Постанова

від 14.10.2022 по справі 640/25386/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25386/21 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Драгарем» до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Драгарем» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 05.06.2020 № 969859 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Драгарем» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 7 від 17.06.2020 р., № 1 від 25.08.2020 р., № 2 від 26.08.2020 р., № 3 від 27.08.2020 р., № 4 від 27.08.2020 р., № 1 від 02.09.2020 р., № 2 від 04.09.2020 р., № 3 від 07.09.2020 р., № 1 від 07.10.2020 р., № 2 від 13.10.2020 р., № 1 від 02.12.2020 р., № 2 від 15.12.2020 р„ № 4 від 27.01.2021 р., № 6 від 28.01.2021 р„ № 3 від 19.03.2021 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 7 від 17.06.2020 р., № 1 від 25.08.2020 р., № 2 від 26.08.2020 р., № 3 від 27.08.2020 р., № 4 від 27.08.2020 р., № 1 від 02.09.2020 р, № 2 від 04.09.2020 р, № 3 від 07.09.2020 р., № 1 від 07.10.2020 р., № 2 від 13.10.2020 р., № 1 від 02.12.2020 р., № 2 від 15.12.2020 р., № 4 від 27.01.2021 р., № 6 від 28.01.2021 р., № 3 від 19.03.2021 р., які подані ТОВ «Драгарем», за датою їх подання до реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Драгарем» не відповідає жодним критеріям ризиковості, його господарська діяльність відбувається на підставі вимог законодавства, а спірне рішення не містить жодних мотивованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків. Зазначає, ДПС України порушено порядок зупинення реєстрації податкових накладних, що в свою чергу свідчить про протиправність таких дій, та необхідності зобов`язання вчинити дії по реєстрації відповідних податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 7 від 17.06.2020 р., № 1 від 25.08.2020 р., № 2 від 26.08.2020 р., № 3 від 27.08.2020 р., № 4 від 27.08.2020 р., № 1 від 02.09.2020 р., № 2 від 04.09.2020 р., № 3 від 07.09.2020 р., № 1 від 07.10.2020 р., № 2 від 13.10.2020 р., № 1 від 02.12.2020 р., № 2 від 15.12.2020 р„ № 4 від 27.01.2021 р., № 6 від 28.01.2021 р„ № 3 від 19.03.2021 р..

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.06.2020 № 969859 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Драгарем» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду сторонами подано апеляційні скарги.

Головне управлінням ДПС у Київській області в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, на підтвердження своєї позиції апелянт зазначає, що чинним законодавством не визначено порядок оскарження процедурних рішень податкового органу з питань ПН/РК, які оформлені квитанціями та в даному випадку юридичні наслідки для позивача матимуть лише рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Не погоджується із судом першої інстанції щодо зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають перелікам ризиковості платника податку, оскільки рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 05.06.2020 року №69859 Комісією ГУ ДПС у Київській області не приймалося, а було прийнято Комісією ГУ ДФС у м. Києві, тому відсутні підстави для задоволення цієї вимоги.

Державна податкова служба України в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ДПС України, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Також ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Від ТОВ «Драгарем» та Головного управління ДПС у м. Києві відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до п. 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Драгарем» зареєстровано Києво-Святошинською державною адміністрацією Київської області та перебуває на обліку в Києво-Святошинській ДПІ ГУ ДПС у Київській області.

Позивач здійснює господарську діяльність з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, оптової торгівлі машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, неспеціалізованої оптової торгівлі.

За результатами фінансово-господарських операцій з ДП «ШАХТА ІМ. М. С. СУРГАЯ», позивачем відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, складено наступні податкові накладні: № 7 від 17.06.2020 р., № 1 від 25.08.2020 р., № 2 від 26.08.2020 р., № 3 від 27.08.2020 р., № 4 від 27.08.2020 р., № 1 від 02.09.2020 р., № 2 від 04.09.2020 р., № 3 від 07.09.2020 р., № 1 від 07.10.2020 р., № 2 від 13.10.2020 р., № 4 від 27.01.2021 р., № 6 від 28.01.2021 р„ № 3 від 19.03.2021 р.

Також за результатами фінансово-господарських операцій з ДП «МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ» позивачем відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, складено наступні податкові накладні: № 1 від 02.12.2020 р., № 2 від 15.12.2020 р.

Вказані податкові накладанні направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно квитанції податкові накладні прийнято, але реєстрацію по них зупинено. Підставою для зупинення реєстрації зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідають вимогам п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку». Позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

В подальшому, через електронний кабінет платника податків позивачу надійшло рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.06.2020 № 69859 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено, що ТОВ «Драгарем» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішення про відповідність ТОВ «Драгарем» критеріям ризиковості платника податку, а також порушенням порядку зупинення реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що оскільки Головне управління ДПС у Київській області та ДПС України у своїх апеляційних скаргах оскаржують судове рішення в частині задоволених позовних вимог, то саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200. 1.3 і 200. 1.9 статті 200. 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно із пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У даному випадку підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № № 7 від 17.06.2020 р., № 1 від 25.08.2020 р., № 2 від 26.08.2020 р., № 3 від 27.08.2020 р., № 4 від 27.08.2020 р., № 1 від 02.09.2020 р, № 2 від 04.09.2020 р, № 3 від 07.09.2020 р., № 1 від 07.10.2020 р., № 2 від 13.10.2020 р., № 1 від 02.12.2020 р., № 2 від 15.12.2020 р., № 4 від 27.01.2021 р., № 6 від 28.01.2021 р., № 3 від 19.03.2021 р., слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, додатками № 1, № 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що міститься в додатку 1 до Порядку № 1165, передбачає наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що у разі зупинення податкової накладної, квитанція контролюючого органу повинна містити чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК.

З аналізу квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних вбачаться, що контролюючим органом лише зазначено, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Проте, контролюючим органом, не вказано у квитанціях конкретного переліку документів.

Колегія суддів зазначає, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 року у справі № 819/330/18.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Щодо рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.06.2020 року №69859 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм п.п. «а» або «б» п. 185.1 ст. 185, п.п. «а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у рішенні податкового органу зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» та яка повинна бути розшифрована.

Оскаржуване рішення від 05.06.2020 № 69859 податковим органом вмотивоване тим, що «в ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано податкову інформацію, що СГ реалізує в транзит різноманітні будівельні послуги з націнкою за рахунок будівельних матеріалів, що не реалізуються. На підприємстві зареєстровано 6 найманих працівників. Не встановлено наявність власних/орендованих офісних та складських приміщень».

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику, крім того, контролюючим органом у оскаржуваному рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків нібито відповідності підприємства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв`язку з чим та на підставі.

Також з оскаржуваного рішення вбачається, що контролюючим органом в рядку оскаржуваного рішення «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Натомість, контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критерії ризиковості платника податків.

З урахуванням наведеного вище та наявних в матеріалах справи первинних документів, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що підлягають скасуванню.

Таким чином, враховуючи, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій, а тому наявність запису в базах даних ДПС України про Товариство з обмеженою відповідальністю «Драгарем» як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо доводів Головного управління ДПС у Київській області про те, що оскільки рішення від 05.06.2020 року приймалося Головним управлінням ДФС у м. Києві, тому відсутні підстави для задоволення вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Драгарем» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначає сам апелянт, ТОВ «Драгарем» взято на облік в ГУ ДПС у Київській області як платника податків з 03.01.2021 року, а тому суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Драгарем» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.О.Аліменко

Суддя О.М.Оксененко