відділу 8 управління ДВКР СБУ від 21.07.2021 №17/8/4-1969нт, у зв`язку з чим усі твердження позивача з цього приводу протилежного змісту суд відкидає як безпідставні.

Факт участі співробітника СБУ у проведенні заходу державного контролю, на що звертав увагу позивач, документально нічим не підтверджується, оскільки ані акт, ані припис Управління Держпраці не містять відповідних застережень або засвідчувальних підписів співробітника СБУ. Сама по собі його присутність під час проведення заходу державного контролю ще не свідчить про його безпосередню участь у проведенні такого заходу, а тому у разі незгоди з діями вказаної особи позивач має право на їх оскарження шляхом подачі окремого позову.

На підставі наказу від 21.07.2021 №261П співробітникам Управління було видано направлення на проведення заходу державного контролю №850 від 21.07.2021 /а.с. 47/ з питання додержання ТОВ МАДО" вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, на підставі якого у період з 22.07.2021 по 28.07.2021 було проведено інспекційне відвідування ТОВ "МАДО" за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт №ПЛ3100/580/АВ.

Вказаним актом зафіксовано факти порушення ТОВ "МАДО" вимог ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України у зв`язку з допущенням до роботи без належного оформлення трудових відносин, тобто без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , який назвав себе майстром, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

02.08.2021 представником позивача подано до Управління заперечення на акт від 28.07.2021 № ПЛ3100/580/АВ.

06.08.2021 Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПЛ3100/580/АВ/П, яким директора ТОВ МАДО зобов`язано у строк до 28.08.2021 усунути порушення частини 4 статті 24 КЗпП. Того ж дня примірник припису вручено директору ТОВ МАДО - ОСОБА_11 .

Відповідач розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування від 28.07.2021 №ПЛ3100/580/АВ дійшов висновку про використання позивачем праці найманих вищевказаних працівників без належного оформлення трудових відносин та виніс постанову від 17.09.2021 № ПЛ3100/580/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП наклав на позивача штраф у розмірі 300000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи публічно-правовий спір по суті, суд з`ясував наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В акті перевірки зазначено, що на території частини велись ремонтні роботи, в тому числі будівлі їдальні, зокрема проводилися роботи по утепленню фасаду (як було встановлено пізніше працівниками іншої фірми), а також роботи на даху. На землі знаходилися будівельні матеріали (покрівельний брус, дошка, цегла тощо). Робітники (шість осіб), які під час візиту державних інспекторів проводили ремонтні роботи на даху їдальні надали відомості про свою особу, а саме назвали себе: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , який назвав себе майстром (пізніше, згідно бази даних ПФУ підтверджено факт перебування в трудових відносинах), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

На запитання інспекторів про те, з ким перебувають в трудових відносинах зазначені особи відповіли ТОВ МАДО.

Інспектори здійснювали опитування усіх осіб, які були присутніми на об`єкті, які у свою чергу повідомили наступне:

- ОСОБА_6 відповів, що працює майже два місяці, а решта працівників тиждень. На запитання які саме роботи проводяться відповів, що покрівлю. На запитання про оплату праці, працівники відповіли, що це залежить від об`єму робіт та те, що обіцяли виплатити аванс.

- ОСОБА_12 на запитання про те чи оформлялися з ним трудові відносини відповів, що оформлення договору в процесі, проте, з ним проведено інструктаж з техніки безпеки. Трудові книжки для оформлення трудових відносин на ТОВ МАДО не надавалися, заяв про прийняття на роботу не писали.

- ОСОБА_6 , який назвав себе майстром виявив бажання викласти свої пояснення у письмовій формі такого змісту: Я ОСОБА_6 працюю в ТОВ МАДО на посаді майстра з 11.06.2021 на даний час відповідає за проведення капітального ремонту солдатської їдальні на території військового містечка за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час на об`єкті працює бригада покрівельників в кількості 5 чоловік: ОСОБА_7 бригадир, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 .

Зазначено, що ОСОБА_6 було надано копії паспортів зазначених вище осіб. На запитання інспектора про режим роботи зазначених осіб ОСОБА_6 усно відповів з 8.00 до17.00 годин, з перервою на обід субота, неділя вихідні.

Крім того, на об`єкті знаходився журнал інструктажів з охорони праці на робочому місці ТОВ МАДО куди внесено записи від 12.07.2021 про проведення первинного інструктажу: ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 .

Проте, підписи вказаних працівників відсутні.

Також в акті зазначено, що 28.07.2021 о 15:20 годин директор підприємства з`явився до Управління та заперечив факт трудових відносин з зазначеними вище особами, надавши копії цивільно-правових договорів №1/07, №2/07, №3/07, №4/07, №5/07 від 01.07.2021 укладених на термін з 01.07.2021 по 31.07.2021, зміст яких не спростовує фактичних даних, встановлених державними інспекторами під час здійснення виходу.

Таким чином, в ході проведеного інспекційного відвідування на об`єкті ТОВ "МАДО" позивачем не заперечується те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 працювали під час перевірки на об`єкті, проте, зазначено що з вказаними особами було укладено цивільно-правові договори.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

КЗпП України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 КЗпП України).

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно із статтею 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи), держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 1 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII Про охорону праці (далі - Закон № 2694-XII) працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Статтею 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 24 КЗпП України).

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно із частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом частин першої та другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З огляду на викладене, такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

З аналізу чинного законодавства видно, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

З аналізу наведених норм суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин між ТОВ "МАДО" (замовник) та ОСОБА_9 (виконавець) було укладено цивільно правовий договір №1/07 від 01.07.2021, за умовами якого замовник (ТОВ "МАДО") доручає, а виконавець зобов`язується на власний ризик виконати у відповідності до даного договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її, термін виконання робіт 01.07.2021 по 31.07.2021 /а.с. 55- 56/. 01.07.2021 до вказаного договору було укладено Додаткову угоду /а.с. 57-58/, до договору підряду №1/07 від 01.07.2021 представником позивача також надано Додаток №1 Завдання на виконання робіт /а.с. 59/. 31.07.2021 між замовником ТОВ МАДО та підрядником фізичною особою ОСОБА_9 укладено акт приймання-передачі виконаних робіт /а.с. 60/.

01.07.2021 ТОВ "МАДО" (замовник) та ОСОБА_7 (виконавець) було укладено цивільно правовий договір №2/07, за умовами якого замовник (ТОВ "МАДО") доручає, а виконавець зобов`язується на власний ризик виконати у відповідності до даного договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її, термін виконання робіт 01.07.2021 по 31.07.2021 /а.с. 61-62/. 01.07.2021 до вказаного договору було укладено Додаткову угоду /а.с. 63-64/. 12.07.2021 до договору підряду №2/07 від 01.07.2021 складено Додаток №1 завдання на виконання робіт /а.с. 65/. 31.07.2021 між замовником ТОВ МАДО та підрядником фізичною особою ОСОБА_7 укладено акт приймання-передачі виконаних робіт. /а.с. 66/.

01.07.2021 ТОВ "МАДО" (замовник) та ОСОБА_10 (виконавець) було укладено цивільно правовий договір №3/07, за умовами якого замовник (ТОВ "МАДО") доручає, а виконавець зобов`язується на власний ризик виконати у відповідності до даного договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її, термін виконання робіт 01.07.2021 по 31.07.2021 /а.с. 67-68/. 01.07.2021 до вказаного договору було укладено Додаткову угоду /а.с. 69-70/. 12.07.2021 до договору підряду №3/07 від 01.07.2021 складено Додаток №1 завдання на виконання робіт /а.с. 65/. 31.07.2021 між замовником ТОВ МАДО та підрядником фізичною особою ОСОБА_10 укладено акт приймання-передачі виконаних робіт /а.с. 72/.

01.07.2021 ТОВ "МАДО" (замовник) та фізичною особою ОСОБА_5 (виконавець) було укладено цивільно правовий договір №4/07, за умовами якого замовник (ТОВ "МАДО") доручає, а виконавець зобов`язується на власний ризик виконати у відповідності до даного договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її, термін виконання робіт 01.07.2021 по 31.07.2021 /а.с. 73-74/. 01.07.2021 до вказаного договору було укладено Додаткову угоду /а.с. 75-76/. 12.07.2021 до договору підряду №4/07 від 01.07.2021 складено Додаток №1 завдання на виконання робіт /а.с. 65/. 31.07.2021 між замовником ТОВ МАДО та підрядником фізичною особою ОСОБА_5 укладено акт приймання-передачі виконаних робіт.

