Рішення

від 09.09.2022 по справі 673/1111/21

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/1111/21

Провадження № 2/673/82/22

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

09 вересня 2022 р. м.Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий суддя Дворнін О.С.,

при секретарі судового засідання Демчишиній Н.Г.

з участю представника позивача адвоката Керницької І.Р. та представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Князюка Д.К.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромсервіс" до відповідачів, якими являються ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з участю Фермерського господарства "Щедра садиба - М" та Селянського (фермерського) господарства "Мендрик Анатолій Олександрович", в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів,про встановленннясервітуту,-

В С Т А Н О В И В:

До Деражнянського районного суду Хмельницької області, в порядку загального позовного провадження, надійшов позов зазначеної вище особи до вказаних нею відповідачів щодо визначеного позивачем предмету спору з вимогою встановити тимчасовий земельний сервітут шляхом надання дозволу ТОВ «Металпромсервіс» здійснити демонтаж напірного трубопроводу освітленої води на 42 км в р. Ушиця, який проходить через вказані у позовні заяві земельні ділянки з кадастровими номерами 6821586000:02:034:0019, власником якої є ОСОБА_2 ; 6821586000:02:034:0020,821586000:02:034:0021,6821586000:02:034:0022, власником яких є ОСОБА_3 ; 6821586000:02:031:0023, 6821586000:02:031:0017, власниками яких є Деражнянська районна державна адміністрація; 6821586000:02:034:0024, 6821586000:02:034:0025, власником яких є ОСОБА_4 ; 6821586000:02:032:0101, власником якої е ОСОБА_5 ; 6821586000:02:032:0090, власником якої є ОСОБА_11 ; 6821586000:02:0320091, власником якої є ОСОБА_7 ; 6821586000:02:032:0096, 6821586000:02:032:0095, власником яких є ОСОБА_8 ; 6821586000:02:032:0093, власником якої є ОСОБА_9 ; та 6821586000:02:032:0094, власником якої є ОСОБА_10 .

В позові також зазначено, що у зв`язку із відсутністю згоди власників та землекористувачів виникла необхідність у зверненні до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 14.11.2021 року даний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги та просила позов задовольнити із викладених в ньому підстав.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Князюк Д.К. позову не визнав з підстав його цілковитої безпідставності та необґрунтованості.

Інші відповідачі та їх представники в судове засідання не прибули, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих представником позивача суду матеріалів, 24.05.2007 року між ТОВ «Таврійська продовольча компанія» та ТОВ «Металпромсервіс» укладено договір купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна.

Згідно із вказаним договором ТОВ «Таврійська продовольча компанія» є продавцем та зобов`язується передати у власність покупця ТОВ «Металпромсервіс» об`єкти з нерухомого майна, передбачені Актом прийому передачі від 24.05.2007 року.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу позивачем було отримано, зокрема, напірний трубопровід освітленої води на 42 км. в р. Ушиця, який знаходиться на земельних ділянках колишньої Мазниківської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області (Далі Трубопровід).

Разом з тим, судом ставляться під сумнів зазначені вище обставини в світлі відсутності будь-яких письмових доказів правомірного володіння зазначеним вище майном, як продавцем, так і його покупцем.

Так, в матеріалах справи наявні лише копія Договору купівлі- продажу об`єктів нерухомого майна від 24.05.2007 року (Далі Договір) поганої якості без відтисків печаток і відповідних засвідчувальних написів уповноважених учасників, як сторін, даної угоди, з відсутністю підпису представника покупця (позивача у даній справі), а також копія Акту прийому передачі від 24.05.2007 року із зазначенням об`єктів нерухомого майна в кількості 5 найменувань, із вказаним місцем укладання обох документів «м. Херсон», хоча згідно п. 2.1 Розділу 2 Договору місцем знаходження майна було прямо визначено АДРЕСА_1 (а.с. 8-10).

Водночас, в матеріалах справи наявні архівні копії Регіонального Фонду державного майна України по Хмельницькій області по ВАТ «Деражнянський цукровий завод» від 28.02.2020 року № 57/01.01-12/2020, з яких вбачається належність спірного Трубопроводу (згідно списку позиції №№ 249-253) до статутного фонду ВАТ «Деражнянський цукровий завод» (а.с.19-27).

В свою чергу, наявні данні щодо власників земельних ділянок, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва через які проходить спірний Трубопровід та надано схему його прокладання (а.с. 12).

Так, власниками зазначених вище земельних ділянок з кадастровими номерами 6821586000:02:034:0019 є ОСОБА_2 ; 6821586000:02:034:0020, 6821586000:02:034:0021, 6821586000:02:034:0022, власником є ОСОБА_3 ; 6821586000:02:031:0023, 6821586000:02:031:0017, власником є Деражнянська районна державна адміністрація; 6821586000:02:034:0024, 6821586000:02:034:0025, власником є ОСОБА_4 ; 6821586000:02:032:0101, власником є ОСОБА_5 ; 6821586000:02:032:0090, власником є ОСОБА_11 ; 6821586000:02:0320091, власником є ОСОБА_7 ; 6821586000:02:032:0096, 6821586000:02:032:0095, власником є ОСОБА_8 ; 6821586000:02:032:0093, власником є ОСОБА_9 ; та 6821586000:02:032:0094, власником якої є ОСОБА_10 (а.с. 29-44).

