Постанова

від 05.10.2022 по справі 908/309/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2022 року м.Дніпро Справа № 908/309/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Сушко Т.В. адвокат;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.07.2021, повний текст якої підписаний 16.07.2021 (суддя Азізбекян Т.А., м. Запоріжжя), постановленої за результатами розгляду заяви ТОВ "Галантос" про забезпечення виконання рішення суду у справі №908/309/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС (69084, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, будинок 60, ідентифікаційний код 42255113)

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк (01001, місто Київ, вулиця Малопідвальна, будинок 8, ЄДРПОУ 00039002)

до відповідача-2: Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 21, приміщення 67, кімната 402, приміщення 61, кімната 404)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вовк Ірина Іванівна (69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний/вулиця Якова Новицького, будинок 143/7, квартира 22)

про визнання припиненою іпотеку за Договором іпотеки та зняття арешт з об`єкту нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.07.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС про забезпечення виконання рішення суду у справі № 908/309/21 задоволено частково. Забезпечено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.06.2021 по справі № 908/309/21, а саме: зупинено продаж наступного нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 962296923101, адреса: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого, будинок 60, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЛАНТОС" (ЄДРПОУ 42255113) - до набрання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.06.2021 по справі № 908/309/21 законної сили.

Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.07.2021 у даній справі, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Галантос" про забезпечення виконання рішення суду в повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що всупереч обставинам справи, встановленим у справі 40/5005/7101/2011, на виконання якого видано наказ та звернено стягнення на предмет іпотеки, (порушення умов кредитного договору, чинність іпотеки) та визначено порядок звернення стягнення - шляхом продажу на прилюдних торгах оскаржувана ухвала Господарського суду Запорізької області про забезпечення виконання рішення суду містить заборону на вчинення дій, визначених судовим рішенням у справі № 40/5005/7101/2011, що фактично зупиняє його виконання.

За таких обставин оскаржуваною ухвалою про забезпечення виконання рішення суду, яке не набрало законної сили, обмежується право Банку саме на виконання рішення суду, яке набрало чинності та підлягає обов`язковому виконанню, що свідчить про незаконність винесеної ухвали та недотримання збалансованості інтересів сторін.

Таким чином, обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом зупинення примусового продажу нерухомого майна фактично зупиняє виконання судового рішення в іншій справі № 40/5005/7101/2011, чим порушує права ПАТ «Промінвестбанк» як стягувача у виконавчому провадженні, отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням господарського судочинства.

Зауважує, що зупинення продажу нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60 до моменту набрання рішенням у справі № 908/309/21 законної сили вже застосовувалися судом першої інстанції в цій справі в порядку забезпечення позову ухвалою від 09.02.2021.

Зазначена ухвала про забезпечення позову скасована постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021, прийнятою за результатами розгляду апеляційні скарги Банку на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.02.2021, постановлену за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛАНТОС" про забезпечення позову у цій справі №908/309/21.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛАНТОС" відзив на апеляційну скаргу Відповідача-1 не надало. Разом з тим, надало заперечення проти відкриття апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою, які відхилено ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 10.08.2021, справу №908/309/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Березкіна О.В., Антонік С.Г.) відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.07.2021 у справі №908/309/21.

Провадження у справі №908/309/21 щодо оскарження ухвали суду від 16.07.2021 зупинено до розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк на рішення господарського суду від 23.06.2021 у справі № 908/309/21.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2022 поновлено провадження у справі; розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк на ухвалу Господарського суду Запорізької області призначений на 19.09.2022.

В судовому засіданні 19.09.2022 оголошено перерву до 05.10.2022.

В судове засідання, призначене на 05.10.2022 представник Позивача не з`явився, будь-яких клопотань з цього приводу не заявив.

Згідно ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до ч.12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що Позивач та інші учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання (19.09.2022 керівник Позивача особисто отримав телефонограму із зазначенням дати та часу наступного судового засідання); жодних клопотань з приводу неможливості явки в судове засідання представників не заявляли, наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників Позивача, Відповідача-2 та Третьої особи.

В судовому засіданні 05.10.2022 Центральним апеляційним господарським судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача-1, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛАНТОС" звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк та до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про:

- визнання припиненою іпотеку за Договором іпотеки №216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30 серпня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк Іриною Іванівною 30 серпня 2010 року за реєстровим № 9408 та, як наслідок, вилучити запис про державну реєстрацію іпотеки: Номер запису про іпотеку: 14856776 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 31.08.2010 14:22:07.

- зняття арешт з об`єкту нерухомого майна за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого, будинок 60, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 962296923101, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЛАНТОС", накладений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем - номер запису про обтяження: 40096456, дата, час державної реєстрації: 13.01.2021 12:19:09 та номер запису про обтяження: 35791535, дата, час державної реєстрації: 04.03.2020 13:20:52.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.06.2021 по справі № 908/309/21 позов задоволено частково. Визнано припиненою іпотеку за Договором іпотеки №216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30 серпня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк Іриною Іванівною 30 серпня 2010 року за реєстровим № 9408. Скасовано запис про державну реєстрацію іпотеки: Номер запису про іпотеку: 14856776 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 31.08.2010 14:22:07. Знято арешт з об`єкту нерухомого майна за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого. будинок 60, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 962296923101, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЛАНТОС", накладений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем -номер запису про обтяження: 40096456, дата, час державної реєстрації: 13.01.2021 12:19:09 та номер запису про обтяження: 35791535, дата, час державної реєстрації: 04.03.2020 13:20:52.

Стягнуто з Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС 4540 грн 00 коп. судового збору.

01.07.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС про забезпечення виконання рішення суду у справі № 908/309/21, в якій останній просить суд забезпечити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.06.2021 по справі № 908/309/21, а саме: зупинити продаж наступного нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 962296923101, адреса: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого, будинок 60, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС, яке виставляється на продаж на електронних торгах на сайті SЕТАМ чи будь-якому іншому торговельному майданчику, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем, - до моменту повного виконання відповідачами рішення Господарського суду Запорізької області від 23.06.2021 по справі № 908/309/21.

Заява мотивована тим, що ТОВ "АВІТО" на праві приватної власності належали об`єкти нерухомого майна за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого, будинок 60 на підставі договорів купівлі-продажу.

28.07.2010 між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "АВІТО ДНІПРО" було укладено кредитні договори про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 160/02-10 та № 164/02-10.

30.08.2010 між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "АВІТО" було укладено Договір іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого, будинок 60.

21.12.2011 постановою суду по справі №38/5005/13184/2011 ТОВ "Авіто Дніпро" визнано банкрутом.

30.12.2014 ухвалою суду затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "АВІТО ДНІПРО". Ліквідовано юридичну особу ТОВ "АВІТО ДНІПРО". Згідно п. 6 ст.31 Закону, вважати погашеними вимоги (...) ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" на суму 60 218 325,72 грн. Відповідно до п.6 ст. 31 Закону, вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними в тому числі і вимоги по яких були відкриті виконавчі провадження ".

ТОВ "ГАЛАНТОС" на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого, будинок 60 на підставі Договору купівлі-продажу від 27.06.2018 за реєстровим № 584.

Право власності ТОВ "ГАЛАНТОС" зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

01.06.2011 ПАТ "Промінвестбанк" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, зокрема до ТОВ "Авіто" про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки, справа №40/5005/7101/2011.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 апеляційну скаргу ПАТ "Промінвестбанк" задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 у справі в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та розподілу судових витрат скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення первісного позову.

Так, зазначеною постановою суду в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Авіто Дніпро" перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за кредитним договором № 164/02-10 від 28.07.2010 на загальну суму 37 936 067 грн 39 коп. звернуто стягнення на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60 та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Авіто".

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, Господарським судом Дніпропетровської області 08.07.2015 видано наказ про звернення стягнення на предмет іпотеки.

31.08.2016 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова ВП №52062297 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського Дніпропетровської області від 08.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011.

Постановою Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі №3-578гс16 постанова Вищого господарського суду України від 05.10.2015 у справі №40/5005/7101/2011 скасована як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 про задоволення позовних вимог ПАТ "Промінвестбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №216/08/1-10 від 30.08.2010 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеним з ТОВ "Авіто", залишено без змін.

10.10.2017 Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 52062297.

14.12.2020 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №40/5005/7101/2011 поновлено строк для пред`явлення до виконання наказу від 08.07.2015. Видано ПАТ Акціонерний комерційний інвестиційно-промисловий банк дублікат наказу від 08.07.2015 у справі № 40/5005/7101/2011.

14.12.2020 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 40/5005/7101/2011 замінено у виконавчому провадженні №52062297 сторону боржника ТОВ Авіто на його правонаступника ТОВ Галантос.

14.12.2020 ухвалою суду у цій справі замінено боржника ТОВ Авіто, ідентифікаційний код 24905757 на його правонаступника ТОВ Галантос в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 №40/5005/7101/2011.

14.12.2020 ухвалою суду зобов`язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ поновити виконавче провадження ВП № 52062297.

23.12.2020 судом видано дублікат наказу від 08.07.2015.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛАНТОС", вважає, що всупереч визначеному судом шляху (поновлення ВП № 52062297) за ініціативою Банку 13.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64113204 на виконання наказу (дублікату) №40/5005/7101/2011 від 08.07.2015.

13.01.2021 приватним виконавцем винесено постанову про арешт нерухомого майна в межах виконавчого провадження № 64113204.

Вказане, на думку Позивача, чітко ілюструє недобросовісність дій Банку та Виконавця, які проігнорували факт ухвалення рішення суду, а тому, суд має обов`язково оцінити ці недобросовісні дії відповідачів в контексті наявності ризиків невиконання ними рішення суду.

Частково задовольняючи клопотання про забезпечення виконання рішення суду, господарський суд першої інстанції виходив з того, що вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду по справі призведе до легітимного тимчасового обмеження дій Банку та приватного виконавця щодо реалізації спірного майна, що захистить права Позивача.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява ТОВ "ГАЛАНТОС" є законною та обґрунтованою в частині зупинення продажу нерухомого майна до набрання рішенням суду по цій справі законної сили.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal у. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Водночас, згідно п. 3 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про забезпечення виконання рішення.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Забезпечення виконання рішення здійснюється в порядку забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Згідно із частиною одинадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що процесуальні питання пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах врегульовано у Розділі V ГПК України.

Так, статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. З мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява №56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна, як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення, як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №905/3773/14- 908/5138/14).

Крім того, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (подібний висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20).

Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Стаття 327 ГПК України регламентує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Оскаржуваною ухвалою оформлено зупинення вчинення дій, що спрямовані на виконання судового рішення у справі № 40/5005/7101/2011.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 частково скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким припинено провадження у справі стосовно відповідача-1 ТОВ «Авіто Трейдінг Груп», а первісний позов задоволено повністю.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Дніпро» перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" за кредитним договором № 164/02-10 від 28.07.2010 на загальну суму 37 936 067,39 грн звернуто стягнення на нерухоме майно, яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіто» (69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60, ідентифікаційний код 24905757), шляхом продажу на прилюдних торгах у порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку" та Законом України «Про виконавче провадження».

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2015 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 скасовано в частині задоволення первісного та залишено в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 про відмову в позові.

Постановою Верховного Суду України від 06.07.2016 постанову Вищого господарського суду України від 05.10.2015 у справі №40/5005/7101/2011 скасовано. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №40/5005/7101/2011 залишено в силі.

На виконання вищезазначеної постанови апеляційного суду у липні 2015 року були видані відповідні судові накази.

Крім того, на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2020 з метою забезпечення виконання рішення в порядку ч. 6 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України також було накладено арешт на комплекс будівель та споруд загальною площею 6771,4 кв.м, розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд.60, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 962296923101.

Арешт, зареєстрований 04.03.2020, накладено Приватним виконавцем в межах виконавчого провадження 61462764 з примусового виконання виконавчого документа - Ухвали про забезпечення виконання рішення суду, винесеної Господарським судом Дніпропетровської області 14.02.2020 по справі № 40/5005/7101/2011, яка набрала законної сили 14.02.2020.

Зазначена ухвала залишена в силі Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020 та Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.11.2020 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92887465).

Тобто, арешт на предмет іпотеки накладався на підставі судового рішення на користь ПАТ «Промінвестбанк» в рамках справи № 40/5005/7101/2011 в процесі виконання судового рішення.

Отже, справа № 40/5005/7101/2011 була предметом апеляційного та касаційного оскарження, а також предметом перегляду справи за нововиявленими обставинами Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

Всупереч обставинам справи, встановленим у справі 40/5005/7101/2011, на виконання якого видано наказ та звернено стягнення на предмет іпотеки, (порушення умов кредитного договору, чинність іпотеки) та визначено порядок звернення стягнення - шляхом продажу на прилюдних торгах, оскаржувана ухвала Господарського суду Запорізької області містить заборону на вчинення дій, визначених судовим рішенням у справі № 40/5005/7101/2011, що фактично зупиняє його виконання.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

За таких обставин оскаржуваною ухвалою про забезпечення виконання рішення суду, що не набрало законної сили, обмежується право Банку саме на виконання рішення суду, яке набрало чинності та підлягає обов`язковому виконанню, що свідчить про незаконність винесеної ухвали та недотримання збалансованості інтересів сторін.

Згідно статей 111-16, 111-28 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) постанови Верховного Суду України є остаточними і можуть бути скасовані лише за результатами їх оскарження до міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності res judicata, який, серед іншого, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Скасування такого рішення після того, як воно набуло статусу остаточного та не підлягало оскарженню, є втручанням в право заявника на мирне володіння своїм майном. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51-52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003 p.; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011 p.).

Дотримання принципу res judicata необхідний для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого правового статусу, набутих прав та обов`язків, тобто інша сторона у справі, яка переглядається у зв`язку з нововиявленими обставинами, не може нести негативні наслідки у зв`язку з тривалістю судової процедури, яка від неї не залежить.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк про те, що обраний позивачем спосіб забезпечення виконання рішення суду шляхом зупинення примусового продажу нерухомого майна фактично зупиняє виконання судового рішення в іншій справі № 40/5005/7101/2011, чим порушує права ПАТ «Промінвестбанк» як стягувача у виконавчому провадженні, отже, обраний позивачем спосіб забезпечення виконання рішення суду не відповідає його меті та завданням господарського судочинства.

Відтак, враховуючи приписи законодавства, господарський суд не наділений правом зупинення виконання судового рішення в рамках забезпечення позову.

Такої правової позиції дотримується Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду у постанові від 23.01.2020 у справі № 905/1115/19.

Аналогічні висновки міститься у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 640/14483/17-ц, від 18 вересня 2019 року у справі №296/9676/17, від 30 січня 2020 року у справі №646/6461/17, від 01 жовтня 2020 року у справі № 524/188/18.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові у справі № 761/46606/18-ц від 12.02.2020 зазначив, що забезпеченням позову захищаються законні права (інтереси) позивача у разі, коли відповідач діє недобросовісно.

Однак, при вирішенні питання про забезпечення позову в цій справі господарським судом не встановлена недобросовісність дій відповідачів.

Крім того, зупинення продажу нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60 до моменту набрання рішенням у справі № 908/309/21 законної сили вже застосовувалися судом першої інстанції в цій справі в порядку забезпечення позову ухвалою від 09.02.2021.

Зазначена ухвала про забезпечення позову скасована постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021, прийнятою за результатами розгляду апеляційні скарги Банку на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.02.2021, постановлену за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛАНТОС" про забезпечення позову у цій справі №908/309/21.

Постановою Верховного Суду від 12.08.2021 у цій справі постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі №908/309/21 залишено без змін.

Таким чином, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення виконання рішення не відповідають вимогам статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, порушують принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а тому висновок суду першої інстанції про забезпечення позову у справі є необґрунтованим.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення виконання рішення суду є неправильними, а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк підлягає задоволенню.

Оскільки апеляційна скарга Відповідача-1 підлягає задоволенню, то слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛАНТОС" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк 2270,00 грн. судових витрат за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.07.2021 у справі №908/309/21 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.07.2021 у справі №908/309/21 скасувати.

Прийняти нове рішення у справі, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛАНТОС про забезпечення виконання рішення суду у справі № 908/309/21 відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛАНТОС", м. Дніпро на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк, м. Київ 2270,00 грн. судових витрат за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу згідно зі ст.327 ГПК України, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.10.2022.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяС.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна