Рішення

від 06.10.2022 по справі 912/877/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 рокуСправа № 912/877/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Безчасної Н.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/877/22

за позовом: Кропивницької міської ради, 25022, м. Кропивницький, вул. В.Перспективна, 41

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРСТАЛЬМЕТ", 03061, м. Київ, вул. Бакуніна, 3

про стягнення 283 047,83 грн

Представники:

від позивача - Татарко Д.А. (посвідчення № 0013 від 04.02.21, самопредставництво, виписка з ЄДР);

від відповідача - Савченко В.В., адвокат, ордер серії СА № 1025553 від 29.07.22 (в режимі відеоконференції).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Кропивницька міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРСТАЛЬМЕТ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером: 3510100000:16:103:0016 по вул. Грузовий Двір, 13 в місті Кропивницькому в розмірі 283 047,83 грн.

В обґрунтування підстав позову зазначено, що після набуття ТОВ "ВТОРСТАЛЬМЕТ" у власність об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, до останнього перейшло за договором оренди землі № 236 від 05.10.2021 право оренди земельної ділянки, на якій таке майно розташовано. Однак, після припинення вказаного договору внаслідок закінчення строку його дії відповідач будь-яких дій з оформлення користування земельною ділянкою не вчинив, хоча фактично користується такою земельною ділянкою, та плату за користування земельною ділянкою не сплачує. Внаслідок вказаного, відповідач порушує права власника земельної ділянки в особі Кропивницької міської ради щодо отримання доходів із земельної ділянки у вигляді орендної плати, як єдиного виду платежу, який можливий у даних правовідносинах. За висновком позивача, відповідач, як фактичний землекористувач, безпідставно зберіг у себе кошти, які мав заплатити позивачу за користування земельною ділянкою, а тому має повернути такі кошті на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 15.07.2022 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/877/22 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Згідно відзиву на позов відповідачем позовні вимоги заперечено з тих підстав, що позивачем не надано достатніх і належних доказів на підтвердження заборгованості за період березень-грудень 2021 року і підстав для застосування вказаного позивачем розміру нормативної грошової оцінки. Також зазначено, що внаслідок введення на території України воєнного стану, внесено доповнення до Податкового кодексу України, якими передбачено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Позивач у відповіді на відзив з приводу заперечень відповідача вказав на наступне: застосована при розрахунку нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена рішенням міської ради № 1750 від 12.07.2018 та введена в дію з 01.01.2019 і по сьогоднішній час не змінювалась; згідно ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру земельного податку і орендної плати використовується нормативна грошова оцінка, з урахування коефіцієнта індексації, що було враховано позивачем при розрахунку; Кабінет Міністрів України не визначав Кропивницьку міську територіальну громаду як територію, на якій ведуться (велися) активні бойові дії, та вказана територія не є окупованою, а тому підстави для застосування відповідних положень законодавства, на які посилається відповідач, відсутні.

11.08.2022 розпочато підготовче засідання, в якому постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про об`єднання справ та оголошено перерву до 15.09.2022.

В підготовчому засіданні 15.09.2022 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2022.

06.10.2022 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 06.10.2022 представником позивача позовні вимоги підтримано повністю, представником відповідача заперечено проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

05.10.2010 між Кіровоградською міською радою, зміненим найменуванням якої є Кропивницька міська рада, як орендодавцем, та Приватним підприємством "БАМБІНО, як орендарем, укладено договір оренди землі № 236 з додатками щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:16:103:0016 загальною площею 12093,20 кв.м для розміщення виробничо-складських приміщень, яка знаходиться по вул. Грузовий Двір, 13 в місті Кіровограді (діюче найменування - Кропивницький) (а.с. 14-24).

Згідно договору: цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості; розмір орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; строк дії договору - десять років; договір набирає чинності після його державної реєстрації.

Договір зареєстровано в Управлінні Дежкомзему у Кіровограді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.03.2011 за №351010004000036.

За актом про передачу та прийом земельної ділянки (в натурі) здійснено фактичну передачу земельної ділянки в користування орендарю (а.с. 24).

15.12.2016 між Приватним підприємством "БАМБІНО (продавець) і ТОВ "ВТОРСТАЛЬМЕТ" (покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна (комплекс), яке розташовано за адресою: м. Кропивницький, вул. Грузовий двір, 13 (а.с. 25-28).

У договорі зазначено, що комплекс розташований на земельній ділянці загальною площею 12093,20 кв.м, землі промисловості, кадастровий номер 3510100000:16:103:0016, яка знаходиться у користуванні продавця згідно договору оренди землі № 236 від 05.10.2010.

