Рішення

від 14.10.2022 по справі 440/3562/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/3562/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської територіальної громади в особі Решетилівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Решетилівської міської територіальної громади в особі Решетилівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невирішенні питання про надання позивачу або про відмову у наданні у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території колишньої Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, що входить до складу Решетилівської міської територіальної громадин,

- зобов`язати відповідача у спосіб, порядок та строк, передбачений законодавством України розглянути заяву позивача про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території колишньої Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, що входить до складу Решетилівської міської територіальної громадин.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на неправомірну, як на його думку, поведінку відповідача, що перешкоджає у реалізації права особи на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

07.07.2022 до суду надійшов відзив на позов в якому зазначено, що на заяву позивача комітетом Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області підготовлено та надано лист-відповідь від 29.11.2021 вих. №01-34/6495. Указано, що в Решетилівської міської ради відсутні підстави для прийняття рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою у власності до моменту припинення права постійного користування запитуваною земельною ділянкою.

Згідно зі частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2021 до Решетилівської міської територіальної громади в особі Решетилівської міської ради звернувся ОСОБА_1 із заявою в якій просив передати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га та відповідно надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території колишньої Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, що входить до складу Решетилівської міської територіальної громади за межами населеного пункту відповідно до графічних матеріалів.

До заяви додано: графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копія документа, що посвідчує особу.

Листом виконавчого комітету Решетилівської міської ради від 29.11.2021 №01-34/6495 повідомлено позивача про розгляд заяви від 26.10.2021 та зазначено, що визначений позивачем масив з кадастровим номером: 5324285400:00:003:0020 загальною площею 37,5000 га перебуває у постійному користуванні гр. ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею IV-ПЛ №020050. Крім того, зазначено, що відповідно до статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян чи юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лиш після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Позивач не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить на користь висновку про те, що будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутися до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку.

Як вище зазначено, 04.11.2021 до Решетилівської міської територіальної громади в особі Решетилівської міської ради звернувся ОСОБА_1 із заявою в якій просив передати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га та відповідно надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території колишньої Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, що входить до складу Решетилівської міської територіальної громади за межами населеного пункту відповідно до графічних матеріалів. До заяви додано: графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копія документа, що посвідчує особу.

Водночас відповідь за результатами розгляду заяви надана листом виконавчого комітету Решетилівської міської ради від 29.11.2021 №01-34/6495.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, вищезазначеною нормою встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або мотивовану відмову в наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

Згідно з пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням ради.

Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на винесення клопотання на розгляд сесії, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Лист відповідача від 29.11.2021 №01-34/6495, яким позивача повідомлено про розгляд заяви, за змістом та формою не може вважатися відмовою у розумінні частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача відповідачем не було прийнято жодного акту ради, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Решетилівської міської ради за наслідками розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його затвердженні, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Таким чином, Решетилівська міська рада не розглянула заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у порядку та спосіб, що визначений законом.

Отже, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви.

Висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі №454/160/17.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Решетилівської міської ради стосовно не розгляду у передбачений законодавством порядок та спосіб заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з того, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у статті 118 ЗК України, у визначений законом строк та спосіб, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача у передбаченому законодавством порядку розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, з прийняттям відповідного рішення по суті звернення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 139 згаданого Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин другої, четвертої - шостої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що за подання позову до суду позивач поніс судові витрати у загальній сумі 5992,40 грн, з яких витрати зі сплати судового збору складають 992,40 грн, а витрати на професійну правничу допомогу складають 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією №03 від 19 січня 2022 року.На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги №03 від 05 січня 2022 року, розрахунку надання правової допомоги за договором №03 від 05 січня 2022 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акта прийому-передачі виконаних робіт від 19.01.2022 за договором №03 від 05 січня 2022 року.

Так, 05 січня 2022 року між гр. позивачем (клієнт) та АО Гарант (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №03, згідно із пунктами 1.1 та 4.1 якого предметом вказаного договору є зобов`язання адвоката надавати юридичну допомогу щодо оскарження протиправної бездіяльності Решетилівської міської ради щодо ненадання відповіді на заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою і передачу земельної ділянки у власність (пункт 1.1); юридичну допомогу, що надається виконавцем, клієнт оплачує в гривнях, що дорівнює 5000,00 грн без ПДВ (пункт 4.1).

Відповідно до акта прийому-передачі виконаних робіт від 19.01.2022 за договором №03 від 05 січня 2022 року АО ГАРАНТ згідно вказаного договору надано позивачу правову допомогу, а саме: юридичні консультації щодо характеру виниклих спірних правовідносин (1 год) - 1000,00 грн, дослідження спірної ситуації, опрацювання листа, опрацювання нормативної бази, аналіз національної судової практики (1,5 год) - 1500,00 грн, підготовка процесуальних документів (2,5 год 2500,00 грн).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу суттєво завищений та неспівмірний із складністю справи.

Беручи до уваги доводи відповідача та зміст виконаних робіт (наданих послуг) згідно з актом від 19 січня 2022 року, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка справи до судового розгляду не передбачала зібрання значного обсягу доказів (до позову надано лише копії паспорта та ідентифікаційного номера позивача, доказів на підтвердження направлення заяви та листа про її розгляд) та збирання доказів не вимагало подання адвокатських запитів чи інших зусиль адвоката. Акт приймання-передачі виконаних робіт містить дві послуги, які фактично дублюють одна одну за своєю суттю, а саме, юридичні консультації щодо характеру виниклих спірних правовідносин та попереднє дослідження спірної ситуації, опрацювання листа. Фактично вся надана позивачу правова допомога полягала у складанні позову. Суд зазначає, що спірні правовідносини не вирізняються своєю складністю та з питання вирішення подібних правовідносин судами України напрацьовано сталу судову практику. Також враховує, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває декілька десятків справ по аналогічній категорії з представництвом адвоката Борзовець О.В., а відтак адвокат Борзовець О.В. спеціалізується на представництві інтересів фізичних осіб у спорах з суб`єктами владних повноважень щодо реалізації права на отримання земельних ділянок у власність в межах норм безоплатної приватизації та є обізнаним з відповідною законодавчою базою та переліком документів, які підлягають підготовці для розгляду цієї категорії справ, що спростовує витрачену адвокатом кількість годин на представництво інтересів позивача у цій справі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак підлягає зменшенню до 2000,00 грн.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у загальній сумі 2992,40 грн, у тому числі витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Решетилівської міської територіальної громади в особі Решетилівської міської ради (вул. Покровська, буд. 14, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400, код ЄДРПОУ 21044065) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Решетилівської міської територіальної громади в особі Решетилівської міської ради стосовно не розгляду у передбачений законодавством порядок та спосіб заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Зобов`язати Решетилівську міську територіальну громаду в особі Решетилівської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території колишньої Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, що входить до складу Решетилівської міської територіальної громадин з прийняттям відповідного рішення по суті звернення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Решетилівської міської територіальної громади в особі Решетилівської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальній сумі 2992,40 грн (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок), у тому числі витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛ.М. Петрова