Рішення

від 10.10.2022 по справі 902/331/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2022 р.Cправа № 902/331/22

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Пшегорська О.Я.,

За участю представників:

позивача Медончак М.М., ордер АВ №1034214 від 10.05.2025;

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДР-ГАРАНТ-ГРУП" (вул. Київська, 78, офіс 75, м. Вінниця, 21032)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" (вул. Довженка, буд. 33, м. Козятин, Вінницька область, 22102)

про стягнення 111 122,24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДР-ГАРАНТ-ГРУП" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" про стягнення 111 122,24 грн. заборгованості, з яких: 85 000,00 грн. - основного боргу, 13 988,90 грн. - пені, 2 375,34 грн. - 3% річних, 9 758,00 грн. - інфляційних збитків.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем умов договору №56 від 01.03.2018 про надання охоронних послуг в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою від 18.05.2022 суд постановив відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

26.05.2022 на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшла заява позивача б/н від 25.05.2022 про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою суду від 27.05.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДР-ГАРАНТ-ГРУП" б/н від 25.05.2022 про заміну неналежного відповідача, замінено відповідача Приватне акціонерне товариство "КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" (вул. Довженка, буд. 33, м. Козятин, Вінницька область, 22102, код ЄДРПОУ 00443111), зобов`язано позивача направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" копію позовної заяви з додатками, докази - надати до суду та для подання відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" відзиву на позову заяву відповідно до вимог ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та наявних у нього доказів встановлено 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

02.06.2022 до суду від позивача надійшли докази направлення позовної заяви відповідачу.

13.06.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні всіх позовних вимог.

15.06.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

29.06.2022 до господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" з зустрічним позовом №9/630 від 22.06.2022 (вх. канц. суду №551/22 від 29.06.2022) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДР-ГАРАНТ-ГРУП" заборгованості в сумі 221246,46 грн., з яких 143000,00 грн - боргу (збитки), 17042,46 грн - 3% річних та 61204,00 грн - інфляційних втрат нарахованих з посиланням на неналежне виконання договору №56 від 01.03.2022 р. про надання охоронних послуг.

Розглянувши матеріали справи №902/331/22 та матеріали зустрічної позовної заяви суд ухвалою від 04.07.2022 повернув, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" (№9/630 від 22.06.2022 (вх. канц. суду №551/22 від 29.06.2022) з доданими до неї документами, заявнику, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Ухвалою від 15.07.2022 суд постановив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, продовжити строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та підготовче засідання у справі призначити на 29.08.2022.

На визначену судом дату в судове засідання 29.08.2022 з`явились представники сторін.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.09.2022.

На визначену судом дату в судове засідання 28.09.2022 з`явились представники сторін.

В судовому засіданні судом оголошено перерву до 06.10.2022, про що повідомлено сторін під розписку та зазначено в протоколі судового засідання (Протокольна Ухвала).

05.10.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи банківської виписки по рахунку позивача за період дії договору та акти звірки.

На визначену судом дату в судове засідання 06.10.2022 з`явився представник позивача, відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином під розписку в попередньому судовому засіданні, докази чого наявні в матеріалах справи.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

Крім того, на день розгляду справи від відповідача до суду жодного клопотання про перенесення розгляду справи не надходило.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З огляду на викладене суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.10.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДР-ГАРАНТ-ГРУП" (позивач, в договорі Охорона) та Приватним акціонерним товариством "КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" (зміна на Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" з 2019 року) (відповідач, в договорі Замовник) укладено Договір про надання охоронних послуг №56 (далі - Договір), відповідно до п 1.1. якого Замовник передає, а Охорона приймає під охорону об`єкт, вказаний в дислокації /додатку №1, який є невід`ємною частиною даного Договору. Вид охорони, визначається за угодою Сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони.

Охорона здійснюється 9 (дев`ятьма) цілодобовим постами та начальником відділу охорони. Вартість охоронних послуг становить 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок в т.ч. ПДВ - 14166 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят шість) гривень 67 копійок. Охорона об`єкту здійснюється у дні і години, вказані у дислокації, /Додатку №1/, до даного договору Система охорони об`єкту та дислокація постів визначається Охороною та узгоджується Замовником (п. 1.2.- 1.4. Договору).

Об`єкти, які передаються під охорону повинні відповідати таким вимогам: Територія по периметру приміщення, що охороняється, з настанням темряви повинні освітлюватися так, щоб вони були доступні спостереженню нарядів охорони. Стіни, покрівля, стеля, вікна, люки і двері приміщень, в яких зберігаються товарно-матеріальні цінності, повинні бути в полагодженому стані та забезпечувати неможливість несанкціонованого проникнення на об`єкт (в приміщення) без їх пошкодження. Охорона спільно з Замовником проводить обстеження технічного стану об`єкта, що охороняється, засобів охорони і безпеки, у тому числі приладів охоронної сигналізації (при її наявності), про що складається Акт обстеження технічного стану об`єкту за підписом уповноважених на те Охороною і Замовником представників з вказанням строків усунення Замовником виявлених недоліків і строків повідомлення про це Охороні. До усунення недоліків, викладених в Акті обстеження технічного стану об`єкту, які впливають на виконання Охороною своїх обов`язків, охорона об`єктів здійснюється без матеріальної відповідальності з боку Охорони. Перевірку повноти і якості робіт по усуненню недоліків здійснює представник Охорони в присутності представника Замовника (п. 2.1. 2.3. Договору).

Охорона несе повну матеріальну відповідальність за збитки, спричиненні внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов`язань: Заподіяні розкраданням товарно-матеріальних цінностей, під час знаходження об`єкту під охороною, здійснене шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання Охороною встановленого на об`єкті порядку вивозу (виносу) товарно-матеріальних цінностей. Нанесені знищенням або псуванням майна (в тому числі шляхом підпалу) сторонніми особами, які проникли на об`єкт внаслідок неналежного виконання Охороною взятих за Договором зобов`язань. Заподіяні пожежами або в силу інших причин з вини працівників Охорони, які здійснюють охорону об`єкту (п. 5.1 Договору).

Про факт порушення цілісності приміщень, що охороняються, або заподіяні збитки пошкодження майна Охорона повідомляє в чергову частину органу внутрішніх справ і Замовника. До прибуття Замовника, представників органу внутрішніх справ або слідства, Охорона забезпечує недоторканість місця події. Факти крадіжки, грабежу, а також знищення або пошкодження майна Замовника сторонніми особами, які проникли на об`єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі, або в силу інших причин з вини працівників, які здійснюють охорону об`єкту, встановлюється органами дізнання, слідства або судом. При наявності письмової заяви Замовника про заподіяні збитки відповідальні працівники Охорони зобов`язані брати участь у визначені розміру цих збитків та в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку на день події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведене терміново по прибутті працівників сторін на місце події (п. 5.2. 5.4. Договору).

Відшкодовування Замовнику заподіяних з вини Охорони збитків здійснюється за поданням Замовником Охороні постанови органу дізнання, який встановив факт крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, котрі проникли на об`єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі, або в силу інших причин з вини працівників, які здійснюють охорону об`єкта. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами і розрахунками вартості вкрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, складених за участю Охорони та звірених з бухгалтерськими даними. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна, розмір зниження у ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати, проведені на відновлення пошкодженого майна. Претензії по відшкодуванню матеріальних збитків подаються Замовником розглядаються Охороною згідно з діючим законодавством (п.5.5 5.6 Договору).

Охорона звільняється від відповідальності при відсутності вини Охорони у їх спричиненні. Охорона не несе відповідальності: За майнові збитки, заподіяні стихійним лихом; За залишене у приміщенні, що охороняється, особисте майно працівників Замовника; За крадіжку, а також розкрадання, здійснені шляхом грабежу або розбою, товарно- матеріальних цінностей, якщо буде встановлено, що вони допущені у зв`язку з не включенням Замовником охоронної сигналізації, (при її наявності) не здаванням Замовником об`єкту під охорону, або неповідомлення Охорони про несправність сигналізації; За майнові збитки, заподіяні Замовнику при масових порушеннях громадського порядку; Охорона не несе відповідальності за цілісність приміщень і матеріальні цінності, що в них зберігаються, якщо вони не внесені до дислокації чинного Договору. Охорона звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено Замовником самостійно, без відповідальних працівників Охорони, при відсутності письмового повідомлення останньої про час визначення розмірів збитків та зняття товарно-матеріальних цінностей. Охорона не несе матеріальну відповідальність за крадіжку або пошкодження товарно- матеріальних цінностей Замовника до усунення Замовником недоліків, викладених в Акті обстеження технічного стану об`єкту (п. 6.1. 6.4. Договору).

За надані послуги Замовник сплачує Охороні щомісячно суму оплати Договору, обумовлену сторонами (п.1.3.). Оплата щомісячної суми Договору здійснюється до 05 числа місяця, слідуючого за звітним, за безготівковим розрахунком. Акт приймання-передачі наданих послуг складається щомісяця та затверджується Замовником та Охороною або представником Замовника. Замовник або його представник зобов`язаний підписати Акт надання послуг відповідно до даного Договору не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Акту від Охорони. При наявності претензій до Охорони Замовник зобов`язаний в 5-денний термін в письмовій формі заявити про них Охороні. При відсутності обґрунтованих і належним чином підтверджених претензій не підписання Акту приймання-передачі наданих послуг Замовником, послуги охорони вважаються такими, що надані відповідно до умов даного Договору. У випадку несвоєчасної сплати суми Договору, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 7.1. -7.4. Договору).

Дія Договору може бути припинена достроково, причому, сторона-ініціатор припинення Договору, інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менш, як за 10 діб. При розірванні Договору достроково за ініціативою Замовника у разі недотримання письмової форми та строку (вказаних в п.8.1 Договору) Замовник відшкодовує Охороні витрати, пов`язані з компенсацією вимушеного простою особового складу охорони за 10 діб, які знімаються з об`єктів Замовника. При цьому Охороною надається обґрунтований розрахунок витрат. В односторонньому порядку Договір може бути розірваний при невиконанні однієї із сторін умов Договору. Сторона-ініціатор розірвання Договору інформує у письмовій формі про це іншу сторону не менше, як за 3 доби (п. 8.1-8.3. Договору).

Договір набирає чинність з « 01» березня 2018 р. та діє до моменту розірвання його Сторонами. Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгованим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону, у відповідальності з п.п.8.1. 8.3. цього договору. Додаток №1 Дислокація постів, Додаток №2 Інструкція по охороні об`єкту Замовника, Додаток №3 Інструкцією про порядок приймання (здавання) об`єктів та окремих приміщень під охорону об`єкту Замовника є невід`ємними складовими частинами Договору. Додаток №3 затверджуються Замовником та Охороною не пізніше 5 діб з моменту взяття об`єкту під охорону. Зміни та доповнення у Додатки вносяться у письмовій формі за згодою сторін (п. 9.1-9.4. Договору).

Розмір матеріальних збитків та порядок їх відшкодування визначається з урахуванням чинного законодавства (п. 10.1. Договору).

В матеріалах справи містяться підписані сторонами додатки №1, №2, №3 та Акт прийому-передачі об`єкта від 01.03.2018.

28.12.2018, 01.01.2020, 01.07.2020 та 28.12.2020 сторонами укладено Додаткові угоди №1, №2, №3 та №4 відповідно, згідно умов яких сторони погодили внести зміни до договору в п. 1.3 Договору щодо вартості охоронних послуг, інші умови Договору залишаються не змінними.

Додатковою угодою №5 від 31.05.2021 сторони погодили що вартість охоронних послуг за травень 2021 року складає 120050,00 грн. інші умови Договору залишаються не змінними.

05.06.2021 між сторонами підписано Додаткова угода №6 в якій сторони домовились з 05.06.2021 припинити дію Договору про надання охоронних послуг №56 від 01.03.2018. Дана Додаткова угода набуває чинності з 05.06.2021 року.

Між сторонами 05.06.2021 підписано Акт зняття постів охорони. Відповідно до якого Охорона знімає всі пости охорони з об`єкту Замовника з 09 годині 00 хвилин 05.06.2021. Замовник до Охорони претензій немає.

Як зазначено позивачем в позовній заяві напротязі усієї дії Договору №56 позивач через своїх повноважних представників наручно вручав Акти. Жодного разу жодних претензій письмових відмов від підписання акту відповідач не надавав і не надсилав.

Станом на дату розірвання Договору №56 05.06.2021 року у відповідача перед позивачем є заборгованість за надані послуги охорони надані в липні 2018 року в сумі 85 000,00 грн.

За твердженням позивача, останній повторно направляв на адресу відповідача акт за надані послуги в липні 2018 року та акт звірки. Що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення доданого до позовної заяви. Однак відповідач жодним чином не відреагував на пошту і залишив без розгляду. Усно представник відповідача повідомив, що була крадіжка і тому сплачувати не будуть.

В інтересах позивача було подано адвокатський запит №253 від 22.12.2021 року, де запитувалась інформація про крадіжку та чи повідомлено підозру, в тому числі позивачу. Відповіддю за вих. №17711/219 від 04.01.2022 року Відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області повідомлено, що 02.07.2018 року о 07:32 годині до Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надходило повідомлення від начальника охорони ПАТ «Козятинм`ясокомбінат» про те, що невідомі особи в період часу з 20:00 години 01.07.2018 по 07:00 годину 02.07.2018 року проникли в приміщення фірмового магазину ПАТ «Козятинм`ясокомбінат» та здійснили крадіжку грошових коштів в сумі 143000 гривень. Вказане повідомлення було зареєстровано в ЖЕО за №3873; За даним фактом слідчим відділенням Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції 02.07.2018 року було розпочато кримінальне провадження №120180201700000576, по факту вчинення таємного викрадення чужого майна за ознаками кримінального правопорушення передбачено ч. 3 ст. 185 КК України; Під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадження будь-якому не було повідомлено про підозру та вказане кримінальне правопорушення не розкрито. До відповіді також надано Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 02.07.2018 року 12:09:02.

З огляду на викладене на думку позивача підстав не оплачувати послуги надані в червні 2018 року у відповідача немає, тому він звернувся до суду з позовом про стягнення 111 122,24 грн. заборгованості, з яких: 85 000,00 грн. - основного боргу, 13 988,90 грн. - пені, 2 375,34 грн. - 3% річних, 9 758,00 грн. - інфляційних збитків.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що 01.03.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 56 про надання охоронних послуг. В ніч з 01.07.2018року на 02.07.2018року на охоронюваній позивачем території відповідача було здійснено крадіжку, а саме шляхом проникнення в фірмовий магазин було викрадено грошові кошти в сумі 143000,00грн. Про факт крадіжки охорона повідомила органи поліції, якими за даним фактом було розпочато кримінальне провадження № 12018020170000576, по факту вчинення таємного викрадення чужого майна за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України.

Відповідно до розділу 5, п.п5.1. п.п.5.1.1, вищевказаного договору № 56 від 01.03.2022року про надання охоронних послуг, Охорона несе повну матеріальну відповідальність за збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов`язань, а саме, за збитки, заподіяні розкраданням товарно-матеріальних цінностей, під час знаходження об`єкту' під охороною, здійснене шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, в результаті не забезпечення належної охорони або внаслідок невиконання Охороною встановленого на об`єкті порядку вивозу (виносу) товарно-матеріальних цінностей. Враховуючи, що сума збитків крадіжки, майже вдвічі перевищувала суму місячної оплати за послуги Позивача, Відповідач не підписав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2018року на суму 85000,00грн та відповідно не оплатив послуги охорони за липень 2018року, в рахунок погашення вищевказаних збитків, завданих крадіжкою.

Окремо відповідач звертає увагу суду, що протягом періоду з липня 2018 по червень 2021 року позивач не пред`являв жодних письмових претензій щодо вищевказаної суми 85000,00 грн, а відповідач не визнавав дану заборгованість, акту виконаних робіт за липень 2018 року та актів взаєморозрахунків з відповідною заборгованістю 85000,00грн - не підписував.

За твердженням відповідача, як вбачається з тексту Договору № 56 про надання охоронних послуг, а саме п.п.7.2. Оплата щомісячної суми договору здійснюється до 05 числа місяця, слідуючого за звітним, за безготівковим розрахунком. Отже, оплата відповідачем за Договором за послуги охорони в липні 2018р, мала бути здійснена до 05.08.2018 р. включно. Але як вбачається з реєстру платежів на користь ТОВ «Олександр- Гарант-Груп» оплати за послуги охорони за липень місць 2018року відповідач не провів, а наступна оплата була у вересні місяці за послуги охорони надані в серпні 2018р. Таким чином, позивач дізнався про прострочення виконання зобов`язання по оплаті за послуги надані в липні 2018 - 06.08.2018 року, а отже і строк позовної давності, починає відлік з 06.08.2018 р. Отже, загальний строк позовної давності у 3 роки щодо вимоги про оплату за Договором № 56 про надання охоронних послуг сплив 06.08.2021р. В той же час, як видно з відтиску на конверті, яким було надіслано позовну заяву, вона була відправлена 13.05.2022р. Таким чином, позивач, звернувшись із позовною заявою 13.05.2022 р. пропустив трирічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на викладене відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог ТОВ «Олександр-Гарант-Груп» щодо стягнення заборгованості за надані послуги охорони в липні 2018 року згідно договору № 56 від 01.03.2018р. в розмірі 85000,00грн основного боргу та відмовити у задоволенні всіх позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач заперечує викладені відповідачем у відзиві обставини, оскільки під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні будь-кому не було повідомлено про підозру та вказане кримінальне правопорушення не розкрито.

Твердження відповідача викладене у відзиві на позовну заяву, що сума збитків крадіжки майже вдвічі перевищувала суму місячної оплати за послуги позивача, відповідач не підписав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2018 року на суму 85 000,00 грн. та відповідно не оплатив послуги охорони за липень 2018 року в рахунок погашення вищевказаних збитків, завданих крадіжкою, позивач спростовує наступним: відповідач в порушення умов договору не надав письмової заяви про заподіяні збитки, а також постанови органу дізнання, який встановив факт крадіжки та винних осіб. Крім того відповідно до п. 6.3 Договору №56 від 01.03.2018 року ОХОРОНА звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено ЗАМОВНИКОМ самостійно, без відповідальних працівників ОХОРОНИ, при відсутності письмового повідомлення останньої про час визначення розмірів збитків та зняття товарно-матеріальних цінностей. Жодних письмових звернень зі сторони відповідача до позивача стосовно визначення розміру збитків не було.

Також для спростування про начебто домовленість про зарахування і тим самим неоплати за надані послуги позивач звертає увагу, що це істотна умова договору і раніше усі зміни по Договору №56 від 01.03.2018 року змінювались лише за допомогою укладення відповідних додаткових угод і свідченням тому є додаткові угоди. Така істотна зміна договору як зарахування місячної плати послуг в рахунок понесених збитків має бути оформлена належним і відповідним чином засвідчена, а тому це надумана обставина з метою невиконання зобов`язання за Договором №56 від 01.03.2018 року.

Крім того, між сторонами було підписано акти взаєморозрахунків станом на 30.10.2018 року з якого вбачається заборгованість в розмірі 85 000,00 грн., та станом на 31.12.2020 року з якого вбачається заборгованість в розмірі 220 000,00 грн. За твердженням позивача, з акту звірки від 31.12.2020 року вбачається, що заборгованість в розмірі 220 000,00 грн складається з заборгованості 85 000,00 грн. липень 2018 року та 135 000,00 грн. грудень 2020 року; також така заборгованість погоджується і визнається, а відтак переривається строк позовної давності, яку визначає відповідач, оскільки 135 000,00 грн. з акту звірки станом на 31.12.2020 року був погашений 12.01.2021 року і це підтверджується реєстром розрахунків, що наданий відповідачем до відзиву. Тому не тільки підписання акту звірки від 31.12.2020 року важливе, а й оплата заборгованості по акту від 31.12.2020 року є визнанням боргу.

За твердженням позивача, відповідач не заперечує отримання акту передачі-приймання послуг за липень 2018 року саме в 2018 році і повторне вручення цінним листом 2103201545235 дата отримання 04.04.2022 року, конклюдентна поведінка відповідача щодо погодження акту ненадання письмової відмови від підписання акту або письмового заперечення проти акту, погодження щодо реєстрації податкової накладної, підписання актів звірки, погашення заборгованостей є доказом переривання позовної давності.

З огляду на викладене позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ст. 901, ст. 902, ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що між сторонами укладено Договір про надання охоронних послуг №56 від 01.03.2018.

Перелік послуг що надаються за даним договором визначений в п. 1.1. даного договору та додатку №1 до договору, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 1.3 вартість охоронних послуг становить 8500,00 грн.

На протязі дії даного Договору сторонами неодноразово Додатковими угодами вносились зміни до п. 1.3. Договору в яких визначалась вартість послуг.

Відповідно до п. 7.1., 7.2. та п. 7.3. Договору за надані послуги Замовник сплачує Охороні щомісячно суму оплати Договору, обумовлену сторонами (п.1.3.). Оплата щомісячної суми Договору здійснюється до 05 числа місяця, слідуючого за звітним, за безготівковим розрахунком. Акт приймання-передачі наданих послуг складається щомісяця та затверджується Замовником та Охороною або представником Замовника. Замовник або його представник зобов`язаний підписати Акт надання послуг відповідно до даного Договору не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Акту від Охорони. При наявності претензій до Охорони Замовник зобов`язаний в 5-денний термін в письмовій формі заявити про них Охороні. При відсутності обґрунтованих і належним чином підтверджених претензій не підписання Акту приймання-передачі наданих послуг Замовником, послуги охорони вважаються такими, що надані відповідно до умов даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надавав відповідачу охоронні послуги за час дії Договору з березня 2018 по червень 2021 року, що підтверджується обопільно підписаними Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (Т1 а.с. 173-208).

В матеріалах справи наявна банківська виписка по рахунку позивача за період з січня 2018 року по 03.10.2022 з якої вбачається, що відповідач здійснював розрахунки за надані послуги не завжди з дотриманням строків оплати, визначених договором.

Крім того, за надані в липні 2018 року послуги на суму 85 000,00 грн відповідач не здійснив оплату, акт наданих послуг за липень 2018 року не підписав обґрунтувавши це тим, що в ніч з 01.07.2018року на 02.07.2018року на охоронюваній позивачем території відповідача було здійснено крадіжку, а саме шляхом проникнення в фірмовий магазин було викрадено грошові кошти в сумі 143000,00грн. Про факт крадіжки охорона повідомила органи поліції, якими за даним фактом було розпочато кримінальне провадження № 12018020170000576, по факту вчинення таємного викрадення чужого майна за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України.

За твердженням відповідача, викладеного у відзиві на позовну заяву, сума збитків крадіжки, майже вдвічі перевищувала суму місячної оплати за послуги позивача, тому відповідач не підписав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2018року на суму 85000,00грн та відповідно не оплатив послуги охорони за липень 2018року, в рахунок погашення вищевказаних збитків, завданих крадіжкою.

Отже за липень 2018 року у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 85 000,00 грн які відповідач не визнає і вважає їх зарахованими в рахунок погашення збитків, завданих крадіжкою.

Дані твердження відповідача суд оцінює критично, оскільки як вбачається з Договору про надання охоронних послуг №56 від 01.03.2018 при наявності претензій до Охорони Замовник зобов`язаний в 5-денний термін в письмовій формі заявити про них Охороні (п. 7.3. Договору). Охорона звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено Замовником самостійно, без відповідальних працівників Охорони, при відсутності письмового повідомлення останньої про час визначення розмірів збитків та зняття товарно-матеріальних цінностей (п. 6.3. Договору). Розмір матеріальних збитків та порядок їх відшкодування визначається з урахуванням чинного законодавства (п. 10.1. Договору).

В матеріалах справи відсутні будь які докази письмового повідомлення позивача про наявність претензій до позивача та про час визначення розмірів збитків та зняття товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків станом на 30.10.2018 року з якого вбачається, що за період з 01.01.2018 по 30.10.2018 позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 680 000,00 грн, а відповідачем проведено оплату на загальну суму 595 000,00 грн і станом на 30.10.2018 року за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 85 000,00 грн.

Даний акт підписаний та скріплений печаткою зі сторони відповідача без будь яких зауважень та заперечень (Т1 а.с. 172).

З огляду на викладене суд, дійшов висновку що в липні 2018 року позивач надавав відповідачу послуги на підставі Договору про надання охоронних послуг №56 від 01.03.2018 року з огляду на що відповідач мав розрахуватись з позивачем за надані послуги в розмірі визначеному в п. 1.3 Договору, а саме в сумі 85 000,00 грн. однак це не зробив. Тому заявлена позивачем заборгованість в розмірі 85 000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).

За змістом частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 223 ГК України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов`язань, визначених статтею 175 ГК України.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України)(Постанова Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

До позовів постачальників (продавців, виконавців) до одержувачів (покупців, замовників) про стягнення вартості товару або послуг, від оплати якого останні відмовилися з посиланням на його неналежну якість, то у таких спорах застосовується загальна позовна давність, оскільки ці вимоги пов`язані з розрахунками за товар, послуги (Постанова Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

Відповідно до ст. 257 ЦК України Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно п.7.2. Договору оплата щомісячної суми Договору здійснюється до 05 числа місяця, слідуючого за звітним за безготівковим розрахунком, тобто, в даному випадку, обчислення строку позовної давності починається з 06.08.2018 року.

Разом з тим, відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке. У дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання боржником разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (Постанова Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

З огляду на викладені вище норми закону, в даній справі було переривання перебігу позовної давності, а саме відповідачем були підписані акти звірки взаємних розрахунків станом на 30.10.2018 року з якого вбачається заборгованість в розмірі 85 000,00 грн., та станом на 31.12.2020 року з якого вбачається заборгованість в розмірі 220 000,00 грн. яка складається з заборгованості 85 000,00 грн. липень 2018 року та 135 000,00 грн. грудень 2020 року. Обидва акти обопільно підписані сторонами без будь яких зауважень зі сторони відповідача.

Слід також звернути увагу, що акт звірки взаєморозрахунків хоча і не є первинним документом, який засвідчує факт господарської операції, однак у розумінні ст. 264 ЦК України є дією, яка свідчить про визнання відповідачем наявності свого боргу, у зв`язку з чим має місце переривання строку позовної давності, оскільки матеріали справи містять усі необхідні первинні документи, які підтверджують розмір заборгованості, зафіксований сторонами у акті звірки.

Чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання відповідачем акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, свідчить про визнання ним такого боргу.

Подібний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду у справі № 910/16725/17 від 08.05.2018, у справі № 905/3062/17 від 24.10.2018, у справі № 903/849/17 від 09.07.2019.

З огляду на викладене, початком перебігу позовної давності, після його переривання є 31.12.2020 (в межах позовної давності), а позивач звернувся з позовною заявою до суду 17.05.2022 відповідно до проставленого штемпелю суду на першому аркуші позовної заяви (Т1 а.с. 1), тобто в межах строку позовної давності.

В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 85 000,00 грн. є обґрунтованими та поданими в межах строку позовної давності, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 13 988,90 грн. - пені, 2 375,34 грн. - 3% річних, 9 758,00 грн. - інфляційних збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат в системі «Ліга Закон», за період визначений позивачем, суд помилок не виявив, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 34479,79 грн. - 3% річних підлягає задоволенню.

Щодо заявленої відповідачем 13 988,90 грн - пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до п. 7.4. Договору, сторони досягли згоди, що у випадку несвоєчасної сплати суми Договору, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивачем у розрахунку пені, доданому до позовної заяви визначений період нарахування пені з 05.06.2021 по 10.05.2022, разом з тим даний період є невірний з огляду на наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що оскільки інший строк нарахування пені договором не встановлено, то підлягає застосуванню ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме нарахування пені повинно бути припинено через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано тобто за період з 06.08.2018 по 06.02.2019.

Разом з тим відповідно до частин 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно пункту 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Як зазначалось вище, позивач звернувся з позовною заявою до суду, відповідно до проставленого штемпелю суду на першому аркуші позовної заяви, 17.05.2022, тоді як днем виникнення зобов`язання є 06.08.2018, що перевищує однорічний строк позовної давності.

Позивачем не наведено суду поважності причин пропуску строку позовної давності, а з матеріалів справи господарський суд таких причин не встановив.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 13988,90 грн суд відмовляє у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем заявлено судові витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так відповідачем заявлено до стягнення з позивача 10000,00 грн. витрат на послуги адвоката, дані витрати підтверджуються копіями Договору про надання правової допомоги №б/н від 10.02.2022 укладеного між позивачем та адвокатом Медончак М.М. відповідно до умов якого Адвокат надає правничу допомогу по стягненню з ПрАТ «КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» заборгованості по договору №56 за надані послуги охорони в липні 2018 року, ціна за надані послуги гонорар становить 10000,00 грн (п. 1.1. та п. 4.1. Договору), Ордером серія АВ №1034214 від 10.05.2022, Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №768 від 14.10.2012 року та квитанцією до прибуткового касового ордера від 10.05.2022 на суму 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Даний висновок викладений у постанові Верховного суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 р.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗЯТИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" (вул. Довженка, буд. 33, м. Козятин, Вінницька область, 22102, код ЄДРПОУ 00443111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДР-ГАРАНТ-ГРУП" (вул. Київська, 78, офіс 75, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 38254150) 85 000,00 грн. - основного боргу, 9 758,00 грн. - інфляційних втрат, 2 375,34 грн. - 3% річних, 2 168,67 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору та 8 741,13 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. У частині стягнення з відповідача 13 988,90 грн - пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом та на відому суду адресу електронної пошти позивача: music_law@ukr.net.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 18 жовтня 2022 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Київська, 78, офіс 75, м. Вінниця, 21032)

3 - відповідачу (вул. Довженка, буд. 33, м. Козятин, Вінницька область, 22102)