Право власності на нерухоме майно зареєстровано за ТОВ "ВТОРСТАЛЬМЕТ" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.12.2016 (а.с. 29-31).

Рішенням сесії Кіровоградської міської ради № 4416 від 14.07.2015 "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду" встановлено на території м. Кіровограда земельний податок згідно з додатком (а.с. 37-49).

Згідно рішення Міської ради міста Кропивницького № 1750 від 12.07.2018 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького (а.с. 32-33).

Вказане рішення опубліковано в газеті Кіровоградської міської ради "Вечірня газета" 13.07.2018 (а.с. 34).

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.06.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:16:103:0016 становить 7 758 785,40 грн (а.с. 50).

За розрахунком позивача, відповідач має сплатити на користь Кропивницької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 18.03.2021 по червень 2022 в загальному розмірі 283 047,83 грн на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Норми права, застосовані судом.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України, з посиланням на яку заявлено позовні вимоги, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (частина 1).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Статтею 206 Земельного кодексу України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно Податкового кодексу України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди; (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1. ст. 288).

В ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", з дня набрання чинності цим Законом (01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки, у тому числі, які розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згідно ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

За ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

В частині 2 вказаної норми наведено перелік осіб, які набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Частиною 1 ст. 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно зі ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Приписами ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 120 Земельного кодексу України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2, 6 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час набуття ТОВ "ВТОРСТАЛЬМЕТ" права власності на нерухомість за договором від 15.12.2016) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, ст. ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований.

У разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Наведений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.

За наявними матеріалами справи встановлено, що ТОВ "ВТОРСТАЛЬМЕТ" з 15.12.2016 набуто у власність нерухоме майно, яке розташовано на земельній ділянці загальною площею 12093,20 кв.м кадастровий номер 3510100000:16:103:0016 по вул. Грузовий двір, 13 у м. Кропивницькому.

Вказана земельна ділянка належить до земель комунальної власності, право на розпорядження якою реалізується Кропивницькою міською радою.

Як встановлено матеріалами справи, на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно земельна ділянка, на якій таке майно розташовано, знаходилась в оренді попереднього власника майна на підставі договору оренди № 236 від 05.10.2010.

Виходячи з положень ст. 120 Земельного кодексу України, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене.

Наведене відповідає висновку Верховного Суду у постановах від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17.

Таким чином, з 15.12.2016 відповідач фактично став стороною договору оренди землі № 236 від 05.10.2010 і в нього виник обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою (аналогічна правова думка викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №913/661/17).

Поряд з цим, згідно умов вказаного договору визначено строк його дії на 10 років, тобто до 17.03.2021, з урахуванням дати реєстрації договору.

За загальним правилом, викладеним в ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Водночас, положення договору оренди землі № 236 від 05.10.2010 та норми чинного законодавства передбачають можливість поновлення такого договору.

На дату закінчення договору оренди землі № 236 від 05.10.2010 діяли положення Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України № 340-IX від 05.12.2019 (набрали чинності 15.07.2020), якими передбачено, що поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Чинні на дату укладення Договору положення ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачали продовження договору оренди землі на той самий термін і на тих самих умовах у разі відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору письмового заперечення орендодавця у вигляді листа-повідомлення.

З буквального тлумачення положень ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції на 16.12.2010 слідує, що у зазначеному вище випадку договір "підлягає" поновленню.

Тобто, вказаними нормами законодавства не передбачалось автоматичного поновлення договорів оренди землі, а реалізація права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі №44/69. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 24.01.2019 у справі № 904/869/18, від 29.03.2019 у справі № 910/1335/17.

Отже, поновлення договору оренди землі в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції станом на 05.10.2010 потребує відповідного рішення ради, яке, в силу приписів пункту 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" приймається на пленарному засіданні ради.

Закріплений в ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування" принцип колегіальності місцевого самоврядування та вимоги п. 34 ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону, передбачають прийняття рішення з питання регулювання земельних відносин виключно колегіально на пленарному засіданні ради.

Поряд з цим, матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо прийняття Кропивницькою міською радою відповідного рішення про поновлення договору оренди землі № 236 від 05.10.2010.

