Постанова

від 12.10.2022 по справі 201/5983/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5088/22 Справа № 201/5983/18 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Панасенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2022 року про повернення без розгляду скарги Фонду державного майна України, заінтересовані особи: державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Кульпанова Ганна Олександрівна, ОСОБА_1 , на рішення державноговиконавця проповернення виконавчогодокумента стягувачу,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2022 року скаргу Фонду державного майна України на рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, заінтересовані особи: державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Кульпанова Г.О., Чмихун С.В., повернуто заявнику без розгляду.

Не погодившись з такою ухвалою, Фонд державного майна України подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші учасники процесу не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2022 року Фонд державного майна України звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Повертаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями ч.2 ст.183ЦПК України і обґрунтовував свої висновки тим, що до скарги не додані докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, з наступних підстав.

Так, процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до ч.2 ст.183ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).

Разом із тим, розділ VIIЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

У ч.1 ст.446ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Згідно зі ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У п.3 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від26грудня 2003року №14«Про практикурозгляду судамискарг нарішення,дії абобездіяльність органіві посадовихосіб державноївиконавчої службита зверненьучасників виконавчогопровадження» судам роз`яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у частині четвертій ст.74 Закону «Про виконавче провадження».

За змістом п.1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Суд першої інстанції, виходячи із того, що до своєї скарги Фонд державного майна України не долучив докази на підтвердження її надіслання іншим учасникам справи, застосувавши положення ч.2 ст.183 ЦПК України, повернув її скаржнику без розгляду.

При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ч.2 ст.183 § 2 «Заяви з процесуальних питань» глави 1 Розділу III«Позовне провадження»ЦПК України регулюються загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються виключно з процесуальних питань при розгляді справ позовного провадження, в тому числі на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Разом із тим, вказана процесуальна норма не стосується та не регулює питання подачі саме скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.

Вказані процесуальні правовідносини регулюються розділом VIIЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 січня 2021 року у справі №569/13154/20 (провадження №61-15520св20); від 17 лютого 2021 року у справі №569/13160/20 (провадження №61-15478св20), від 10 березня 2021 року у справі №766/17333/20-ц (провадження №61-1124св21), від 21 квітня 2021 року у справі №713/1972/20 (провадження №61-2247св21), від 06 жовтня 2021 року у справі №761/14537/15-ц (провадження №61-10499св21).

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення скарги, якою оскаржується рішення державного виконавця при виконанні судового рішення на підставі положень ч.2 ст.183 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції винесена без додержання норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, відповідно до положень ст.379 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргуФонду державногомайна України задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2022 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова