Рішення

від 17.10.2022 по справі 711/4501/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4501/22

Номер провадження2-а/711/54/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Казидуб О.Г.

секретаря судового засідання Зайцевої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в особі свого представника адвоката Новіка В.І., звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: м. Київ, проспект Перемоги, 14) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 є власником: спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 від 28.09.2021р.; спеціалізованого напівпричепу К/ПР-платформи марки ВЕСТТ 930014, ДНЗ НОМЕР_3 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 28.09.2021р.

30.08.20222 засобами поштового зв`язку позивачем була отримана постанова серії АА № 00000565 від 11.08.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, що підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту України з штрих кодовим ідентифікатором № 0600219650709.

Постановою серія АА №00000565 від 11.08.2022 встановлено, що 12.06.2022 о 18 год. 02 хв. за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 , який рухався із перевищенням нормативних парламентів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України; перевищення загальної маси транспортного засобу на 29,6% (11,856 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 6.1% (1.106 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 18 тон та відстані між осями від 1,3м до 1,8 м при неспарених колесах.

Постановою серія АА №00000565 від 11.08.2022 встановлено, що відповідальна особа ОСОБА_1 допустила порушення, передбачене ст. 1321 КУпАП, внаслідок чого останню притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,0грн.

Проте, позивач не погоджується із вказаною постановою та вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з одночасним закриттям справи про адміністративне правопорушення з огляду на наступне.

Так, 28.09.2021 спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 від 28.09.2021р., а також спеціалізований напівпричеп К/ПР-платформи марки ВЕСТТ 930014, ДНЗ НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 28.09.2021р. були передані ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 для використання у підприємницькій діяльності.

Згідно виписки з ЄДРЮОФОПГФ від 03.09.2019 основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 є вантажний автомобільний транспорт, КВЕД 49.41.

11.06.2022 між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Агро-Ленд» був укладений письмовий заявка-договір №50 про надання послуг переведення, за яким ФОП ОСОБА_2 зобов`язався 12.06.2022 здійснити перевезення комбайну зернозбирального марки John Deere, реєстраційний номер НОМЕР_5 за маршрутом с. Устимівка, Глобинський район, Полтавська область до с. Березівка, Устинівський район, Кіровоградська область.

Згідно з заявою-договором №50 від 11.06.2022, укладеним між ФОП ОСОБА_2 (виконавець) та ПП «Агро-Ленд» (замовник) об`єктом перевезення був комбайн зернозбиральний марки John Deere, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вагою (брутто) 17 тон, перевезення якого здійснювалося за допомогою спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричепу К/ПР-платформи марки ВЕСТТ 930014, ДНЗ НОМЕР_3 , що повністю відповідає матеріалам фото звіту, які зберігаються на Сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі за посиланням https://wim.dsbt.gov.ua/en/r/AA00000565/, ідентифікатор доступу TeqfpAxh54IkK.

В позові зазначено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_6 від 05.10.2014р. комбайн зернозбиральний марки John Deere, реєстраційний номер НОМЕР_5 має масу 17400кг.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 від 28.09.2021р. маса спеціалізованого напівпричепу К/ПР-платформи марки ВЕСТТ 930014, ДНЗ НОМЕР_3 становить 13500кг.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 від 28.09.2021р. маса спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 становить 7200кг.

Таким чином, загальна маса вказаних транспортних засобів складає 38100кг, що еквівалентно 38,1 тон, а відтак є вагою в межах дозволеної максимальної фактичної маси 40 тон.

Разом з тим, оскаржуваною постановою серії АА № 00000565 від 11.08.2022 встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 29,6% (11.856 тон), а перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу становлять 6,1 % (1.106 тон).

В той же час, в електронній копії фіксації відомостей про правопорушення, які зберігаються на Сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі за посиланням https://wim.dsbt.gov.ua/en/r/AA00000565/, ідентифікатор доступу TeqfpAxh54IkK, перевищення загальної маси транспортного засобу становить 29,6% (17,618 тон), а перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу становлять 6,1 % (4.745 тон).

Сторона позивача вважає, що вказане свідчить на недостовірність та недійсність оскаржуваної постанови.

Крім того, в позовній заяві зазначено, що вказані обставини свідчать, що технічний засіб, на підставі якого вимірювань якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, не відповідає вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, оскільки результати таких вимірювань є суперечливими і арифметично неправильними.

Тому, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З урахуванням викладеного вище, просили скасувати постанову серія АА №00000565 від 11.08.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорту, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України стосовно ОСОБА_1 . Закрити справу про адміністративне правопорушення за вказаною постановою. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою суду від 14 вересня 2022 року вказаний адміністративний позов прийнятий до провадження судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Казидуб О.Г. та призначений до розгляду у відкрите судове засідання з повідомленням сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

22.09.2022 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Державної служби України з безпеки на транспорту. З даного відзиву вбачається, що сторона відповідача вважає, що наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наступні обставини. Так, сторона відповідача вважає, що позивачем було пропущено 10-денний строк на оскарження постанови, оскільки враховуючи, що позивачем було отримано оскаржувану постанову 30.08.2022, то за таких обставин останнім днем звернення до суду з позовом є 09.09.2022, проте позивач звернулась до суду з вказаним позовом 12.09.2022, тобто поза межами 10-денного строку. Щодо твердження позивача про те, що він не є суб`єктом відповідальності за порушення норм ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, то відповідно до пункту 3 Порядку №1197, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб. При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований. Беручи до уваги вищенаведене, Відповідачем правильно визначено суб`єкта відповідальності за порушення норм ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, так як до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не було внесено відомостей щодо належного користувача (що є виключно правом) та притягнено до відповідальності саме власника транспортного засобу. Щодо правомірності дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, то представником відповідача у відзиві зазначено, що статтею 279-7 КУпАП чітко передбачені випадки звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: - така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; - особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Позивачем не надано жодних доказів, що підтвердили б існування вищезазначених підстав для звільнення від адміністративної відповідальності. Також у відзиві зазначено, що постановою від 11.08.2022 серії АА № 00000565 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу. Так, встановлено, що: кількість вісей - 6 шт; відстань між вісями 1-2 становить 2600 мм, 2-3 - 1360 мм, 3-4 - 12310 мм, 4-5 - 1370 мм, 5-6 - 1340 мм; навантаження на вісь 1 - 8172 кг, 2 - 8879 кг, 3 - 13866 кг, 4 - 9232 кг, 5 - 8334 к, 6 9135 кг; загальна маса - 57618 кг. Перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. При цьому, відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі. Так, відповідно до постанови від 11.08.2022 серії АА № 00000565 встановлено, що формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами: *% перевищення = ((Хфакт - Xнорм - похибка пристрою)/Xнорм)*100%, де Xфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Xнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР; Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ ОІМL R 134-1:2010, помножена на Xфакт (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр). Таким чином, сторона відповідача вважає, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містять усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами). З урахуванням викладеного, просили залишити позов без розгляду.

Представник позивача адвокат Новік В.І. просив справу розглядати без його присутності,просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у наданому відзиві на позов просив справу розглянути без участі представника відповідача та залишити без розгляду позов, на підставі п.8 ч.1 ст. 240 КАС, або відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця поживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00000565 від 11.08.2022, ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона, як відповідальна особа 12.06.2022 о 18год. 02хв. за адресою Н-23, км 2-998, Кіровоградська область, допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 29,6% (11,856 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 6,1% (1,106 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 18 тон та відстані між осями від1,3м до 1.8м при неспарених колесах, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 1321 КУпАП, та притягнута до адміністративної відповідальності, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000грн.

Оскаржуваною постановою зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу. Так, встановлено, що: кількість вісей - 6 шт; відстань між вісями 1-2 становить 2600 мм, 2-3 - 1360 мм, 3-4 - 12310 мм, 4-5 - 1370 мм, 5-6 - 1340 мм; навантаження на вісь 1 - 8172 кг, 2 - 8879 кг, 3 - 13866 кг, 4 - 9232 кг, 5 - 8334 к, 6 - 9135 кг; загальна маса - 57618 кг.

При цьому, з даної постанови вбачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося технічним засобом WIM46 29, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, WIM29. Також дана постанова містить посилання на веб-сайт https://wim.dsbt.gov.ua/en/r/AA00000565/, з ідентифікатором доступу TeqfpAxh54IkK, на якому відображені фотографії транспортного засобу MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричепу К/ПР-платформи марки ВЕСТТ 930014, ДНЗ НОМЕР_3 , в момент вчинення правопорушення (а.с.14-15. 27-30).

Оскаржувану постанову було отримано позивачем засобами поштового зв`язку 30.08.2022. (а.с.15, 16).

Як вбачається з поштового штемпеля «Укрпошта» на конверті, скерованого на адресу Придніпровського районного суду м. Черкаси, позивач відправив адміністративний позов з додатками на адресу суду 08.09.2022 (а.с. 31). Тобто в межах 10-денного строку, визначеного положеннями ч.2 ст. 286 КАС України.

За таких обставин, суд вважає спростованими доводи сторони відповідача, що позивачем було пропущено строк на оскарження зазначеної вище постанови, а відтак не вбачає підстав для залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 240 КАС України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 28.09.2021р. спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 та його повна маса становить 26000кг, маса без навантаження - 7200кг. (а.с. 10-11).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 від 28.09.2021р. спеціалізований напівпричіп К/ПР-платформи марки ВЕСТТ 930014, ДНЗ НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 та його повна маса становить 35000кг, маса без навантаження - 13500кг (а.с. 12-13).

Позивач вказує, що зазначені вище транспортні засоби, разом з відповідними свідоцтвами про їх реєстрацію, нею були передані в користування ФОП ОСОБА_2 (ДРФО НОМЕР_7 ), який 12.06.2022р., відповідно до Заявки-договору №50 від 11.06.2022, укладеного між ПП «Агро-Ленд» (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець), здійснював перевезення комбайну марки John Deere, реєстраційний номер НОМЕР_5 , з с. Устимівка Глобинського району Полтавської області до с. Березівка Устинівського району Кіровоградської області (а.с. 20, 21).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_6 від 05.10.2014р. комбайн зернозбиральний марки John Deere, реєстраційний номер НОМЕР_5 належить ПП «Агро-Ленд» (код 31934565) і маса машини складає 17400кг (а.с. 22-23).

Відповідно до відповіді ПП «Агро-Ленд» від 05.09.2022 за вих. №05/09-1 під час перевезення за заявкою-договором №50 від 11.06.2022, укладеним між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Агро-Ленд», додаткового навантаження комбайну зернозбирального марки John Deere, реєстраційний номер НОМЕР_5 , не було (а.с. 40).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Окрім того, при вирішенні спору, суд виходить і з наступного.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно з п.1.1. ПДР, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Так, згідно з п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Згідно з п. 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).

Згідно з Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затверджена Наказом Мініфраструктури №512 від 27.09.2021, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до абзацу 3 п.8. Розділу II Інструкції, постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт. Згідно п. 1 Розділу II Інструкції, Уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. 2, 3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Згідно з п. 2 Розділу II Інструкції, Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до п.3 Розділу II Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.8 Розділу II Інструкції, винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п.3 Розділу IV Інструкції, винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Також частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Постанова про адміністративне правопорушення, винесена головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного політики та нагляді (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитренком М.О. не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України у якості належного та достатнього доказу, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-2 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б вказували на те, що транспортний засіб MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 , 12.06.2022 о 18:02 год. допустив рух із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 29,6% (11,856 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 6,1% (1,106 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 18 тон та відстані між осями від1,3м до 1.8м при неспарених колесах, у матеріалах справи відсутні.

Також відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів.

Оскаржувана постанова містить масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак відповідачем належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження, зазначеному розміру перевищення навантаження визначеному в тоннах.

Відповідачем не доведено чи врахована похибка при винесенні постанови, у постанові не описано розрахунку перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5. ПДР України. Посилання відповідача на формулу вирахування похибки, суд не приймає до уваги, оскільки сама постанова не містить вказаного розрахунку, а тому суд не має можливості встановити які саме величини (вага фактична, вага норми) були враховані при визначенні допущеного позивачем перевищення.

Крім того, ні у оскаржуваній постанові, ні у сервісі перевірки не зазначено повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, наявність та зазначення яких надало б можливість дійсно встановити наявність чи відсутність перевищення навантаження на вісь та його дійсний розмір.

Зазначене у оскаржуваній постанові перевантаження на вісь у розмірі 6,1 %, що становить 1,106 тон, без зазначення конкретної осі автомобіля, на яку приходиться таке перенавантаження, не дозволяє встановити наявність чи відсутність перевищення навантаження.

Крім цього, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем залишено поза увагою вимоги п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 про допустиме перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Із наявних матеріалів справи не вбачається можливим з`ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу.

Окрім того, як вбачається, з інформації отриманої із сервісу перевірки адміністративних правопорушень за ідентифікатором доступу вказаним у постанові перевищення загальної маси транспортного засобу становить 29.6% (17,618 тон), а перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу становить 6,1 % (4,745т), в той час як в паперовій постанові надісланій позивачу, вказані перевищення становить 29,6% (11, 856 тон) та 6,1% (1,106тон) відповідно.

Крім того, на наявних в сервісу перевірки адміністративних правопорушень фотографіях відображено автомобіль (спеціальний вантажний сідловий тягач) разом з спеціалізованим напівпричепом, з загальною кількістю осей 3. Водночас у сервісі відсутня будь-яка інформація чи ідентифікація щодо напівпричепа. Також не враховано те, що даний напівпричіп є напівпричепом спеціалізованим н/пр платформа, тобто є призначеним для перевезення великогабаритних вантажів, в тому числі сільгосптехніки.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, загальна маса без навантаження транспортних засобів, а саме: тягача (7200кг), напівпричепа (13500кг) та комбайна на ньому (17400кг), не перевищувала допустимі норми, визначені п. 22.5 ПДР України.

Отже, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не містять ні інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаного в постанові транспортного засобу, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.

Натомість оскаржувані постанови містять лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувані постанови не містять, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм не надано.

Таким чином відповідачем не спростовано інформацію про фактичну вагу транспортного засобу позивача наведену у відповідних технічних документах до транспортних засобів.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Окрім того, у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП Конституційний суд України в своєму рішенні від 26 травня 2015 №5-рп/2015 зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи) та дійшов висновку, що всі види правопорушень розгляду у скороченому провадженні не підлягають та навіть у випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністративного правопорушення та формування матеріалів справи є обов`язковою і має передувати такому розгляду справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 у справі №537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог закону щодо обов`язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП. Відповідач відзиву на позов, доказів, що підтверджують заперечення проти позову у встановлений судом строк не подав і правомірність свого рішення не довів.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог щодо її форми та змісту, без доказової бази, яка б підтверджувала факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що позиція позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП нічим не спростовується, старшим державним інспектором при винесенні рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були дотримані положення КУпАП щодо необхідності з`ясування всіх обставин справи, а тому суд вважає, що постанова про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України при обґрунтованості заявлених вимог щодо наявності підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд уповноважений закрити справу про адміністративне правопорушення, а тому з метою повного відновлення прав позивача суд вважає необхідним закрити справу про адміністративне правопорушення щодо неї.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог ст.139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 496,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст.2,9,77, 90,243-246, 271, 286, 287 КАС України, суд -,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місце знаходження: м. Київ пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії АА №00000565 від 11.08.2022, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті 496,20 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 17.10.2022 року.

Головуючий: О. Г. Казидуб