Рішення

від 17.10.2022 по справі 910/6939/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2022Справа № 910/6939/22Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-КОН"

про стягнення 866880,62 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Комунальне підприємство "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-КОН" про стягнення заборгованості у сумі 866880,62 грн, з яких 861537,44 грн основного боргу, 4635,07 грн пені та 708,11 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №001-07 від 12.02.2007.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.08.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/6939/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.08.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 10.08.2022, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку 23.08.2022 у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Отже, згідно із п.5. ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення умов договору № 001-07 від 12.07.2007 не виконав взятих на себе зобов`язань та не розрахувався за використання тунелів, станцій та споруд КП "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю за період з січня по грудень 2021, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмір 861537,44 грн.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач надав до матеріалів справи рахунок на оплату № 7671 від 08.12.2021 та Акт (надання послуг) № 7671 від 08.12.2021, які направлялись відповідачу для підписання та оплати.

Оскільки відповідачем допущено порушення строків виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховані 4635,07 грн пені та 708,11 грн 3% річних за період прострочення з 19.01.2022 по 28.01.2022.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

12.02.2007 між Комунальним підприємством "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-КОН" (сторона-2) укладено договір №001-07 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого сторона-1 надає стороні-2 право використання тунелів, станцій та споруд КП "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю, згідного з проектно-конструкторською документацією, яка погоджується відповідними структурними підрозділами сторони-1 і є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.п. 1.1.1, 1.1.2 договору сторони дійшли згоди, що кабель сторони-2 прокладається в усіх тунелях, станціях та спорудах сторони-1, включаючи стволи шахт, прохідні вирубки, вентиляційні вузли, колектори та кабельні колектори похилого ходу, з урахуванням майбутнього розвитку тунелів та станцій сторони-1, в порядку, встановленому даним договором. Місця прокладання кабеля та його довжина визначаються відповідно до розробленої та узгодженої сторонами ПКД, що є невід`ємною частиною договору.

Сторона-1 здійснює технічне обслуговування тунелю та зовнішнє обслуговування кабелю, який прокладено відповідно до ПДК стороною-2 у тунелях, станціях та спорудах сторони-1 (п. 1.3 договору).

У п. 1.4, 1.4.1 договору сторони погодили, що сторона-1 надає стороні-2 право використання всіх станцій та споруд метрополітену для розміщення телекомунікаційного обладнання з урахуванням майбутнього розвитку та будівництва станцій та споруд сторони-1 в порядку, встановленим даним Договором. Сторона-2 встановлює в приміщеннях кросових зв`язку сторони-1, що розміщені на станціях неглибокого залягання і наземної частини метрополітену, телекомунікаційні шафи згідно до ПКД під встановлення телекомунікаційного обладнання сторони-2, про що сторонами складається двосторонній акт.

Сторона-2 зобов`язується щорічно сплачувати стороні-1 (згідно п. 1.1) за надане право використання тунелів та станцій, інших споруд КП "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю, довжиною згідно з проектно-конструкторською документацією, платежі, виходячи з тарифу 1190,40 грн, в тому числі ПДВ 198,40 грн, за 1 км кабеля на один рік (додаток №1), в порядку, визначеному даним договором (п. 3.1 договору).

Відповідно до п.п. 3.1.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 22.02.2007) сторона-2 відповідно до умов цього договору, і враховуючи умови розрахунків вказаних в п.3.1. договору № 55-ТС-05 від 20.05.2005, сплачує стороні-1 платежі, передбачені в п.3.1., за наступним графіком: щорічну оплату, розраховану виходячи з довжини кабелю, зазначеної в акті введення кабелю в експлуатацію (п.2.2.4), та тарифу, зазначеному в п.3.1, не пізніше 10 банківських днів кожного року, наступного за розрахунковим; датою початку розрахункового року вважається дата підписання акту введення кабелю в експлуатацію (п.2.2.4.).

Згідно з п.п. 3.2, 3.3 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 10.02.2010) враховуючи наявність вже прокладеного кабелю загальною довжиною 87725 метрів, сторона-2 зобов`язується здійснювати оплату стороні-1 за користування використання тунелів, станцій та споруд КП "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" для прокладання, знаходження та функціонування вже прокладеного кабелю, в 631620,00 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 105270,00 грн, в рік, згідно Протоколу погодження договірної ціни - Додаток № 1 до даної Додаткової угоди. Зазначена суму підлягає коригуванню на індекс споживчих цін (інфляції). Протокол погодження договірної ціни є підставою для визначення вартості платежу використання тунелів, станцій та споруд для прокладання, знаходження та функціонування кабелю.

Відповідно до п. 3.4 договору сторона-2 зобов`язується щорічно сплачувати стороні-1 (згідно п. 1.4) платіж за надане право використання станцій метрополітену для розміщення телекомунікаційних шаф сторони-2, виходячи з тарифу 97,54 грн, в тому числі ПДВ 16,26 грн за одну шафу на один місяць (додаток №4), в термін не пізніше 10 банківського дня року, наступного за розрахунковим, починаючи з дати підписання акту встановлення телекомунікаційного обладнання, вказаного в п. 1.4.1

Пунктом 6.7 договору (номер пункту договору - в редакції додаткової угоди №4 від 05.10.2020) визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2042 року. При цьому дія цього договору автоматично пролонгується на 20 років у випадку відсутності попереднього (не менш, ніж за 30 календарних днів до моменту закінчення дії цього договору) письмового повідомлення однієї із сторін про намір припинити дію цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання умов договору та згідно з проектною документацією виконано прокладку оптоволоконного кабелю в тунелях, станціях та спорудах КП "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН", встановлені та підключені до електромережі телекомунікаційні шафи, що підтверджується складеними та підписаними сторонами без зауважень 08.01.2008 та 25.12.2008 актами про введення кабелю в експлуатацію та встановлення телекомунікаційних шаф, копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 15.12.2021 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 1186-НЗ, до якого були додані первинні документи для здійснення платежів за договором, а саме: рахунок на оплату № 7671 від 08.12.2021 та Акт (надання послуг) № 7671 від 08.12.2021 на суму 861 537,44 грн.

Факт надсилання вказаного листа підтверджується матеріалами справи, зокрема копіями: конверту на адресу відповідача, реєстром на відправку рекомендованих листів з повідомленням про вручення, поштовими квитанціями.

Однак, відповідач примірник підписаного акту на адресу позивача не повернув, зобов`язання зі сплати позивачу обумовлених договором платежів за період з січня по грудень 2021 не виконав.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить 861 537,44 грн.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховані 4635,07 грн пені та 708,11 грн 3% річних.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір є змішаним та містить елементи договорів про надання послуг та оренди.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено судом, на виконання договору між сторонами 08.01.2008 та 25.12.2008 підписано акти про введення кабелю в експлуатацію та встановлення телекомунікаційних шаф до договору від 12.02.2007 № 001-07. Довжина прокладеного кабелю складає 87725 погонних метрів.

Отже, враховуючи введення кабелю в експлуатацію та встановлення телекомунікаційних шаф, у відповідача, відповідно до умов кладеного між сторонам договору виник обов`язок сплачувати за надання права на прокладення кабелю в тунелях метрополітену, за надання права на розміщення обладнання на території метрополітену, а також відшкодовувати вартість корисного використання тунелів метрополітену.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов`язання встановлений сторонами в п. п. 3.2, 3.1.1., 3.4 договору - не пізніше 10 банківських днів кожного року, наступного за розрахунковим.

З огляду на умови договору, строк оплати платежів, встановлених договором, є таким, що настав.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що свої зобов`язання зі сплати Комунальному підприємству "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" обумовлених договором платежів за надане право на прокладення кабелю, на розміщення обладнання та використання тунелів за період з січня по грудень 2021 року, відповідач не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникала заборгованість, яка не спростована відповідачем та становить 861537,44 грн.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 861537,44 грн, на час прийняття рішення, відповідачем не надано, обставин, викладених у позові не спростовано.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З огляду на викладене, оскільки невиконання відповідачем за договором зобов`язання на суму 861537,44 грн підтверджується матеріалами справи, а матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача 861537,44 грн основного боргу визнаються судом обґрунтованими.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. 4.3 договору, відповідно до якого у випадку прострочення стороною-2 строків платежів, зазначених у п.3.1, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4, вона сплачує на користь сторони-1 пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, за період прострочення з 19.01.2022 по 28.01.2022, суд встановив, що розмір пені становить 4626,34 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши розрахунок 3% річних у сумі 798,11 грн судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильними, у зв`язку із чим позовні вимоги у частині стягнення 3% річних суд вважає обґрунтованими.

Приписами ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН", а саме: в частині стягнення 861537,44 грн основного боргу, 4626,34 грн пені та 708,11 грн 3% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-КОН" (01021, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 28/2, Н.П. №43, ідентифікаційний код 33343172) на користь Комунального підприємства "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" (03056, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 35,ідентифікаційний код 03328913) 861537,44 грн - основного боргу, 4626,34 грн - пені, 708,11 грн - 3% річних та 13 003,08 - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 17.10.2022.

Суддя С. О. Турчин