Рішення

від 17.05.2007 по справі 13/176-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/176-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032,  м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.07                                                                                                  Справа  13/176-07

За позовом  Відкритого акціонерного товариства „КФК”, м. Київ

до Державного підприємства „Білоцерківський завод „Еталон”, м. Б. Церква          

про стягнення 363823,64 грн.

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

Від позивача: Васильєва О.С. - довіреність;

Від відповідача: Соцький Р.М. - довіреність;

суть спору:

Відкритим акціонерним товариством „КФК” (далі –позивач) заявлено позов до Державного підприємства „Білоцерківський завод „Еталон” (далі –відповідач) про стягнення 363823,64 грн., з яких 346293,03 грн. –пеня, 14446,92 грн. - 3% річних, 3083,70 грн. –  інфляційні збитки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договору поворотної фінансової позики №18/12/01, в частині повернення позики позивачу у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання відшкодувати позивачу неустойку та штрафні санкції за користування 1541849 грн. позики.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечує, проте з яких підстав не зазначив, письмового відзиву на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

18.12.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поворотної фінансової позики №18/12/01 (далі –договір). Відповідно до п. 1.1 договору відповідачу було передано у тимчасове користування грошові кошти в сумі 1541849,35 грн.

Згідно п. 4.1 договору відповідач зобов'язувався повернути суму позики у розмірі 1541849,35 грн. до 25.12.2006 р.

В порушення умов договору відповідач суму позики до 25.12.2006 р. позивачу не повернув, що підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 13.03.2007 р. по справі №15/021-07 (далі –рішення) яким задоволено повністю позов ВАТ „КФК” до ДП „Білоцерківський завод „Еталон” про стягнення 1541849,35 грн. основного боргу по договору №18/12/01 від 18.12.2006 р.

Таким чином відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання по поверненню позивачу 1541849,35 грн. позики з 25.12.2006 р.

Станом на день розгляду справи зазначена сума позики а ні в добровільному, а ні в примусовому порядку з відповідача не стягнута.

26.12.2006 р. сторони уклали додаткову угоду до договору поворотної фінансової позики згідно якої доповнили розділ 5 договору пунктом 5.4 наступного змісту: „при неповерненні позики станом на 28.02.2007 р. відповідач сплачує починаючи з 01.03.2007 р. за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,35% від простроченої суми”.

Згідно п  5.3 договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору винна сторона за кожен день затримки виконання зобов'язання сплачує на користь другої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня від суми боргу за кожен прострочення.

Позивачем відповідно до п. 5.3 Договору нарахована пеня за період з 26.12.2006 р. по 19.04.2007 р. (114 днів) з розрахунку подвійної облікової ставки в розмірі 81865,86 грн.  та згідно п. 5.4 договору за період з 01.03.2007 р. по 19.04.2007 р. (49 днів) з розрахунку 0,35% від простроченої суми в розмірі 264427,16 грн., що разом складає 346293,03 грн.

Зазначена вимога підлягає задоволенню частково з огляду на наведене.

Оскільки позивачем фактично за період з 01.03.2007 р. по 19.04.2007 р. нараховано пеню як по пункту п. 5.3 договору так і по п. 5.4 договору, то суд вважає, що правомірним є нарахування пені по п. 5.3 договору з 26.12.2006 р. по 01.03.2007 р., а у зв'язку з тим, що з 01.03.2007 р. вступає в дію п. 5.4  договору, то з 01.03.2007 р. по 19.04.2007 р. правомірним є нарахування пені лише згідно п. 5.4 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Таким чином, оскільки сторони досягли згоди щодо розміру пені у договорі, який підписаний і скріплений печатками обох сторін, що узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України, який був прийнятий пізніше ніж Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” суд вважає, що нарахування позивачем пені за період з 01.03.2007 р. по 19.04.2007 р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачем у розмірі 0,35% від суми простроченого платежу є правомірним. (Аналогічна ж позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2005 р. по справі №10/229)

Згідно розрахунку зробленого судом сума пені період з 26.12.2006 р. по 01.03.2007 р. (64 дні) з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (8,5%) підлягає задоволенню в сумі 45359,79 грн. та з 01.03.2007 р. по 19.04.2007 р. (49 днів) з розрахунку 0,35% від простроченої суми у розмірі 264427,16 грн., що разом складає 310386,94 грн.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 14446,92 грн., інфляційних збитків 3083,70 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 310386,94 грн. пені, 14446,92 грн. - 3 % річних, 3083,70 грн. -  інфляційних збитків.   

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються  на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Білоцерківський завод „Еталон” (Київська обл., м. Б. Церква, вул. Сухоярська 16; код ЄДРПОУ 05828703) на користь Відкритого акціонерного товариства „КФК” (м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 16; код ЄДРПОУ 32485873) 310386 (триста десять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 94 коп. пені, 14446 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 92 коп. –3% річних,  3083 (три тисячі вісімдесят три) грн. 70 коп. –інфляційних збитків та судові витрати: 3279 (три тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 17 коп. державного мита та 106 (сто шість) грн. 35 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 53906,09 грн. пені відмовити.

              Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                         Наріжний С.Ю.