Ухвала

від 12.10.2022 по справі 991/4527/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/4527/22

Провадження 1-кс/991/4543/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_15., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_16., прокурора ОСОБА_18., захисника ОСОБА_19., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_20., погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_21 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Севан Республіки Вірменія, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013,

ВСТАНОВИВ:

Старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_22.,за погодженням із прокурором ОСОБА_21 звернувся до суду з клопотанням, у якому просив продовжити на шістдесят днів строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з визначенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

В обґрунтування необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, строком на шістдесят днів, а також обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді, детектив послався на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 366 КК України, серед яких злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України, є особливо тяжким злочином, що карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Разом з тим, сторона обвинувачення вказує на наявність наступних ризиків: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, а також підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Як вбачається з поданих матеріалів строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 продовжено до шести місяців, тобто до 21.12.2022.

Враховуючи те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також обов`язків, покладених на підозрюваного, закінчується 16.10.2022, детектив за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про їх продовження.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_23. клопотання детектива підтримав в повному обсязі, просив продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 на шістдесят днів, з покладенням на нього обов`язків, визначених ст.194 КПК України. Зазначив, що у кримінальному провадженні призначено ряд експертиз (судово-економічну, комп`ютерно-технічну, судово-почеркознавчу), а також здійснено звернення із запитами про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Латвійської Республіки та Республіки Польща, що, серед іншого, слугувало підставою для продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також є передумовою для обґрунтування необхідності продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_24 не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_1 , водночас зазначили, що в них виникла проблема із виконанням обов`язку, передбаченого п.8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Зауважили, що закордонний паспорт ОСОБА_1 знаходиться у квартирі його знайомих, які на даний час виїхали за кордон. За наведених обставин він не має доступу до свого паспорту, а тому не може здати його до відповідних органів.

Підозрюваний ОСОБА_1 додатково додав, що насправді він може зв`язатися зі своїми знайомими щоб вони надіслали йому ключі від житла, де зберігається його паспорт, однак він не хоче заходити до чужого житла, тому просив слідчого суддю скасувати вказаний обов`язок, покладений на нього.

Прокурор ОСОБА_23. на зазначене відповів, що дійсно, йому відомо про ситуацію із закордонним паспортом ОСОБА_1 , що склалась, зазначив, що сумнівів в тому, що такі обставини дійсно існують він не має, однак вважає, що це не може бути підставою для скасування вищезазначеного обов`язку, визначеного ст. 194 КПК України. Додав, що як тільки у ОСОБА_1 з`явиться така можливість і він отримає доступ до свого паспорту, він зможе виконати ухвалу суду.

Дослідивши матеріали, надані сторонами під час судового розгляду, заслухавши думку учасників судового процесу, слідчий суддя зазначає наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 72 від 13.02.2012 було призначено на посаду директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси»), юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, код ЄДРПОУ 20077743 (далі - ДП «Укрекоресурси»).

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 № 367-р «Про звільнення ОСОБА_2 з посади директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною» наказом ДП «Укрекоресурси» від 18.04.2014 №91-к ОСОБА_2 припинив виконання обов`язків директора ДП «Укрекоресурси» за угодою сторін, згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до статуту ДП «Укрекоресурси», затвердженого Кабінетом Міністрів України, директор Підприємства призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України. Директор Підприємства несе персональну відповідальність за стан справ та діяльність Підприємства, за повноту та своєчасну сплату податків і зборів (інших обов`язкових платежів) до бюджету, складання, погодження, затвердження відповідно до вимог законодавства і виконання річних та з поквартальною розбивкою планів підприємства.

Таким чином, ОСОБА_2 обіймав посаду на державному підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою вказаного підприємства.

Під час перебування на посаді директора ДП «Укрекоресурси» у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння коштами державного підприємства шляхом оплати завищеної вартості та прийняття товарів неналежної якості, що поставлятимуться державному підприємству нібито на виконання договору. З цією метою у вересні 2012 року ОСОБА_2 вступив у злочинну змову із ОСОБА_3 на протиправне заволодіння грошовими коштами державного підприємства та спільно розробили план його вчинення, відповідно до якого він як керівник державного підприємства мав організовувати підписання всіх необхідних документів, що необхідні для забезпечення перерахування державних коштів, а ОСОБА_3 мав із залученням інших осіб організувати через підконтрольну юридичну особу постачання за завищеною вартістю товарів неналежної якості під виглядом виконання договору, а також забезпечити обготівкування привласнених грошових коштів державного підприємства для розподілу між співучасниками злочину.

На реалізацію злочинного плану директор ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_2 24.09.2012 видав доручення на організацію закупівлі автоматів з прийому використаної тари (далі - фандоматів) в кількості 100 шт.

В свою чергу, ОСОБА_3 , виконуючи свою роль, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді заволодіння коштами державного підприємства, з метою прикриття протиправних дій та ухилення від відповідальності залучив до вчинення злочину свого племінника ОСОБА_1 , а саме до заснування та керівництва підприємством, що нібито постачатиме на адресу державного підприємства товари. Розуміючи, що ОСОБА_1 на той час не мав досвіду ведення підприємницької діяльності, згідно досягнутих домовленостей фактичне керівництво підприємством здійснював ОСОБА_3 .

Для забезпечення обготівкування коштів через ряд підконтрольних рахунків ОСОБА_3 залучив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також належне останньому ТОВ «Компанія Ірол». При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повинні були передати отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які б розподілили між учасниками злочину.

Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вступили у попередню злочинну змову на заволодіння коштами ДП «Укрекоресурси».

На виконання злочинного плану та вказівок ОСОБА_3 . 09.10.2012 ОСОБА_1 заснував ТОВ «Віар Плюс», юридична адреса: 03680, місто Київ, вул. Виборзька, 99, ЄДРПОУ 38419900, основною метою підприємства було постачання обладнання для збирання вторинної сировини.

Після цього, 01.11.2012 між ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ «Віар Плюс», в особі директора ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити 100 фандоматів виробництва «RecycleTech» на загальну суму 17 344 807 грн.

Відповідно до специфікацій, які є невід`ємними частинами договорів купівлі-продажу фандоматів ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити державному підприємству фандомати виробника «RecycleTech», моделі МТ-500, приймальна здатність 1000 поліетиленових пляшок та 800 алюмінієвих банок.

При цьому фандомати МТ-500 виробляються виключно компанією «RecycleTech» на підставі патенту, що зареєстрований в США №US 8,851,265 B2 від 07.10.2014 підписаний заступником директора Бюро патентів і товарних знаків США ОСОБА_25 та який попередньо опублікований 05.07.2012.

Згідно п. 2.1. договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, передача товару покупцю здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В в присутності уповноважених представників сторін. Товар повинен бути переданий покупцеві до 31.12.2012. Відповідно п. 2.3 договорів при передачі товару сторони підписують акти приймання-передачі і видаткові накладні, в яких зазначається найменування обладнання, комплектність, кількість, ціна та вартість.

Згідно із п. 4.3.1 договорів покупець має право вимагати від продавця передання йому товару в належному та придатному стані разом з усіма документами та приналежностями, а також відповідно до п. 4.3.2 вимагати заміни неякісного товару, а також товару який не відповідає умовам договорів, на інший, належної якості та відповідний умовам договорів, або пропорційного зменшення ціни у разі виявлення під час приймання товару будь-яких недоліків.

Згідно із п. 2.4 договорів при прийманні товару покупець має право оглянути його та перевірити роботоздатність, у разі виявлення будь-яких недоліків, невідповідності умовам договорів, вимогам законодавства, технічним характеристикам або умовам, які звичайно ставляться до даного виду товару, покупець повинен негайно повідомити про це продавця. В такому випадку представники сторін складають двосторонній акт про виявлене.

У п. 2.4 договорів сторони домовились, що якщо покупець прийняв товар без його перевірки під час передачі, він в подальшому позбавляється права пред`являти продавцю будь-які претензії з приводу виявлених недоліків. Обов`язок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцю та підписання сторонами акту приймання-передачі і видаткової накладної з обов`язковим зазначенням дати підписання (п. 2.6).

Загальна вартість товару за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 складала суму 17 344 807 грн. Вартість товару включає вартість усіх витрат, необхідних для експлуатації.

Згідно умов договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96 кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить по 28 одиниць на загальну вартість 4 856 546, 80 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 607 600 доларів США, по кожному договору.

Згідно договору від 01.11.2012 №№ 2-97, кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить 16 одиниць на загальну вартість 2 775 169,60 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 347 200 доларів США.

Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договорів №№ 2-94, 2-95, 2-96 перший платіж - передоплата в розмірі 2 039 749,66 грн., але не менше еквіваленту 255 192 доларів США, здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами договору. Залишок товару в сумі 2 816 797,14 грн, але не менше еквіваленту 352 408 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.07.2013.

Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договору № 2-97 перший платіж - передоплата в розмірі 1 165 571,23 грн, але не менше еквіваленту 145 824 доларів США здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами Договору. Залишок товару в сумі 1 609 598,37 грн, але не менше еквіваленту 201 376 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.06.2013.

Строк дії договорів встановлено до 01.08.2013, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ними (пункт 8.2 договорів).

На виконання спільного плану щодо заволодіння коштами державного підприємства ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, відповідно до платіжних доручень №2087, №2088, №2089, №2090 від 07.11.2012 здійснив перерахування коштів державного підприємства 6 511 999,98 грн на рахунок ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 у АТ «Фінростбанк».

В свою чергу ОСОБА_3 , реалізовуючи узгоджений злочинний план на заволодіння коштами державного підприємства, з метою створення видимості виконання договірних зобов`язань знайшов фандомати, які продавала американська компанія «Alpha Holdings Group Inc.», за значно нижчою ціною. При цьому, характеристики фандоматів «Alpha Holdings Group Inc.» не відповідали умовам передбаченим договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

Реалізовуючи злочинний замисел, 17.01.2013 між «Alpha Holdings Group Inc.» в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_1 укладено контракт купівлі-продажу №170113. Відповідно до умов вказаного контракту «Alpha Holdings Group Inc.» зобов`язувалася продати ТОВ «Віар Плюс» автомати, призначені для приймання поліетиленових пляшок і/або алюмінієвих банок моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.» із приймальною здатністю 300 поліетиленових пляшок і/або 400 алюмінієвих банок. Водночас, компанія «Alpha Holdings Group Inc.» не мала ділових відносин з виробником фандоматів моделі МТ-500 «RecycleTech», а фандомат моделі МТ-500 не був обладнанням «AlphaHoldingsGroupInc.», в зв`язку з чим, компанія ніколи не здійснювала їх постачання.

Усвідомлюючи протиправність своїх дій та з метою створення видимості їх законності ОСОБА_3 домовився з представниками « ОСОБА_7 » щодо продажу через посередника 100 фандоматів для ТОВ «Віар Плюс» за 100 000 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 790 000 грн. При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підшукали та домовились з представниками панамської компанії «Sonda Assets S.A.» щодо їх посередництва під час закупівлі фандоматів.

У період з 18.12.2012 по 21.12.2012 компанією «Sonda Assets S.A.» на виконання домовленостей із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перераховано отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти у сумі 100 000 доларів США, що до цього надійшли від ДП «Укрекоресурси», зі свого рахунку IBAN: НОМЕР_2 у банку AS «PrivatBank» на рахунок компанії «Alpha Holdings GroupInc.» № НОМЕР_3 у JPMorgan Chase Bank з призначенням «оплата по контракту продажу кіосків з переробки від 03.12.2012».

При цьому, як вбачається з клопотання, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.

Водночас, реалізовуючи спільний злочинний задум, спрямований на привласнення коштів державного підприємства, ОСОБА_2 продовжив здійснювати оплати від імені державного підприємства за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

Так, відповідно платіжних доручень від 20.12.2012 № 2476, 30.11.2012 № 189, від 30.11.2012 № 190, від 17.01.2013 № 254, від 24.01.2013 № 102, від 12.02.2013 № 287, від 12.03.2013 № 539, від 13.03.2013 № 542, від 14.03.2013 № 558, від 28.03.2013 № 381, 29.04.2013 № 820100, № 820101, № 820102, № 820103 ДП «Укрекоресурси» перерахувало на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» кошти на загальну суму 1 458 000 грн., як оплата за фандомати згідно договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

В той же час, ОСОБА_2 оплата здійснювалася незважаючи на невиконання умов договорів про поставку фандоматів до 31.12.2012.

Крім того, діючи за заздалегідь узгодженим злочинним планом на привласнення коштів державного підприємства, з метою створення видимості законності своїх дій та упередження обставин, що могли б їм завадити, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 домовились про внесення змін до договорів купівлі-продажу фандоматів в яких передбачити постачання товарів після повної оплати, а також збільшення вартості з урахуванням прирівняння до курсу долару США.

Так, 05.06.2013 ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_2 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_8 , що діяв за вказівками ОСОБА_3 , додаткові угоди № 1 до договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, відповідно до яких було змінено порядок поставки товарів та його вартість, а саме, визначено, що поставка товару здійснюється протягом 2-х днів з моменту отримання ТОВ «Віар Плюс» повної оплати та збільшено ціну договорів в частині прирівняння до офіційного курсу долару США вартості товару на суму 900 000 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 2244, 2245, 2246 від 10.06.2013,

№ 29831 від 21.08.2013 ДП «Укрекоресурси» сплатило на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» 920 000 грн, за договорами від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96.

В подальшому, продовжуючи виконувати спільний злочинний план, з метою заволодіння усією сумою отриманих від державного підприємства коштів та не маючи наміру здійснювати реальну поставку фандоматів, 18.06.2013 ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_1 укладено кредитний договір з ПАТ «Фінростбанк» та отримано кредит у сумі 8 754 810,02 грн під заставу майнових прав на отримання оплати за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012. Після чого, у період з 18.06.2013 по 20.06.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 3 576 726,8 грн.

В той же час, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_2 та бажаючи привласнити кошти державного підприємства не планували здійснювати поставку фандоматів для ДП «Укрекоресурси». У зв`язку з чим, 27.06.2013 між ТОВ «Віар Плюс» в особі ОСОБА_1 та ПАТ «Фінростбанк» укладено додаткову угоду до кредитного договору від 18.06.2013, відповідно якої кредит забезпечується заставою товарів, а саме придбаними у компанії «AlphaHoldingsGroupInc.» фандоматами у кількості 100 одиниць.

При цьому, ОСОБА_1 , достовірно розуміючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбало фандомати моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.», підготував та надав до ПАТ «Фінростбанк» недостовірну балансову довідку ТОВ «Віар Плюс» від 27.12.2013 №2712/13/2 щодо наявності у ТОВ «Віар Плюс» 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, недостовірну складську довідку ТОВ «Віар Плюс» щодо місця зберігання 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, протокол №10 загальних зборів учасників ТОВ «Віар Плюс» від 26.06.2013 щодо передачі ПАТ «Фінростбанк» в заставу 100 одиниць фандоматів МТ-500, клопотання Голові Правління ПАТ «Фінростбанк» з пропозицією передачі в заставу цих фандоматів.

Згідно пункту 2.3.1 договору застави заставодавець зобов`язаний утримувати предмет застави належним чином, вживати всіх необхідних заходів для його збереження та не змінювати місцезнаходження предмета.

На виконання договору застави у Державний реєстр обтяжень рухомого майна 27.06.2013 внесено запис про накладення приватного обтяження № 13768638 (реєстратор: ОСОБА_9 , Одеська філія ДП «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України») на належне ТОВ «Віар Плюс» майно, а саме автоматизований приймальний комплекс «Фандомат» у кількості 100 одиниць. Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 усвідомлювали, що до погашення заборгованості перед ПАТ «Фінростбанк» ТОВ «Віар Плюс» не має права поставити фандомати ДП «Укрекоресурси».

Після цього, у період з 02.07.2013 по 12.07.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 5 178 083, 22 грн. Таким чином, ТОВ «Віар Плюс» акумулювали на своєму рахунку привласнені кошти державного підприємства у сумі 1 120 000 грн. та отримані кредитні кошти від ПАТ «Фінростбанк» у сумі 8 754 810 грн.

У подальшому кредитні кошти повернуті не були та рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2015 присуджено стягнути з ТОВ «Віар плюс» на користь ПАТ «Фінростбанк» відповідну заборгованість.

Для завезення фандоматів на територію України з метою прикриття своєї протиправної діяльності 18.06.2014 ТОВ «Віар Плюс» сплатили 1 764 800 грн за митне оформлення товарів на рахунок Київської міжрегіональної митниці.

При цьому, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.

В подальшому впродовж червня 2013 року відповідно вантажно-митних декларацій придбані у компанії «Sonda Assets S.A.» фандомати ввезені на територію України через кордон з Республікою Польща.

Поруч з тим, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбано фандомати моделі Х5000 виробництва «Alpha Holdings Group Inc.», діючи з метою реалізації злочинного плану, спрямованого на привласнення коштів державного підприємства шляхом поставки обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу, використав підроблені документи в ході розмитнення придбаних фандоматів.

Зокрема, ОСОБА_1 надав до Київської регіональної митниці завідомо підроблені документи щодо придбання у компанії «Alpha Holdings Group Inc.» нібито фандоматів «RecycleTech» модель МТ-500, а саме: сертифікати походження, в яких було вказано модель фандоматів МТ-500; копію контракту купівлі-продажу №1700113 від 17.01.2013 між «Alpha Holdings Group Inc.» та ТОВ «Віар Плюс», де в специфікації - додатку №1 до контракту купівлі-продажу №1700113 від 17.01.2013 зазначено недостовірні відомості про виробника фандоматів - нібито компанія «RecycleTech», модель МТ-500; рахунки №0.002 від 03.06.2013, №0.004 від 13.03.2013, №0.008 від 13.03.2013 із зазначенням поставки фандоматів МТ-500.

Перебуваючи у злочинній змові ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розуміли, що придбані фандомати не відповідають умовам договорів купівлі-продажу та перебувають у заставі, у зв`язку з чим не можуть бути поставлені на ДП «Укрекоресурси».

З огляду на викладене, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та не бажаючи настання відповідальності за них, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 домовились про незастосування жодних господарських санкцій між ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс». При цьому, ОСОБА_2 усвідомлював той факт, що ТОВ «Віар Плюс» порушило низку умов договорів купівлі-продажу фандоматів, однак бажаючи продовжити заволодіння коштами державного підприємства не використав можливостей передбачених умовами договорів щодо відшкодування збитків та належного виконання договорів.

Так, ОСОБА_2 , умисно використовуючи свої повноваження як директор державного підприємства, повинен був продовжити перерахування коштів на рахунки ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати за фандомати, а також забезпечити проведення безперешкодного прийому неякісних фандоматів своїми підлеглими для їх постановки на бухгалтерський облік в ДП «Укрекоресурси» та організувати подальшу передачу фандоматів на зберігання юридичній особі підконтрольній ОСОБА_3 з метою збереження контролю ТОВ «Віар Плюс» над обтяженим майном.

Крім того, з метою прикриття своїх протиправних дій 27.12.2013 ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_2 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_8 , який діяв за вказівками ОСОБА_3 , додаткові угоди № 2 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 згідно з умовами яких було продовжено строк дії договорів до 31.12.2013, а також визначено, що ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс» не застосовуватимуть один до одного оперативно-господарських санкцій та відшкодування збитків за порушення умов договорів з моменту їх укладення 01.11.2012 до моменту закінчення строку їх дії.

З метою перерахування більшої частини коштів державного підприємства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , діючи відповідно спільного злочинного задуму та з метою створення вигляду законності своїх дій вирішили, що придбані для ДП «Укрекоресурси» фандомати повинні бути поставлені на бухгалтерський облік державного підприємства незважаючи на їх технічний стан та невідповідність технічних характеристик умовам договорів.

З цією метою 09.12.2013 ОСОБА_2 підписав лист, на підставі якого ДП «Укрекоресурси» звернулось до ТОВ «Віар Плюс» стосовно необхідності розширення технічних характеристик фандоматів, а саме: дообладнання системою керування додатковими та розширеними функціями, у тому числі можливостями системи приймання платежів, а саме внесення платежів за стільниковий зв`язок, інтернет-доступ, телебачення, послуги банків, ЖКГ, товари за каталогами в інтернет магазинах, придбання квитків, здійснення грошових переказів; підключення додаткового обладнання: розширення СОМ портів, встановлення плати відеозахвату, до якої будуть підключені всі відеокамери; розширення функціоналу подрібнювача та сортувальника тари та встановлення швидкісного сканера з можливістю сканування багатомірних штрих кодів.

Діючи за спільним злочинним задумом, за вказівкою ОСОБА_3 , ОСОБА_8 наступного дня, а саме 10.12.2013 підписав та направив лист про готовність ТОВ «Віар Плюс» дообладнати фандомати власними силами. При цьому, усі учасники злочинної схеми усвідомлювали, що фандомати не можуть бути дообладнані та поставлені на державне підприємство через накладення на них приватного обтяження № 13768638згідно договору застави із ПАТ «Фінростбанк» та невідповідністю умовах договорів.

27.12.2013, ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_2 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_8 додаткові угоди № 3 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно з умовами яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити ДП «Укрекоресурси» фандомати та здійснити їх дообладнання з метою розширення функціоналу та забезпечення додаткової безпеки обладнання. Термін поставки та дообладнання фандоматів згідно додаткових угод визначено до 31.03.2014. Вартість дообладнання по чотирьом договорам визначено у сумі 4 310 000 грн.

В подальшому ОСОБА_2 , переслідуючи мету надання своїм діям законної форми та одночасно реалізовуючи злочинний умисел на привласнення коштів підприємства шляхом нанесення низки резолюцій надав вказівки: Юридичному департаменту ДП «Укрекоресурси» - надати довіреність уповноваженому представнику ДП (з працівників ІАЦ, визначити ОСОБА_10 ); Фінансово-економічному управлінню ДП «Укрекоресурси» - сплатити згідно графіку; Департаменту організації виробництва, ІАЦ ДП «Укрекоресурси» - спільно створити комісію з приймання обладнання та інші необхідні організаційно-правові заходи з приймання та забезпечити схоронність державного майна.

Наступного дня, 28.02.2014, ОСОБА_2 видав розпорядження № 16 про створення комісії з приймання фандоматів у ТОВ «Віар Плюс». До складу комісії було включено: голову комісії - начальника департаменту організації виробництва та орендних відносин ОСОБА_11 , членів комісії: начальника інформаційно-аналітичного центру ОСОБА_10 , заступника начальника інформаційного аналітичного центру - ОСОБА_12 , головного фахівця відділу організації виробництва ОСОБА_13 .

Розпорядженням № 16 від 28.02.2014 директор підприємства ОСОБА_2 доручив комісії: забезпечити фіксацію технічного стану фандоматів та їх роботоздатності (в т.ч. фотофіксацію) в акті огляду; здійснити приймання наявної кількості фандоматів, з обов`язковим відображенням в акті огляду (недоліків, пошкоджень, тощо). Юридичному департаменту доручив підготувати проект довіреності на ім`я начальника ІАЦ ОСОБА_10 з правом представляти інтереси підприємства під час підписання актів приймання-передачі фандоматів та подати на підпис Директору Підприємства. Начальнику ІАЦ доручив забезпечити приймання фандоматів та їх збереження.

В той же час, ОСОБА_2 повідомив окремим членам про створення комісії не ознайомлюючи зі змістом розпорядження, після чого вони виїхали для огляду фандоматів у день підписання розпорядження - 28.02.2014. Таким чином, ОСОБА_2 бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків в результаті своїх дій, створив передумови щоб члени комісії не розуміли яким чином їм потрібно оглянути фандомати, а також як відобразити результати огляду та в наслідок цього прийняли фандомати, які не відповідають умовам договорів купівлі-продажу.

Водночас, для досягнення злочинного умислу, спрямованого на приймання у ТОВ «Віар Плюс» обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та його оплати за рахунок коштів ДП «Укрекоресури», ОСОБА_2 уповноважив представляти інтереси ДП «Укрекоресурси» під час підписання актів приймання-передачі фандоматів не голову комісії, а одного з її членів, саме ОСОБА_10 .

Окрім того, на виконання вищевказаного, ОСОБА_2 надав вказівку ОСОБА_10 підписати видаткові накладні як один з документів щодо прийому фандоматів і прийняти таким чином фандомати. Також, розуміючи, що фандомати не відповідатимуть умовам договорів купівлі продажу, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_10 , що його завданням буде прийняти фандомати по кількості, не залежно від результатів огляду комісією та перевірки їх технічного стану і роботоздатності. При цьому, щоб у ОСОБА_10 сформувалась думка про законність приймання фандоматів без їх належної перевірки, ОСОБА_2 переконав його, що фандомати будуть дообладнуватись відповідно до укладених додаткових угод № 3 до договорів купівлі-продажу, тому незалежно від висновку комісії по огляду фандоматів щодо відповідності обладнання умовам договорів купівлі продажу, необхідно підписати видаткові накладні для бухгалтерського обліку фандоматів.

Того ж дня, на виконання розпорядження директора ДП «Укрекоресурси» від 28.02.2014 № 16, члени комісії ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , ОСОБА_13 прибули до місця зберігання фандоматів за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинський, 5. Оглядом члени комісії виявили ознаки незаводського виробництва фандоматів, непридатність їх до використання та як наслідок невідповідність технічних характеристик специфікаціям до договорів. Вказане послугувало причиною того, що члени комісії відмовились підписувати акти приймання-передачі фандоматів та припинили подальшу перевірку фандоматів через її недоцільність.

Оглянуте комісією з приймання фандоматів обладнання не могло відповідати умовам договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, оскільки ТОВ «Віар Плюс» було придбано фандомати з технічними характеристиками, які не відповідали потребам державного підприємства.

Не зважаючи на висновки комісії з приймання фандоматів, керуючись вказівкою директора ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_2 , 28.02.2014 ОСОБА_10 підписав видаткові накладні №№ РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004 надані йому ОСОБА_1 .

При цьому, директором ТОВ «Віар Плюс» ОСОБА_1 до вказаних видаткових накладних внесені завідомо недостовірні відомості про здійснення ним поставки нібито фандоматів МТ-500 виробництва компанії «RecycleTech», хоча насправді поставлялися фандомати іншого виробника та іншої моделі, що не відповідали умовам договорів із державним підприємством.

Розуміючи, що фандомати непридатні до використання та не відповідають умовам договорів купівлі-продажу, ОСОБА_2 надав вказівку ОСОБА_10 щодо підписання договорів відповідального зберігання фандоматів з ТОВ «Рамена Інвест». 28.02.2014 ДП «Укрекоресурси» в особі ОСОБА_10 укладено з ТОВ «Рамена Інвест» в особі директора ОСОБА_14 договір відповідального зберігання. Таким чином, фандомати, які повинні були поставити за місцем знаходження ДП «Укрекоресурси» за адресою: м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, за вказівкою ОСОБА_2 були прийняті та передані на відповідальне зберігання підконтрольному ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ТОВ «Рамена Інвест» нібито для проведення дообладнання, однак фактично придбані фандомати повинні були там зберігатись невизначений термін.

ОСОБА_2 , достовірно розуміючи, що кошти перераховані ТОВ «Віар Плюс» привласнені, маючи корисливий мотив та здійснюючи необхідні дії для продовження заволодіння майном державного підприємства, здійснив подальше перерахування коштів державного підприємства, як оплату нібито за фандомати на рахунок ТОВ «Віар Плюс».

За платіжними дорученнями №820495, №820496, №820497, №820498, №820499, №820500, №820501, 820502 від 14.02.2014, №820656, №820657, №820658, №820659 від 03.03.2014, №820877, №820878, №820879, №820880 від 19.03.2014, №165, №166, №167, №168, №820903, №820904 від 21.03.2014, №821045, №821046, №821047, №821048 від 31.03.2014, №821272, №821273, №821274 від 15.04.2014 ДП «Укрекоресурси» перераховано на рахунок № НОМЕР_4 ТОВ «Віар Плюс» у ПАТ «Кредит Оптима Банк» кошти у сумі 4 800 000 грн. за фандомати згідно договорів купівлі-продажу № 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 від 01.11.2012, які в подальшому привласнили ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

В подальшому отриманими грошовими коштами державного підприємства група осіб заволоділа шляхом їх обготівкування через особисті рахунки та рахунки підконтрольних юридичних осіб.

Зокрема, діючи за попередньо узгодженим злочинним планом та маючи на меті приховати факт привласнення коштів державного підприємства для їх подальшого обготівкування та розподілу між учасниками злочинної схеми, ОСОБА_1 , діючи за вказівкою ОСОБА_3 , перерахував 1 211 300 гривень на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в АТ «Фінростбанк» з призначенням «повернення безвідсоткової фінансової допомоги» на підставі платіжних доручень №1 від 19.02.2014 та №2 від 20.02.2014.

В свою чергу, директор ТОВ «Компанія Ірол» ОСОБА_5 з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в АТ «Фінростбанк» перерахував кошти у сумі 120 000 гривень на рахунок безпосередньо ОСОБА_3 № НОМЕР_6 в АТ «Фінростбанк» на підставі платіжного доручення №79 від 19.02.2014, якими останній заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_5 перерахував решту коштів, отриманих від ТОВ «Віар Плюс» з одного рахунку ТОВ «Компанія Ірол» на інший. На підставі платіжних доручень №83 від 03.03.2014, №84 від 06.03.2014 та №85 від 14.03.2014 кошти у сумі 1 091 000 гривень були перераховані з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в ПАТ «Фінростбанк» на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк». В подальшому ОСОБА_5 перерахував кошти у сумі 1 090 400 грн. з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на власний рахунок № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №55 від 05.03.2014, №2 від 07.03.2014, №3 від 14.03.2014, №4 від 19.03.2014, №25 від 25.03.2014.

Окрім цього, усвідомлюючи незаконність походження коштів на рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_4 у ПАТ «Кредит Оптима Банк» та виконуючи дії з метою заволодіння ними, діючи згідно розробленого плану за вказівкою ОСОБА_3 , ОСОБА_8 перерахував кошти у сумі 2 800 950 гривень на рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень № 11 від 11.03.2014, №12 від 14.03.2014, №13 від 20.03.2014, №14 від 21.03.2014, №15 від 21.03.2014, №16 від 24.03.2014, №17 від 02.04.2014, №18 від 18.04.2014, як фінансову допомогу.

Після чого, з вищезазначеного рахунку в ПАТ «Кредит Оптима Банк» ОСОБА_5 зняв готівку у сумі 415 500 гривень та 3 176 285 гривень. Після обготівкування кошти були привласнені та розподілені між учасниками злочину.

Також, виконуючи дії з метою заволодіння коштами державного підприємства, виконуючи відведену роль, діючи за вказівкою ОСОБА_3 , ОСОБА_8 із рахунку ТОВ «Віар плюс» перерахував кошти у сумі 754 700 гривень на рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_9 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №3 від 21.02.2014, №4 від 24.02.2014, як фінансову допомогу. Після чого кошти, зняті готівкою у касі банку ОСОБА_4 , привласнені та розподілені між учасниками злочину.

Всього за період з 07.11.2012 по 15.04.2014 із ДП «Укрекоресурси» на рахунки ТОВ «Віар Плюс» надійшло 13 689 999, 98 грн, які були привласнені через використання рахунків підконтрольних юридичних осіб та особисті рахунки учасників злочину.

Таким чином, за версією органу досудового розслідування, у результаті спільних злочинних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 під виглядом виконання ТОВ «Віар плюс» договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 вчинили заволодіння грошовими коштами ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 13 689 999, 98 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, за твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_1 , втілюючи злочинний план, спрямований на заволодіння коштами ДП «Укрекоресурси», відповідно до відведеної йому ролі 05.10.2012 одноособово провів загальні збори засновників (учасників) ТОВ «Віар Плюс», в ході яких було вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Віар Плюс» для здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку. Також, ОСОБА_1 наказом ТОВ «Віар Плюс» №1 від 09.10.2012 вирішив призначити себе Директором підприємства з правом підпису від імені ТОВ «Віар Плюс» всіх документів, у тому числі договорів, з правом першого підпису господарсько-фінансової документації ТОВ «Віар Плюс», з правом розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій за рахунками ТОВ «Віар Плюс».

Відповідно до Статуту ТОВ «Віар Плюс» виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства, є Директор. Директор без довіреності представляє Товариство у відносинах з фізичними та юридичними особами, вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції Зборів Засновників (Учасників).

Серед іншого відповідно до Статуту ТОВ «Віар Плюс» Директор Товариства керує поточною діяльністю Товариства; здійснює необхідні дії щодо митного оформлення різного роду вантажів та оформлення проїзних документів для будь-яких осіб Товариства; без довіреності підписує від імені Товариства договори (угоди, контракти), в тому числі зовнішньоекономічні; без довіреності представляє Товариство у відносинах з підприємствами, установами та організаціями, в суді, господарському, адміністративному, третейському судах, а також у всіх державних та громадських органах, у відносинах з фізичними особами з питань діяльності Товариства; підписує від імені Товариства податкові декларації, звіти та інші документи.

Таким чином, ОСОБА_1 обіймав посаду на підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою ТОВ «Віар Плюс».

Втілюючи спільний злочинний задум по заволодінню коштами ПАТ «Фінростбанк», роль ОСОБА_1 як директора ТОВ «Віар Плюс» полягала у підготовці документів Товариства необхідних для формування у службових осіб ПАТ «Фінростбанк» уявлення про наявність у ТОВ «Віар Плюс» товарів, вартість яких є достатньою для забезпечення кредитного договору між ТОВ «Віар Плюс» та ПАТ «Фінростбанк».

З метою реалізації спільного злочинного задуму та обману представників ПАТ «Фінростбанк» щодо виду та вартості товару, наявного у ТОВ «Віар Плюс», ОСОБА_1 як директор ТОВ «Віар Плюс» підготував протокол №10 загальних зборів учасників ТОВ «Віар Плюс» від 26.06.2013, до якого свідомо вніс недостовірні відомості, а саме у графі «Найменування товарів, майна тощо» ОСОБА_1 зазначив «Автоматизований приймальний комплекс «Фандомат», новий, котрий проводить сортування та часткову переробку вторинної сировини (ПЕТ пляшки та жестяні банки) в місцях його збору. Модель МТ-500. Країна виробництва US. Крім цього, у графі «Балансова вартість» зазначено «13 188 450, 00». Після чого ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою ТОВ «Віар Плюс» протокол №10 загальних зборів учасників ТОВ «Віар Плюс» від 26.06.2013 надавши йому статусу офіційного документа підприємства.

Крім того, ОСОБА_1 підготував бухгалтерську довідку ТОВ «Віар Плюс», до якої свідомо вніс недостовірні відомості, зазначивши про наявність у підприємства 100 одиниць вказаних фандоматів на загальну вартість 13 188 450,00. Після чого, ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою ТОВ «Віар Плюс» бухгалтерську довідку ТОВ «Віар Плюс», надавши їй статусу офіційного документа підприємства. При цьому ОСОБА_8 усвідомлював, що ТОВ «Віар Плюс» фандомати МТ-500 виробника «RecycleTech» ніколи не закуповувало та на балансі не мало. В подальшому ОСОБА_1 надав підроблені документи ТОВ «Віар Плюс» службовим особам ПАТ «Фінростбанк».

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , діючи як службова особа - директор ТОВ «Віар Плюс», підготував та видав офіційні документи, а саме протокол №10 загальних зборів учасників ТОВ «Віар Плюс» від 26.06.2013 та бухгалтерську довідку ТОВ «Віар Плюс», які містили завідомо неправдиві відомості.

Втілюючи спільний злочинний задум по заволодінню коштами державного підприємства, роль ОСОБА_1 як директора ТОВ «Віар Плюс» полягала у підготовці документів Товариства, необхідних для надання законної форми процесу виконання договорів купівлі-продажу фандоматів.

При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо, що з метою привласнення коштів державного підприємства, ТОВ «Віар Плюс» замість фандоматів моделі МТ-500 виробника «RecycleTech» за значно нижчою ціною придбало фандомати моделі Х5000 у виробника «Alpha Holdings Group Inc.», технічні характеристики яких не відповідали договорам купівлі-продажу.

Таким чином, з метою реалізації спільного злочинного задуму та приховання факту поставки державному підприємству фандоматів моделі Х5000 замість передбачених договорами купівлі-продажу фандоматів моделі МТ-500, ОСОБА_1 як директор ТОВ «Віар Плюс» підготував видаткові накладні від 28.02.2014 №№ РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, в які свідомо вніс недостовірні відомості. Зокрема, у графі «Товар» ОСОБА_1 зазначив «Автомат з прийому використаної тари фандомат модель МТ-500». Після чого, ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою ТОВ «Віар Плюс» видаткові накладні від 14.02.2014 №№ РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, надавши їм статусу офіційних документів підприємства.

В подальшому, розуміючи, що ОСОБА_2 забезпечить безперешкодний прийом неякісних фандоматів своїми підлеглими для їх постановки на бухгалтерський ДП «Укрекоресурси», ОСОБА_1 надав підроблені видаткові накладні для підписання ОСОБА_10 , уповноваженому діяти від імені ДП «Укрекоресурси».

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , діючи як службова особа - директор ТОВ «Віар Плюс», повторно підготував та видав офіційні документи - видаткові накладні від 14.02.2014 №№ РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, які містили завідомо неправдиві відомості.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , як зазначає детектив, втілюючи злочинний план, спрямований на заволодіння коштами ДП «Укрекоресурси», відповідно до відведеної йому ролі, як директора ТОВ «Віар Плюс» підготовив документи Товариства необхідні для надання законної форми процесу виконання договорів купівлі-продажу фандоматів.

При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо, що з метою привласнення коштів державного підприємства, ТОВ «Віар Плюс» замість фандоматів моделі МТ-500 виробника «RecycleTech» за значно нижчою ціною придбало фандомати моделі Х5000 у виробника «Alpha Holdings Group Inc.», технічні характеристики яких не відповідали договорам купівлі-продажу.

У зв`язку з цим, з метою приховання факту поставки неналежного товару державному підприємству, впродовж червня 2013 року ОСОБА_1 використав завідомо підроблені документи.

Зокрема, в ході митного оформлення фандоматів моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.» ОСОБА_1 у період 26-27 червня 2013 року, свідомо надав до Київської регіональної митниці підроблені офіційні документи нібито від компанії «Alpha Holdings Group Inc.», а саме сертифікат походження від 23.01.2013, а також три сертифікати походження від 13.03.2013 засвідчені нібито підписом директора компанії «Alpha Holdings Group Inc.».

Підроблені сертифікати містили недостовірні відомості щодо 100 одиниць фандоматів, ввезених до України, а саме у графі опис товару вказано модель фандоматів МТ-500, які на підставі патенту №US 8,851,265 B2 зареєстрованому в США виготовлялись виключно компанією «RecycleTech». Разом з тим, компанія «Alpha Holdings Group Inc.» вказані сертифікати ніколи не надавала, а продала ТОВ «Віар Плюс» фандомати моделі Х5000 власного виробництва.

Крім того, ОСОБА_1 у період 26-27 червня 2013 року надав до Київської регіональної митниці підроблені рахунки №0.001 від 23.012013, №0.004 від 13.03.2013, №0.002 від 03.06.2013, №0.002 від 03.06.2013 нібито виставлені компанією «Alpha Holdings Group Inc.» стосовно оплати 100 одиниць фандоматів МТ-500, виробник «RecycleTech». При цьому, представники компанії «Alpha Holdings Group Inc.» такі рахунки не підписували та вказані у них фандомати на поставляли.

Також, ОСОБА_1 у період 26-27 червня 2013 року надав до Київської регіональної митниці підроблену специфікацію до контракту купівлі-продажу №117012013 від 17.01.2013 між ТОВ «Віар Плюс» і «Alpha Holdings Group Inc.» до якої внесені недостовірні відомості щодо нібито здійснення поставки зазначеною компанією фандоматів МТ-500, виробник «RecycleTech». При цьому, представники компанії «Alpha Holdings Group Inc.» таку специфікацію ніколи не підписували та вказані у них фандомати на поставляли.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у використанні завідомо підроблених документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.

21 червня 2022 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України.

Крім цього, орієнтовно в червні 2013 року ОСОБА_3 вирішив використати ситуацію, що склалась довкола поставки фандоматів ДП «Укрекоресурси» з метою власного протиправного збагачення. Таким чином, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння коштами банківської установи ПАТ «Фінростбанк» шляхом обману службових осіб банківської установи при отриманні кредиту ТОВ «Віар Плюс».

Реалізовуючи злочинний задум, ОСОБА_3 залучив до вчинення злочину ОСОБА_1 , який як засновник та керівник ТОВ «Віар Плюс» повинен був організувати отримання кредиту у ПАТ «Фінростбанк». При цьому, через брак досвіду ведення підприємницької діяльності у ОСОБА_1 фактично ТОВ «Віар Плюс» керував ОСОБА_3 .

На виконання злочинного задуму 13.06.2013 ОСОБА_1 на виконання вказівок ОСОБА_3 з метою заволодіння коштами банку шляхом обману підготував та подав Голові Правління ПАТ «Фінростбанк» клопотання про отримання кредиту з пропозицією передачі ТОВ «Віар Плюс» в заставу майнових прав на отримання оплати за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№2-94, 2-95, 2-96, 2-97 на загальну суму 9 663 258,1 грн, а також товарів, а саме 100 одиниць фандоматів МТ-500 виробника «RecycleTech».

При цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 усвідомлювали, що ТОВ «Віар Плюс» фандомати МТ-500 виробника «RecycleTech» ніколи не закуповувало, а тому не матиме можливості забезпечити за їх рахунок виконання кредитних зобов`язань.

18.06.2013 ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_1 укладено кредитний договір №70-КЛ/КРВ з ПАТ «Фінростбанк» на суму 8 754 810,02 грн. Відповідно до договору кредит забезпечується заставою майнових прав ТОВ «Віар Плюс» на отримання оплати за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№2-94, 2-95, 2-96, 2-97. Також за умовами договору по мірі видачі траншів за договором на протязі 5 банківських робочих днів після кожної видачі траншу ТОВ «Віар Плюс» передає банку в заставу товари в обороті, а саме автомати по прийому вторинної тари «Фандомат МТ-500» в кількості необхідній для забезпечення кожного виданого траншу.

У період з 18.06.2013 по 20.06.2013 ПАТ «Фінростбанк» зарахувало на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 3 576 726,8 грн.

При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з самого початку не планували повертати кошти, отримані в якості кредиту від банківської установи, а майнові права, якими забезпечувалось виконання кредиту, а саме кошти, отримані за поставку фандоматів, мали бути привласнені та розподілені між співучасниками злочину.

Отримавши частину коштів, передбачених кредитним договором між ТОВ «Віар Плюс» та ПАТ «Фінростбанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не відмовились свого початкового злочинного наміру, спрямованого на протиправне заволодіння усією сумою коштів, передбачених кредитними договором між ТОВ «Віар Плюс» та ПАТ «Фінростбанк».

Продовжуючи виконання свого злочинного умислу та бажаючи сформувати у службових осіб ПАТ «Фінростбанк» уявлення щодо вартості товару, наявного у ТОВ «Віар Плюс», ОСОБА_1 на виконання вказівок ОСОБА_3 підготував та надав до банківської установи завідомо неправдиві документи, а саме протокол №10 загальних зборів учасників ТОВ «Віар Плюс» від 26.06.2013 щодо передачі ПАТ «Фінростбанк» в заставу 100 одиниць фандоматів МТ-500 та недостовірну бухгалтерську довідку ТОВ «Віар Плюс» щодо нібито наявності у підприємства 100 одиниць вказаних фандоматів на загальну вартість 13 188 450 грн.

При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_1 усвідомлювали, що ТОВ «Віар Плюс» фандомати МТ-500 виробника «RecycleTech» ніколи не закуповувало, а тому не матиме можливості забезпечити за їх рахунок виконання кредитних зобов`язань.

Таким чином, достовірно розуміючи, що ТОВ «Віар Плюс» не придбавало фандомати МТ-500 виробника «RecycleTech», за рахунок яких могли би бути виконані зобов`язання перед державним підприємством за договорами №№2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та забезпечено виконання кредитних зобов`язань, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ввели представників ПАТ «Фінростбанк» в оману, сформувавши уявлення про нібито наявність у ТОВ «Віар Плюс» 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500 вартістю 13 188 450 грн, за рахунок яких може бути забезпечене виконання кредитних зобов`язань.

27.06.2013 між ТОВ «Віар Плюс» в особі ОСОБА_1 та ПАТ «Фінростбанк» укладено додаткову угоду до кредитного договору №70-КЛ/КРВ від 18.06.2013 року з юридичною/фізичною особою-підприємцем (про відкриття невідновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна), а також договір №70-Z-2 застави товарів в обороті, відповідно якої кредит забезпечується заставою товарів придбаних ТОВ «Віар Плюс».

Після цього, у період з 02.07.2013 по 12.07.2013 ПАТ «Фінростбанк» перерахувало на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 5 178 083, 22 грн. Всього ПАТ «Фінростбанк» перерахувало ТОВ «Віар Плюс» кошти у сумі 8 754 810,02 грн.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , не маючи наміру виконувати кредитні зобов`язання, будучи власниками та повністю контролюючи рахунки ТОВ «Віар Плюс», заволоділи шляхом обману коштами ПАТ «Фінростбанк» у сумі 8 754 810,02 грн (що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян), розпорядившись ними у подальшому на власний розсуд. Грошові кошти, якими заволоділи ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ПАТ «Фінростбанк» повернуті не були, кредитні зобов`язання не виконані.

Наявні у ТОВ «Віар Плюс» фандомати ОСОБА_1 за видатковими накладними №№ РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004 від 28.02.2014 передані ДП «Укрекоресурси». Кошти, отримані від державного підприємства банківській установі в рахунок виконання кредитних зобов`язань передані не були, оскільки привласнені учасниками злочину та витрачені на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

4 серпня 2022 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358 ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2022 у справі № 991/2069/22 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши останньому цілодобово залишати місце свого проживання, покладено на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначено до 20.08.2022 включно, в межах строку досудового розслідування.

17.08.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 на два місяці, тобто до 16.10.2022 включно, заборонивши останньому залишати місце свого проживання у нічний час доби, покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п.1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України на строк два місяці.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що повідомлена ОСОБА_1 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Таким чином вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень на думку сторони обвинувачення, з чим погоджується і слідчий суддя.

Зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених в судовому засіданнідоказах, доданих до клопотання. Надані стороною обвинувачення докази є вагомими та достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

В той же час варте уваги те, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту від 29.06.2022.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила про наявні ризики передбачені пунктами 1,2,3,5 ч. 1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Один із злочинів, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.

У клопотанні детектив зазначив, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_10 з терміном дії до 25.10.2029). В той же час важливим є те, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу він закордонний паспорт до відповідних органів не здав, згідно його слів він знаходиться у житлі його знайомих. Доступу до вказаного житла він наразі не має, але за його бажанням такий доступ може отримати. Поряд з цим не може залишатися поза увагою той факт, що у зв`язку з збройною агресією російської федерації з 24.02.2022 Україною не контролюється значна частина кордону, що збільшує можливість безконтрольного переміщення ОСОБА_1 за кордон. Разом з тим, ОСОБА_1 є уродженцем Республіки Вірменія, а отже існує ймовірність наявності у нього паспорта громадянина Республіки Вірменія, який він може використати для виїзду за кордон. Також, у Республіці Вірменія можуть проживати його родичі, які у випадку його виїзду за межі України можуть надати йому необхідну допомогу для проживання за кордоном.

Окрім того, як зазначив прокурор у судовому засіданні, на теперішній час здійснюється досудове розслідування за ознаками іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. В ході розслідування якого досліджується факт завдання шкоди ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 27 318 217,35 грн шляхом укладення договорів фінансового лізингу та обслуговування лізингових платежів за обладнання, яке не використовувалось державним підприємством. Частину коштів за договорами фінансового лізингу у сумі 8 520 714,45 грн отримала ТОВ «Компанія Ірол» директором якої був підозрюваний ОСОБА_5 . В той же час, отримані у такий спосіб кошти у сумі 1 609 000 грн. ТОВ «Компанія Ірол» перерахувала на рахунок ТОВ «Віар Плюс» у ПАТ «Фінростбанк». Вищезазначене свідчить про можливість притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за результатами проведення досудового розслідування іншого кримінального правопорушення.

Зазначені факти, на переконання слідчого судді можуть слугувати додатковим фактором для переховування підозрюваного.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, серед яких і особливо тяжкий корупційний злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 7 років. А беручи до уваги, що злочин є корупційними, отже у разі засудження до ОСОБА_1 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

Стосовно ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні наведено наступне.

Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного є реальна можливість у ОСОБА_1 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Варте уваги те, що ОСОБА_1 наразі підозрюється у використанні, а також складанні завідомо неправдивих документів стосовно походження фандоматів, в тому числі документів, які були створені за кордоном на території Сполучених Штатів Америки, Республіки Польщі, Литовської Республіки, що не виключає існування даного ризику.

Необхідно врахувати і той факт, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває, а вагоме доказове значення можуть становити речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним. Таким чином, даний ризик також взято слідчим суддею до уваги.

Окрім того детективом у клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 , використовуючи родинні стосунки зі своїм дядьком ОСОБА_3 , може намагатися узгодити свої покази, з тим щоб уникнути від відповідальності за вчинене, може вчиняти тиск на свідків у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати як на вже встановлених та допитаних свідків у кримінальному провадженні, (щоб вони змінили свої покази або відмовились від свідчень, тощо), так і не встановлених на даний час свідків, а також на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, в тому числі з метою узгодження наданих показів для уникнення кримінальної відповідальності. Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , детективом у клопотанні зазначено, що місцезнаходження грошових коштів у сумі 13 689 999, 98 грн, якими ймовірно заволоділи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , на теперішній час не встановлено, що вказує на наявність ризику вчинити легалізацію підозрюваним майна, отриманого злочинним шляхом, для створення видимості законності походження коштів та уникнення кримінальної відповідальності.

Поряд з цим прокурор наголошував на тому, що на теперішній час здійснюється досудове розслідування за ознаками іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. В ході розслідування якого досліджується факт завдання шкоди ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 27 318 217,35 грн шляхом укладення договорів фінансового лізингу та обслуговування лізингових платежів за обладнання, яке не використовувалось державним підприємством. Так зокрема стороно обвинувачення серед іншого досліджується можлива причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

В той же час, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється серед інших у вчиненні предикатного злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, внаслідок якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в статті 6 «Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів», зокрема і легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Згідно частини 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом).

Тобто предметом злочину є майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

З огляду на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у заволодінні грошовими коштами у сумі 13 689 999, 98 грн, місцезнаходження яких органом досудового розслідування на даний час не встановлено, існування даного ризику не виключається.

Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин встановлено наявність чотирьох ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

У судовому засіданні прокурор довів існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, а також те, що з часу застосування запобіжного заходу ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, та незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні - не зменшилися та продовжують існувати.

Доведення цих обставин переконує слідчого суддю у обґрунтованості вимог про продовження строку тримання під домашнім арештом та продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

У контексті встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам.

Стосовно доводів сторони захисту щодо необхідності скасування обов`язку, передбаченого п.8 ч.5 ст.194 КПК України, застосованого до ОСОБА_1 , а саме здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, слідчий суддя, приходить до висновку про передчасність скасування вищевказаного обов`язку щодо ОСОБА_1 , з огляду на те, що він є уродженцем Республіки Вірменія, а отже існує ймовірність, що він може використати всі наявні в нього паспорти для виїзду за кордон. До того ж у судовому засіданні, підозрюваний зазначив, що на даний час доступу до вказаного паспорту в нього немає, однак він може отримати такий доступ за бажанням. За такого, слідчий суддя вважає твердження прокурора ОСОБА_18. слушними щодо відсутності необхідності на даний час у скасуванні покладеного на підозрюваного обов`язку, передбаченого п.8 ч.5 ст.194 КПК України, оскільки останній, як тільки в нього з`явиться доступ до вказаного паспорту - відразу зможе виконати ухвалу суду та здати всі документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Прокурор у судовому засіданні зауважив, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду до закінчення строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.

Так, зокрема детектив та прокурор зазначили, що внаслідок особливої складності кримінального провадження, а саме необхідності проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій для забезпечення повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення завершити досудове розслідування у кримінальному проваджені, протягом строку дії ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу не представилось можливим та у кримінальному провадженні ще необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Зокрема, за на теперішній час існує необхідність у проведенні судової економічної експертизи щодо отримання ТОВ «Віар Плюс» кредиту в ПАТ «Фінростбанк».

Поруч з цим, на теперішній час здійснюється досудове розслідування за ознаками іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України. В ході розслідування якого досліджується причетність серед інших і ОСОБА_1 до завдання шкоди ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 27 318 217,35 грн. шляхом укладення договорів фінансового лізингу та обслуговування лізингових платежів за обладнання, яке не використовувалось державним підприємством. З метою з`ясування і підтвердження обставин скоєння кримінального правопорушення, а також встановлення винуватості осіб потрібно встановити факт спричинення збитків ДП «Укрекоресурси» внаслідок укладення з ТОВ «ОТП Лізинг» договорів фінансового лізингу та обслуговування лізингових платежів. У зв`язку з цим, необхідно завершити проведення судової економічної експертизи, а також отримати висновок за результатами її проведення.

Під час проведення досудового розслідування виникла необхідність у направлені запиту про міжнародну правову допомогу компетентним органам Республіки Польщі з метою з`ясування походження фандоматів поставлених ДП «Укрекоресурси» та додаткового запиту про міжнародну правову допомогу компетентним органам Латвійської Республіки, оскільки за результатами виконання попереднього запиту про міжнародну правову допомогу було встановлено, що більша частина коштів, які ТОВ «Віар Плюс» перерахувало в якості оплати фандоматів компанії «Sonda Assets S.A.» була спрямована іноземним компаніям, які не були пов`язані з їх поставкою. У разі необхідності, після проведення вищезазначених слідчих дій, а також отримання відповідей на запити про міжнародну правову допомогу та результатів проведення експертиз, може бути необхідним проведення одночасних допитів окремих свідків та підозрюваних.

У зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій 08.08.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 було продовжено до шести місяців, а саме до 21.12.2022.

Отже, слідчим суддею встановлено, що необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладення на підозрюваного обов`язків викликана існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися і продовжують існувати, а також проведенням ряду слідчих та процесуальних дій, а тому досудове розслідування неможливо закінчити до спливу строку визначеного слідчим суддею в ухвалі від 17.08.2022.

Враховуючи наведене, строк тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом та строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, належить продовжити на два місяці, тобто до 12.12.2022 включно.

За таких обставин клопотання детектива підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 176-178, 181, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_20., погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_21 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . задовольнити.

Продовжити на два місяці, тобто до 12.12.2022 включно, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосованого до нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2022 (справа № 991/2069/22) та продовженого ухвалою від 17.08.2022 (справа № 991/2974/22) у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний час доби у період часу з 22:00год. до 06:00год, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, з покладенням на нього наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_1 до 12.12.2022 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_26