Рішення

від 17.10.2022 по справі 910/6140/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2022Справа № 910/6140/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страйп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Аетерна Експорт»

про стягнення 207160,52 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Страйп» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Аетерна Експорт» про стягнення 207160,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №СТ-07/21/058 від 18.10.2021 в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 140610 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 22351,21 грн, штраф у розмірі 21091,50 грн, інфляційні втрати у розмірі 20472,82 грн та 3% річних у розмірі 2634,99 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 05.08.2022, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 15.08.2022 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 25.08.2022. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 19.08.2022.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.07.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 03040, м. Київ, вул. Бурмистенка, буд. 13, кв. 27.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення ТОВ «Україна Аетерна Експорт» у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду 27.07.2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

ТОВ «Україна Аетерна Експорт» в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страйп» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна Аетерна Експорт» (далі - Покупець) укладено Договір поставки №СТ-07/21/058 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується в порядку і строки, встановлені Договором, передати у власність Покупця Товар, в визначеній кількості відповідної якості і за узгодженою ціною, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити його вартість на умовах, встановлених в цьому Договорі. (п.1.1. Договору)

Згідно п.1.2. Договору кількість і асортимент Товару, що постачається, вказуються у рахунках-фактурах до Договору (якщо інше не передбачено окремими додатковими угодами Сторін та/або специфікаціями в письмовій формі), а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених Договором. Партіє товару вважається Товар, переданий Покупцю за окремою видатковою накладною.

Ціна на Товар встановлюється у національній валют України. (п.2.1. Договору)

Відповідно до п.2.3. Договору оплата за Товар здійснюється Покупцем в розмірі 100% передоплати на основі рахунку-фактури, виставленого Постачальником по безготівковому розрахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Постачальника.

Ціна Договору визначається згідно всього об`єму поставленого Товару, який підтверджується відомостями, зазначеними у всіх видаткових накладних виписаних щодо продажу Товару в межах цього договору. (п.2.5. Договору)

Покупець подає Замовлення (заявку) на конкретну партію Товару у письмовому вигляді. Замовлення (заявка) підтверджується Постачальником шляхом виставлення Рахунку-фактури або підписання Сторонами відповідної Специфікації в письмовій формі. (п.3.1. Договору)

Згідно з п.3.4. Договору зобов`язання по поставці Товару вважаються виконаними з моменту передачі Товару Покупцеві і отримання Покупцем товаросупровідні документи на цей товар.

Відповідно до п.4.4. Договору Товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем після підписання обома сторонами цього Договору видаткової накладної.

За невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть цивільно-правову відповідальність згідно чинного законодавстві України та цього Договору. (п.5.1. Договору)

20.10.2021 позивачем та відповідачем було складено та підписано Специфікацію №1 на придбання Товару (додаток №1 до Договору), відповідно до якої: загальна вартість товару становить 140610 грн; умови поставки товару - на складі Постачальника; строк поставки товару - до 10.11.2021 включно; умови оплати - Покупець здійснює оплату за 100% вартості товару протягом тридцяти календарних днів по факту відвантаження товару.

Положеннями ч.ч.1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, передбачається, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на виконання умов Договору поставив, а відповідач прийняв Товар на загальну суму 140610 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: рахунком на оплату №СТ-0000778 від 20.10.2021 на суму 140610, видатковими накладними №СТ-0000482 від 01.11.2021 на суму 35640 грн та №СТ-0000483 від 01.11.2021 на суму 104970 грн, товарно-транспортною накладною №4-251821 від 25.10.2021, податковою накладною №9 від 01.11.2021, квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 29.11.2021 №9362049477 на суму 35640 грн, податковою накладною №10 від 01.11.2021, квитанцією про реєстрацію податковою накладної від 29.11.2021 №9362285801 на суму 104970 грн.

Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого Товару не виконав, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 140610 грн.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 08.07.2022 звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості протягом 5 днів з моменту отримання претензії.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 140610 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 20472,82 грн та 3% річних у розмірі 2634,99 грн, суд зазначає наступне.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 22351,21 грн та штрафу у розмірі 21091,50 грн, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (частина 2 статті 549 ЦК України)

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до п.5.2. Договору у разі несвоєчасної оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з кожен день прострочення платежу. У разі прострочення оплати за поставлену партію Товару понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від вартості неоплачених в строк Товарів.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивачем розрахунок пені здійснено позивачем без урахування ч.6 ст.232 ГК України.

Так, кінцем розрахункового періоду нарахування пені є 01.06.2022.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 13606,43грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, судом встановлено, що наданий розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та умов Договору, є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем додано до матеріалів справи: копію Договору №27/05/19 про надання правничої (правової) допомоги від 27.05.2019, копію Додаткової угоди №3 до вказаного Договору, копію рахунку №15/07/22 від 15.07.2022 на суму 5000 грн, копію Акту №25 приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 31.07.2022 на суму 5000 грн, копію звіту №2 від 31.07.2022, копію виписки з банку про сплату 5000 грн згідно платіжного документа №1056, ордер №АА1222238 від 19.07.2022 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №КВ000372 від 03.12.2018.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 5000 грн.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Аетерна Експорт» (03040, м. Київ, вул. Бурмистенка, буд. 13, кв. 27; ідентифікаційний код 43905506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страйп» (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 8, офіс 303; ідентифікаційний код 41708035) заборгованість у розмірі 140610 (сто сорок тисяч шістсот десять) грн, інфляційні втрат у розмірі 20472 (двадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн 82 коп., 3% річних у розмірі 2634 (дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн 99 коп., пеню у розмірі 13606 (тринадцять тисяч шістсот шість) грн 43 коп., штраф у розмірі 21091 (двадцять одна тисяча дев`яносто одна) грн 50 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2976 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн 24 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 17.10.2022.

Суддя Я.В. Маринченко