Рішення

від 14.05.2007 по справі 20/128-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/128-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" травня 2007 р.                                                                             Справа № 20/128-07

За позовомІнвестора сільськогосподарського приватного підприємства „Гайшин”, с. Гайшин Переяслав-Хмельницького району Київської області

до1) Відкритого акціонерного товариства „Гайшинська птахофабрика”, с. Гайшин Переяслав-Хмельницького району Київської області2) Акціонерного банку „Національні інвестиції”, м. Київ3) Відкритого акціонерного товариства „Банк народний капітал” (перейменоване ВАТ „Фермерський акціонерний банк”), м. Київ

про відшкодування збитків

Суддя  Іваненко Я.Л.

В засіданні приймали участь:

від позивачаЧерновський  А.Й. –генеральний директор

від відповідача 1не з'явився   

від відповідача 2Бойко О.В., довіреність №3538/02 від 25.12.2006р.

від відповідача 3не з'явився   

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Інвестора сільськогосподарського приватного підприємства „Гайшин”, с. Гайшин Переяслав-Хмельницького району Київської області (надалі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства „Гайшинська птахофабрика”, с. Гайшин Переяслав-Хмельницького району Київської області (надалі –відповідач 1), Акціонерного банку „Національні інвестиції”, м. Київ (надалі – відповідач 2), Відкритого акціонерного товариства „Банк народний капітал” (перейменоване ВАТ „Фермерський акціонерний банк”), м. Київ (надалі –відповідач 3) про відшкодування збитків.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2006р. Інвестору сільськогосподарському приватному підприємству „Гайшин” відмовлено в прийнятті позовної заяви як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.01.2007р., яку залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2007р., апеляційну скаргу Інвестора сільськогосподарського приватного підприємства „Гайшин” задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 09.10.2006р. скасовано, а матеріали справи передано на розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду  Київської області від 30.03.2007р. порушено провадження у справі №20/128-07 за позовом Інвестора сільськогосподарського приватного підприємства „Гайшин” до 1) Відкритого акціонерного товариства „Гайшинська птахофабрика”, 2) Акціонерного банку „Національні інвестиції”, 3) Відкритого акціонерного товариства „Банк народний капітал” (перейменоване ВАТ „Фермерський акціонерний банк”) про відшкодування збитків, а її розгляд призначено на 18.04.2007р.

В судове засідання, призначене на 18.04.07р. представник позивача не з'явився, проте надіслав клопотання від 17.04.2007р. (вх.№ 5835 від 17.04.07р.) про відкладення розгляду справи. Крім того, представником позивача через загальний відділ господарського суду Київської області було подано заяву №1104 від 17.04.07р. (вх.№5834 від 17.04.07р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, заборони вчиняти дії та накладення арешту на фінансові активи відповідачів, в задоволенні якої судом відмовлено.

У зв'язку з неявкою представника відповідача 1 в судове засідання та за клопотанням присутніх представників сторін розгляд справи було відкладено на 14.05.2007р. на 10.00год.

В судовому засіданні 14.05.2007р. оголошувалась усна перерва до 14.00год.

Представник позивача в судовому засіданні 14.05.2007р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві, та просить стягнути з відповідачів солідарно збитки у вигляді прямих витрат, понесених позивачем на утримання цілісного майнового комплексу ВАТ „Гайшинська птахофабрика” та ведення оперативно-господарської роботи за 2003-2006рр. в розмірі 1069500грн., та неотриманої вигоди від вирощення та реалізації індичого м'яса за 2004-2006рр. в розмірі 21666667грн., а всього 22736167,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає наступне:

- ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2003р. введено процедуру санації ВАТ „Гайшинська птахофабрика” та ухвалою від 29.08.2003р. затверджено план санації боржника. Відповідно до плану санації Сільськогосподарське приватне підприємство „Гайшин” виступало інвестором ВАТ „Гайшинська птахофабрика” та брало на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості по заробітній платі і перед кредиторами 2 та 3 черги, які мали бути виконані в строк до 30.09.2004р., погашення заборгованості перед кредиторами 4 черги, які мали відбуватись, починаючи з 13 по 18 місяць з дня затвердження плану санації господарським судом, пропорційно по 20% щомісяця від суми боргу, та, крім того, зобов'язання щодо проведення реконструкції і відновлення виробничо-господарської діяльності боржника;

- 15-19.12.2005 року постановою господарського суду Київського області по справі №5/2б-02 припинено процедуру санації ВАТ „Гайшинська птахофабрика”, боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру;

- 08.02.2006р. постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2006р., змінено постанову господарського суду Київської області від 15.-19.12.2005р. в частині визначення підстави припинення процедури санації ВАТ „Гайшинська птахофабрика” (п.11 ст. 21 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якого, якщо розрахунки з кредиторами не проведено у строки, передбачені планом санації, господарський суд у разі відсутності клопотання комітету кредиторів про продовження термінів, передбачених планом санації, і внесення відповідних змін до плану санації, визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру)., в частині визнання ВАТ „Гайшинська птахофабрика” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури зазначену постанову залишено без змін;

- втім, як зазначає позивач, боржник ВАТ „Гайшинська птахофабрика” не виконав своїх зобов'язань перед інвестором, порушивши розділи 7, 11 плану санації, а саме, в зазначені планом санації строки не передав ЦМК, перешкоджав діяльності інвестора, чим не давав правової та фізичної можливості інвестування коштів в проект, внаслідок чого позивачеві заподіяно збитків у вигляді понесених прямих витрат на утримання цілісного майнового комплексу ВАТ „Гайшинська птахофабрика” та ведення оперативно-господарської роботи за 2003-2006рр. в розмірі 1069500грн., та неотриманої вигоди від вирощення та реалізації індичого м'яса за 2004-2006рр., запланованої у розділі 10 плану санації,  в розмірі 21666667грн.

Відповідач 3 проти позову заперечив з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву від 18.04.2007р. №22-16/153, наданих в судовому засіданні 18.04.2007р., в яких вказує на необґрунтованість підстави для стягнення з ВАТ „НК БАНК" будь-яких грошових коштів,  а також зазначає, що припинення процедури санації та відкриття ліквідаційної процедури відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства, а розділом 5 Плану санації передбачено, що в разі невиконання інвестором плану санації, кошти затрачені інвестором на виконання плану санації, інвестору не відшкодовуються і не повертаються. Крім того, відповідач 3 вважає, що позивачем документально не підтверджено понесені ним витрати на утримання ЦМК, а також отримання прибутку від вирощування та реалізації індичого м'яса.

          Представник відповідача 2 в судовому засіданні 14.05.2007р. позовні вимоги не визнав, про що вказав у запереченнях №1885/02 від 14.05.2007р. (вх.№ 7195 від 14.05.07р.). В обґрунтування своїх заперечень останній зазначив, що:

- кредиторами АБ "Національні інвестиції" та Фермерським земельним акціонерним банком здійснювались всі запропоновані інвестором СГПП "Гайшин" заходи для реалізації плану санації, а також здійснювалась належна підтримка передачі йому в безоплатне користування цілісного майнового комплексу ВАТ "Гайшинськаптахофабрика", а тому, в діях відповідача 2 відсутня вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання;

- позивачем не зазначено та не обґрунтовано  в солідарній позовній заяві, якими саме діями чи бездіяльністю АБ "Національні інвестиції" перешкоджав йому як інвестору реалізовувати план санації, і яким саме чином порушував його права та законні інтереси;

- позивач, не відновивши виробничо-господарської діяльності ВАТ «Гайшинська птахофабрика», не міг отримувати ймовірні прибутки, розраховані в Плані санації, і на які він посилається в своїй солідарній позовній заяві, а тому вимоги щодо відшкодування йому упущеної вигоди є безпідставними та необгрунтованими.

В судовому засіданні 14.05.2007р. розглянуто заяву позивача №2/04 від 27.04.2007р. (вх.№ 6662 від 28.04.2007р.), в якій останній просить призначити по справі судово-економічну експертизу. Представник відповідача 2 проти задоволення зазначеного клопотання заперечив. У зв'язку з тим, що вказана заява не містить обґрунтованих мотивів заявленого клопотання; обставин, для встановлення яких необхідне використання спеціальних знань та призначення експертизи; орієнтовного переліку питань, що необхідно поставити на вирішення експертизи, - заяву позивача залишено без задоволення з мотивів її необґрунтованості.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, проте, необхідних документів наявних в матеріалах справи достатньо для розгляду господарського спору по суті.

В зв'язку з тим, що господарський суд:

- повідомляв в судовому засіданні 18.04.2007р. представника відповідача 3 про дату та час наступного судового засідання, а також додатково ухвалою господарського суду від 18.04.2007р;

- двічі повідомляв відповідача 1 про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області та відповідними відмітками на перших примірниках ухвал господарського суду Київської області від 30.03.2007р., 18.04.2007р., які направлялись на зазначені в позовній заяві фактичну та юридичну адреси; - справа розглядається без участі представників відповідача 1 та відповідача 3  за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.05.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до поданої інвестором СГПП „Гайшин” позовної заяви, завдана йому шкода виникла в результаті неправомірних дій (бездіяльності) ВАТ „Гайшинська птахофабрика” (боржника), а також кредиторів АБ „Національні інвестиції” та ВАТ “Банк народний капітал” (перейменоване ВАТ “Фермерський земельний акціонерний банк”), а саме, невиконанням ними своїх зобов'язань щодо  передачі інвестору цілісного майнового комплексу у встановлені Планом санації строки, що не давало йому правової і фізичної можливості інвестувати кошти в проект.

Зокрема, як стверджує позивач, кредитори та тодішній керуючий санацією ВАТ “Гайшинська птахофабрика” Рамазанов С.Г., порушуючи розділи 7 та 11 плану санації, ст. ст. 17, 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом”, умисно не передавали інвестору цілісний майновий комплекс ВАТ “Гайшинська птахофабрика”, що призвело до неотримання ним запланованих прибутків від реалізації продукції та значних фінансових витрат на утримання ЦМК ВАТ “Гайшинська птахофабрика”.

У відповідності до п.4 частини третьої ст.129 Конституції України, та ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

А як зазначається в частині першій ст. 32  ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.п. 2, 3 Роз‘яснень Пленуму Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року № 02-5/422 “Про судове рішення” –рішення господарським судом повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, а також рішення повинно ґрунтуватись на повному з‘ясуванні, зокрема, такого: чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення  для правильного вирішення спору.

Проте, господарський суд Київської області, розглянувши наявні матеріали справи та подані сторонами докази, встановив, що зазначені вище твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, як свідчать протоколи засідань комітету кредиторів, ні відповідачем 2, ні відповідачем 3 жодним чином не здійснювалося перешкод для інвестора в реалізації Плану санації, навпаки, кредиторами АБ “Національні інвестиції” та ВАТ “Фермерський земельний акціонерний банк” здійснювались всі запропоновані СГПП “Гайшин” заходи для реалізації плану санації, а також проводилась належна підтримка передачі йому в безоплатне користування ЦМК ВАТ “Гайшинська птахофабрика”.

Крім того, із солідарної позовної заяви СГПП „Гайшин” не вбачається, якими саме діями чи бездіяльністю відповідачі перешкоджали йому як інвестору реалізовувати план санації, і яким саме чином порушували його права та законні інтереси.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитків. Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою божника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність хоча б однієї з зазначених складових, виключає склад правопорушення взагалі, а з ним, відповідно, і правові підстави відшкодування збитків.

Господарський суд Київської області зазначає, що відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Так, позивач при обґрунтуванні підстав для відшкодування збитків, не наводить повного складу правопорушення, внаслідок якого позивач поніс збитки у вигляді витрат на утримання цілісного майнового комплексу ВАТ „Гайшинська птахофабрика” та ведення оперативно-господарської роботи за 2003-2006рр. в розмірі 1069500грн. та неотриманої вигоди від вирощення та реалізації індичого м'яса за 2004-2006рр., запланованої у розділі 10 плану санації,  в розмірі 21666667грн.

В даному випадку, як свідчать наявні матеріали справи, відповідачами доведено, що їх вина в неотриманні позивачем запланованої вигоди від вирощення та реалізації індичого м'яса відсутня, а тому обов'язку по відшкодуванню заявлених позивачем витрат відповідачі не несуть.

Крім того, позивачем не наведено безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями відповідачів, що, на його думку, заподіяли йому значну фінансову шкоду, і самою шкодою.

Отже, враховуючи все зазначене вище, а також те що позивачем не подано належних документальних доказів, які б підтверджували вину відповідачаів щодо понесених ним витрат на утримання цілісного майнового комплексу ВАТ “Гайшинська птахофабрика”, а також не реалізації ним Плану санації, господарський суд Київської області підстав для задоволення солідарних позовних вимог СГПП „Гайшин” не вбачає.

Згідно ст.49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на позивача.

Керуючись, ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,–

вирішив:

1.          В задоволенні позову  відмовити.  

                   Суддя                                                                      Я. Л. Іваненко

Дата підписання рішення 18.05.2007р.