Рішення

від 06.10.2022 по справі 490/8747/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2-а/490/79/2022 Справа № 490/8747/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєвау складі: головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання постанови протиправною та скасування

В С Т А Н О В И В :

02.11.2021 року ОСОБА_1 - Позивач, в інтересах якої діяв адвокат Могутов Андрій Миколайович звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті - Відповідач про скасування постанови ВМ № 00000427 від 20.10.2021 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП.

Позивач вказує, що 25.10.2021 року отримала постанову про адміністративне правопорушення серії ВМ №00000427, відповідно до оскаржуваної постанови 15.10.2021 р. о 19 год. 27 хв. за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область відповідальною особою було допущено рух транспортного засобу MANNGX 18.840 днз. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 22,5% (5,05 т).

Проте такого навантаження допущено не було. Так згідно товарно-транспортної накладної № 398577 від 15.10.2021 року автомобіль перевозив кукурудзу насипом, отже вантаж був рухомим під час зміну напрямку руху автомобіля та швидкості руху. Встанволені показники зважування викликають обгрунтовані суминіви щодо методиик та спростовуються первинними документами (товарно-транспортною накладною), згідно яких перевозилася кукурудза масою 17,1 т. Разом з тим, номативне максимальне навантаження на одну вісь становить 11 тон, що є неможлививм, зважаючи , що весь вантаж був 17 т.

Також позивач стверджує, що не є суб`єктом даного адміністративного правопорушення, так як він є власником вантажного автомобіля, а ТОВ «Профіт-СЄ» належним користувачем транспортного засобу, що підтверджується Договором найму транспортного засобу від 27.01.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області - Євтушенко А.М., р.№73. Отже вона не є ні перевізником, ні особою, яка керувала транспортним засобом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

25.11.2021 року матеріали справи передані на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою суду від 26.11.2021 року позов було залишено без розгляду, позивачу надано строк для сплати судового збору.

20.01.2022 року представником Позивача - адвокатом Могутовим А.М. було виконано вимоги ухвали від 26.11.2021 року та надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 454,00 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2022 року справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін по справі.

15.07.2022 року до канцелярії суду через систему електронний суд надійшов Відзив Відповідача на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, оскільки оскаржувнаа постанова складено у повній відповідності до вимог закону. Перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР булов становлено з урахуванням вимірів та враховуючи похибку вагових та габаритних параметрів зазначеного вище ТЗ . Зазначено, що позивач мав можливість внести до реєстру транспортних засобів інформацію щодо користувача транспортним засобом MAN, р/н НОМЕР_1 . Крім того, позивач мала можливість запропонувати особі, яка користувалася цим авто на момент вчинення адміністративного правопорушення (інформація про яку не внесена до Єдиного державного реєстру транспортних засобів) звернутися із зазначеними документами для звільнення її від адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджено постанову серії ВМ № 00000427 від 20.10.2021 року згідно якої позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, саме 15.10.2021 р. о 19 год. 27 хв. за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область відповідальною особою було допущено рух транспортного засобу MANTGX 18.840 днз. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 22,5% (5,05 т), чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Судом досліджено договір найму транспортних засобів від 27.01.2020 року згідно якого ОСОБА_1 , яка є власником вказаного ТЗ з 08.01.2020 року, надає в тимчасове користування (найм) за плату транспортні засоби, в тому числі і автомобіль MANNGX 18.840 днз. НОМЕР_1 - ТОВ «Профіт-СЄ» строком до 31.01.2024 року.Договір укладено з дотриманням вимог ст. 799 ЦК України, тобто є нотаріального посвідченим.

Аркуші договору щодо обов`язків наймача - позивачем суду не надано, отже дослідити їх неможливо. Проте з п.7.1 Договру слідує, що наймодавець має право здійснювати перевірку використання наймачем найманого ТЗ на відповідність умовДоговору та вимогам діючого законодавства.

Також судом досліджена товарно-транспортна накладана № 398577 від 15.10.20221 року, де вказано автомобільного перевізника - ТОВ «Профіт-СЄ», місце реєстрації АДРЕСА_1 - що є місцем реєстрації і самої позивачки, про що нею зазначено у позові.

Відповідно до п. 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388, якщо власник транспортного засобу передає у встановленому порядку право керування та (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, підрозділом ДАІ такій особі видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, що підтверджує право керування та (або) розпорядження. В цій ситуації документом, що підтверджує право керування та (або) розпорядження автомобілем, є договір оренди автомобіля. Відповідно, термін дії тимчасового реєстраційного талона відповідає строку дії договору оренди. Порядок видачі тимчасового реєстраційного талона регламентовано Інструкцією про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженою наказом МВС від 10.04.2002 р. № 335.

З огляду на вказане, враховуючи, що транспортний засіб MAN, р\н НОМЕР_1 належить на праві власності саме позивачу, відтак вказана особа є належною особою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення згідно частини другою статті 132-1 КУпАП.

Посилання позивача на те, що станом на 15 жовтня 2021 року користувачем цього транспортного засобу є ТОВ «Профіт-СЄ», суд відхиляє, оскільки на час вчинення адміністративного правопорушення інформація в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів про належного користувача внесена не була.

Крім того, позивач мала можливість запропонувати відповідним працівникам , директору ТОВ «Профіт-СЄ», яке зареєстровано в державному реєстрі за однією адресою з позивачем, - для належного оформлення обліку орендованого ТЗ в ЄДРТЗ та отримании тимчасовий реєстраційний талон на період дії договору оренди автомобіля, або звернутися до відповідача із відповідними документами для звільнення її від адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALAv. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) міститься висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venirecontrafactumproprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «nonconceditvenirecontrafactumproprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venirecontrafactumproprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

В адміністративних правовідносинах також застосувується принцип добросовісності дій їх учасників.

Також, згідно відкритих даних , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПРОФІТ-СЄ, код ЄДРПОУ 40297057, керівником організації є ОСОБА_3. , а засновниками є позивачка ОСОБА_1 з часткою статутного капіталу у 50%та ОСОБА_3 з часткою статутного капіталу . При цьому, у підприємства ТОВ "ПРОФІТ- СЄ" зареєстровано 0 одиниць автотранспорту в користуванні.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу. Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. У відповідності до абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306. Відповідно до пункту 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

У свою чергу, стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною другою ст. 132-1 КУпАП закріплено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

З матеріалів справи вбачається, що відносно позивача інспекторами відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі у зв`язку з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до ч.1ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті122-2, частинами другою і третьою статті 132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Тобто за ч.1ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2ст.132-1 КУпАП, несе відповідальна особа (особа за якою зареєстровано транспортний засіб) або належний користувач транспортного засобу, який внесений до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.

Згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини перша та четверта статті 48 Закону № 2344-III передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 29 Закону № 3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879, пунктом 3 якого встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).

У силу вимог до п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Згідно п. 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №163.

Відповідно до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163 «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки» засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 Порядку №1174).

У відповідності до п. 12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач під час складення оскаржуваної постанови повинен був складати акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритно/вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, докази виміру або зважування транспортного засобу де б зазначалися результати здійснення габаритно-вагові норми. Зазначені документи мають складатися у разі фіксування правопорушення в неавтоматичному режимі, тоді як у даному випадку правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі.

Відповідачем надано на підтвердження правомірності наданих вимірів - усі необхідну діючу технічну документацію (експертний висновок та Сертифікати перевірки) вимірювального комплексу.

Посилання позиваач на вказані в товарно-транспортній накладній дані ваги вантажу (брутто ТЗ - 33400 кг) - не є тим достеменним доказом , який спростовує встановлену увідповідності до закону компетентним органом вагу ТЗ ( загальна- 39,338 кг)

Щодо посилання представника позивача на позицію, викладену у Постанові Великої Палатаи Верховного Судуд від 12.02.2020 у справі № 926/16/19, то вони не можуть бути взяті судом до увагив розумінін ч.5 ст. 242 КАС України, оскільки стосуються застосування норми права не у подібних правовідносинах та сформульовані внаслідок казуального тлумачення іншої правової норми, ніж підлягає до застсоування у дійсних правовідноснинах сторін.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що оскаржувана у цій справі постанова відповідає вимогам, визначеним ст. 283 КУпАП. Відповідачем відповідно до частини другої статті 77 КАС України доведено правомірність оскаржуваної у цій справі постанови.

За таких обставин, зазначені доводи позивача не можуть бути підставою для визнання протиправною та скасування постанови від 20 жовтня 2021 року №ВМ 00000427.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а позов - без задоволення.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.9,77,139,243-246,250,286 КАСУкраїни суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження постанови - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання стронами повного тексту.

Повний текст рішення виготовлено 14.10.2022 року.

Суддя Гуденко О.А.