Рішення

від 03.10.2022 по справі 185/6415/21

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/6415/21

Провадження № 2/185/350/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2022 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання Астапчук Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в загальному позовному провадженні цивільну справу № ЄУ № 185/6415/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом,-

ВСТАНОВИВ:

29.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 мати позивача. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5.4369 га, кадастровий номер 1223584000:01:040:001, із призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с/рада Кочережківська. Спадкоємцем померлої ОСОБА_4 за законом на вищевказане спадкове майно, першої черги у відповідності до вимог ст.1261 ЦК України, є її син ОСОБА_1 . З метою прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори, але постановою державного нотаріуса Дутчак Ю.С. від 07.04.2021р. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , оскільки заявником пропущений строк для прийняття спадщини, а також вже видані свідоцтва про право на спадщину на все спадкове майно. Однак у відповідності до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 , вважається таким, що прийняв спадщину, так як проживав разом із своєю матір`ю ОСОБА_4 за однією адресою з травня 2016 року і по червень 2019 року. Окрім того, ОСОБА_1 при зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері від нотаріуса дізнався про те, що відповідачці ОСОБА_2 , яка є його тіткою та рідною сестрою його матері, були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на все спадкове майно. Однак, відповідачка при зверненні до нотаріуса із заявою приховала від нього той факт, що є спадкоємець першої черги, тобто позивач, і вона прийняла всю спадщину як спадкоємець другої черги. Таким чином, після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями за законом є: першої черги її син ОСОБА_1 , другої черги - ОСОБА_2 .

Позивач просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , разом із спадкодавицею ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у домоволодінні АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.02.2020р., які видані державним нотаріусом Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дутчак Ю.С. на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.08.2021 року позов залишено без руху.

22.09.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

13.12.2021 року витребувано інформацію щодо місця перебування відповідача у справі.

31.05.2022 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду.

30.08.2022 року ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 .

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав, просив суд розглянути справу за його відсутності, заперечень проти заочного розгляду справи не надійшло.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причину неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Третя особа, ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд справи належним чином шляхом направлення судової повістки та копії позову.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_4 є матір`ю позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Павлограді Дніпропетровської області померла ОСОБА_4 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , про що складений відповідний актовий запис 04 лютого 2019 року № 177.

Після її смерті заведена спадкова справа №404/2021.

В матеріалах спадкової справи №404/2021, яка заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , міститься заява від 01.07.2019 року про прийняття спадщини її сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно довідки Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживала без реєстрації в АДРЕСА_1 .

12.02.2020 року ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті сестри, ОСОБА_4 .

12.02.2020 року державним нотаріусом Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Похиленко Надії Миколаївні видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її сестри, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкове майно, на яке видані свідоцтва складається з:

житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, кадастровий номер 1223584000:03:001:0854, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2860 га, кадастровий номер 1223584000:03:001:0855, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства;

1/2 частки земельної ділянки, яка розташована на території Вербківської (Кочережківської ) сільської ради Павлоградського району Дніпропетровська області, площею 5,4369 га, кадастровий номер 1223584000:01:040:0001.

07 квітня 2021 року Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_4 щодо всього її спадкового майна.

Підставою відмови державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_4 до всього її майна став той факт, що пропущений строк на прийняття спадщини, а також вже видані Свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно.

Відповідно до ст.1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 1ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1ст.1220 Цивільного кодексу Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1ст.1258 Цивільного кодексу Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другучергу правона спадкуванняза закономмають ріднібрати тасестри спадкодавця,його бабата дідяк збоку батька,так із бокуматері. (ч. 1ст. 1261, ч.2 ст.1262 ЦК України).

Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування, зі збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування).

Відповідачка в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом та отримала свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно за законом.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.08.2022 року земельна ділянка, кадастровий номер 1223584000:01:040:0001, площею 5.4369 га із призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с/рада Кочережківська, на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія НОК №660699, реєстр №160, виданий 12.02.2020 року на праві приватної власності, належить ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, за заповітом, серія НАІ №384680, реєстр №648, виданий 11.04.2016 року. Зареєстровано оренду земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки, 100-05/21, виданий 01.06.2021 року: орендар - ТОВ «Максимал-Агро», орендодавець - ОСОБА_2 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.08.2022 року житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія НОК №660800, НОК №660801, реєстр №261, виданий 04.03.2020, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.08.2022 року, земельна ділянка, кадастровий номер 1223584000:03:001:0855, площею 0,286 га, на підставі договору купівлі-продажу, земельної ділянки, серія НОК №660804, НОК №660805, реєстр №263, виданий 04.03.2020, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.08.2022 року, земельна ділянка, кадастровий номер 1223584000:03:001:0854, площею 0,25 га, на підставі договору купівлі-продажу, земельної ділянки, серія НОК №660802, НОК №660803, реєстр №262, виданий 04.03.2020, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .

Таким чином, власником частини спадкового майна після смерті матері позивача, ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час розгляду справи є ОСОБА_3 .

Відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими саме і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача/відповідачів у справі.

Звертаючись до суду з позовом, заявник повинен чітко зазначити спосіб захисту, якого він вимагає, та яке право він вважає порушеним, невизнаним чи оспорюваним, чітко вказати ким порушені його права та в чому полягає порушення.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В той же час положеннями ЦПК України не передбачено право суду на залучення співвідповідача з власної ініціативи.

Позивачем заявлено вимоги до відповідача, ОСОБА_2 , проте власником частини спадкового майна на час розгляду справи є ОСОБА_3 , який має відповідати за заявленими вимогами також.

Позивач просить суд встановити факт його постійного проживання зі спадкодавцем на час смерті спадкодавця та визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом.

Положеннями Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1,5 ст.81 ЦПК України).

В частині 3 статті 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено обов`язок позивача довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, шляхом подання до суду належних та допустимих доказів.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).

Також ЦПК України передбачено можливість для позивача заявити клопотання про витребування доказів у разі неможливості самостійно надати докази відповідно до статті 84 ЦПК України.

Копія довідки від 15.04.2021 року, яка видана Вербківською сільською радою, про те, що ОСОБА_1 проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 , з травня 2016 року по червень 2019 року, не є достатнім та належним доказом в підтвердження проживання позивача разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тобто позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт постійного проживання позивача з матір`ю на час відкриття спадщини, не вказано, в який період позивач просить встановити факт сумісного проживання зі спадкодавцем.

Крім того, позивачем не уточнено, які саме свідоцтва про право на спадщину за законом він просить суд визнати недійсними, враховуючи що при обґрунтуванні позову є посилання тільки на частину спадкового майна, земельну ділянку з кадастровим номером 1223584000:01:040:0001, проте як вбачається зі спадкової справи до спадкової маси відноситься також житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка, кадастровий номер 1223584000:03:001:0855, площею 0,286 га, земельна ділянка, кадастровий номер 1223584000:03:001:0854, площею 0,25 га.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Невчинення позивачем необхідних процесуальних дій унеможливлює встановлення обставин справи, перевірки їх доказами, в той час як суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, що визначено в частині 7 ст.81 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з їх необґрунтованістю, та з підстави незалучення позивачем належного співвідповідача у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом відмовити в повному обсязі.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), код ЄДРПОУ 02891121, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 114.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення в повному обсязі складено 13 жовтня 2022 року.

Суддя А. О. Врона