Рішення

від 20.04.2007 по справі 11/150-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/150-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" квітня 2007 р.                                                                              Справа № 11/150-07

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю

                       Спеціалізований футбольний комплекс „Борекс”, смт. Бородянка

до                    Бородянського Бюро технічної інвентаризації

про                  зобов'язання вчинити певні дії      

Суддя –Мальована Л.Я.

                                                                 позивач –Джяутов В.В. –дов.                      

                                       Представники:                 від 07.02.2007 р.

                                                             відповідач –не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на нерухоме майно.

Відповідач в засідання суду не з'явився без поважних причин, про що був належним чином повідомлений судом, подав відзив, в якому позовні вимоги визнає повністю, просить суд розглянути справу без його участі.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  встановив:

Згідно рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс” у справі № 10/14 від 10.11.2006р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізований Футбольний Комплекс „Борекс” про визнання права приватної власності, було задоволено повністю, а саме, було визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізований Футбольний Комплекс „Борекс” право приватної власності на цегельний завод та склад, який знаходиться за адресою: с. Мигалки, Бородянського  району,  Київської області,  та  який (цегельний  завод та  склад)  був  переданий   Відкритим акціонерним товариством   „Борекс”  як внесок  до  статутного фонду  ТОВ  Спеціалізованому  Футбольному Комплексу „Борекс”, про що свідчить акт приймання передачі від 04.07.2002р.

01.02.2007 р. на адресу ТОВ СФК  „Борекс” надійшов лист від Бородянського бюро технічної інвентаризації, яким останній пропонував позивачу додати належним чином оформлений виконавчий  документ  компетентного суду.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про третейські суди”, юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків встановлених законом.

Статтею 6 Закону України „Про третейські суди” передбачено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком деяких категорій справ.

Із матеріалів справи вбачається, що БТІ в листі від 01.02.2007 р. посилається на приписи ч. 3 ст. 55 Закону України „Про третейські суди”, відповідно до якої виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умовами видачі компетентним судом виконавчого документу, таким документом зокрема є рішення господарського суду або суду загальної юрисдикції.

Згідно із Прикінцевими положенням про вступ у дію Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р. № 1952-IV, відповідач є комунальним підприємством, на яке тимчасово покладена функція здійснення державної реєстрації об'єктів нерухомості. Із змісту даного положення випливає, що Бородянське бюро технічної інвентаризації не є органом державної влади та місцевого самоврядування, а тому воно не може застосовувати до рішень третейських судів вимоги ст. 55 Закону України „Про третейські суди”.

Додатком до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, (далі-Положення) визначається перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідно до п. 10 вищезгаданого додатку  реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюється на підставі рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхозяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Із матеріалів справи (лист  від 01.02.2007 р.) вбачається, що ТОВ СФК „Борекс” разом із заявою про реєстрацію права власності, було подано, відповідно до вищенаведеного Положення,  також, і  рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс” від 10.11.2006р. у справі № 10/14.

Матеріалами справи встановлено, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс” від 10.11.2006р. у справі № 10/14 відповідає всім вимогам, викладеним у ст. 46 Закону України „Про третейські суди”.

Відповідно до ст. 51 Закону України „Про третейські суди” рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених цим Законом. Матеріали справи не містять доказів того, що сторонами оскаржувалось зазначене вище рішення третейського суду.

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно було відмовлено позивачу у здійсненні реєстрації права власності на зазначене вище майно.

Позивачем подано до суду клопотання про уточнення назви, оскільки ним помилково зазначено в назві слово „клуб”, необхідно читати „комплекс”.

Враховуючи обставини, відзив відповідача щодо визнання позовних вимог, суд в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частину рішення, якою позов задовольнив повністю, витрати по сплаті держмита, судові витрати поклав на відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 46, 51, 55 Закону України „Про третейські суди”, ст. 48 Закону України „Про власність”, ст. ст. 19, 24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Бородянське бюро технічної інвентаризації, Київська обл., смт. Бородянка, вул. Леніна 327, код 20584196 на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс” по справі № 10/14 від 10.11.2006 р. зареєструвати право приватної власності на цегельний завод та  склад, який знаходиться за адресою: село Мигалки, Бородянського  району,  Київської області  за Товариством з обмеженою відповідальністю   Спеціалізований   Футбольний Комплекс „ Борекс”, Київська  область,  смт. Бородянка, вул. Леніна 361, код 31646748 та  який (цегельний  завод та  склад)  був  переданий   Відкритим акціонерним товариством   „Борекс”  як внесок  до  статутного фонду  ТОВ  Спеціалізованому  Футбольному Комплексу   „Борекс”  за  актом   приймання передачі від 04.07.2002року.

Стягнути з Бородянського бюро технічної інвентаризації, Київська обл., смт. Бородянка, вул. Леніна, 327, код 20584196 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізований Футбольний Комплекс „Борекс”, Київська  область,  смт. Бородянка, вул. Леніна 361, код 31646748 –85 грн. держмита, 118 грн. судових витрат.   

Наказ видати після вступу рішення в  законну силу.

Суддя                                                                                Мальована Л. Я.