Ухвала

від 31.08.2022 по справі 466/5688/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/5688/22

Провадження № 4-с/466/36/22

УХВАЛА

іменем України

«31» серпня 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого судді Кавацюка В.І

при секретарі Настасяк Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа стягувач ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешту з майна,

у с т а н о в и в :

04 серпня2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд зі скаргою про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешту з майна.

В обгрунтування скарги зіслалась на наступні обставини.

На виконанні державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції у Львівській області (в даний час - Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)) перебувало виконавче провадження ВП№ 47827968 про стягнення солідарно з неї, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 12 400,48 грн. на підставі виконавчого листа № 466/7304/13-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Львова 20 травня 2015 року, яке було відкрито постановою державного виконавця цього відділу Гармадієм М.Т. від 15 червня 2015 року.

15 червня 2015 року, одночасно з відкриттям провадження ВП № 47827968, державним виконавцем Гармадієм М.Т. винесено постанову про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження.

01 вересня 2015 року державним виконавцем Гармадієм М.Т. на підставі п. 10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на дату винесення постанови) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 47827968.

Однак питання щодо зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 47827968 від 01 вересня 2015 року державним виконавцем вирішено не було.

29 грудня 2016 року постановою Миколаївського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області виконавчий лист №466/7304/13-ц, який був виданий 20 травня 2015 року Шевченківським районним судом міста Львова повернуто стягувачу ОСОБА_2 із зазначенням, що виконавчий лист може бути повторно пред`явлено до виконання в строк до 29 грудня 2019 року, що додатково встановлено постановою Львівського апеляційного суду від 02 лютого2021 року у справі № 466/7304/13-ц.

З 29 грудня 2016 року стягувач ОСОБА_2 не зверталась до органу виконавчої служби про повторне пред`явлення виконавчого листа, виданого 20 травня 2015 року Шевченківським районним судом м. Львова, до примусового виконання.

Натомість, стягувач ОСОБА_2 зверталась до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, яка ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова 23 липня 2020 року була задоволена, судом поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та 23 липня 2020 року видано дублікат виконавчого листа № 466/7304/13-ц.

17 грудня 2020 року, на підставі дубліката виконавчого № 466/7304/13-ц від 23 липня 2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. відкрито виконавче провадження ВП № 63915066 про стягнення солідарно з неї, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 12 400,48 грн. витрат за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 за період з березня 2009 року по серпень 2012 року.

14 червня 2021 року в межах ВП № 63915066 приватним виконавцем Білецьким І.М. накладено арешт на кошти боржника.

02 лютого 2021 року постановою Львівського апеляційного суду у справі №466/7304/13-ц задоволено її, ОСОБА_1 , апеляційну скаргу та скасовано вищевказану ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова 23 липня 2020 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та відмовлено ОСОБА_2 у видачі дубліката виконавчого листа в справі №466/7304/13-ц з тих підстав, що ОСОБА_2 строк для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, який закінчився 29 грудня 2019 року, пропущено без поважних причин.

16 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. винесено постанову по зняття арешту з коштів та закінчення виконавчого провадження ВП №63915066 у зв`язку з отриманням постанови апеляційного суду про скасуванням рішення, яке підлягало виконанню, а саме про видачу дубліката виконавчого листа № 466/7304/13-ц від 23 липня 2020 року.

Таким чином, з 02 лютого 2021 року (дати винесення Львівським апеляційним судом постанови у справі № 466/7304/13-ц, якою відмовлено ОСОБА_2 у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та у видачі дубліката виконавчого листа №466/7304/13-ц, виданого 20 травня 2015 року) ОСОБА_2 втратила право на солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 12 400,48 грн. на підставі виконавчого листа № 466/7304/13-ц, виданого 20 травня 2015 року Шевченківським районним судом міста Львова, що виключає визначену Законом України «Про виконавче провадження» можливість здійснювати примусове стягнення через органи виконавчої служби та вживати до ОСОБА_1 заходи примусового характеру, визначені вказаним Законом.

Вищенаведене також додатково підтверджується постановою Львівського апеляційного суду від 30 грудня 2021 року у справі №447/748/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 грулня 2014 року у справі №466/7304/13-ц про стягнення 12 400,48 грн. та рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 20 травня 2015 року у справі №466/366/15-ц про стягнення 7 202,02 грн.

Львівський апеляційний суд, відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних за невиконання рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 24 грудня 2014 року у справі № 466/7304/13-ц про стягнення 12 400,48 грн., встановив, що «стягувачкою ОСОБА_2 , як кредитором, втрачено право на стягнення 12400,48 грн. (право вимоги до боржника), присуджених рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 24 грудня 2014 року до стягнення на її користь з (зокрема) відповідачки ОСОБА_1 , в порядку, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження», тобто у примусовому порядку».

Постанови Львівського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у справі №466/7304/13-ц та від 30 грудня 021 року у справі № 447/748/20 набрали законної сили.

Разом з тим, станом на 15 липня 2022 року згідно даним АСВП, на все майно ОСОБА_1 накладено арешт у межах ВП № 47827968, який не було знято при закінченні виконавчого провадження.

15 липня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Адвокатського бюро «Галина Бідула та партнери» Бідула Г.Д. звернулась з адвокатським запитом до органу виконавчої служби про зняття арешту з майна ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), у якому просила зняти накладений на підставі постанови старшого державного виконавцем Гармадієм Миколою Тарасовичем відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції від 15 червня 2015 року ВП №47827968.

27 липня 2022 року органом виконавчої служби надано відповідь на адвокатський запит, відповідно до якого відмовлено у знятті арешту на майно ОСОБА_1 в межах ВП №47827968, оскільки у відділі виконавчої служби відсутнє підтвердження погашення ОСОБА_1 коштів виконавчого провадження.

У зв`язку з тим, що накладений державним виконавцем арешт на підставі постанови від 15 червня 2015 року в межах ВП №47827968 не знятий державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 01 вересня 2015 року, враховуючи відсутність з 02 лютого 2021 року підстав для стягнення з неї, ОСОБА_1 , грошових коштів на підставі виконавчого листа № 466/7304/13-ц від 20 травня 2015 року у примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», призводить до порушення майнових прав ОСОБА_1 , оскільки обмежує її в законному розпорядженні належним їй майном, в тому числі грошовими коштами, вона змушена звернутись до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця та зняття арешту на майно.

З огляду на такі обставини, враховуючи наведені скарзі норми матеріального і процесуального права, судову практику Верховного Суду, просить постановити ухвалу, якою:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо відмови у знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні ВП № 47827968, у зв`язку з його закінченням;

- зобов`язати Миколаївський відділ Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (адреса місцезнаходження: 81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Шептицького, буд. 9, код ЄДРПОУ 35048088) зняти арешт з майна ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна 10065026 (спеціальний розділ), накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №47827968 від 15 червня 2015 року старшого державного виконавця ВДВС Миколаївського районного управління юстиції Гармадій М.Т.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 05 серпня 2022 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до судового розгляду.

В судове засідання, яке було призначено на 31 серпня 2022 року о 14.00 год. ОСОБА_1 не з`явилась та подала заяву з проханням проводити розгляд скарги без її участі.

Представник Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з`явився, хоч про час і місце розгляду скарги повідомлявся в установленому порядку та 30 серпня 2022 року надіслав на адресу суду відзив на скаргу, в якому у задоволенні скарги просить відмовити.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

При розгляді скарги встановлено, що на виконанні державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції у Львівській області (в даний час - Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)) перебувало виконавче провадження ВП №47827968 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 12 400,48 грн. на підставі виконавчого листа №466/7304/13-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Львова 20 травня 2015 року, яке було відкрито постановою державного виконавця цього відділу Гармадієм М.Т. від 15 червня 2015 року.

15 червня 2015 року, одночасно з відкриттям провадження ВП №47827968, державним виконавцем Гармадієм М.Т. винесено постанову про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження.

01 вересня 2015 року державним виконавцем Гармадієм М.Т. на підставі п. 10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на дату винесення постанови) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 47827968.

Однак питання щодо зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №47827968 від 01 вересня 2015 року державним виконавцем вирішено не було.

29 грудня 2016 року постановою Миколаївського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області виконавчий лист №466/7304/13-ц, який був виданий 20 травня 2015 року Шевченківським районним судом міста Львова повернуто стягувачу ОСОБА_2 із зазначенням, що виконавчий лист може бути повторно пред`явлено до виконання в строк до 29 грудня 2019 року, що додатково встановлено постановою Львівського апеляційного суду від 02 лютого2021 року у справі №466/7304/13-ц.

З 29 грудня 2016 року стягувач ОСОБА_2 не зверталась до органу виконавчої служби про повторне пред`явлення виконавчого листа, виданого 20 травня 2015 року Шевченківським районним судом м. Львова, до примусового виконання.

Натомість, стягувач ОСОБА_2 зверталась до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, яка ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова 23 липня 2020 року була задоволена, судом поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та 23 липня 2020 року видано дублікат виконавчого листа №466/7304/13-ц.

17 грудня 2020 року, на підставі дубліката виконавчого № 466/7304/13-ц від 23 липня 2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. відкрито виконавче провадження ВП №63915066 про стягнення солідарно з неї, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 12 400,48 грн. витрат за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 за період з березня 2009 року по серпень 2012 року.

14 червня 2021 року в межах ВП №63915066 приватним виконавцем Білецьким І.М. накладено арешт на кошти боржника.

02 лютого 2021 року постановою Львівського апеляційного суду у справі №466/7304/13-ц задоволено її, ОСОБА_1 , апеляційну скаргу та скасовано вищевказану ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова 23 липня 2020 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та відмовлено ОСОБА_2 у видачі дубліката виконавчого листа в справі №466/7304/13-ц з тих підстав, що ОСОБА_2 строк для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, який закінчився 29 грудня 2019 року, пропущено без поважних причин.

16 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. винесено постанову по зняття арешту з коштів та закінчення виконавчого провадження ВП №63915066 у зв`язку з отриманням постанови апеляційного суду про скасуванням рішення, яке підлягало виконанню, а саме про видачу дубліката виконавчого листа № 466/7304/13-ц від 23 липня 2020 року.

Таким чином, з 02 лютого 2021 року (дати винесення Львівським апеляційним судом постанови у справі №466/7304/13-ц, якою відмовлено ОСОБА_2 у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та у видачі дубліката виконавчого листа №466/7304/13-ц, виданого 20 травня 2015 року) ОСОБА_2 втратила право на солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 12 400,48 грн. на підставі виконавчого листа №466/7304/13-ц, виданого 20 травня 2015 року Шевченківським районним судом міста Львова, що виключає визначену Законом України «Про виконавче провадження» можливість здійснювати примусове стягнення через органи виконавчої служби та вживати до ОСОБА_1 заходи примусового характеру, визначені вказаним Законом.

Вищенаведене також додатково підтверджується постановою Львівського апеляційного суду від 30 грудня 2021 року у справі №447/748/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 грулня 2014 року у справі №466/7304/13-ц про стягнення 12 400,48 грн. та рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 20 травня 2015 року у справі №466/366/15-ц про стягнення 7 202,02 грн.

Львівський апеляційний суд, відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних за невиконання рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 24 грудня 2014 року у справі № 466/7304/13-ц про стягнення 12 400,48 грн., встановив, що «стягувачкою ОСОБА_2 , як кредитором, втрачено право на стягнення 12400,48 грн. (право вимоги до боржника), присуджених рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 24 грудня 2014 року до стягнення на її користь з (зокрема) відповідачки ОСОБА_1 , в порядку, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження», тобто у примусовому порядку».

Постанови Львівського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у справі №466/7304/13-ц та від 30 грудня 021 року у справі №447/748/20 набрали законної сили.

Разом з тим, станом на 15 липня 2022 року згідно даним АСВП, на все майно ОСОБА_1 накладено арешт у межах ВП № 47827968, який не було знято при закінченні виконавчого провадження.

15 липня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Адвокатського бюро «Галина Бідула та партнери» Бідула Г.Д. звернулась з адвокатським запитом до органу виконавчої служби про зняття арешту з майна ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), у якому просила зняти накладений на підставі постанови старшого державного виконавцем Гармадієм Миколою Тарасовичем відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції від 15 червня 2015 року ВП№47827968.

27 липня 2022 року органом виконавчої служби надано відповідь на адвокатський запит, відповідно до якого відмовлено у знятті арешту на майно ОСОБА_1 в межах ВП №47827968, оскільки у відділі виконавчої служби відсутнє підтвердження погашення ОСОБА_1 коштів виконавчого провадження.

Статтею ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Верховний Суд розглядаючи питання ефективності захисту порушеного права особи на майно якого у рамках виконавчого провадження накладено арешт у постанові від 28.10.2020 року у справі №320/2494/20 зазначив, що позивач який є боржником, є стороною виконавчого провадження, у зв`язку з чим захист його прав має здійснюватись шляхом подання скарги на дії чи бездіяльність виконавця в межах виконавчого провадженні відповідно до вимог ЦПК України.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7 лютого 2014 року № 6 судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 02.09.2020 року у справі №320/5432/18, від 08.09.2021 у справі №369/3757/20, від 19.01.2022 року у справі №577/4541/20.

Статтею 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції, чинній на момент накладення арешту на майно та закінчення виконавчого провадження, який діяв до 05.01.2017 року) (далі - Закон № 606-XIV) передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження.

Наслідки завершення виконавчого провадження були визначені у ст. 50 Закону № 606-XIV, чинному на час виникнення спірних правовідносин, яка, зокрема, передбачала зняття арешту з майна боржника.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 50 Закону № 606-XIV від 21.04.1999 року, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Відповідно до п 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (в редакції чинній на момент накладення арешту на майно та закінчення виконавчого провадження) (далі Інструкція №512/5), у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Разом з цим, ч.1 ст. 50 Закону № 606-XIV від 21.04.1999 року передбачено, що арешт, накладений на майно боржника скасовується у разі закінчення виконавчого провадження, крім випадків направлення виконавчого документу за належністю іншому органу державної виконавчої служби, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведення виконавчих дій.

Зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження, яка була винесена старшим державним виконавцем ВДВС Миколаївського районного управління юстиції Гармадієм М.Т. 01 вересня 2015 року, вбачається, що виконавче провадження ВП №47827969 було закінчене з тих причин, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Згідно відповіді УПФУ боржник отримує дохід в ПП «РОНДЕЛЬ», ЄДРПОУ 31145078, Сихівський район, вул. Івана Франка, буд.163, кім.26, що відноситься до територіальності ВДВС Сихівського МУЮ.

З огляду на це, виконавчий документ мав бути направлений в інший відділ ДВС, а тому, враховуючи вищезазначені положення ч.1 ст. 50 Закону № 606-XIV від 21.04.1999 року, підстав для зняття арешту на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, на думку суду, не було.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 305886536 від 27 липня 2022 року на майно боржника накладено арешт, а саме: номер запису про обтяження 10065026 (спеціальний розділ), зареєстроване 17 червня 2015 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 47827968, виданий 15 червня 2015 року державним виконавцем ВДВС Миколаївського РУЮ Гармадій М.Т.

Також, в інформації, яка міститься в АСВП станом на 27 липня 2022 року всі виконавчі провадження, у яких вона, ОСОБА_1 , була боржником, завершені, в Єдиному реєстрі боржників інформація про ОСОБА_1 , як боржника, відсутня.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова зняти арешт поза межами виконавчого провадження при відсутності визначених законом підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , оскільки у судовому порядку встановлено втрату стягувачем ОСОБА_2 з 29 грудня 2019 року права стягнення 12 400,48 грн. на підставі виконавчого листа Шевченківського районного суду №466/7304/13-ц від 20 травня .2015 року у примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», дійсно призводить до порушення майнових прав ОСОБА_1 , оскільки обмежує її право власності, гарантоване Конституцією України та законами України.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено засади виконавчого провадження, до яких, зокрема, віднесено законність, справедливість, неупередженість, об`єктивність, а також забезпечення права на оскарження рішень дій чи бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до ст. ст. 448, 449 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її права.

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 дізналась про порушення своїх щодо незняття арешту з майна в межах ВП № 47827968 27 липня 2022 року, тобто після отримання відповіді органу виконавчої служби на адвокатський запит адвоката АБ «Галина Бідула та партнери» Бідули Г.Д.

Приписами ч.2 ст. 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особі органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право).

Суд вважає, що накладений державним виконавцем арешт на підставі постанови від 15 червня 2015 року в межах ВП №47827968, який не був знятий державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 01 вересня 2015 року, враховуючи відсутність з 02 лютого 2021 року підстав для стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на підставі виконавчого листа № 466/7304/13-ц від 20 травня 2015 року у примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», призводить до порушення майнових прав ОСОБА_1 , оскільки понад сім років обмежує її права в законному розпорядженні належним їй майном, а тому скаргу в частині вимог про зобов`язання вчинити дії по зняттю арешту з майна слід задовольнити.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 447, 448, 449, 450, 451 ЦПК України, ст. 2 ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа стягувач ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешту з майна задовольнити частково.

Зобов`язати Миколаївський відділ Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (адреса місцезнаходження: 81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Шептицького, буд. 9, код ЄДРПОУ 35048088) зняти арешт з майна ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна 10065026 (спеціальний розділ), накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №47827968 від 15 червня 2015 року старшого державного виконавця ВДВС Миколаївського районного управління юстиції Гармадія Миколи Тарасовича.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, який обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 06 вересня 2022 року.

Суддя: В. І. Кавацюк