Рішення
від 13.10.2022 по справі 134/709/22
КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/709/22

2/134/197/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 жовтня 2022 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю: секретаря судового засідання Отіча В.В.

прокурора Євчена Д.В.

представника Крижопільської селищної ради - адвоката Панасюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури, поданим в інтересах держави в особі Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу та витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

14 червня 2022 року керівник Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 1742-УБД від 09.11.2020 про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9000 га, з кадастровим номером 0521982600:01:002:0426, що розташована на території с. Заболотне Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області;

- витребувати у ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9000 га, з кадастровим номером 0521982600:01:002:0426, що розташована на території с. Заболотне Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

В обґрунтування позову вказує, що Тульчинською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками на території Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області виявлено порушення вимог Земельного кодексу України при наданні Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області у приватну власність громадянам України земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 1742-УБД від 09.11.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення із земель державної власності у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 1,9000 га, з кадастровим номером 0521982600:01:002:0426, що розташована на території Заболотненської сільської ради Крижопільського району Вінницької області.

На підставі вищезазначеного наказу державним реєстратором Вінницької міської ради Вінницької області Нечипуришиною Ю.А. 13.11.2020 року зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1

02.12.2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Рудик Л.В. посвідчено договір купівлі-продажу за р.№ 3080 земельної ділянки з кадастровим номером 0521982600:01:002:0426, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 1742-УБД від 09.11.2020 підлягає визнанню незаконним, а земельна ділянка - витребуванню на користь територіальної громади в особі Крижопільської селищної ради, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі рішення 30 сесії 7 скликання Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області № 718 від 19.11.2018 вже отримував безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,000 га, з кадастровим номером 0521080600:07:002:0166, яка розташована на території Гніванської міської ради за межами населеного пункту села Могилівка Жмеринського району Винницької області.

Таким чином, ОСОБА_1 на час отримання у власність спірної земельної ділянки використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Окрім цього, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, приймаючи оспорюваний наказ, не перевірило факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, чим порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності.

При цьому, ОСОБА_2 придбав вказану вище земельну ділянку у особи, яка, з огляду на зазначені обставини, не мала права її отримувати та відчужувати.

Спірна земельна ділянка вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» до складу Крижопільської територіальної громади увійшла територія Заболотненської сільської ради Крижопільського району Вінницької області.

Таким чином з 27.05.2021 органом, уповноваженим розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою, є Крижопільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області.

Враховуючи бездіяльність Крижопільської селищної ради, Тульчинська окружна прокуратура Вінницької області уповноважена вжити заходи представницького характеру відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому в силу ч. 1 ст. 30 ЦПК України прокурор звертається до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 28 червня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі, а також вирішено питання про витребування доказів.

11 липня 2022 року на електронну адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов відзив на позов, у якому співвідповідач просить відмовити у позові в повному обсязі, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 при зверненні з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,9 га, яка розташована на території Заболотненської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, додав усі необхідні документи та графічні матеріали, а також зазначив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виді цільового призначення не скористався.

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , в зв`язку з відсутністю підстав для відмови у наданні відповідного дозволу, Головним управлінням було прийнято наказ № 2-7955/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 26.03.2020 року, а в подальшому - наказ № 1742-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» від 09.11.2020 року.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваного наказу Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області діяло виключно в межах та в спосіб передбачений чинним законодавством.

Співвідповідач Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області вважає, що підстави для скасування оскаржуваного наказу відсутні, оскільки даний наказ вичерпав свою силу фактом його виконання, а саме здійсненням реєстрації речового права (права власності) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Зазначає, що доводи позивача про те, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, приймаючи оспорюваний наказ, не перевірило факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, чим порушило вимоги земельного законодавства, що призвела до безпідставного вибуття землі із державної власності, є такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки Головне управління при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначенням не зобов`язане здійснювати перевірку фактів реалізації громадянами права на безоплатну приватизацію земельних ділянок.

Окрім того, у відзиві Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області просить розглянути справу у відсутності свого представника.

15 липня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від співвідповідача ОСОБА_2 , у якому він вказує, що позов не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з огляду на те, що він набув у власність спірну земельну ділянку у передбачений законодавством спосіб та оформив перехід права власності на неї у відповідній формі за відплатним правочином, а саме на підставі договору купівлі-продажу, відтак він залишається законним власником земельної ділянки.

Придбаваючи земельну ділянку, він не знав і не міг знати того, що продавець ОСОБА_1 вже реалізував своє право на набуття безоплатно у власність земель сільськогосподарського призначення. Позбавлення його права на землю (її витребування) не є співмірним та пропорційним втручанням у його законну власність.

На думку ОСОБА_2 , позивач у позовній заяві не навів жодного обґрунтування пропорційності (балансу інтересів) досягнення «суспільного інтересу» за рахунок позбавлення земельної ділянки громадянина України, який її обробляє, сплачує земельний податок та інші платежі для підтримання суспільного благополуччя. Окрім загальних правових висновків щодо поняття «суспільний інтерес» прокурор не зазначив, чому вказана земельна ділянка має бути витребувана у добросовісного набувача.

25 липня 2022 року позивач направив відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, у якому просить відхилити даний відзив як необґрунтований та немотивований, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. При цьому вказує, що згідно ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення. Передбачена ст. 116 Земельного кодексу України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалася своїм правом і отримала у власність земельну ділянку певного цільового призначення, не має правових підстав для безоплатного отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге.

Визначений ст. 118 ЗК України порядок передачі земельної ділянки у власність застосовується при умові дотримання вимог ст. 116 ЗК України.

Отже, вищевказані положення ЗК України не дозволяють відповідному уповноваженому органу передавати у власність особі земельну ділянку у випадку, якщо даний громадянин раніше вже скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки того ж цільового призначення.

Враховуючи вищевикладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 1742-УБД від 09.11.2020 суперечить положенням ст. ст. 116, 118 ЗК України, у зв`язку із чим є незаконним.

Окрім цього, вважає безпідставними посилання співвідповідача на положення ст. 118 ЗК України щодо того, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів тощо, оскільки предметом оскарження є не рішення співвідповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а його рішення щодо передання земельної ділянки у власність, що регламентовано ст. 122 ЗК України, яка не містить переліку підстав для відмови у передачі земельної ділянки у власність.

Також позивач не погоджується з твердженням співвідповідача про те, оспорюваний наказ вичерпав свою дію фактом його виконання, результатом якого є реєстрація речового права на нерухоме майно, оскільки спірний наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області є ненормативним актом, так як передбачає конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом, який їх видав, після їх виконання. Такий висновок узгоджується із позицією Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009. При цьому вказаним рішенням не передбачено заборони скасування такого акту судом.

Окрім того, 26 липня 2022 року позивач подав до суду відповідь на відзив ОСОБА_2 , у якому просить відхилити даний відзив як необґрунтований та немотивований, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що співвідповідач ОСОБА_1 на час отримання у власність спірної земельної ділянки використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, отже факт існування договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не позбавляє прокурора можливості звернутися до суду з вимогою про витребування спірного майна на підставі ст. 388 ЦК України. В свою чергу ОСОБА_2 не мав перешкод у доступі до законодавства та в силу об`єктивних, явних і видимих обставин відчуження землі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (протягом дуже нетривалого часу з моменту отримання права на землю), проявивши розумну обачність, міг і повинен був припустити можливість неправомірного отримання ОСОБА_1 землі у власність, що ставить добросовісність ОСОБА_1 під час набуття прав на спірну земельну ділянку у власність під обґрунтований сумнів.

На думку позивача, посилання ОСОБА_2 на обов`язок державних органів і службових осіб ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та нотаріуса - провести перевірку та гарантувати правомірність переходу до нього прав на спірну земельку ділянку жодним чином не спростовують визначених положеннями п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 12, ч. ч. 2-4 ст. 13 ЦК України обов`язків останнього, як суб`єкта цивільних правовідносин, добросовісно та розумно використовувати свої права, утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб та не допускати обставин зловживання правами, що могли б бути дотримані внаслідок виявлення ОСОБА_2 розумної обачності при набутті прав на землю.

