Рішення

від 27.09.2022 по справі 280/2679/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 вересня 2022 року Справа № 280/2679/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №308428 від 14.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідками рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт, у якому зафіксовано порушення, зокрема: ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.11 Наказу Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку з чим до нього застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн. Позивач звертає увагу на те, що до відповідальності притягнуто власника транспортного засобу, а не перевізника. Вказує, що перевезення здійснював ТОВ «Укртранс ЗП». З огляду на вищезазначене та враховуючи, що позивач не має статусу автомобільного перевізника, а відповідно і не може бути суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 23.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 27.09.2022 здійснено процесуальне правонаступництво в адміністративній справі №280/2679/22. Замінено відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на правонаступника Державну службу України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що у відповідності до ст. 49 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.4 Порядку №422, водій транспортного засобу повинен був надати для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортну накладну. Під час рейдової перевірки водій не пред`явив та не надав посадовій особі Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж. Твердження позивача стосовно того, що 19.11.2021 ФОП ОСОБА_1 не виступала автомобiльним перевізником, спростовується наданими водієм під час перевірки, реєстраційним документом на транспортний засіб напівпричіп марки ACKERMANN, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , згідно з яким власником є ОСОБА_1 , а також актом перевірки від 19.11.2021 №308668, яким зафіксовано, що використовує ТЗ - ФОП ОСОБА_1 . Також зазначено, що 19.11.2022 під час проведення перевірки посадовою особою Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводилась звiрка з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким саме ФОП ОСОБА_1 мала дозволений вид економічної діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. За сукупності вищенаведених обставин, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

19.11.2021 старшим інспектором відділу державного контролю Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено перевірку транспортного засобу, що належить позивачу у присутності водія автомобіля ОСОБА_2 з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

За результатами проведеної перевірки співробітниками управління Укртансбезпеки складено Акт № 308668 від 19.11.2021. Під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.11 Наказу Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом, у тому числі порушення відповідальність за які передбачена статтею 60 «Про автомобільний транспорт» абз.3 ч.1, перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутня товарно-транспортна накладна, або інший визначений законодавством документ на вантаж.

14.01.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (код 39816845) Державної служби Украхни з безпеки на транспорті прийнята постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №308428 в розмірі 17000 грн.

Не погоджуючись із винесеною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно дост.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103(далі Положення) встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.8 Положення).

Згідно зст.2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цьогоЗакону,законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-III, встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державний контроль за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами врегульовано положеннями порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається та затверджується наказом Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку №1567).

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Згідно зст. 1 Закону №2344-IIIавтомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах (ч. 1ст. 33 Закону №2344-III).

Відповідно до абз.3, 15 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;перевищеннявстановленихзаконодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезеннівантажу без відповідногодозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Отже, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Така позиція суду відповідає правовому висновку Верховного Суду у поставові від 09.08.2019 справа №806/1450/16, який в силу положень ч.5ст. 242 КАС України, є обов`язковим для врахування, а саме: "оскільки, вказаний транспортний засіб у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем у користуванні іншій особі, а тому позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності передбаченої абз.3 ч.1ст.60 Закону №2344-III».

Позивач зазначає, що не має ніякого відношення до перевезення, яке здійснював транспортний засіб марки Volvo Fh 12 номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом Ackermann Oschersl номерний знак НОМЕР_4 , тобто не була автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-ІІІ.

З матеріалів справи судом встановлено, що 14.05.2020 на підставі нотаріально посвідчених договорів оренди транспортних засобів, зареєстрованих в реєстрі під № 950, 953, вищезазначені транспортні засоби були передані позивачем в оренду TOB «Укртранс ЗП» (ЄДРПОУ 43263408), строком на три роки з правом використання їх в господарській діяльності на території України (п. 1.1 договору).

18.11.2021 між ФОП ОСОБА_3 та TOB «Укртранс ЗП» укладений Договір-заявка №1118/3 на перевезення вантажів вказаним вище транспортом, з с. Південне Дніпропетровської області до м.Оріхів Запорізької області. Експедитором у даному перевезенні виступав ФОП ОСОБА_3 , а перевізником TOB «Укртранс ЗП». Факт перевезення підтверджується товарно-транспортною накладною №181121/01 від 18.11.2021. Перевезення вантажу, здійснював ОСОБА_4 , який з 04.05.2020 перебуває на посаді водія в TOB «Укртранс ЗП», що підтверджується наказом №01-к від 04.05.2020, про прийняття останнього на роботу та довідкою №0112/6 від 01.12.2021, про підтвердження місця роботи даного водія.

Відтак, 19.11.2021 автомобільним перевізником виступав не позивач, а TOB «Укртранс ЗП».

Таким чином, на думку суду, позивачем доведено, що ним не вчинялось порушення транспортного законодавства, яке зазначене в Акті №308668 від 19.11.2021, а також доведено, що перевізником було TOB «Укртранс ЗП».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач при винесені постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу на позивача діяв не на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки позивач не є перевізником в розумінні ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Крім того, слід зазначити, що запрошення на розгляд справи позивач не отримала, чим була позбавлена права подачі будь-яких пояснень стосовно виявленого правопорушення. Доказів протилежного відповідачем до суду не надано, зокрема, не надано опису вкладення до поштового відправлення №6905903259986.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м.Київ, пр.Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м.Запоріжжя, вул.Чубанова, 8) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №308428 від 14.01.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова