Рішення

від 12.10.2022 по справі 910/6537/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2022Справа № 910/6537/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д.., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТРІОТ АГРО" (45123, Волинська обл., Рожищенський р-н., с. Трилісці, вул. Колгоспна, буд. 40)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, офіс 139)

про стягнення 102 324,68 грн.

за участю представників

від позивача: Хвищук Н.В.

від відповідача: не з`явились

У судовому засіданні 12.10.2022, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАТРІОТ АГРО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД" про стягнення 102 324,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №13092021/9-1 від 13.09.2021 та здійсненній позивачем передоплати, відповідач не в повній мірі здійснив поставку обумовленого товару, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості за недопоставлений товар у розмірі 66 186,73 грн та підставою для нарахування пені у розмірі 36 137,95 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.08.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/6537/22 та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні 31.08.2022.

25.08.2022 до господарського суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.

У судових засіданнях 31.08.2022 та 14.09.2022 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 14.09.2022 та на 28.09.2022 відповідно у зв`язку з неявкою представника відповідача.

28.09.2022 на електронну адресу суду надійшов лист з копією видаткової накладної №206 від 11.10.2021 для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.09.2022 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 12.10.2022 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання, призначене на 12.10.2022, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

13 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАТРІОТ АГРО" (надалі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД" (надалі - постачальник, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу №13092021/9-1 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві металопрокат (продукцію), в кількості, якості, номенклатурі та асортименті, наведених у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору та рахунках.

Згідно з п. 1.2. договору покупець зобов`язаний прийняти продукцію і оплатити її у строки, передбачені даним договором та додатками до нього.

Відповідно до п.2.2. договору кількість кожної партії продукції узгоджується між сторонами в Специфікаціях до договору та в рахунках.

Термін поставки продукції - 5 (п`ять) банківських днів після зарахування 100 % передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій продукції узгоджуються сторонами у Специфікаціях до договору (п. 2.6. договору).

Пунктом 2.5. договору встановлено, що право власності на продукцію, а також всі ризики, переходять від постачальника до покупця в момент передачі продукції покупцеві, що підтверджується підписом представника покупця на видатковій накладній, що підтверджує факт прийняття продукції покупцем.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна продукції, що поставляється за договором є договірною і вказується у відповідних рахунках та специфікаціях на поставку продукції.

У пункті 3.3. договору сторонами визначено умови оплати - передоплата в розмірі 100% на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.3.5 договору у випадку відвантаження продукції на суму меншу, ніж авансовий платіж, постачальник повертає грошові кошти покупцю.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що нестачею вважається кількість товару, що є різницею між кількістю продукції, обумовленої у відповідній специфікації або накладній на відвантаження з врахуванням узгодженого толерансу поставки та фактичною кількістю поставленої продукції.

Відповідно до п. 7.1. даний договір набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе зобов`язань.

На виконання умов договору та згідно виставленого відповідачем рахунку №4160 від 04.10.2021, позивачем було здійснено передоплату на поточний рахунок постачальника на загальну суму вартості продукції у розмірі 239 067,49 грн, про що свідчить платіжне доручення № 1060 від 07.10.2021.

Згідно з видаткової накладної №206 від 11.10.2021 вбачається, що відповідачем згідно договору №13092021/9-1 від 13.09.2021 було поставлено позивачу наступний товар:

- труба 120x60x4 у кількості 0,797 тонни, ціною без ПДВ 29916,67 грн (загальна сума без ПДВ 23 843,59 грн);

- труба 100x60x4 у кількості 0,469 тонни, ціною без ПДВ 29916,67 грн (загальна сума без ПДВ 13030,92 грн);

- труба 60x60x3 у кількості 0,71 тонни, ціною без ПДВ 28966,67 грн (загальна сума без ПДВ 2 056,63 грн);

- труба 50x50x3 у кількості 0,58 тонни, ціною без ПДВ 28966,67 грн (загальна сума без ПДВ 1 680,07 грн);

- арматура 10 у кількості 2,172 тонни, ціною без ПДВ 19 500,00 грн (загальна сума без ПДВ 42 354,00 грн);

- арматура 12 у кількості 5,935 тонни, ціною без ПДВ 19 420,00 грн (загальна сума без ПДВ 115 257,70 грн).

При цьому, під час відвантаження продукції, позивачем було виявлено недостачу товару, вказаного у рахунку та у видатковій накладній, що стало підставою для зазначення уповноваженим представником позивача за довіреністю №2 від 07.10.2021 встановленої недостачі, а саме:

- труби 50x50x3 у кількості 1 шт. 6 метрів - не вистачає 1 шт. 6 метрів;

- арматури 10 у кількості 213 штук - не вистачає 65 штук;

- арматури 12 у кількості 255 штук - не вистачає - 205 штук.

Внаслідок відсутності від відповідача відповіді на електронний лист позивача щодо допоставки металопрокату, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАТРІОТ АГРО" звернулось 06.12.2021 до постачальника з претензією про повернення коштів за непоставлений товар згідно видаткової накладної №206 від 11.10.2021.

07.12.2021 у відповідь на претензію відповідач повідомив, що зобов`язання за договором були виконані в повному обсязі, про факт поставки та отримання товару свідчить видаткова накладної №206 від 11.10.2021, яка була належним чином оформлена та підписана обома сторонами.

За доводами позивача, відповідач всупереч умовам договору виконав свої обов`язки по поставці товару частково, що є підставою для стягнення з останнього вартості недопоставленого товару, яка визначається з маси товару та становить 66 186,73 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як встановлено судом, згідно платіжного доручення №1060 від 07.10.2021 позивачем було здійснено 100% попередню оплату за труби та арматуру на підставі виставленого відповідачем рахунку №4160 від 04.10.2021 на суму 239 067,49 грн.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням терміну поставки, що був визначений сторонами у п. 2.6. договору, відповідач зобов`язаний був поставити товар протягом 5 банківських днів після зарахування передоплати.

Судом встановлено, що згідно видаткової накладної №206 від 11.10.2021 відповідачем був поставлений товар у меншій кількості ніж встановлено переліком на суму 239 067,49 грн. Зокрема, при прийнятті товару представником позивача - директором Смолкою Катериною Іванівною, яка діяла на підставі довіреності №2 від 07.10.2021, встановлено недостачу наступного товару: труби 50x50x3 у кількості 1 шт. 6 метрів - не вистачає 1 шт. 6 метрів; арматури 10 у кількості 213 штук - не вистачає 65 штук; арматури 12 у кількості 255 штук - не вистачає 205 штук.

Про факт недостачі поставленого товару було зазначено безпосередньо у вищевказаній видатковій накладній, а також повідомлено відповідача листом з вимогою допоставки відповідного металопрокату.

Станом на момент розгляду спору, доказів поставки відповідачем обумовленого товару матеріали справи не містять.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто, наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

В свою чергу суд зазначає, що волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Як свідчать матеріали справи, позивач 06.12.2021 звертався до відповідача з претензією про повернення суми попередньої оплати за недопоставлений товар, проте, дана вимога була залишена з боку відповідача без задоволення, про що свідчить відповідь на претензію №07/12-21 від 07.12.2021.

Отже, жодних доказів задоволення відповідачем зазначеної вимоги щодо повернення грошових коштів (попередньої оплати) позивачу, як і належних та допустимих доказів здійснення повної поставки товару на суму 239 067,49 грн, суду не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведені правові норми та зважаючи на встановлені судом обставини справи, зокрема, здійснену позивачем 100% попередню оплату за договором та не виконання відповідачем свого обов`язку щодо поставки товару у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо повернення суми попередньої оплати у розмірі 66 186,73 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованої до стягнення з відповідача пені у розмірі 36 137,95 грн, за період з 13.10.2021 по 13.04.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що у п.5.1. договору сторони передбачили, що у разі порушення постачальником строків поставки продукції, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,3% від суми невиконаного зобов`язання.

Враховуючи, що умовами договору була передбачена відповідальність відповідача саме за порушення строків поставки, штрафні санкції слід обраховувати до моменту звернення позивача з вимогою про повернення суми попередньої оплати, оскільки саме за вказаний період можливе застосування до відповідача п.5.1. договору.

Отже, за перерахунком суду, обґрунтованою до стягнення є сума пені, нарахована за період з 13.10.2021 по 05.12.2021, у розмірі 10 722,13 грн, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТРІОТ АГРО".

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ-ПРОФІ ЛТД" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, офіс 139, ідентифікаційний код 42689731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТРІОТ АГРО" (45123, Волинська обл., Рожищенський р-н., с. Трилісці, вул. Колгоспна, буд. 40, ідентифікаційний код 39922735) основний борг у розмірі 66 186 грн 73 коп., пеню у розмірі 10 722 грн 13 коп. та судовий збір у розмірі 1864 грн 76 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.10.2022

Суддя Л. Г. Пукшин