У позові зазначено, що вказані власники земельних ділянок відповідачі по даній цивільній справі, ніби-то передали їх в оренду Фермерському господарству «Шедра садиба-М» та Селянському (фермерському) господарству «Мендрик Анатолій Олександрович», однак жодних належних і допустимих доказів зазначеної обставини позивачем надано не було, тому суд, даючи цьому факту відповідну критичну оцінку, не може вважати такі обставини встановленими в ході судового розгляду.

Натомість, у позові також зазначається про звернення до обох орендарів та Мазниківської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області із відповідними пропозиціями щодо укладання земельного сервітуту.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний лише відповідний лист директора ТОВ «Металпромсервіс» ОСОБА_12 адресований СФГ «Мендрик Анатолій Олександрович» від 16.09.2019 року щодо повідомлення про здійснення демонтажу спірного Трубопроводу (який не містить жодних вимог щодо встановлення саме земельного сервітуту), лист-відповідь СФГ «Мендрик Анатолій Олександрович» від 19.09.2019 року за вих.№96 щодо заборони проведення демонтажу Трубопроводу, та відповідь Мазниківської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області від 19.09.2019 року із рекомендацією керівництву ТОВ «Металпромсервіс» звернутися з даного питання до суду (а.с. 13-15).

Будь-які належні та допустимі докази звернення ТОВ «Металпромсервіс» до безпосередньо перелічених вище землевласників з пропозицією укладання земельного сервітуту щодо спірного Трубопроводу в справі взагалі відсутні.

Таким чином, надання представником позивача вказаних документів, що за своєю кількістю та змістом є явно неналежними та недостатніми, прямо суперечить правовим висновкам викладеним у абзаці 2 пункту 11 Постанови Верховного Суду від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», яким судам роз`яснено, що, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті З ЦПК України 2004 року), суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Таким чином, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

В матеріалах справи також відсутні будь-які докази того, що позивач надавав пропозицію укласти договір сервітуту (оферту) всім власникам та орендарям земельних ділянок, через які проходить спірний Трубопровід, який би він направляв на їх адресу для врегулювання спору в позасудовому порядку.

Виходячи з цього, відповідачі не те, що домовлятися про встановлення сервітуту на їх земельних ділянках не могли, а і самої оферти (намірів та дійсних бажань Позивача) ще не отримали на момент його звернення з позовом до суду.

В такому разі, судом підлягають врахуванню правові позиції Верховного суду, зокрема викладені у Постанові від 20.11.2018 у справі № 920/1121/17 де вказано, що «чинним законодавством визначено порядок встановлення земельного сервітуту, який у тому числі, передбачає ініціювання заінтересованою особою питання щодо встановлення сервітуту перед іншою особою. У разі недосягнення сторонами домовленості про його встановлення, спір вирішується у судовому порядку».

З огляду на значене, у Позивача відсутні будь-які правові підстави звертатися до суду з таким позовом.

Так, статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатацію ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

За змістом статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (стаття 100 ЗК України).

В свою чергу, у пункті 22-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" судам роз`яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, Закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити будь-яким іншим способом.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у Постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 133/305/17-ц (провадження № 61-12458св19).

В свою чергу, відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року №7 роз`яснено судам необхідність враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Таким чином, підставою для встановлення сервітуту є відсутність у будь - якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

З огляду на наведені норми Закону, позивач не довів жодними належними та допустимими доказами, що право демонтажу спірного Трубопроводу не можливо без обмеження сервітутом земельних ділянок відповідачів та являється єдиним варіантом вирішення питання доступу до їх земельних ділянок.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах Закону, обставини справи не підтверджені певними відповідними засобами доказування, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст. 141 ЦПК України, суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4,12,13,76-81,89, 141, 258-268 ЦПК України, на підставі ст..15,16,401,402,404 ЦК України, ст.91,96 ЗК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову відмовити.

Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв`язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує, викладені нижче:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпромсервіс",

місцезнаходження: вул. Кутузова, 8Б, м. Бровари, Київська область, індекс 07400;

відповідач Деражнянська районна державна адмінстрація, код ЄДРПОУ 02739666;

місцезнаходження: вул. Миру,13, м. Деражня Хмельницька область, індекс 32200;

відповідач ОСОБА_2 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач ОСОБА_3 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач ОСОБА_4 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

відповідач - ОСОБА_5 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

відповідач - ОСОБА_6 ,

місце проживання: АДРЕСА_6 оласть;

відповідач - ОСОБА_7 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ;

відповідач - ОСОБА_8 ,

місце проживання: АДРЕСА_8 ;

відповідач - ОСОБА_9 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 ;

відповідач - ОСОБА_10 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фермерське господарство "Щедра садиба -М".

місцезнаходження: с. Мазники, Деражнянський район Хмельницька область, індекс 32265;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Селянське (фермерське) господарство "Мендрик Анатолій Олександрович",

місцезнаходження: с. Мазники, Деражнянський район Хмельницька область, індекс 32265;

Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2022 року.

Суддя: О. С. Дворнін