Окрім того, позивач вказує, що частиною 1 ст. 661 ЦК України передбачено, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Таким чином, законодавцем визначений механізм захисту майнових прав покупця.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 вересня 2022 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор Євчен Д.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник Крижопільської селищної ради - адвокат Панасюк В.Б. також підтримав позов.

Співвідповідач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області - в судове засідання свого представника не направив, у відзиві на позов просив розглянути справу без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та у задоволенні позову відмовити.

Представник співвідповідача ОСОБА_1 - адвокат Киливницький А.А. направив на електронну адресу суду заяву, у якій просив розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 та його представника, вказав, що позов не визнає та просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Співвідповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при цьому зазначив, що проти задоволення позову заперечує з підстав, вказаних ним у відзиві на позов.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши та проаналізувавши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом об`єктивно встановлено, що 18 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 1,9000 га на території Заболотненської сільської ради Крижопільського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення. Також у поданому клопотанні ОСОБА_1 вказав, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду цільового призначення він не скористався.

Відповідно до вказаного клопотання, наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26 березня 2020 року № 2-7955/15-20-СГ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» було надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,90 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Заболотненської сільської ради Крижопільського району Вінницької області із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 09 листопада 2020 року № 1742-УБД «Про надання у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,9000 га на території Заболотненської сільської ради Крижопільського району Вінницької області та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Заболотненської сільської ради Крижопільського району Вінницької області площею 1,9000 га із кадастровим номером 0521982600:01:002:0426 - для веденння особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03).

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за співвідповідачем ОСОБА_1 13 листопада 2020 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 301910055 від 01.06.2022 року.

В подальшому ОСОБА_1 відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченого 02 грудня 2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В. за р.№ 3080.

В той же час, як вбачається із доданої до позову копії рішення 30 сесії 7 скликання Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області за № 718 від 19 листопада 2018 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх безоплатно в приватну власність учасникам АТО» та копії витягу до даного рішення, ОСОБА_1 отримав безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер 0521080600:07:002:0166, яка розташована на території Гніванської міської ради за межами населеного пункту села Могилівка.

Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за співвідповідачем ОСОБА_1 20 листопада 2018 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 301909892 від 01.06.2022 року.

Дану земельну ділянку ОСОБА_1 відчужив на користь ТОВ «ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА», що підтверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченого 04 грудня 2018 року приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вінницької області Вірською А.І. за р.№ 1316.

Вищевказане підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки площею 1,9000 га, з кадастровим номером 0521982600:01:002:0426 (наказ № 1742-УБД від 09.11.2020) уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистої селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Вирішуючи позовну вимогу щодо витребування в ОСОБА_2 на користь Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області земельної ділянки для ведення особистого селянського господарств, площею 1,9000 га, з кадастровим номером 0521982600:01:002:0426, розташовану на території с. Заболотне Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 1742-УБД від 09.11.2020 у власність ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про її обґрунтованість, виходячи із такого.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Водночас на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.

При цьому статтею 346 ЦПК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими особами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

При цьому суд згідно з положеннями статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

На думку суду, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної власності.

Прийняття рішення про передачу земель державної власності в приватну власність із земель державної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 незаконно отримав земельну ділянку з кадастровим номером 0521982600:01:002:0426 та відчужив її за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 .

За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора до суду з вимогою витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_2 є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі, що незаконно вибула з такої власності.

Крім того, згідно з практикою ЄСПЛ (рішення від 8 липня 1986 року в справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства») одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

У справах «Рисовський проти України» (рішення від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04), «Кривенький проти України» (рішення від 16 лютого 2017 року, заява №43768/07), пов`язаних із земельними правовідносинами, ЄСПЛ, встановивши порушення статті 1 Першого протоколу, зазначив про право добросовісного власника на відповідну компенсацію чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на землю.

Окремо суд зазначає, що ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевим набувачам збитків. Так, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцеві набувачі, які не заявили зустрічні позови у справі, можуть заявити до власника земельних ділянок позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на їх повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваних земельних ділянок, а у разі здійснення поліпшень цих ділянок, які не можна відокремити від них без завдання їм шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельних ділянок. Окрім того, кінцевий набувач, із власності якого витребовується земельна ділянка, також не позбавлений можливості відновити свої права на підставі частини першої статті 661 ЦК України, пред`явивши вимогу до осіб, в яких вони придбали ці ділянки, про відшкодування збитків. (Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 367/2022/15-ц від 29.05.2019 р.).

Вирішуючи позовну вимогу щодо визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 1742-УБД від 09.11.2020, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9000 га, з кадастровим номером 0521982600:01:002:0426, що розташована на території с. Заболотне Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, суд також приходить до висновку про її обґрунтованість, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Згідно частини другої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення відповідного органу. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 ЦК України).

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам роз`яснено, що, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , зловживаючи своїм правом, набув спірну земельну ділянку у власність, отримавши незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері, оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб, а тому наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 1742-УБД від 09.11.2020 підлягає скасуванню.

Пунктом «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України визначено спосіб захисту прав на земельні ділянки шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Позов прокурором подано з належним обґрунтуванням порушення інтересів територіальної громади, необхідності їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду відповідно до вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України.

При цьому суд враховує, що дійсно Крижопільською селищною радою не вжито заходів до виявлення та усунення факту порушення при передачі у власність спірної земельної ділянки, а тому прокурором самостійно пред`явлено позов в інтересах територіальної громади.

Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні в розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, який, порушуючи закон, набув право власності на неї та у подальшому відчужив її на користь ОСОБА_2 .

Крім того, слід зазначити що 27.05.2021 року набрав чинності Закон України № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Цим Законом Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено п. 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами нанесених пунктів у межах таких територіальних громад (крім земель згідно переліку, що зазначено нижче у Законі).

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міста відповідно до п. 24 Закону і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0521982600:01:002:0426 на даний час зареєстрована в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 , а тому у разі витребування такої земельної ділянки із його власності дана земельна ділянка за цим кадастровим номером зможе автоматично стати земельною ділянкою комунальної власності відповідної територіальної громади.

За результатом децентралізації, визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Вінницької області, згідно якого територія Заболотненської сільської ради Крижопільського району Вінницької області увійшла до складу Крижопільської територіальної громади.

При розподілі судових витрат суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі даного позову позивачем було сплачено 4962 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 773 від 25 травня 2022 року, а позов задоволено у повному обсязі, тому із співвідповідачів слід стягнути по 1654 грн. судового збору з кожного.

Керуючись ст. ст. 81, 258, 259, 264-265, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 1742-УБД від 09.11.2020 про надання у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9000 га, з кадастровим номером 0521982600:01:002:0426, що розташована на території с. Заболотне Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь територіальної громади в особі Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9000 га, з кадастровим номером 0521982600:01:002:0426, що розташована на території с. Заболотне Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Вінницької обласної прокуратури (IBAN UA568201720343110002000003988 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі по 1654 (одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири) гривні з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Керівник Тульчинської окружної прокуратури (місце знаходження: вул. Гагаріна, 14, м. Тульчин Вінницької області).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місце знаходження: вул. Келецька, 63, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39767547.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2022 року.

Суддя:

СудКрижопільський районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення13.10.2022
Оприлюднено18.10.2022
Номер документу106774566
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —134/709/22

Рішення від 13.10.2022

Цивільне

Крижопільський районний суд Вінницької області

Кантониста О. О.

Рішення від 03.10.2022

Цивільне

Крижопільський районний суд Вінницької області

Кантониста О. О.

Ухвала від 27.09.2022

Цивільне

Крижопільський районний суд Вінницької області

Кантониста О. О.

Ухвала від 22.09.2022

Цивільне

Крижопільський районний суд Вінницької області

Кантониста О. О.

Ухвала від 27.06.2022

Цивільне

Крижопільський районний суд Вінницької області

Кантониста О. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні