Постанова

від 17.10.2022 по справі 805/1855/17-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 року справа №805/1855/17-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі №805/1855/17-а (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2017 № 0000111400.

В обґрунтування позову зазначив про безпідставність висновків фіскального органу, викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 64/05-99-14-06/24308872 від 29 березня 2017 року про порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за жовтень 2016 року в розмірі 460265 гривень.

Прийнятим на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 29 березня 2017 року податковим повідомленням-рішенням від 12 квітня 2017 року № 0000111400 позивачеві зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 460265,00 гривень за жовтень 2016 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 805/1855/17-а, залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 року, позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 12 квітня 2017 року № 0000111400.

Постановою Верховного Суду від 13.10.2020 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2017 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд зазначив, що суди не перевірили факт реального руху активів по всім ланцюгам учасників схеми, не з`ясували, ким і коли вироблялись/імпортувались придбані позивачем товарно-матеріальні цінності та чи вироблялись/імпортувались взагалі.

Платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій.

При новому розгляді цієї справи рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції неправильно оцінив первинні документи, які надані позивачем на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ «РАЙА ЛЕОН» .

Суд першої інстанції не звернув уваги, що податковий орган на підтвердження нереальності господарської операції посилається не на податкову інформацію щодо платника податків - позивача, а стосовно контрагента ТОВ «РАЙА ЛЕОН», обмежуючись оцінкою його операцій зі своїми контрагентами за період виписування позивачу податкових накладних, не з`ясувавши можливість придбання контрагентом позивача такого товару в іншому періоді.

На момент реєстрації податкових накладних ТОВ «РАЙА ЛЕОН» було зареєстровано платником ПДВ, том позивач правомірно нарахував суми податку, що відносяться до податкового кредиту за жовтень 2016 року на підставі п.201.10 ст.201 ПК України.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1002530864 від 28.04.2017 ТОВ «ЕТС» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 24308872, основний вид діяльності: роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 22.07.1997, що підтверджується відповідним витягом з реєстру платників ПДВ № 1505104500094 від 06.08.2015.

Позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року від 05.12.2016, якою визначено суму від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в розмірі 8996620,00 грн.

За наслідками проведеної Головним управлінням ДФС у Донецькій області документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ «РАЙА ЛЕОН» та повноти формування податкових зобов`язань за операціями з подальшого продажу товарів, придбаних у зазначеного контрагента, контролюючим органом складений акт від 29.03.2017 №64/ 05-99-14-06/24308872.

Відповідно до висновку вказаного акта документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення:

1) ст.ст. 1, 4 , п. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» в результаті документального оформлення в періоді з 01.10.2016 по 31.10.2016 відносин з ТОВ «РАЙА ЛЕОН» (код за ЄДРПОУ 40151377) на загальну суму 2761589,09 грн, у тому числі ПДВ 460264,84 грн, з придбання товарів, по яких не підтверджується реальність здійснення приймання-передачі права власності та відсутні об`єкти оподаткування, що підпадають під визначення пп. 14.1.36, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, а) п. 185.1 ст. 185, пп. а) - в) п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України.

2) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «ЕТС» завищено податковий кредит всього у розмірі 460265 грн., у тому числі за жовтень 2016 року у сумі 460265 грн, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 460265 грн, у тому числі в декларації за жовтень 2016 року у сумі 460265 грн.

В акті перевірки від 29.03.2017 №64/ 05-99-14-06/24308872 зазначено, що покупцем ТОВ «ЕТС» згідно наданого договору поставки від 19.10.2016 № РЛ 1910 оприбутковано в регістрах бухгалтерського обліку від постачальника ТОВ «РАЙА ЛЕОН» товарно-матеріальні цінності проводками по бухгалтерських рахунках Дт 281 "Товари"- Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та сформовано податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року в сумі 460264,84 грн, згідно податкових накладних, складених в звітному періоді - жовтні 2016 року на постачання товарів (запасних частин, фільтрів, ущільнюючих кілець, тощо в асортименті) на загальну суму 2761589,09 грн, у тому числі ПДВ 460264,84 грн. ТОВ «ЕТС» відобразило у складі податкового кредиту в рядку 63 додатка 5 податок на додану вартість у загальній сумі 460264,84 грн по контрагенту: ТОВ «РАЙА ЛЕОН» (код за ЄДРПОУ 40151377) по 6-ти податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН 03.11.2016, складених 19.10.2016 на постачання товарів (запасних частин, кілець ущільнюючих, фільтрів тощо) всього 100 найменувань у загальній кількості 393 штук, загальна вартість яких складає 2761589,09 грн, у тому числі ПДВ - 460264,84 грн.

При цьому ДПІ у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області отримано податкову інформацію щодо ТОВ «РАЙА ЛЕОН» (код за ЄДРПОУ 40151377), яка свідчить про проведення таким контрагентом транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які були зареєстровані як платники податків в 2016 році (новостворені суб`єкти господарювання), не знаходяться за податковою адресою, не подають податкову звітність на дату складання цього акту перевірки, не мають достатньої кількості кваліфікованого персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна, транспорту.

Крім того ТОВ «РАЙА ЛЕОН» не є виробником, імпортером таких товарів, його контрагенти - продавці не декларували операції постачання товарів відповідних назв та кількості. Отже, такий контрагент не може виступати як продавець товарів, законним власником яких не був на дату складання по даті першої події - відвантаження товарів податкових накладних.

Таким чином, не підтверджується реальність здійснення операцій перепродажу ідентифікованих видів та кількості товарів, постачання яких ТОВ «РАЙА ЛЕОН» декларувало згідно даних податкових накладних, зареєстрованих ним в ЄРПН по покупцю ТОВ "ЕТС" за звітний період жовтень 2016 року.

Документи, виписані вказаним контрагентом на адресу покупця ТОВ «ЕТС» не можуть вважатися первинними документами, так як не підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями.

На підставі акту перевірки від 29.03.2017 №64/ 05-99-14-06/24308872 ГУ ДФС у Донецькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 12.04.2017 № 0000111400, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2016 року на 460265,00 грн.

Між ТОВ «ЕТС» (покупець) та ТОВ «РАЙА ЛЕОН» (постачальник) було укладено договір постачання від 19 жовтня 2016 року № РЛ 1910 (том 1, а.с. 81-84). Предметом договору є постачання запасних части, деталей, матеріалів, масел, технічних рідин. Слід зазначити, що одним із видів діяльності позивача за КВЕД є 45.20. Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32. роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 12).

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 та 631 отримані ТМЦ було оприбутковано в бухгалтерському обліку позивача (том 1, а.с. 119-176).

На виконання умов договору, ТОВ «РАЙА ЛЕОН» 19.10.2016р. поставило позивачу товар на загальну суму 2761589,09грн., що підтверджується видатковими накладними №70 від 19.10.2016р., №71 від 19.10.2016р., №73 від 19.10.2016р., №74 від 19.10.2016р., №75 від 19.10.2016р., №76 від 19.10.2016р. та товарно-транспортними накладними №70 від 19.10.2016р., №71 від 19.10.2016р., №73 від 19.10.2016р., №74 від 19.10.2016р., №75 від 19.10.2016р., №76 від 19.10.2016р. про постачання запчастин (деталей)

Дані накладні були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Також позивачем надані:

- товарно-транспортні накладні: № 70 від 19.10.2016, № 71 від 19.10.2016, № 73 від 19.10.2016, № 76 від 19.10.2016, № 75 від 19.10.2016, № 74 від 19.10.2016 (з відомостями про вантаж), за якими перевізником є ТОВ «ЕТС», пункт навантаження - м. Вишневе, а пункт розвантаження м. Краматорськ;

- подорожні листи вантажного автомобіля від 19.10.2016 (Краматорськ - Вишневе - Краматорськ), а також накази позивача про прийняття на роботу осіб і свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, зазначених у цих листах вантажного автомобіля, власник - ТОВ «ЕТС»;

- довіреність № 437 від 19.10.2016 на отримання цінностей від ТОВ «Райа Леон» з реєстром документів за жовтень 2016 року;

- платіжне доручення № 1750 від 04.11.2016 щодо часткової сплати позивачем на користь ТОВ «Райа Леон» 289966,85 грн з призначенням платежу: оплата за запчастини згідно з договором № РЛ 1910 від «18.10.16».

ТОВ «Райа Леон», як постачальник, надав позивачу, як покупцю, податкові накладні: № 84 від 19.10.2016 (сума ПДВ 70000,00 грн); № 85 від 19.10.2016 (сума ПДВ 46949,08 грн); № 86 від 19.10.2016 (сума ПДВ 49532,20 грн); № 87 від 19.10.2016 (сума ПДВ 130000,00 грн); № 88 від 19.10.2016 (сума ПДВ 46645,56 грн); № 89 від 19.10.2016 (сума ПДВ 117138,00 грн).

Указані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідним витягом з цього Реєстру № 45736 від 30.03.2017.

Також позивачем надані: оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за жовтень 2016 року за контрагентом ТОВ «Райа Леон»; оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за жовтень 2016 року; журнал-ордер і відомість по рахунку 104 машини та обладнання за жовтень 2016 року, наказ ТОВ «ЕТС» від 08.10.2007 № 135/1-к про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду завідувача складом до виробничого персоналу.

На підтвердження використання запчастин (деталей) у власній господарській діяльності позивачем надані: акти виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів; видаткові накладні; довіреності; акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів.

Відповідно до копії акту звірки взаємних розрахунків між позивачем і ТОВ «Райа Леон» за період 01.01.2016 - 09.03.2017 станом на 09.03.2017 заборгованість позивача складає 2471622,24 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.04.2017 у справі № 905/834/17 позовні вимоги ТОВ «РАЙА ЛЕОН» до ТОВ «ЕТС» про стягнення 105000,00 грн задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «ЕТС» на користь ТОВ «РАЙА ЛЕОН» суму основного боргу у розмірі 105000,00 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн.

У рішенні зазначено, що 19.10.2016 між ТОВ «РАЙА ЛЕОН» (постачальник) та ТОВ «ЕТС» (покупець) був укладений договір постачання №РЛ1910 (договір), згідно п. 1.1 якого, постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця запасні частини, деталі, матеріали, масла, технічні рідини і т.д. (товар), а покупець - прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору. На виконання умов договору, позивач 19.10.2016р. поставив відповідачу товар на загальну суму 2761589,09грн., що підтверджується видатковими накладними №70 від 19.10.2016р., №71 від 19.10.2016р., №73 від 19.10.2016р., №74 від 19.10.2016р., №75 від 19.10.2016р., №76 від 19.10.2016р. та товарно-транспортними накладними №70 від 19.10.2016р., №71 від 19.10.2016р., №73 від 19.10.2016р., №74 від 19.10.2016р., №75 від 19.10.2016р., №76 від 19.10.2016р.

10 травня 2017 року у вказаній справі видано наказ на виконання рішення господарського суду від 25.04.2017.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що контрагент позивача ТОВ «Райа Леон» у спірний період не мав засобів для здійснення господарських операцій, які відображені в податкових накладних і відповідних видаткових накладних. Також контрагент ТОВ «Райа Леон» не мав працівників, необхідних для здійснення відповідної господарської діяльності, не був виробником відповідної продукції, не здійснював господарські операції з придбання запчастин (деталей), які зазначені в податкових накладних і первинній документації.

Зазначене свідчить, що надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», отже не відповідають звітності і не можуть бути доказами здійснення господарської операції, яка фактично відсутня.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 44.1 статті44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

На підставі пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підставі пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996).

Статтею 1 Закону № 996 визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Як свідчать матеріали справи податковим органом не заперечується надання позивачем до перевірки первинних документів на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ «РАЙА ЛЕОН».

Однак, податковим органом здійснено висновок, що досліджені в процесі перевірки первинні документи не підтверджують фактичне придбання позивачем товару, оскільки у контрагента ТОВ «РАЙА ЛЕОН» не має основних засобів, не має у власності чи оренді земельних ділянок, складських приміщень. При цьому відповідно до даних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, ТОВ "РАЙА ЛЕОН" придбавав товари найменувань, які не значяться в складених ним податкових накладних на постачання товарів, тобто, виписав податкові накладні по нереальним операціям постачання товарів, власником яких не був.

При цьому позивачем не надані письмові пояснення та документальні підтвердження щодо фактичних умов і обставин здійснення операцій постачання товарів, задекларованих контрагентом ТОВ «РАЙА ЛЕОН»

Таким чином, позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції по ланцюгу постачання і складено первинні документи всупереч нормативно-правових актів, що регулюють бухгалтерський облік та фінансову звітність.

При цьому контролюючий орган керувався податковою інформацією, яка свідчить про відсутність підтвердження факту реальності господарської операції по ланцюгу постачання (1-а ланка - не підтверджується наявність контрагентів-виробників чи імпортерів товарів, зазначених в податкових накладних, складених ТОВ «РАЙА ЛЕОН» по покупцю ТОВ «ЕТС», які б задекларували постачання таких товарів покупцям 2-ї та 3-ї ланки зазначеного ланцюга постачання товарів; 2-га ланка - 6 контрагентів , що задекларували в ЄРПН податкові накладні по контрагенту покуплю 3-ї ланки ТОВ «РАЙА ЛЕОН», не декларували операції постачання товарів тих назв, постачання яких контрагент ТОВ «РАЙА ЛЕОН» задекларувало покупцю -позивачу; 3-тя ланка - ТОВ «РАЙА ЛЕОН», яке задекларувало постачання товарів (запчастини в асортименті, фільтри, ущільнюючі кільця, насоси тощо) контрагенту 4-ї ланки - позивачу ТОВ «ЕТС»).

Зустрічна звірка ТОВ «РАЙА ЛЕОН» податковим органом не проводилася.

Вирішуючи справи із застосуванням вищенаведених правових норм, Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа № 814/2412/17) визнав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

На підтвердження реальності здійснення спірної господарської операції позивачем ТОВ «ЕТС» надані копії первинних документів, які також були предметом дослідження під час перевірки, зокрема, договір, оборотно-сальдові відомості, картки складського обліку, видаткові накладні, акти виконаних робіт, списання запасних частин і експлуатації матеріалів, акти приймання-здачі відремонтованих, модернізованих об`єктів та накладні на передачу матеріалів у виробництво, штатний розклад, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні тощо.

На підтвердження зміни майнового стану позивача у результаті здійснення господарської операції з контрагентом ТОВ «РАЙА ЛЕОН» надано копії платіжних доручень, які свідчать про перерахування у частковому (повному) обсязі грошових коштів за отримані товари та є свідченням понесення позивачем витрат за їх придбання.

Отримані товари по укладеному з контрагентом ТОВ «РАЙА ЛЕОН» договором відображені та обліковуються у бухгалтерському обліку позивача.

Видами господарської діяльності ТОВ «ЕТС» є КВЕД 33.12 - ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.17 - ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, що перевірений період відповідає умовам укладеного договору та свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарської операції.

Підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХIV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Сукупність вищезазначених первинних документів, наданих позивачем, свідчить, що вказані документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій та засвідчують фактичний рух активів між задекларованими учасниками.

Щодо твердження податкового органу, що надані позивачем на підтвердження факту доставки товарів ТОВ «РАЙА ЛЕОН» товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля не можуть бути належними доказами доставки товару, оскільки не містять обов`язкових відомостей - в них не зазначено точну адресу розташування складу постачальника (адресу приймання-передачі товарів від ТОВ «РАЙА ЛЕОН»), не зазначено час прибуття-вибуття, найменування та вагу вантажу тощо, - суд зазначає наступне.

Позивачем надано товарно-транспортні накладні на спірні операції з придбання товару, подорожні листи вантажного автомобілю. Податковий орган посилається на неправильність їх заповнення.

Є безпідставними доводи апелянта щодо дефектності товарно-транспортних накладних, оскільки складання товарно-транспортної накладної не за встановленою формою чи з помилками може свідчити про порушення правил перевезення вантажу, а не про нездійснення господарської операції, оскільки Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні встановлюють права та обов`язки, відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому товарно-транспортна накладна, подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу МТЦ.

До того ж, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому. В межах спірних відносин податковий кредит по факту придбання послуг перевезення позивачем не формувався, що обумовлює безпідставність доводів податкового органу в частині вимог до товарно-транспортних накладних взагалі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 січня 2019 року у справі № 803/1712/13-а (провадження № К/9901/27172/18).

Отже, товарно-транспортні накладні та подорожні листи не можуть бути підтвердженням нереальності господарських операцій позивача внаслідок відсутності в них необхідних реквізитів.

Судова практика йде по тому шляху, що у податковому праві визначальним є критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають за межами його впливу.

Отже, є безпідставними доводи податкового органу, що ТОВ «РАЙА ЛЕОН» в межах господарської діяльності з позивачем не придбавало та не отримувало товари від інших суб`єктів господарювання по ланцюгу постачання, що свідчить про неможливість фактичного постачання товарів, оскільки відповідальність платника настає лише у разі доведення податковим органом недобросовісності його дій, наміру платника отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених, взаємозалежних, не обумовлених ринковими механізмами дій суб`єктів (юридичних або фізичних осіб), які керовані єдиним органом або особою з метою досягнення вигідних для одного з суб`єктів результатів у сфері оподаткування.

Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію в своїх постановах, зокрема, від 17.04.2018 року у справі № 808/1543/17, від 07.03.2018 року у справі № 804/3420/16, від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, відповідно до якої, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Податковим органом в акті перевірки не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Не заслуговує на увагу посилання податкового органу, що контрагент позивача ТОВ «РАЙА ЛЕОН» не має відповідних трудових та економічних ресурсів, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що його контрагент порушує вимоги податкового законодавства, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до зловживань контрагента у системі оподаткування.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Посилання відповідача, що висновок про нереальність здійснення господарських операцій підтверджений податковою інформацію, є неприйнятними, оскільки правильність нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

У випадку посилання на таку інформацію, відповідач має надати докази, зокрема у вигляді винесення відносно таких осіб податкових повідомлень-рішень чи судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено факт порушення податкового законодавства.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, що обумовлює його скасування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 18859,97 грн (а.с.3 том 1, а.с.72 том 5), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі №805/1855/17-а - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі №805/1855/17-а - скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 12 квітня 2017 року № 0000111400.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань (код ЄДРПОУ 43142826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (код ЄДРПОУ 24308872) судові витрати по справі в розмірі 18859,97 грн (вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 97 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 17 жовтня 2022 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному статтею 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 17 жовтня 2022 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв