Рішення

від 17.10.2022 по справі 927/514/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/514/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВОНКО-ТРЕЙД"

вул. Рудика, б.6, м. Харків, 61070

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОДІЯ ФУДЗ"

вул. Шевченка, б.2-Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район,

Чернігівська область, 15552

e-mail: foods@dobrodiya.com.ua

Предмет спору: про стягнення 136 000,00 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗВОНКО-ТРЕЙД" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОДІЯ ФУДЗ" про стягнення 136 000,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №16072020/п від 16.07.2020 в частині оплати поставленої позивачем продукції.

Ухвалою суду від 08.08.2022, після усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, даною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами на підтвердження своєї позиції.

Сторони були повідомлені про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, шляхом направлення ухвали суду від 08.08.2022 на електронні адреси сторін, вказані в позовній заяві.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву на позов не надав.

Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання зобов`язання за договором поставки №16072020/п від 16.07.2020 у частині своєчасного та повного розрахунку за поставлену продукцію.

До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту наявності між сторонами договірних відносин, виконання позивачем умов договору щодо поставки продукції та відповідно неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати продукції.

16.07.2020, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗВОНКО-ТРЕЙД» (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРОДІЯ ФУДЗ» (надалі - Покупець) укладено договір поставки №16072020/п (надалі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується виготовити та поставити пакувальні матеріали (продукція) разом з усіма документами, що стосуються продукції та підлягають переданню разом із нею відповідно до вимог чинного законодавства України, а Покупець зобов`язується своєчасно й належним чином у порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити таку продукцію по ціні та кількості, обумовлених в Специфікаціях та накладних.

Відповідно до п. 3.3. Договору назва, асортимент та ціни за кожну окрему одиницю продукції, а також загальна ціна продукції вказується у видатковій накладній.

Розрахунки за продукцію здійснюються шляхом повної оплати грошових сум до повного розміру вартості продукції згідно виписаних рахунків або видаткових накладних у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Постачальника у терміни, викладені у п. 2.4. цього Договору (п. п. 3.4. Договору).

Відповідно до п.2.4. Договору, в редакції Додаткової угоди до Договору від 03.09.2021, Покупець зобов`язується прийняти Продукцію за цінами і на умовах, передбачених у цьому Договорі, і у відповідних накладних та оплатити вартість продукції протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати прийняття Покупцем продукції від Постачальника, та у будь-якому разі не раніше завершення Постачальником реєстрації податкової накладної, якщо інші умови оплати не будуть додатково погоджені сторонами для кожної окремої партії продукції.

За умовами п. 7.2. даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Позивачем, на підставі замовлення відповідача, було виставлено рахунок №547 від 03.12.2021 на суму 244 800,00 грн.

Позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію - мішки поліпропіленові 56*107 з п/е вкладкою у кількості 20 000 штук на загальну суму 244 800,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №8 від 11.01.2022 на суму 159 120,00 грн, №40 від 25.01.2022 на суму 85 680,00 грн, підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін, товарно- транспортною накладною № Р8 від 11.01.2022, а також податковими накладними №8 від 11.01.2022, №45 від 25.01.2022.

Заперечень щодо факту поставки позивачем продукції від відповідача не надходило.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленої продукції на загальну суму 108 800,00 грн, а саме: платіжним дорученням №8531684059 від 23.02.2022 на суму 84 800,00 грн; платіжним дорученням №419853668 від 06.06.2022 на суму 120 000 грн, з яких згідно довідки відповідача 24 000,00 грн - згідно рахунку №547 від 03.12.2021.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022-29.06.2022, підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін, заборгованість відповідача станом на 29.06.2022 становить 136 000,00 грн.

Позивачем направлялась відповідачу досудова претензія №131/22 від 05.07.2022 з вимогою сплатити суму заборгованості за Договором до 15.07.2022.

Відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасної та повної оплати поставленої позивачем продукції стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зі змісту укладеного між сторонами договору поставки №16072020/п від 16.07.2020 вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (ч.1,2 ст.538 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем продукції - мішки поліпропіленові 56*107 з п/е вкладкою у кількості 20 000 штук на загальну суму 244 800,00 грн за вищевказаним Договором, а тому відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання розрахуватись за отриманий товар.

Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо оплати поставленої позивачем продукції не виконав, своєчасно та в повному обсязі за поставлену продукцію не розрахувався. Заборгованість відповідача становить 136 000,00 грн.

З огляду на наведені обставини та представлені докази, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати продукції по Договору, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної та повної оплати продукції, є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленої позивачем продукції не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОДІЯ ФУДЗ" (вул. Шевченка, б.2-Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552; код ЄДРПОУ 38408485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВОНКО-ТРЕЙД" (вул. Рудика, б.6, м. Харків, 61070; код ЄДРПОУ 40442530) 136 000,00 грн боргу та 2481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор