Постанова

від 13.10.2022 по справі 908/3444/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2022 року м. Дніпро Справа № 908/3444/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Орєшкіної Е.В., Дарміна М.О.,

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Арясова Ю.О. - адвокат

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Саганя Юрія Вікторовича

на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2022 р.

( ухвалене суддею Науменко А.О., м. Запоріжжя, повний текст підписано 20.06.2022 р.),

із включенням заперечень на ухвалу господарського суду від 23.05.2022 р.

в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецопттрейд",

м. Запоріжжя

до відповідача:

Саганя Юрія Вікторовича ,

м. Запоріжжя

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецопттрейд" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сагань Юрія Вікторовича, підприємницька діяльність якого на час розгляду справи в суді припинена, в якому просить стягнути з Відповідача на користь Позивача суму 834 000,00 грн. вартості металевих ємностей (кег) переданих Відповідачеві на підставі договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. та не повернутих Позивачеві.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору оренди майна та не повернення переданих Відповідачеві на його виконання кег у кількості 278 штук.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на не підписання акту № 1 приймання-передачі 282 штук кег за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р., а отже і не набуття чинності обставини, встановлені ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2020 р., що кеги не належать ТОВ "Спецопттрейд".

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.06.2022 р. позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сагань Юрія Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецопттрейд" 834 000,00 грн. вартості металевих ємностей (кег).

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Фізична особа-підприємець Сагань Юрій Вікторович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що рішення Господарського суду Запорізької області вважає незаконним та необгрунтованим, яке винесено з порушенням застосування норм матеріального та процесуального права, таким, що підлягає скасуванню і ухваленню нового рішення по суті апеляційної скарги.

При цьому Скаржник зазначає, що Відповідачем було подано відзив на позовну заяву де він зазначив, що підпис в Акті №1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 р. ( Додаток № 1 до Договору оренди № 118 від 20.12.2019 р.) є підробленим та не належить Саганю Ю.В .. Сагань Ю.В. не отримував в оренду кеги металеві в кількості 282 штуки, а тому в нього не було необхідності підписувати Акт № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 р. А отже з цього приводу необхідно провести незалежну судову почеркознавчу експертизу.

Водночас, на думку Скаржника, відмовляючи у задоволенні клопотання про проведення експертизи, суд фактично позбавив можливості Відповідача надати суду докази в обґрунтування своїх заперечень на позов. Самостійно ж провести експертизу Сагань Ю.В. був не в змозі, через відсутність у нього оригіналу Акту приймання-передачі майна.

Скаржник наголошує на тому, що враховуючи той факт, що Сагань Ю.В. не підписував Акт № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 р. та не отримував майно в оренду - вимога Позивача про стягнення майна є безпідставною. Але суд, позбавивши можливості провести почеркознавчу експертизу - позбавив Відповідача можливості довести свою невинуватість і порушив вимоги ГПК України про змагальність сторін. Пунктом 8.1 договору оренди майна сторони узгодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами за умови фактичної передачі майна, що фіксується актом прийому-передачі майна в оренду. Враховуючи зазначене, можливо зробити висновок про те, що Договір оренди так і не набрав чинності, а отже і підстав для стягнення з Відповідача 846 000 грн. - не має.

Скаржник зазначає, що стосовно посилання Позивача та суду на лист від 18.11.2021 р. про те, що Відповідач фізично не може повернути на користь ТОВ «СПЕЦОПТТРЕЙД» металеві ємності (кеги) об`ємом 50л. в кількості 278 штук за Договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р., оскільки такі ємності пошкоджені ( ремонту та відновленню не підлягають ) в результаті неправильного зберігання в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 32019080000000049, Відповідач в судовому засіданні наполягав, що даний лист він ніколи не писав та не направляв Позивачу.

Враховуючи ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2020 р., яка є частиною матеріалів кримінального провадження, по якому 29.12.2020 р. було постановлено вирок, та той факт, що ніяких документів про те, що у ТОВ «СПЕЦОПТТРЕЙД» взагалі у власності є кеги не має - Скаржник вважає висновок суду про те, що право Позивача порушене є передчасним.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецопттрейд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що з аналізу наданих сторонами документів вбачається об`єктивна можливість за наявними у справі доказами встановити факти та оцінити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, а саме, з`ясувати факт отримання Відповідачем кег за договором оренди майна, що не потребує спеціальних знань чи навиків, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про призначення експертизи.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що оригінали всіх документів, копії яких надавались Позивачем на підтвердження своїх вимог, були надані суду першої інстанції для огляду. Представником Відповідача оригінали документів також були оглянуті в судовому засіданні.

Товариство також вказує на те, що в апеляційній скарзі Відповідач взагалі заперечує підписання і направленням ним будь-яких листів на адресу Позивача. Разом з тим, у своєму клопотанні, поданому суду першої інстанції, Відповідач не ставив питання про необхідність проведення почеркознавчої експертизи підписів в листах, а лише в акті приймання-передачі. Вказані обставини свідчать про суперечливу позицію Відповідача і його намагання ввести суд в оману й затягнути судовий розгляд справи, з метою подальшого ухилення від повернення Позивачу вартості майна (кег). З питання доцільності призначення судової експертизи Позивач також акцентує увагу суду на тому, що поведінка Відповідача Саганя Ю.В. носить протиправний характер, що підтверджується також вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.12.2020 р. по справі № 331/4786/20.

Крім того, Товариство зазначає про те, що правовідносини сторін за договором поставки жодним чином не стосуються правовідносин сторін за договором оренди майна. Посилання Відповідача в апеляційній скарзі на те, що наявні у нього кеги не належать Позивачу, що нібито встановлено ухвалою Орджонікідзсвського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2020 р. по справі № 335/13830/19 - є безпідставним, оскільки вказаною ухвалою не вирішувалось питання про належність ( право власності ) або неналежність конкретній особі певного майна. Вказаною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ «Спецопттрейд» про скасування арешту майна лише з тих підстав, що арешт на майно накладено у зв`язку з тим, що вказане майно може містити ознаки речових доказів та у подальшому бути підтвердженням вчинення кримінального правопорушення.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.07.2022 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/3444/21. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Сагань Юрія Вікторовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2022 р. по справі № 908/3444/21 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

21.07.2022 р. матеріали справи № 908/3444/21надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2022 р., справу № 908/3444/21 ( для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, тощо ) передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Орєшкіна Е.В., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2022 р. відкрито провадження у справі; судове засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача призначено на 25.08.2022 р.; сторонам наданий строк на подачу відзиву, заяв, клопотань; з урахуванням запровадження воєнного стану в Україні та з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби сторін повідомлено про можливість розгляду скарги в режимі відеоконференції, в тому числі за допомогою власних технічних засобів.

27.07.2022 р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника Саганя Юрія Вікторовича адвоката Тягунової Ганни Вадимівни про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; зазначено, що представниця зареєстрована в системі "EasyCon".

Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2022 р. судове засідання у справі № 908/3444/21, призначене на 25.08.2022 р., вирішено провести із представником Саганя Юрія Вікторовича адвокатом Тягуновою Ганною Вадимівною, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.08.2022 р., у зв`язку з виходом на роботу головуючого судді - Кощеєва І.М. ( доповідач ), визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2022 р., для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 908/3444/21, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2022 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В. справу № 908/3444/21 прийнято до свого провадження.

23.08.2022 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв`язку з відпусткою членів колегії - суддів Орєшкіної Е.В.,Чус О.В. розгляд справи № 908/3444/21 в судовому засіданні 25.08.2022р. не відбувся.

Після виходу на роботу членів колегії - суддів Орєшкіної Е.В.,Чус О.В., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 13.10.2022 р..

23.09.2022 р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника Саганя Юрія Вікторовича адвоката Тягунової Ганни Вадимівни про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; зазначено, що представниця зареєстрована в системі "EasyCon".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022 р., судове засідання у справі № 908/3444/21, призначене на 13.10.2022 р., вирішено провести з представником Саганя Юрія Вікторовича адвокатом Тягуновою Ганною Вадимівною, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 11.10.2022 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Орєшкіної Е.В., Дарміна М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2022 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Дармін М.О., справу № 908/3444/21 прийнято до свого провадження.

13.10.2022р. секретарем судового засідання Манець О.В. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником відповідача. В призначений час представник відповідача не вийшов на зв`язок у програмі EasyCon та телефоном повідомив, що не вдається приєднатися до відеоконференції з власних технічних причин. За таких обставин неможливо провести судове засідання в режимі відеоконференції, про що складений відповідний акт.

Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноважених представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.

Від Скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 908/3444/21 за апеляційною скаргою Сагань Ю.В. на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2022 р. до отримання результатів судової почеркознавчої експертизи, призначеної в рамках кримінального провадження № 12022087020000248.

Клопотання обгрунтоване тим, що 15.06.2022 р. Саганем Ю.В. було подано заяву до Олександрівського відділу поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про підроблення співробітниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецопттрейд» підпису Саганя Ю.В. у документі, на підставі якого Товариство намагається стягнути із заявника грошові кошти в сумі 834 000 грн.. 21.06.2022 р. відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В ході проведення досудового розслідування у слідства виникла необхідність у призначенні почеркознавчої експертизи підпису фізичної особи-підприємця гр. Сагань Юрія Вікторовича , на зазначеному вище акті, що підтверджується постановою про призначення судової почеркознавчої експертизи.

На підставі наведеного, Заявник вважає, що господарську справу об`єктивно неможливо розглянути до отримання результатів судової почеркознавчої експертизи підпису фізичної особи-підприємця гр. Сагань Юрія Вікторовича , на акті № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 р., адже саме ним підтверджується факт передання кег в оренду, вартість яких бажає стягнути ТОВ «Спецопттрейд».

Представник Позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання Відповідача про зупинення провадження за апеляційною скаргою до отримання результатів судової почеркознавчої експертизи, призначеної в рамках кримінального провадження, посилаючись на його безпідставність.

Розглянувши у судовому засіданні вказане клопотання Відповідача про зупинення апеляційного провадження, колегія суддів апеляційного господарського суду протокольною ухвалою відмовила у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Призначення в рамках кримінального провадження судової почеркознавчої експертизи, після ухвалення судом оскаржуваного рішення, відповідно до ст. 228 ГПК України не є підставою для зупинення апеляційного провадження.

При цьому, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, зупинення апеляційного провадження з підстав не передбачених ст. 228 ГПК України буде мати наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

В судовому засіданні 13.10.2022 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

20.12.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецопттрейд" (Орендодавець ) і Фізичною особою-підприємцем Саганем Юрієм Вікторовичем ( Орендар ) був укладений Договір оренди майна № 118 ( далі - договір оренди), предметом якого є передача Орендодавцем Орендареві у тимчасове платне користування кег металевих ( далі - майно ).

Відповідно до п. 1.2 договору оренди Перелік майна, яке передається в оренду за цим договором, його ємність/об`єм (літраж), фактична кількість, вартість однієї одиниці, заставна вартість та загальна вартість майна, вказуються в акті приймання-передачі майна Додатку №1 до цього договору, що складає невід`ємну частину договору.

Згідно з п. 1.3 договору оренди майна, у разі втрати, псування або пошкодження майна для визначення відшкодування його вартості, сторони керуються заставною вартістю майна та оборотної тари.

Передане в оренду майно належить Орендодавцю на праві власності ( п.1.4 договору оренди ).

Згідно з п. 2.1 договору оренди майно вважається фактично переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі майна ( Додаток № 1 ).

Відповідно до п. 2.2 договору оренди майна Орендар несе ризик знищення або пошкодження майна або його частини, з моменту підписання акту приймання-передачі майна в оренду і до моменту підписання акту приймання-передачі майна з оренди.

По закінченню терміну оренди або при припиненні/розірванні договору з інших підстав, передбачених договором та чинним законодавством, Орендар зобов`язаний повернути майно Орендодавцю за актом приймання-передачі майна з оренди протягом 2-х календарних днів з моменту закінчення, припинення/розірвання договору ( п. 3.1 договору оренди ).

Відповідно до п. 6.4.5 договору оренди майна, Орендар зобов`язаний нести майнову відповідальність перед Орендодавцем за збитки, які можуть бути заподіяні з вини або недбалості орендаря, відшкодувати вартість пошкодженого або втраченого майна.

У разі, якщо буде встановлено, як під час дії договору, так і при поверненні майна з оренди, що воно не відповідає нормальному зносу або пошкоджено, Орендар зобов`язаний компенсувати орендодавцеві вартість пошкодженого майна ( п. 7.2 договору оренди майна).

Згідно з п. 7.3 договору оренди майна, у разі втрати майна ( повністю або частково ) Орендар відшкодовує Орендодавцю вартість втраченого майна, виходячи із заставної вартості майна.

Пунктом 8.1 договору оренди майна сторони узгодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами за умови фактичної передачі майна, що фіксується актом прийому-передачі майна в оренду. Договір діє до 01.09.2020 р., а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання.

У разі закінчення терміну дії, припинення/розірвання даного договору, орендар зобов`язаний передати майно орендарю в порядку і строки, передбачені п. 3.1 договору ( п. 8.7 договору оренди майна ).

За актом № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 р. Орендодавець передав Орендареві наступне майно: кеги металеві об`ємом 50 літрів, ціна за одиницю - 3 000,00 грн. з ІІДВ. кількістю 282 шт., загальною вартістю 846 000,00 грн.. У акті № 1 сторони також домовились, що заставна вартість однієї одиниці майна - кеги металевої (50 літрової) становить грошову суму ( в українській гривні ), еквівалентну 100 євро, в т.ч. ПДВ за курсом НБУ на дату фактичної виплати.

Договір та акт підписані з боку обох сторін без зауважень та скріплені печатками сторін договору. З боку Відповідача на договорі та акті міститься печатка та підпис підприємця Саганя Ю.В.

Листом від 01.09.2020 р. Відповідач повідомив Позивача про те, що не може виконати обов`язок повернути металеві ємності (кеги) об`ємом 50 літрів в кількості 282 штук за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. та акту приймання-передачі № 1 від 20.12.2019 р. у встановлений строк, з причини того, що їх було вилучено при обшуку 24.03.2020 р. слідчим РВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Запорізькій області, а пізніше арештовано металеві ємності (кеги) об`ємом 50 літрів. Кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 32019080000000049.

У претензії вих. № 1 від 12.03.2021 р. Позивач просив Відповідача на підставі умов договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. та ст. ст. 762, 785 Цивільного кодексу України впродовж двох днів з моменту отримання претензії повернути кеги (майно) у кількості 282 штук, що були надані в оренду та сплатити орендну плату за користування кег у повному обсязі за весь період дії договору.

Претензією вих. № 2 від 25.05.2021 р. Позивач просив Відповідача впродовж двох днів з моменту отримання претензії повернути кеги (майно) у кількості 282 штук, що були надані в оренду або сплатити їх вартість у сумі 846 000,00 грн. та сплатити орендну плату за користування кег у повному обсязі за весь період дії договору.

У відповіді від 01.06.2021 р. на претензії № № 1, 2 Відповідач повідомив Позивача, з посиланням на договір поставки № 118 від 20.12.2019 р. та договір оренди майна № 118 від 20.12.2019 р., що не отримував в оренду кеги металеві в кількості 282 штуки, а у 2020 році співробітниця Позивача за змовою з іншими особами викрали у Саганя Ю.В. кеги. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2020 р. встановлено, що кеги не належать ТОВ "Спецопттрейд". На підставі викладеного претензії Позивача Відповідачем не задоволені.

За актом № 2 приймання-передачі майна від 18.11.2021 р. Орендар повернув Орендодавцеві ємності (кеги) об`ємом 50 л в кількості 4 штуки, загальною вартістю 12 000,00 грн.. У акті № 2 сторони домовились, що неповернуте майно згідно договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. складає 278 штук, заставна вартість однієї одиниці майна - кеги металевої (50 літрової) становить грошову суму (в українській гривні), еквівалентну 100 євро, в т.ч. ПДВ за курсом НБУ на дату фактичної виплати.

У листі від 18.11.2021 р. Сагань Ю.В. повідомив Позивача, що фізично не може повернути на користь Позивача металеві ємності (кеги) об`єктом 50 л в кількості 278 штук за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р., оскільки такі ємності пошкоджені ( ремонту та відновленню не підлягають ) в результаті неправильного зберігання в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 32019080000000049.

Стягнення з Саганя Юрія Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецопттрейд" 834 000,00 грн. вартості металевих ємностей (кег) на підставі договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. - є предметом судового розгляду у даній справі.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Рішення суду мотивоване тим, що Відповідач зобов`язаний компенсувати Позивачу вартість пошкоджених кег, переданих за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. в сумі 834 000,00 грн., беручи до уваги, що у актах сторони узгодили, що заставна вартість однієї одиниці майна - кеги металевої (50 літрової) становить грошову суму (в українській гривні), еквівалентну 100 євро, в т.ч. ПДВ за курсом НБУ на дату фактичної виплати, Відповідач зобов`язаний відшкодувати Позивачеві заставну вартість майна, яка становить 100 євро за одну одиницю майна - кеги металевої (50 літрової), що в гривневому еквіваленті становить 3 000,00 грн. за 1 ємність, у т.ч. згідно вартості, зазначеної у актах приймання-передачі майна. Оскільки в оренду було передано 282 штук кег металевих ( об`ємом 50 літрів кожна), а повернуто лише 4 штуки, то заставна вартість неповернутого майна в кількості 278 штук становить 834 000,00 грн. (278 штук кег * 3 000,00 грн. ).

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 834 000,00 грн. вартості неповернутого пошкодженого орендованого майна - кег, в кількості 278 штук.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 р., укладеного між сторонами, який за своєю правовою природою є договором найму. Договір оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. не визнаний недійсним.

Статтею 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 763 ЦК україни, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як свідчать матеріали справи, Позивач на виконання умов договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 р., згідно з актом № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 р. передав, а Відповідач прийняв наступне майно: кеги металеві об`ємом 50 літрів, ціна за одиницю - 3000 грн 00 коп. з ІІДВ. кількістю 282 шт., загальною вартістю 846 000,00 грн.. У акті № 1 сторони також домовились, що заставна вартість однієї одиниці майна - кеги металевої (50 літрової) становить грошову суму (в українській гривні), еквівалентну 100 євро, в т.ч. ПДВ за курсом НБУ на дату фактичної виплати.

Договір та акт підписані з боку обох сторін без зауважень та скріплені печатками сторін договору. З боку Відповідача на договорі та акті міститься печатка та підпис підприємця Саганя Ю.В.

Листом від 01.09.2020 р. Відповідач повідомив Позивача про те, що не може виконати обов`язок повернути металеві ємності (кеги) об`ємом 50 літрів в кількості 282 штук за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. та акту приймання-передачі № 1 від 20.12.2019 р. у встановлений строк, з причини того, що їх було вилучено при обшуку 24.03.2020 р. слідчим РВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Запорізькій області, а пізніше арештовано металеві ємності (кеги) об`ємом 50 літрів. Кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 32019080000000049.

У претензії вих. № 1 від 12.03.2021 р. Позивач просив Відповідача на підставі умов договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. та ст. ст. 762, 785 ЦК України впродовж двох днів з моменту отримання претензії повернути кеги (майно) у кількості 282 штук, що були надані в оренду та сплатити орендну плату за користування кег у повному обсязі за весь період дії договору.

Претензією вих. № 2 від 25.05.2021 р. Позивач просив Відповідача впродовж двох днів з моменту отримання претензії повернути кеги (майно) у кількості 282 штук, що були надані в оренду або сплатити їх вартість у сумі 846 000,00 грн. та сплатити орендну плату за користування кег у повному обсязі за весь період дії договору.

У відповіді від 01.06.2021 р. на претензії, Відповідач повідомив Позивача, з посиланням на договір поставки № 118 від 20.12.2019 р. та договір оренди майна № 118 від 20.12.2019 р., що не отримував в оренду кеги металеві в кількості 282 штуки, а у 2020 році співробітниця Позивача за змовою з іншими особами викрали у Саганя Ю.В. кеги. При цьому, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2020 р. встановлено, що кеги не належать ТОВ "Спецопттрейд".

Разом з тим, за актом № 2 приймання-передачі майна від 18.11.2021 р. Орендар повернув Орендодавцеві ємності (кеги) об`ємом 50 л в кількості 4 штуки, загальною вартістю 12 000,00 грн.. У акті № 2 сторони домовились, що неповернуте майно згідно договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. складає 278 штук, заставна вартість однієї одиниці майна - кеги металевої (50 літрової) становить грошову суму (в українській гривні), еквівалентну 100 євро, в т.ч. ПДВ за курсом НБУ на дату фактичної виплати.

Також, у листі від 18.11.2021 р. Сагань Ю.В. повідомив Позивача, що фізично не може повернути на користь Позивача металеві ємності (кеги) об`єктом 50 л в кількості 278 штук за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р., оскільки такі ємності пошкоджені (ремонту та відновленню не підлягають) в результаті неправильного зберігання в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 32019080000000049.

Отже, як слушно зазначив суд першої інстанції - вищевказаними актами та листуванням Відповідач підтвердив отримання металевих ємностей (кег) об`ємом 50 літрів в кількості 282 штук за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. та повернення лише 4 штук відповідних кег, замість 278 штук.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Також статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються; вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Відсутність хоча б одного із цих елементів унеможливлює настання відповідальності у вигляді зобов`язання з відшкодування збитків.

Відповідно до п.1.3 договору оренди майна, у разі втрати, псування або пошкодження майна для визначення відшкодування його вартості, сторони керуються заставною вартістю майна та оборотної тари.

Згідно з п. 2.2 договору оренди майна Орендар несе ризик знищення або пошкодження майна або його частини, з моменту підписання акту приймання-передачі майна в оренду і до моменту підписання акту приймання-передачі майна з оренди.

Відповідно до п. 6.4.5 договору оренди майна, орендар зобов`язаний нести майнову відповідальність перед орендодавцем за збитки, які можуть бути заподіяні з вини або недбалості орендаря, відшкодувати вартість пошкодженого або втраченого майна.

У разі, якщо буде встановлено, як під час дії договору, так і при поверненні майна з оренди, що воно не відповідає нормальному зносу або пошкоджено, орендар зобов`язаний компенсувати орендодавцеві вартість пошкодженого майна ( п. 7.2 договору оренди майна).

Згідно з п. 7.3 договору оренди майна, у разі втрати майна (повністю або частково) орендар відшкодовує орендодавцю вартість втраченого майна, виходячи із заставної вартості майна.

З огляду на викладене, враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги, що у актах сторони узгодили, що заставна вартість однієї одиниці майна - кеги металевої (50 літрової) становить грошову суму (в українській гривні), еквівалентну 100 євро, в т.ч. ПДВ за курсом НБУ на дату фактичної виплати, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Відповідач зобов`язаний відшкодувати Позивачеві заставну вартість майна, яка становить 100 євро за одну одиницю майна - кеги металевої (50 літрової), що в гривневому еквіваленті становить 3 000,00 грн. за 1 ємність, у т.ч. згідно вартості, зазначеної у актах приймання-передачі майна. Оскільки в оренду було передано 282 штук кег металевих (об`ємом 50 літрів кожна), а повернуто лише 4 штуки, то заставна вартість неповернутого майна в кількості 278 штук становить 834 000,00 грн. (278 штук кег * 3 000 грн. ). Отже, Відповідач зобов`язаний компенсувати Позивачу вартість пошкоджених кег, переданих за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. в сумі 834 000,00 грн..

Доводи Відповідача викладені в апеляційній скарзі щодо обмеження його у справі на судовий захист та обмеженні у праві на доступ до судочинства, що проявилось у необгрунтованій відмові у проведенні судової почеркознавчої експертизи у суді першої інстанції, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані, враховуючи таке.

В силу приписів статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ( стаття 74 ГПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як вбачається з матеріалів справи, у суді першої інстанції Відповідачем заявлялось клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, оскільки Заявник вважає, що підпис в акті № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 р. ( додаток № 1 до договору оренди № 118 від 20.12.2019 р. ) є підробленим та не належить Сагань Ю.В..

Господарський суд у задоволенні такого клопотання Відповідача відмовлено з тих підстав, що у даній справі існує об`єктивна можливість за наявними у справі доказами встановити факти та оцінити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, а тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання про призначення експертизи.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване у судовому рішенні.

Отже, висновок експерта відноситься до засобів доказування нарівні із іншими доказами у справі та не має будь-яких переваг поряд з іншими доказами у справі.

Суд попередньої інстанції, спростовуючи заперечення Відповідача, що акт № 1 приймання-передачі 282 штук кег за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. ним не підписувався, зазначив, що у матеріалах справи наявні докази, надані сторонами у справі, зокрема договір оренди майна, акти приймання-передачі кег за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. та листування між сторонами, які свідчать про передачу спірних кег саме за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р., відсутність взаємозв`язку між договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 р. та договором поставки № 118 від 20.12.2019 р.. При цьому, господарський суд зазначив, що обставини встановлені ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2020 р., стосовно того, що кеги не належать ТОВ "Спецопттрейд" свідчать лише про не надання слідчому судді при вирішенні клопотання про скасування арешту майна достатніх доказів права власності на майно. Разом з тим, обставини, викладені в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2020 р. у справі № 335/13830/19 стосуються розгляду слідчим суддею клопотання адвоката Арясової Ю.О. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32019080000000049, та є припущенням здійсненим в ході досудового розслідування.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження своїх заперечень.

Також підписання акту № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 р. ( додаток № 1 до договору оренди № 118 від 20.12.2019 р. ) саме Відповідачем підтверджується наявністю на даному акті відтиску печатки Відповідача, яка дає додаткову можливість ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

При цьому, Відповідачем не доведено фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів, у зв`язку із втратою чи викраденням печатки.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 р. у справі № 922/51/20 викладено правовий висновок щодо стандарту доказування враховуючи, що 17.10.2019 р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 р. № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає Позивач та Відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З огляду на наведене, аргументи апеляційної скарги щодо порушення господарським судом норм процесуального права колегією суддів відхиляються як такі, що не знайшли підтвердження матеріалами справи.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то Скаржником не конкретизовано яким його доводам не було надано правову оцінку, господарський суд ухвалив рішення при дотриманні норм процесуального права з правильним застосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, що відповідає статті 236 ГПК України.

Отже, наведені Скаржником в апеляційній скарзі підстави оскарження судового рішення у справі, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, свого підтвердження не знайшли.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

13. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Саганя Юрія Вікторовича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.06.2022 р. у справі № 908/3444/21 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.10.2022 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя М.О. Дармін