Також в матеріалах справи відсутнє та не повідомляється суду про звернення ТОВ "ВТОРСТАЛЬМЕТ" до Кропивницької міської ради з письмовим повідомленням про намір продовжити договір, що передбачено в розділі 3 договору. Відсутня будь-яка угода про поновлення договору.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з твердженням позивача про закінчення строку дії договору оренди землі № 1236 від 05.10.2010 з 18.03.2021. Вказане також не заперечується відповідачем під час розгляду справи.

Таким чином, з 18.03.2021 відповідач використовує земельною ділянку за кадастровим номером 3510100000:16:103:0016 без відповідного оформлення на неї документів на право користування.

В даному випадку відповідач не є власником земельної ділянки та не може набувати право постійного користування землею в силу законодавчо встановленого ст. 92 Земельного кодексу України обмеження осіб, які можуть бути постійними користувачами земельних ділянок.

За вказаних обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача стосовного того, що в даному випадку відповідач може набути право користування на земельну ділянку на умовах оренди, а тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю є орендна плата. Заперечення відповідача у відповідній частині відсутні.

Підпунктом 288.5.1. Податкового кодексу України, який є чинним в період користування відповідачем земельною ділянкою без оформлених документів, встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

За наявними в матеріалах справи доказами, відповідно до рішення Кіровоградської міської ради № 4416 від 14.07.2015 "Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду" передбачено, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3-5.5 цього положення.

Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.06.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:16:103:0016 становить 7 758 785,40 грн

Суд враховує, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. (Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19).

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, результатом нормативної грошової оцінки земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), яка надається відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки проведена та не зазнала змін у цей період.

Як вже зазначено, згідно ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 289.2. наведеної норми, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

У відповідності до Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться щодо розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років (ст. 18); за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація (ст. 20).

Як встановлено матеріалами справи, остання технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького затверджена рішенням сесії міської ради №1750 від 12.07.2018.

Згідно інформації Держгеокадастру, розміщеній у відкритому доступі, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1; для земель несільськогосподарського призначення 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0.

У відповідності до викладеного, позивачем правомірно визначено розмір нормативної грошової оцінки за період з 18.03.2021 по 31.12.2021в сумі 7 053 441,27 грн (7 758 785,40 : 1.1), а з 01.01.2022 по 30.06.2022 - 7 758 785,40 грн.

Заперечення відповідача щодо не підтвердження розміру нормативної грошової оцінки в період 2021 року спростовуються викладеним вище.

Таким чином, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в межах періоду розрахунку позивача становить:

з 18.03.2021 по 31.03.2021 - 7 053 441,27 грн х 3% : 12 х 14 днів/31 днів = 7 963,62 грн;

з 01.04.2021 по 31.12.2021 - 7 053 441,27 грн. х 3% :12 х 9= 158 702,43 грн;

з 01.01.2022 по 30.06.2022 - 7 758 785,40 грн. х 3% : 12 х 6= 116 381,78 грн, а всього - 283 047,83 грн.

Отже, розмір безпідставно збережених коштів відповідачем у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:16:103:0016, становить 283 047,83 грн.

Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для сплати, з урахуванням Закону України № 2120-IX від 15.03.2022, відхиляються судом з з огляду на наступне.

Законом України № 2120-IX від 15.03.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, доповнено Перехідні положення Податкового кодексу України, зокрема, пунктом 69.14, яким передбачено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Однак, матеріалами справи не підтверджено віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:16:103:0016 до жодної із земельних ділянок, які наведено вище.

Так, Кабінет Міністрів України не визначав Кропивницьку міську територіальну громаду як територію, на якій ведуться (вилися) бойові дії. Також, Кропивницька міська територіальна громада не є окупованою збройними формуваннями Російської Федерації.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Кіровоградська область та м. Кропивницький у затвердженому переліку відсутні.

Також відсутні докази визначення земельної ділянки як засміченої вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Таким чином, матеріалами справи не доведено підстав для застосування пункту 69.14 Перехідних положень Податкового кодексу України в редакції Закону України № 2120-IX від 15.03.2022.

У відповідності до вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення повністю.

Судові витрати.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Інших судових сторони не заявляють.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРСТАЛЬМЕТ" (03061, м. Київ, вул. Бакуніна, 3, ідентифікаційний код 37427659) на користь Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. В.Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером: 3510100000:16:103:0016 по вул. Грузовий Двір, 13 в місті Кропивницькому в розмірі 283 047,83 грн, а також 4 245,72 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Кропивницькій міській раді електронною поштою: kmvk@krmr.gov.ua; Товариству з обмеженою відповідальністю "ВТОРСТАЛЬМЕТ" електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повне рішення складено 17.10.2022.

Суддя В.В.Тимошевська