ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2022 року м. Київ № 640/2450/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання - Яковчук М.В., за участі представника позивача - Збіглей Н.В., представника відповідача - Ісаєва С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕБІС-ТРЕЙД"
до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-
рішення від 28.08.2021 року ,
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕБІС-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39336473 бул. М. Приймаченко, буд. 1/27, оф. 304/1, м. Київ, 01042) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (код ЄДРПОУ 43141267 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00645950902 від 28.08.2021 року.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги представник позивача вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, так як по -перше, Відповідачем порушено порядок проведення фактичної перевірки і проведено її без достатніх законних підстав, оскільки перевірка була призначена на підставі отриманої інформації, яка не є податковою, та розпочата без вручення Позивачу направлення на перевірку. Протиправність проведеної фактичної перевірки та висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок, безпідставність застосування штрафу у своїй сукупності з відсутністю предмету правопорушення, як такого. По-друге, твердження викладенні в акті перевірки про порушення позивачем вимог абз. 2 п. 22 підрозділу 5 розділу XX ПК України є абсолютно хибними, помилковими та безпідставним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження.
Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував та зазначив, що перевіркою встановлено порушення: п.п. 212.1.15 п.212.1, п.п. 212.3.4 н. 212.3. ст. 212 абзацу 2. п. 22 Підрозділу 5 Розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а тому правомірно нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 1 134 079, 64 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі з підстав викладених в відзиві на адміністративний позов.
У судовому засіданні 28.09.2022 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управління ДГІС у м. Києві на підставі п.п. 191.1.4, п.п 191.1.14, п.п. 191.16, п.п. 191.1.17 п. 191 ст. 191, керуючись, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, пп. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п.20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3. її. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 н. 80. 2 ст. 80 розділу II п. 50.2 підрозділу 10 розділу XX, наказу ГУ ДГІС у м. Києві від 01.06.2021 №4539 -«Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання» з мстою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального, проведено фактичну перевірку ТОВ «ЕБІС-ТРЕЙД» за адресою: м. Київ, вул. Марії Приймаченко, буд. 1/27, кв. 304/1.
За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки від 02.08.2021 року №59721/Ж5/26-15-09-02/39336473.
Перевіркою встановлено порушення: п.п. 212.1.15 п.212.1, п.п. 212.3.4 п. 212.3. ст. 212 абзацу 2. п. 22 Підрозділу 5 Розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 1 134 079, 64 грн.
На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2021 року №00645950902, яким до Позивача на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п.п. 1281 ст. 1281 Податкового кодексу України застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 1 134 079,64 грн.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням позивачем було оскаржено спірне рішення податкового органу до Державної податкової служби України.
Рішенням ДПС України від 22.12.2021 року скарга ТОВ "ЕБІС-ТРЕЙД" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України).
Статтею 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та з підстав визначених п.80.2 ст.80 ПК України.
Згідно з підпунктом 14.1.141 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пальне - нафтопродукти, скрап, газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України
Реалізація пального - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаж пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або с етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на м території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.
Відповідно до підпункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку є зокрема, не виключно особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво які реалізують пальне або спирт етиловий (підпункт 212.1.15 пункт 212.1 статті 212 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 212.3.4. статті 212 Податкового кодексу України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Об`єктами оподаткування акцизним податком є зокрема: для осіб які здійсню реалізацію з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється в оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 Податкового кодексу України і підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизи накладних (підпункт 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 232.1 статті 232 Податкового кодексу України облік обсягів пального або спирту етилового у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі - СЕА РПСЕ) ведеться окремо в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 №2628-VIII, який набрав чинності 01 січня 2019 року, внесено зміни до підрозділу 5 розділу «Перехідні положення» ПК України. Зокрема, доповнено абзацом 2 п.22 підрозділу 5 розділу «Перехідні положення» ПК України, відповідно до якого, суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Відповідно до пункту 22, 23 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку зобов`язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Акцизні накладні/розрахунки коригування, складені: до 30 червня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 15 липня 2019 року (включно); з 1 до 31 липня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних у період з 23 липня до 15 серпня 2019 року (включно); з 1 серпня 2019 року, реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних у терміни, передбачені пунктом 231.6 статті 231 цього Кодексу.
Для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами / акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року:
а) платники податку та суб`єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу та у яких станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального, зобов`язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів / акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 1 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів / акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов`язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами "г", "ґ", "з" та "и" пункту 231.1 статті 231 цього Кодексу;
б) після виконання платником податку вимог підпункту "а" цього пункту щодо відповідного розпорядника акцизного складу / акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу / акцизного складу пересувного зобов`язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником податку згідно з підпунктом "а" цього пункту.
Обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового з 1 до 15 липня 2019 року (включно) обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в такій послідовності: з 16 липня 2019 року зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; з 16 до 22 липня 2019 року (включно) розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку - розпорядником таких акцизних складів пересувних.
Тобто, для осіб, які були платниками акцизного податку з реалізації пального до 01 липня 2019 року, передбачено здійснення розподілу наявних в СЕА РП станом на цю дату обсягів пального шляхом складання акцизних накладних в двох примірниках. При цьому для перших примірників передбачено строк реєстрації з 16 по 20 липня 2019 року, а для других - з 16 по 22 липня 2019 року.
Як встановлено судом, 23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19 червня 2019 року № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 09.07.2019 за № 753/33724 (далі - наказ №262).
Так, наказом № 262 затверджено Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також нові форми документів, зокрема: заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів; акцизну накладну форми «П»; акцизну накладну форми «С»; розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»; розрахунок коригування акцизної накладної форми «С»; форму заявки на поповнення (коригування) залишку пального; форму заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового.
Отже, платники акцизного податку не могли виконати вимоги щодо складання і подачі заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів в строки, встановлені пунктом 22 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв`язку з несвоєчасним набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262.
Окрім того, як встановлено судом вище, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016, позивача було зареєстровано платником акцизного податку з 02.03.2016 року, що також не спростовується відповідачем, а тому посилання останнього, що позивачем здійснювалися операції з реалізації пального у період з 01.07.2019 по 01.08.2019 без реєстрації, як платника акцизного податку є необґрунтованими, оскільки сам по собі факт перереєстрації позивача в СЕАРП СЕ за заявою нового зразка не є підставою для висновку про відсутність реєстрації платником акцизного податку взагалі.
Як вже встановлено судом, ТОВ "Ебіс-Трейд" з 02.03.2016 року зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального, у тому числі станом на 01.07.2019, що контролюючим органом не взято до уваги.
Разом з тим, сам по собі факт перереєстрації платника податків в СЕАРП СЕ згідно з відповідною заявою не є за вказаних обставин достатньою підставою для висновку про відсутність реєстрації платником акцизного податку взагалі чи 01.07.2019 зокрема.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Відповідачем, 01.07.2019р. товариством отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.
Також, з системного аналізу положень абзацу 2 пункту 22 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України вбачається, що законодавцем не встановлено іншого порядку реєстрації платниками акцизного податку, відмінного від вже встановленого, ні повторної реєстрації вже зареєстрованих платників акцизного податку (перереєстрація), а стосується лише тих суб`єктів, які ще не зареєстровані такими платниками у зв`язку з розширенням їх кола та, відповідно, необхідністю їх реєстрації до 01 липня 2019 року, що виключає застосування до позивача, як платника акцизного податку, штрафних санкцій на підставі вимог статті 117 Податкового кодексу України.
До того ж, з аналізу Постанови КМУ №408 слідує, що вона не містить положень, які зобов`язують суб`єктів господарювання, які раніше були зареєстровані у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального на підставі Постанови КМУ №113, виключитися із такого реєстру та подавати нову заяву про реєстрацію у новому реєстрі. Крім того, вимог про те, що Реєстр платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, який діяв до 01.09.2019, припинив свою роботу і замість нього створюється новий, вказана постанова не містить, як і не містить вимог про те, що суб`єкти господарювання автоматично перестають бути зареєстрованими в такому реєстрі та зобов`язані зареєструватися ще раз чи автоматично виключатися із старого реєстру.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдізпроти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до п. 1,3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕБІС-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39336473 бул. М. Приймаченко, буд. 1/27, оф. 304/1, м. Київ, 01042) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 00645950902 від 28.08.2021 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕБІС-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39336473 бул. М. Приймаченко, буд. 1/27, оф. 304/1, м. Київ, 01042) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 17 011,19 (сімнадцять тисяч одинадцять гривень дев`ятнадцять копійок).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.10.2022 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Н.Г. Вєкуа
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2022 |
Оприлюднено | 19.10.2022 |
Номер документу | 106784677 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Вєкуа Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні