ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2022 року Справа № 160/12723/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022 року за № 3833889/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 15.02.2022 року;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 19 від 15.02.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 17.02.2022 року.
В обґрунтування позовних вимоги позивач зазначає, що 17.02.2022 року позивачем було подано на реєстрацію податкову накладу №19 від 15.02.2022 року по взаємовідносинам з ТОВ «Монолітком» (код ЄДРПОУ 43272386) на загальну суму коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 17 502,00 грн. Квитанцією про реєстрацію податкової накладної було повідомлено, що документ прийнято, але реєстрацію зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН.
За результатами розгляду пояснень до документів 22.02.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було винесено рішення №3833889/41557424 про відмову в реєстрації податкових накладних, де підставою для відмови визначено - надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація: ризикові операції та інше.
Позивач звертає увагу суду на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган, не повинен здійснювати певний аналіз господарської операції позивача предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків зовнішніми (формальними) категоріями. Тому, на думку позивача, суд за результатом розгляду цієї справи не має робити висновків щодо реальності господарських операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 29.08.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Заперечуючи проти позову, відповідачами надано до суду письмові відзиви на позовну заяву, які долучено до матеріалів справи.
В обґрунтування своєї позиції відповідач-1 зазначив, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Щодо реальності відображених у бухгалтерському та податковому обліку операції слід зазначити, що встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або витрат, зменшення фінансового результату. Також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач-2, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН. Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
15.09.2022 року відповідачем-2 до суду надано додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до п. 8 критеріїв ризиковості платника податків ТОВ «Кристал Текс» було включено до переліку ризикових платників податку відповідно до рішення від 19.11.2021 року № 29172.
Також, гідно схеми роботи ТОВ "КРИСТАЛ ТЕКС" встановлено, що СГ мало взаємовідносини з ТОВ "АФ-ГРУП" (код 42398892), яке включено до переліку ризикових СГ 08.12.2021 рішення №133904 (СГ неодноразово подавало Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку останнє рішення щодо відповідності СГ критеріям ризиковості від 22.02.2022 року №29307).
Крім того повідомллено, що 28.12.2021 ТОВ "КРИСТАЛ ТЕКС" скористалося правом, визначеним пунктом 6 Порядку №1165 та подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі по тексту Повідомлення).
ТОВ "КРИСТАЛ ТЕКС" 28.12.2021 року подано документи та пояснення в електронному вигляді для виключення з журналу ризикових суб`єктів господарювання.
Також, у підприємства ТОВ "КРИСТАЛ ТЕКС" відсутня реєстрація податкових накладних, щодо визначення податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 ст. 198 розділу V Податкового Кодексу України.
В ході розгляду інформації та копій документів, наданих платником податку встановлено, що ТОВ "КРИСТАЛ ТЕКС" по основним контрагентам покупцям та постачальникам надані документи не в повному обсязі та інше.
У зв`язку із наданням до Повідомлення від 28.12.2021 року не у повному обсязі копій документів, Комісією були прийняті рішення від 05.01.2022 року №127 про не виключення ТОВ "КРИСТАЛ ТЕКС" із переліку ризикових СГ, яке направлено платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 Порядку № 1165)
На підставі зазначеного відповідач просить відмовити в задоволені позовної заяви.
Крім того, відповідачем-1 до суду надано додаткові пояснення щодо витрат на правничу допомогу, які долучені до матеріалів справи.
Так, відповідач-1 в додаткових пояснення зазначає, що у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу, ані доведена документально, ані є співмірною із складністю самої справи.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (ЄДРПОУ 41557424) зареєстровано 01.09.2017 року, відомості про товариство включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 20.15 виробництво добрив і азотних сполук; 20.59 виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 25.94 виробництво кріпильних в ґвинтонарізних виробів; 46.41 оптова торгівля текстильними товарами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
З матеріалів справи вбачається, що між Приватним акціонерним товариством «Монолітком» (покупець) та ТОВ «Кристал Текс» (постачальник) було укладено договір №89 від 14.11.2019 року, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується протягом строку дії договору здійснювати постачання покупцеві хімічної продукції (товар), а покупець зобов`язується прийняти його та сплачувати на умовах, вкладених в договорі.
Відповідно до п. 2.1 договору покупець замовляє товар письмово чи усно з розшифровкою асортименту та кількості.
Поставка кожної партії товару здійснюється протягом 2 календарних днів з дати замовлення згідно з п. 2.1 договору. Доставка товару здійснюється: самовивозом зі складу постачальника за адресою: м. Дніпро, вул. Роз`їзна, 26-б; із залученням служб доставки на адресу, вказану покупцем за рахунок покупця (пункти 2.2, 2.3 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Покупець здійснює оплату за товар протягом 30 календарних днів з моменту поставки згідно з п. 2.4 договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (пункти 4.3, 4.4 договору).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між сторонами договору складено та підписано видаткову накладу №46 від 15.02.2022 року, відповідно до якої ТОВ «Кристал Текс» відвантажило ТОВ «Монолітком» товар: пружинний фіксатор 6/10, в кількості 500 шт. на загальну суму 17 502,00 грн., в тому числі ПДВ 2 917,00 грн.
Товар перевозився ФОП ОСОБА_1 , про що були складені та підписані товарно-транспортну накладну №46 від 15.02.2022 року.
Відповідно до приписів п. 201. 10. ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Кристал Текс» було складено податкову накладну №19 від 15.02.2022 року на загальну суму поставки 17 502,00 грн., у тому числі ПДВ 2 917,00 грн., та направлено податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних через електронний кабінет платникам податків.
Згідно отриманої квитанції №9033735487 від 17.02.2022 року податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 15.02.2022 року № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». «Додатково повідомлено: показник «D» = .9299%, «P» = 0».
З матеріалів справи вбачається, що позивач надавав до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 18.02.2022 року, разом із додатками у кількості 24 шт.
Однак, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.02.2022 року за №3833889/41557424 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 02.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В графі: «додаткова інформація», зазначено: ризикові операції та інше.
Судом встановлено, що позивач звернуся зі скаргою до Державної податкової служби України, в якій просив рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.02.2022 року №3833889/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 15.02.2022 року скасувати, а податкову накладну зареєструвати.
У скарзі позивач надав додаткові пояснення та документи у кількості 24 шт. щодо здійснення ним господарської операції, на яку виписувалася податкова накладна.
Рішенням комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2022 року №26352/41557424/2 відмовлено у задоволенні скарги з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Як вже було встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.п. 9-13 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Суд зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем-1 не вказано конкретний перелік документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
В оскаржуваному рішенні контролюючим органом не обґрунтовано чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних.
Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, це свідчить про їх необґрунтованість.
Суд також зазначає, що одним із способів здійснення податкового контролю є ведення обліку платників податків та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, яке є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (статті 62, 71 ПК України).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Ризик, відповідно до підпункту 14.1.221 пункту 14.1 статті 14 ПК України - це ймовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов`язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Процедура зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування впроваджена з метою виконання функції податкового контролю, який здійснюється за діяльністю платників податку в цілому, та з метою перевірки додержання податкового законодавства при реєстрації в ЄРПН певно визначеної податкової накладної / розрахунку коригування.
При цьому, згідно із пунктом 2 Порядку № 1165 ризик порушення норм податкового законодавства - це ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником ПДВ виконання свого податкового обов`язку.
Відповідач-1, на виконання контрольних функцій, за наявності рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості, зупинивши реєстрацію податкової накладної, запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних у Реєстрі, без визначення переліку документів.
При цьому, перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.
Платником податків до повідомлення надані контролюючому органу первинні документи на підтвердження зазначеної у податковій накладній операції.
Суд зазначає, що в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
В даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
При вирішенні справи суд також виходить із того, що спірне рішення Комісії є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.
Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.
Тобто, первинним об`єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.
У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 (адміністративне провадження № К/9901/65222/18).
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року у справі № 826/4475/16.
Таким чином, суд доходить висновку про доцільність визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Щодо вимоги позивача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, суд виходить з наступного.
За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Обов`язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який несуперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Суд зазначає, що законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну в ЄРПН датою її фактичного направлення платником податків.
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду докази, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не доведено правомірності рішення щодо відмови у реєстрації спірної податкової накладної, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
За положеннями ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з п. 1 ч.3 та ч.4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.7 ст. статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно правової позиції викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19 та від 30.04.2020 року у справі № 826/4466/18 на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Представником позивача, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, надано до суду ордер на надання правової допомоги, угоду про надання правової допомоги № 2-К/2022 від 08.08.2022 року, попередній розрахунок розміру гонорару від 08.08.2022 року на суму 3000,00 грн., акт приймання-передачі наданих послуг від 09.08.2022 року на суму 2500,00 грн., рахунок №08/08/2022 від 08.08.2022 року за надання правової допомоги в Дніпропетровському окружному адміністративного щодо оскарження рішень контролюючих органів, в кількості 6 послуг на загальну суму 6 600,00 грн., платіжне доручення №708 від 17.08.2022 року.
Так, між адвокатом Алістратовою О.І. та ТОВ «Кристал Текс» було укладено угоду про надання правової допомоги №2-К/2022 від 08.08.2022 року.
Відповідно до п. 2 угоди про надання правової допомоги від 08.08.2022 року, предметом дійсної угоди є надання захисником правової допомоги, здійснення захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів, представництво клієнта з будь-яким статусом останнього у Дніпропетровському окружному адміністративному суді щодо оскарження Рішень комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема №3833889/41557424 від 22.02.2022 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 15.02.2022 р.
Згідно з п. 4 угоди розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо) за правові послуги захисника, у відповідності зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначаються за домовленістю між захисником та клієнтом, та виплачуються клієнтом захиснику в 2 етапи: перша оплата (передоплата), що становить 6600,00 грн протягом 15 банківських днів від дати підписання угоди та отримання рахунку на оплату; друга оплата у розмірі 11400,00 грн на підставі Загального Акту виконаних робіт (шляхом складання сум всіх актів виконаних робіт за судовими процесами, предметом спору яких є рішення контролюючого органу, визначені в п. 2 угоди), на підставі виставленого рахунку, протягом п`яти банківських днів після його підписання, але не раніше набрання чинності судових рішень.
Загальний розмір гонорару визначається шляхом складання сум всіх актів виконаних робіт за судовими процесами, предметом спору яких є рішення контролюючого органу, визначені в п. 2 угоди та становить 18000,00 грн.
Розмір, порядок обчислення і внесення (авансування) клієнтом фактичних видатків/витрат, пов`язаних з виконанням доручення захисником, проводиться при укладанні угоди, у випадку понесення додаткових витрат, які сторони узгоджують додатково, мають бути сплачені окремо.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 09.08.2022 року адвокатом Алістратовою О.І. надано наступні послуги: 1) усна консультація та роз`яснення клієнту порядку та строків судового порядку щодо оскарження рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №3833889/41557424 від 22.02.2022 р. - 1 година, вартість 500,00 грн.; 2) підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - 3 години, вартістю 2500,00 грн.; загальна сума наданих послуг складає 3000 грн.
Крім того, адвокатом Алістратовою О.І. надано рахунок №08/08/2022 від 08.08.2022 року, який було виписано на підставі угоди про надання правової допомоги №2-К/2022 від 08.08.2022 року щодо надання правової допомоги в Дніпропетровського окружному адміністративному суді щодо оскарження рішень контролюючих органів у кількості 6 послуг на загальну суму 6600,00 грн.
Платіжним дорученням №708 від 17.08.2022 року підтверджено оплату в розмірі 6600,00 грн. за надання правової допомоги в Дніпропетровському окружному адміністративному суді щодо оскаржень рішень контролюючих органів згідно з рахунку №08/08/2022 від 08.08.2022 року.
З матеріалів справи вбачається, що в даній справи розглядалось оскарження рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №3833889/41557424 від 22.02.2022 року, що в свою чергу підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг від 09.08.2022 року на загальну суму 3000,00 грн.
Отже, враховуючи те, що наданими до суду документами в даній справі підтверджено понесення витрат на правничу допомогу на суму 3000,00 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2481,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №700 від 09.08.2022 року.
Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду, підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно по 1240,50 грн. з кожного.
Крім того, враховуючи задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, підлягає також стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно по 1500,00 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022 року за № 3833889/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 15.02.2022 року.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 19 від 15.02.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 17.02.2022 року.
Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424, адреса: 79066, м. Львів, вул. А. Манастирського, буд. 2, кв. 20) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424, адреса: 79066, м. Львів, вул. А. Манастирського, буд. 2, кв. 20) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 17.10.2022 року.
Суддя І.О. Лозицька
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2022 |
Оприлюднено | 19.10.2022 |
Номер документу | 106781508 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні