ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2022Справа № 910/3379/22Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Безрадній А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Легедзене"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕБЕНКРАУФТ ТРЕЙД"
про стягнення 1 191 486,90 грн,
Представники сторін:
від позивача: Мельник О.Ю.,
від відповідача: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва з надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Легедзене" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евраз Холдинг" про стягнення 1 191 486,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором поставки № ЕХ-0219 від 28.09.2021, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 1 191 486,90 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 відкрито провадження у справі та підготовче засідання у справі призначено на 20.06.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 відкладено підготовче засідання у справі на 01.08.2022.
28.07.2022 до суду представником позивача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 29.07.2022 вказану заяву суд задовольнив.
В підготовче засідання 01.08.2022 з`явився представник позивача.
В засіданні судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що в ході розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Евраз Холдинг" змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛЕБЕНКРАУФТ ТРЕЙД" та місцезнаходження на адресу: вул. Морська, 67, м. Миколаїв, 54000.
Суд після оголошеної перерви, перевіривши назву та адресу відповідача, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 07.09.2022.
11.08.2022 до суду представником позивача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 16.08.2022 вказану заяву суд задовольнив.
В підготовче засідання 07.09.2022 з`явився представник позивача.
07.09.2022 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 05.10.2022 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України.
07.09.2022 до суду представником позивача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 09.09.2022 вказану заяву суд задовольнив.
В судове засідання 05.10.2022 з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що його було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 05.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
28.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Евраз Холдинг" Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Легедзене" (Покупець) укладено договір поставки № ЕХ-0219 (надалі також - договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити металопродукцію (далі - Товар).
Право власності на Товар, поставлений за цим Договором, переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі його Покупцеві. (п. 1.2 договору)
Згідно з п. 2.1 договору, найменування, кількість, асортимент, розмір і колір Товару зазначаються у рахунках-фактурах Постачальника (мають силу Специфікації), що є невід`ємною частиною цього Договору
Відповідно до п. 3.3 договору, ціна Товару вказується у Рахунках фактурах та видаткових накладних. Ціна Товару може змінюватися за домовленістю Сторін шляхом підписання Додаткових угод до даного Договору, які є його невід`ємною частиною.
Форма оплати за поставлений Товар - 100% передплата. (п. 3.5 договору)
За приписами п. 3.5.1 договору, Покупець здійснює оплату на підставі, виставленого (направленого факсимільним повідомленням) Постачальником, рахунка-фактури. Покупець зобов`язаний оплатити рахунок-фактуру у повному розмірі протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.
Як встановлено у п. 4.1 договору, Постачальник після отримання від Покупця 100% передплати здійснює поставку товару у строк 7 (семи) робочих днів.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. (п. 8.1 договору)
На виконання умов відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 1801 від 28.09.2021 на суму 1 191 486,90 грн, а позивач в свою чергу здійснив оплату товару на суму 1 191 486,90 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконав своїх зобов`язань з поставки товару у встановлений строк, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача сплачену за нього попередню оплату в розмірі 1 191 486,90 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 1801 від 28.09.2021 на суму 1 191 486,90 грн, а позивач в свою чергу здійснив 29.09.2021 оплату товару на суму 1 191 486,90 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача.
У п. 4.1 договору встановлено, що Постачальник після отримання від Покупця 100% передплати здійснює поставку товару у строк 7 (семи) робочих днів.
Однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували здійснення відповідачем поставки товару у встановлений договором строк, а саме, до 06.10.2021, на суму 1 194 486,90 грн.
12.04.2022 позивач також звертався до відповідача із вимогою про повернення коштів у розмірі 1 191 486,90 грн, яка залишилась без відповіді та виконання.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 669, ч. 1 ст. 670 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Положення цієї норми кореспондуються з ч. 2 ст. 693 ЦК України, яка також передбачає право покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець не передав товар у встановлений строк. Згідно з ч. 3 названої статті на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
З аналізу викладених норм вбачається, що за договором поставки у продавця (постачальника) виникає обов`язок передати відповідний товар у власність покупця, якому відповідає обов`язок покупця прийняти цей товар, а також оплатити його. Тобто у постачальника на підставі договору виникає негрошове зобов`язання перед покупцем, і лише в разі порушення цього зобов`язання та за наявності відповідної вимоги покупця в постачальника може виникнути обов`язок щодо повернення суми попередньої оплати.
Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17.
За наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив поставку товару у повному обсязі та не здійснив повернення суми попередньої оплати, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1 194 486,90 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕБЕНКРАУФТ ТРЕЙД" (вул. Морська, 67, м. Миколаїв, 54000, ідентифікаційний код 42134086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Легедзене" (вул. Прикордонників, 5, с. Легедзене, Тальнівський р-н, Черкаська обл., 20435, ідентифікаційний код 34446197) борг у розмірі 1 191 486,90 грн та судовий збір у розмірі 17 872,30 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17.10.2022
Суддя Т. Ю. Трофименко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2022 |
Оприлюднено | 18.10.2022 |
Номер документу | 106773432 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні