Ухвала

від 11.10.2022 по справі 910/10459/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.10.2022Справа № 910/10459/22

Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікор" (79022, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 172, корпус 3, ідентифікаційний код 19330504) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза "Дніпро" (02055, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 2/30, ідентифікаційний код 44274824) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 84 851,10 грн грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полікор" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза "Дніпро" 84 851,10 грн грошових коштів, з яких 70 500,00 грн передоплата за договором поставки №МД-00022662 від 28.07.2022, 1 410,00 грн штраф та 12 941,10 грн пеня.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

У відповідності до статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Суд звертає увагу заявника на те, що вимоги про стягнення з боржника 1 410,00 грн штрафу та 12 941,10 грн пені не є складовою боргу, а є штрафними санкціями і відповідно такі вимоги не можуть бути заявлені стягувачем у заяві про видачу судового наказу.

Пунктом 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Стягувачем у своїй заяві про видачу судового наказу зазначена адреса місцезнаходження боржника: 02055, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 2, кв. 30.

Однак, як вбачається з наданих заявником документів та встановлено судом, адресою місцезнаходження боржника є: 02055, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 2/30.

За змістом пунктів 1, 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу та заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього кодексу.

Оскільки, стягувачем заявлено вимоги про стягнення з боржника штрафних санкцій та невірно вказано адресу місцезнаходження боржника, то суд приходить до висновку, що дана заява подана з порушенням приписів вимог статтей 148, 150 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Також суд звертає увагу заявника на те, що всі документи, надані в якості доказів до заяви про видачу судового наказу було направлено на неналежну адресу боржника.

Господарський суд зазначає, що стягувачем надано до суду опис вкладення в цінний лист від 02.09.2022 про направлення на неналежну адресу боржника претензії щодо невиконання договору поставки МД-00022662 від 28.07.2022, однак до заяви про видачу судового наказу вказану претензію заявником не додано.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Полікор" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза "Дніпро" 84 851,10 грн грошових коштів.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Мандриченко