01.07.2021 ТОВ "МАДО" (замовник) та фізичною особою ОСОБА_8 (виконавець) було укладено цивільно правовий договір №5/07, за умовами якого замовник (ТОВ "МАДО") доручає, а виконавець зобов`язується на власний ризик виконати у відповідності до даного договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її, термін виконання робіт 01.07.2021 по 31.07.2021 /а.с. 79-80/. 01.07.2021 до вказаного договору було укладено Додаткову угоду. 12.07.2021 до договору підряду №5/07 від 01.07.2021 складено Додаток №1 завдання на виконання робіт /а.с. 83/. 31.07.2021 між замовником ТОВ МАДО та підрядником фізичною особою ОСОБА_13 укладено акт приймання-передачі виконаних робіт.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором - процес організації трудової діяльності залишається поза його межами. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Як вище зазначено, у ході перевірки відповідачем встановлено, що на об`єкті працювала бригада покрівельників в кількості 5 чоловік: ОСОБА_7 бригадир, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 .

У акті перевірки Управлінням зазначено, що зазначені особи виконували роботи на висоті, які належать до робіт підвищеної небезпеки. Крім того, зазначено про проведення інструктажу з зазначеними особами.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначено Законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про охорону праці", дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки повинен одержати саме роботодавець.

Пунктом 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (у редакцій на час спірних правовідносин, далі - Порядок №1107) визначено, що дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Згідно з п. 6 Додатку 6 "Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки" Порядку №1107 роботи, що виконуються на висоті понад 1.3 метра, відносяться до робіт підвищеної небезпеки.

Пунктом 97 Переліку робіт з підвищеною небезпекою передбачено, що до переліку робіт з підвищеною небезпекою відносяться роботи по монтажу та демонтажу будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин.

У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 813/2961/18 зроблено висновок, що монтаж (демонтаж) збірно-роздрібної опалубки стін, перекриття, який обумовлений цивільно-правовим договором є безпосередньою частиною процесу монтажу будинків. При цьому Суд у вказаній справі дійшов висновку про трудовий характер правовідносин, а не цивільно-правовий.

Крім того, суд зазначає, що зі змісту цивільно-правових договорів вбачається, що у даному випадку визначено не об`єм праці, а процес праці. Оскільки, зокрема у пункті 2 договору зазначено, що виконуються підсобні роботи при виконанні комплексу робіт по влаштуванню металевої покрівлі по дерев`яному брусу, металопрокату.

Отже, з урахуванням пояснень наданих у ході перевірки суд дійшов висновку, що у даному разі на території Військової частини НОМЕР_1 позивачем велися ремонтні роботи на даху їдальні, зазначеними в акті перевірки особами.

Позивачем не надано до суду доказів, які б спростовували висновки Управління щодо виконання ТОВ «МАДО» робіт на висоті.

Згідно п. 21 Порядку № 1107 виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 7, здійснюються роботодавцем, виробником або постачальником на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Декларація подається роботодавцем, виробником або постачальником, уповноваженою ним особою або надсилається поштою до територіального органу Держпраці або адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.

Суд звертає увагу, що в даній справі ремонтні роботи на даху їдальні на висоті, які виконувались ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 на підставі цивільно-правових договорів з ТОВ "МАДО" є роботами з підвищеною небезпекою для виконання яких необхідний дозвіл.

Отже, до виконання вищевказаних будівельних робіт мали залучатися працівники, з якими укладено трудовий договір або особи, які мають відповідний дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а не особи, з якими товариством укладено цивільно-правові договори щодо надання певних послуг.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок № 509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту).

Згідно з п. 3 Порядку № 509, справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Як встановлено судом за результатами проведення інспекційного відвідування складено акт та припис.

На підставі абз. 2 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України у зв`язку з допущенням до роботи без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням ч. 4 ст. 24 КЗпП України, винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу.

У ході судового розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності порушень законодавства про працю, зафіксованих в акті інспекційного відвідування, а відтак протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявні у справі докази свідчать про доведеність факту виконання трудових обов`язків вказаних у акті інспекційного відвідування осіб без укладення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що вказує на порушення позивачем вимог законодавства про працю, зокрема статті 24 Кодексу законів про працю України, за що встановлена відповідальність згідно з абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з чим відповідачем правомірно накладено штраф на позивача за порушення норм чинного законодавства України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідно до приписів частини 2 статті 2 КАС України, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є необґрунтованими та спростовуються у повному обсязі, долученими до матеріалів справи належними та допустимими доказами, а тому позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадо" (вул. Лізи Чайкіної, 23, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 23810380) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛ.М. Петрова