Рішення

від 07.10.2022 по справі 922/103/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2022м. ХарківСправа № 922/103/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФ КОМПАНІ ГРУП", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСЕЛЬ ЕНТЕРПРАЙЗ", м.Харків про стягнення коштів 1758164,36 грн. за участю представників:

позивача: Ципліцький Д.О.;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІФ КОМПАНІ ГРУП" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСЕЛЬ ЕНТЕРПРАЙЗ" про стягнення основного боргу 1 707 804,56 грн, пені 177 162,17 грн, 3% річних 33 238,60 грн та інфляційних втрат 82 027,51 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №01/12-2020 від 01.12.2020 в частині проведення повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 відкрито провадження у справі №922/103/22, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

15.02.2022 відповідач до суду надав відзив на позовну заяву (вх.№3629), в якому просить відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування своїх заперечень вказує на те, що умовами договору №01/12-2020 від 01.12.2020, примірник якого є у відповідача не визначено строк протягом якого має бути здійснена оплата товару, вважає, що позивачем до суду надано копію підробленого договору №01/12-2020 від 01.12.2020. При цьому наголошує, що розрахунок позивача щодо пені, 3% річних та інфляційних є помилковим, оскільки позивач проводить відлік строку на оплату товару з дня складання видаткових накладних,а не з дня реєстрації податкових накладних за відповідними операціями. Зазначає, що позивачу після 15.12.2021 було сплачено за поставлений товар 100 000 грн., а отже основна заборгованість складає 1 607 804,56 грн., а не 1 707 804,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2022 призначено підготовче засідання на 20.07.2022 об 11:00.

28.06.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№5919),в якій заперечує проти доводів відповідача стосовно факту підроблення договору поставки №01/12-2020 від 01.12.2020, вважає, що не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували б таку обставину. З урахуванням викладеної відповідачем у відзиві на позовну заяву позиції стосовно правильності нарахування пені, 3% річних та інфляційних надав суду актуальний розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем таким чином уточнюючи позовні вимоги. З урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- стягнути з ТОВ ЕЛІКСЕЛЬ ЕНТЕРПРАЙЗ на користь ТОВ ЛІФ КОМПАНІ ГРУП грошові кошти у розмірі 1 607 804,56 гривень основного боргу.

Стягнути з ТОВ ЕЛІКСЕЛЬ ЕНТЕРПРАЙЗ на користь ТОВ ЛІФ КОМПАНІ ГРУП штрафні санкції у загальному розмірі 150 359,80 грн., з яких: пеня 32037,43 грн., 3% відсотки річних 30360,04 грн., інфляційні втрати 87962,33 грн.

Протокольною ухвалою від 20.07.2022 на підставі ч.1 ст.119 ГПК України поновлено позивачу строк на подання відповіді на відзив, відповідь на відзив долучена до матеріалів справи, підготовче засідання відкладено на 07.09.2022 о 12:30.

Протокольною ухвалою від 07.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.10.2022 об 11:30.

Позивач у судовому засіданні 07.10.2022 підтримав уточнені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач не скористався правом на участь представника у судовому засіданні призначеному на 07.10.2022, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст. 120, 121 ГПК України.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі. За змістом статей10,12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи. Відповідно до частини 1 та 2статті Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку розгляду справи в порядку загального позовного провадження, які (визначені в ГПК України) в даному випадку не є розумними. При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

01.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІФ КОМПАНІ ГРУП" (надалі-позивач,, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСЕЛЬ ЕНТЕРПРАЙЗ" (надалі- відповідач, покупець) було укладено Договір поставки №01/12-202 за умовами якого Продавець зобов`язався здійснити поставку Товару, а Покупець у свою чергу зобов`язався сплатити грошові кошти за поставлений Товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна вартість яких визначена Сторонами у видаткових накладних, які є додатками до цього Договору і становлять його невід`ємну частину. (п.1.1 Договору)

Відповідно до п.3.1 Договору оплата здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі, на підставі належним чином оформлених рахунків-фактур Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно до п.3.4 Договору Покупець зобов`язаний сплатити за отриманий товар протягом 3 (трьох) банківських днів, з дати реєстрації Продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач у повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання, передавши у власність відповідача Товар, а саме:

Згідно видаткової накладної № 5 від 08 грудня 2020 року до Договору поставки № 01/12- 2020 від 01.12.2020 р. позивачем поставлено, а Відповідачем отримано товар за 15 позиціями на загальну суму 666 828,16 грн. у тому числі ПДВ 111 138,03 грн. До зазначеної видаткової накладної додано рахунок на оплату № 2 від 08 грудня 2020 року. Податкову накладну за вказаною операцією було зареєстровано 22 грудня 2020 року, тобто відповідач був зобов`язаний сплатити за товар у строк по 25 грудня 2020 року включно.

Згідно видаткової накладної № 118 від 01.03.2021 року до Договору поставки № 01/12- 2020 від 01.12.2020 р. Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано товар за 37 позиціями на загальну суму 48130,80 грн. у тому числі ПДВ 8021,80 грн. До зазначеної видаткової накладної додано рахунок на оплату № 143 від 01.03.2021 року. Податкову накладну за вказаною операцією було зареєстровано 24 березня 2021 року, тобто відповідач був зобов`язаний сплатити за товар у строк по 27 березня 2021 року включно.

Згідно видаткової накладної № 149 від 16.03.2021 року до Договору поставки № 01/12- 2020 від 01.12.2020 р. Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано товар за 22 позиціями на загальну суму 29718,00 грн. у тому числі ПДВ 4953,00 грн. До зазначеної видаткової накладної додано рахунок на оплату № 175 від 16.03.2021 року.Податкову накладну за вказаною операцією було зареєстровано 23 березня 2021 року, тобто відповідач був зобов`язаний сплатити за товар у строк по 26 березня 2021 року включно.

Згідно видаткової накладної № 39 від 16.04.2021 року до Договору поставки № 01/12-2020 від 01.12.2020 р. Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано товар за 52 позиціями на загальну суму 230 076,00 грн. у тому числі ПДВ 38 346,00 грн. До зазначеної видаткової накладної додано рахунок на оплату № 28 від 16.04.2021 року.Податкову накладну за вказаною операцією було зареєстровано 29 квітня 2021 року, тобто відповідач був зобов`язаний сплатити за товар у строк по 02 травня 2021 року включно.

Згідно видаткової накладної № 119 від 19.05.2021 року до Договору поставки № 01/12- 2020 від 01.12.2020 р. Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано товар за 12 позиціями на загальну суму 49737,60 грн. у тому числі ПДВ 8289,60 грн. До зазначеної видаткової накладної додано рахунок на оплату № 89 від 19.05.2021 року.Податкову накладну за вказаною операцією було зареєстровано 02 червня 2021 року, тобто відповідач був зобов`язаний сплатити за товар у строк по 05 червня 2021 року включно.

Згідно видаткової накладної № 176 від 16 червня 2021 року до Договору поставки № 01/12-2020 від 01.12.2020 р. Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано товар за 56 позиціями на загальну суму 431 283,60 грн. у тому числі ПДВ 71880,60 грн. До зазначеної видаткової накладної додано рахунок на оплату № 137 від 16 червня 2021 року. Податкову накладну за вказаною операцією було зареєстровано 05 липня 2021 року, тобто відповідач був зобов`язаний сплатити за товар у строк по 08 липня 2021 року включно.

Згідно видаткової накладної № 201 від 19 липня 2021 року до Договору поставки № 01/12- 2020 від 01.12.2020 р. Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано товар за 35 позиціями на загальну суму 108 607,20 грн. у тому числі ПДВ 18101,20 грн. До зазначеної видаткової накладної додано рахунок на оплату № 155 від 19 липня 2021 року.Податкову накладну за вказаною операцією було зареєстровано 29 липня 2021 року, тобто відповідач був зобов`язаний сплатити за товар у строк по 01 серпня 2021 року включно.

Згідно видаткової накладної № 213 від 03 серпня 2021 року до Договору поставки № 01/12-2020 від 01.12.2020 р. Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано товар за 27 позиціями на загальну суму 695477,20 грн. у тому числі ПДВ 115912,85 грн. До зазначеної видаткової накладної додано рахунок на оплату № 165 від 03 серпня 2021 року.Податкову накладну за вказаною операцією було зареєстровано 28 серпня 2021 року, тобто відповідач був зобов`язаний сплатити за товар у строк по 31 серпня 2021 року включно.

Проте, відповідач в порушення п.3.4 Договору оплату за товар завчасно та у повному обсязі не здійснив, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 607 804,56 грн.

Отже, позивач зазначає про наявність у відповідача основної заборгованості за поставлений Товар у розмірі 1607 804,56 грн (з урахуванням уточнених вимог зазначених у відповіді на відзив), що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості. Також, у зв`язку із простроченням оплати товару, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до ч.2ст.625 ЦК України , а також пені, відповідно 6.2 Договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідност. 509Цивільного кодексу України,ст.173 Господарського кодексу Українизобов`язанняє правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11Цивільного кодексу Українитаст. 174Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193Господарського кодексу України та ст. 525Цивільного кодексу Україниодностороннявідмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 ст. 509Цивільного кодексу Українивстановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зіст. 610Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зст. 193Господарського кодексу Українитаст. 526Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1ст. 626Цивільного кодексу Українивизначаєдоговір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1ст.712Цивільного кодексу Українизадоговором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2ст. 712 Цивільного кодексу Українивстановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1ст.662 Цивільного кодексу Українипродавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно дост. 655 Цивільного кодексу Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупецьзобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 73Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 74Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно достатті 86Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивачем свої зобов`язання за договором виконані, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні, акти звірки взаєморозрахунків, що містяться у матеріалах справи.

Наявна заборгованість за поставлений Товар за Договором поставки №01/12-2020 від 01.12.2020 у розмірі 1 607 804,56 грн. документально підтверджена та не заперечується відповідачем, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу 1607 804,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 30360,04 грн. та інфляційних втрат у розмірі 87962,33 грн. судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 32037,43 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі Українивизнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1статті 230 Господарському кодексі України). Згідно зстаттею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6.2. договору у випадку прострочення оплати за поставлену партію Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості, неоплаченої в строк, партії Товару за кожний день прострочення, але не більше суми боргу за відвантажений товар.

Отже, сторони на власний розсуд, з урахуванням свободи договору, який визначений як один із головних принципів в правовідносинах між учасниками, з огляду на надане право, визначили розмір неустойки в розмірі подвійної облікової ставки.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені та виходячи з пункту 6.2. договору, приписів статті 231 Господарського кодексу України, суд встановив, що дане нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору.Здійснивши перерахування розрахунку пені, з урахуванням встановленого позивачем початкового та кінцевого періоду нарахування (який, як встановив суд, не перевищує 6 місячного періоду нарахування, визначеногостаттею 232 Господарського кодексу України), суд встановив, що арифметично вірною та такою, що повністю відповідає положенням чинного законодавства є сума пені в розмірі 32037,43 грн., у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Щодо доводів відповідача стосовно факту наданого позивачем до суду підробленого Договору поставки №01/12-2020 від 01.12.2020, то суд їх не приймає до уваги з огляду на їх недоведеність, оскільки наданими процесуальними правами стосовно їх встановлення та призначення по справі судової експертизи відповідач не скористався, належних та допустимих доказів, які б підтверджували дану обставину матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФ КОМПАНІ ГРУП" є таким, що підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керуєтьсястаттею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, а отже судові витрати по сплаті судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 26 372, 47 грн. слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСЕЛЬ ЕНТЕРПРАЙЗ" (61001, вул. Молочна, 18, каб.27; код ЄДРПОУ 41610901) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ЛІФ КОМПАНІ ГРУП» (61004, м.Харків, вул. Набережна Нетіченська, 14, оф.18; код ЄДРПОУ 43746266) 1607 804 грн. 56 коп. основної заборгованості, 32037 грн. 43 коп. пені, 30360 грн. 04 коп. 3% річних, 87962 грн. 33 коп. інфляційних витрат та витрати по сплаті судового збору 26372 грн. 47 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями254,256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "17" жовтня 2022 р.

СуддяС.Ч. Жельне