Ухвала від 03.10.2022 по справі 761/6871/22

Справа № 761/6871/22

Провадження № 1-кп/761/2321/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві у режимі відеоконференції кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021101110000155 від 15.07.2021, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,

за участю:

секретаря - ОСОБА_3

прокурора - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.

Ухвалою від 08 серпня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 06 жовтня 2022 року, в той же час вказаною ухвалою обвинуваченому було визначено розмір застави.

11.08.2022 року, відповідно до листа ДУ «Київський слідчий ізолятор» ув`язнений ОСОБА_1 був звільнений з-під варти під заставу, згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва.

Прокурор в судовому засіданні оголосила письмове клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом покладення додаткового обов`язку на обвинуваченого та продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинуваченого та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення в якому він обвинувачується. Стверджувала, що новою для неї обставиною стало те, що вона не знала, що буде визначено можливість застосування альтернативного запобіжного заходу і обвинувачений внесе заставу, в той же час просила врахувати, що ризик втечі обвинуваченого збільшився, оскільки тепер останній перебуває на волі.

Захисник ОСОБА_5. не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора в частині продовження обов`язків покладених на ОСОБА_1 . В той же час під час обговорення питання щодо доцільності покладення на обвинуваченого додаткового обов`язку у виді зобов`язання останнього носити засіб електронного контролю - просила відмовити прокурору, оскільки така вимога не ґрунтується на вимогах закону і оголосила свої письмові заперечення на цю частину клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника, вказував, що проходить лікування, наразі перебуває в лікарні після операції і не переховується від суду.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 , яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, міру покарання, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення його винуватості, а усвідомлення обвинуваченим цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення в якому він обвинувачується.

З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , на які послався прокурор у клопотанні про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків та під час судового засідання, та чи переважають характеризуючі дані щодо особи обвинуваченого ці ризики, суд враховує те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Так, висунення ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини за яких йому інкримінується вчинення цього правопорушення та наслідки його вчинення, міра покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватими у скоєнні даного кримінального правопорушення, а також той факт, що ОСОБА_1 обвинувачується у наданні допомоги Російській Федерації у проведенні підривної діяльності проти України, разом з тим з 24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України, зокрема і шляхом повномасштабного вторгнення, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення в якому він обвинувачується, і згадані обставини свідчать про необхідність продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, виконання яких забезпечується внесеною 11.08.2022 року заставою.

Відповідно до ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу ОСОБА_1 , з урахуванням його віку та стану здоров`я, який може переховуватись від суду, негативно впливати на хід судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, на думку суду прокурором наведені обставини які свідчать, що заявлені ризики, які враховувалися при застосуванні такого виду запобіжного заходу не зникли, а тому є підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинуваченого, на два місяці, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Так, статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, судом враховуються і доводи сторони захисту про сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, разом з тим оцінюючи обставини якими обґрунтовується клопотання прокурора, з урахуванням даних про обсяг обвинувачення ОСОБА_1 , з урахуванням покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним, даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого забезпечена саме застосуванням такого запобіжного заходу, як застава, у розмірі, визначеному ухвалою суду від 08 серпня 2022 року, а тому не знаходить підстав для скасування або зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 із застави на інший, менш суворий, запобіжний захід.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора ОСОБА_6 в частині вимог щодо продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_1 слід встановити до 02 грудня 2022 року включно.

В той же час, вирішуючи питання щодо можливості зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 шляхом покладення на обвинуваченого додаткового обов`язку, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Суд зауважує, що прокурором, в порушення прямих та імперативних вимог ч. 2 ст. 200 КПК України взагалі не зазначено жодних обставин, які б прокурор визначила як обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, або як такі, що існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які прокурор на той час не знала і не могла знати.

Разом з цим, в судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявила, що обставиною передбаченою ч.2 ст. 200 КПК України вона вважає той факт, що їй було невідомо про те, що суд визначить обвинуваченому розмір застави, а також те, що обвинувачений в свою чергу таку заставу внесе.

Такі доводи прокурора не можуть бути визнані належними з огляду на те, що КПК України передбачено можливість при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, а отже такі обставини існували під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу від 08.08.2022 і прокурору було про них достеменно відомо.

Враховуючи вищезазначене, прийняття судом законного процесуального рішення, можливість винесення якого повною мірою передбачено нормами чинного законодавства, але яке могло бути певною мірою неочікуваним для прокурора - за жодних обставин не може бути визнано належною підставою для задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому в розумінні ч.2 ст. 200 КПК України в очах стороннього та незацікавленого спостерігача, а тому клопотання прокурора в частині вимог щодо покладення на обвинуваченого додаткового, не передбаченого ухвалою від 08.08.2022 року обов`язку, не може бути задоволено як таке, що не відповідає імперативним вимогам ст. 200 КПК України.

Більше того, прокурором ані у клопотанні про зміну запобіжного заходу, ані у судовому засіданні не було наведено фактів, які б вказували на неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого, наявність спроб зі сторони обвинуваченого ухилитись від судового розгляду, вплинути на свідків, затягнути розгляд справи чи іншим чином перешкодити судовому розгляду. Більше того, судом враховано, що обвинувачений, навіть після хірургічного втручання, перебуваючи в палаті лікарні, вжив усі заходи для забезпечення своєї участі у судовому розгляді.

За таких обставин у суду немає сумнівів, що запобіжний захід, який застосований до обвинуваченого, з покладенням на нього відповідних обов`язків, повною мірою забезпечує його належну процесуальну поведінку, а прокурором не наведено доказів, які б вказували на наявність нових обставин, які могли б суттєво вплинути на прийняте судом рішення у цьому питанні.

З урахуванням наведеного клопотання прокурора в частині вимог щодо покладення на обвинуваченого додаткового, не передбаченого ухвалою від 08.08.2022 року обов`язку, не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу шляхом покладення додаткового обов`язку та продовження строку дії, покладених на обвинуваченого, обов`язків - задовольнити частково.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали суду від 08 серпня 2022 року, на два місяці, тобто до 02 грудня 2022 року включно, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у цьому кримінальному провадження.

В іншій частині залишити клопотання без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 07 жовтня 2022 року о 10 год. 10 хв.

Суддя: ОСОБА_2