Рішення

від 05.10.2022 по справі 911/3519/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3519/21

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Спецкомбінат з надання ритуальних послуг"

до комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Міськреклама"

про стягнення боргу в сумі 60 532,12 грн.,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Спецкомбінат з надання ритуальних послуг" (далі позивач) до комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Міськреклама" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 60 532,12 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договорів про послуги по утриманню приміщень №03-01/2017-1 від 03.01.2017 року, №4/02-01 від 02.01.2020 року та №4/01-02 від 01.02.2021 року, згідно з якими позивач зобов`язувався надати послуги по утриманню приміщень (далі послуги), а відповідач зобов`язувався їх прийняти і оплатити.

Відповідач послуги, отримані в період з жовтня 2018 року до лютого 2021 року, не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 60 786,37 грн. боргу.

Ухвалою суду від 06.12.2021 року позовну заяву комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Спецкомбінат з надання ритуальних послуг" залишено без руху, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

20 грудня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та долучення витребуваних ухвалою суду документів.

Ухвалою суду від 28.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19 січня 2022 року.

14 січня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, яка підлягала задоволенню судом.

19 січня 2022 року представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 19.01.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 23 лютого 2022 року.

У засідання представники позивача та відповідача не з`явились, представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 23.02.2022 року підготовче засідання відкладено на 23 березня 2022 року.

24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 в Україні введено воєнний стан та запроваджено здійснення встановлених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходів, у зв`язку з чим, підготовче засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 21.06.2022 року підготовче засідання призначено на 13 липня 2022 року.

У засідання представники позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 13.07.2022 року підготовче засідання відкладено на 10 серпня 2022 року.

04 серпня 2022 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 13.07.2022 року, а також заява про розгляд справи без його участі, яка підлягала задоволенню судом.

10 серпня 2022 року представники позивача та відповідача у засідання не з`явилися, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 31 серпня 2022 року.

25 серпня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, яка підлягала задоволенню судом.

31 серпня 2022 року представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 31.08.2022 року судове засідання відкладено на 05 жовтня 2022 року.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

26 вересня 2022 року судом на сайті Судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду позивача та відповідача в справі №911/3519/21 у засідання, призначене на 05 жовтня 2022 року.

26 вересня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, яка підлягала задоволенню судом.

05 жовтня 2022 року представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 28.12.2021 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судом враховуються при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 05 жовтня 2022 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

03 січня 2017 року між комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Спецкомбінат з надання ритуальних послуг" (далі позивач) та комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Міськреклама" (далі відповідач) був укладений договір №03-01/2017-1 про послуги по утриманню приміщень (далі договір №03-01/2017-1).

Згідно з п. 1.1 договору №03-01/2017-1, відповідач зобов`язується сплатити позивачу за послуги по утриманню приміщень, а саме за: прибирання території (двору); водопостачання та водовідведення; електроенергію; електроенергію на освітлення території в нічний час; послуги охорони; земельний податок; вивезення та захоронення сміття; опалення.

Відповідно до п. 2.1 договору №03-01/2017-1, за послуги опалення відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та пропорційно плоші приміщення, яку займає відповідач, від загальної площі всієї будівлі.

Пунктом 2.2 договору №03-01/2017-1 встановлено, що за водопостачання та водовідведення - відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та норм, пропорційно чисельності робітників (у разі відсутності лічильника) відповідач до загальної численності працівників, працюючих у приміщенні.

Згідно з п. 2.3 договору №03-01/2017-1, за електроенергію відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та виходячи із потужності електричних приладів (що знаходяться у приміщенні відповідача), яка визначається на підставі показників лічильника, та/або фактичних даних про час роботи таких приладів за місяць.

Відповідно до п. 2.4 договору №03-01/2017-1, за послуги охорони відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та пропорційно площі приміщення, яку займає відповідач від загальної площі всієї будівлі.

Згідно з п. 2.5 договору №03-01/2017-1, відповідач сплачує позивачу кошти за земельний податок, пропорційно площі земельної ділянки під приміщенням, яку займає відповідач.

Пунктом 2.6 договору №03-01/2017-1 встановлено, що вартість послуг визначається згідно встановлених тарифів, що діють на момент виставлення рахунку (згідно акту), за кожен окремий розрахунковий період (календарний місяць).

Згідно з п. 3.1 договору №03-01/2017-1, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 3.2 договору, платежі (відшкодування спожитих послуг) вносяться не пізніше першого числа місяця, що настає за розрахунковим (попереднім) відповідно до діючих на момент оплати тарифів та фактичного об`єму послуг в розрахунковому (попередньому) місяці.

Пунктом 7.1 договору №03-01/2017-1 встановлено, що цей Договір діє з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови

застосовуються до відносин, які склались між сторонами з 01 січня 2017 р.

01 квітня 2019 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №4/02-01 про послуги по утриманню приміщень від « 02» січня 2019 р., згідно з умовами якої пункт 1.1 договору викладено у наступній редакції: "1.1. Відповідач зобов`язується сплатити позивачу за послуги по утриманню приміщень, а саме за: прибирання території (двору); водопостачання та водовідведення; електроенергію; електроенергію на освітлення території в нічний час; послуги охорони; земельний податок; вивезення та захоронення сміття; опалення; податок на нерухоме майно".

02 січня 2020 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №4/02-01 про послуги по утриманню приміщень (далі договір №4/02-01).

Згідно з п. 1.1 договору №4/02-01, відповідач зобов`язується сплатити позивачу за послуги по утриманню приміщень, а саме за: прибирання території (двору); водопостачання та водовідведення; електроенергію; електроенергію на освітлення території в нічний час; послуги охорони; земельний податок; вивезення та захоронення сміття; опалення; податок на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2.1 договору №4/02-01, за послуги опалення - відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та пропорційно площі приміщення, яку займає відповідач, від загальної площі всієї будівлі.

Пунктом 2.2 договору №4/02-01 встановлено, що за водопостачання та водовідведення відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та норм, пропорційно чисельності робітників (у разі відсутності лічильника) відповідача до загальної численності працівників, працюючих у приміщенні.

Згідно з п. 2.3 договору №4/02-01, за електроенергію - відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та виходячи із потужності електричних приладів (що знаходяться у приміщенні відповідача), яка визначається на підставі показників лічильника, та/або фактичних даних про час роботи таких приладів за місяць.

Відповідно до п. 2.4 договору №4/02-01, за послуги охорони відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та пропорційно площі приміщення, яку займає відповідач, від загальної площі всієї будівлі.

Пунктом 2.5 договору №4/02-01 встановлено, що відповідач сплачує позивачу кошти за земельний податок, пропорційно площі земельної ділянки під приміщенням, яку займає відповідач.

Відповідно до п. 2.6 договору №4/02-01, вартість послуг визначається згідно встановлених тарифів, що діють на момент виставлення рахунку (згідно акту), за кожен окремий розрахунковий період (календарний місяць).

Згідно з п. 3.1 договору №4/02-01, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 3.2 договору №4/02-01, платежі (відшкодування спожитих послуг) вносяться не пізніше першого числа місяця, що настає за розрахунковим (попереднім) відповідно до діючих на момент оплати тарифів та фактичного об`єму послуг в розрахунковому (попередньому) місяці.

Пунктом 7.1 договору №4/02-01 встановлено, що цей Договір діє з діє з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови

застосовуються до відносин, які склались між сторонами з 01 січня 2020 р.

01 лютого 2021 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №4/01-02 про послуги по утриманню приміщень (далі договір №4/01-02).

Згідно з п. 1.1 договору №4/01-02, відповідач зобов`язується сплатити позивачу за послуги по утриманню приміщень, а саме за: прибирання території (двору); водопостачання та водовідведення; електроенергію; електроенергію на освітлення території в нічний час; послуги охорони; земельний податок; вивезення та захоронення сміття; опалення; податок па нерухоме майно.

Відповідно до п. 2.1 договору №4/01-02, за послуги опалення - відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та пропорційно площі приміщення, яку займає відповідач, від загальної площі всієї будівлі.

Пунктом 2.2 договору №4/01-02 встановлено, що за водопостачання та водовідведення - відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та норм, пропорційно чисельності робітників (у разі відсутності лічильника) відповідача до загальної численності працівників, працюючих у приміщенні.

Згідно з п. 2.3 договору №4/01-02, за електроенергію - відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та виходячи із потужності електричних приладів (що знаходяться у приміщенні відповідача), яка визначається на підставі показників лічильника, та/або фактичних даних про час роботи таких приладів за місяців.

Відповідно до п. 2.4 договору №4/01-02, за послуги охорони відповідач сплачує позивачу кошти згідно встановлених тарифів та пропорційно площі приміщення, яку займає відповідач від загальної площі всієї будівлі.

Пунктом 2.5 договору №4/01-02 встановлено, що відповідач сплачує позивачу кошти за земельний податок, пропорційно площі земельної ділянки під приміщенням, яку займає відповідач.

Згідно з п. 2.6 договору №4/01-02, вартість послуг визначається згідно встановлених тарифів, що діють на момент виставлення рахунку (згідно акту), за кожен окремий розрахунковий період (календарний місяць).

Відповідно до п. 3.1 договору №4/01-02, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 3.2 договору №4/01-02 встановлено, що платежі (відшкодування спожитих послуг) вносяться не пізніше п`ятнадцятого числа місяця, що настає за розрахунковим (попереднім) відповідно до діючих на момент оплати тарифів та фактичного об`єму послуг в розрахунковому (попередньому) місяці.

Згідно з п. 7.1 договору №4/01-02, цей договір діє з діє з 01.02.2021 р. по 31.12.2021 р.

Відповідно до п. 7.2 договору №4/01-02, закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав послуги за період з жовтня 2018 року до лютого 2021 року, на загальну суму 60 786,37 грн., що підтверджується актами здачі приймання робіт (надання послуг) №1851 від 31 жовтня 2018 року, на суму 2 128,48 грн.; №2069 від 30 листопада 2018 року, на суму 3 421,81 грн.; №493 від 31 березня 2019 року, на суму 4 218,22 грн.; №871 від 30 квітня 2019 року, на суму 3 821,75 грн.; №968 від 31 травня 2019 року, на суму 2 987,11 грн.; №441 від 29 лютого 2020 року, на суму 4 329,79 грн.; №605 від 31 березня 2020 року, на суму 4 387,56 грн.; №827 від 30 квітня 2020 року, на суму 4 260,36 грн.; №1079 від 31 травня 2020 року, на суму 1 626,80 грн.; №1293 від 30 червня 2020 року, на суму 2 591,83 грн.; №1527 від 31 липня 2020 року, на суму 2 696,77 грн.; №1705 від 31 серпня 2020 року, на суму 2 632,15 грн.; №1929 від 30 вересня 2020 року, на суму 2 719,80 грн.; №2408 від 31 жовтня 2020 року, на суму 2 884,50 грн., №2779 від 30 листопада 2020 року, на суму 2 671,43 грн.; №3071 від 31 грудня 2020 року, на суму 4 323,83 грн.; №243 від 31 січня 2021 року, на суму 4 318,79 грн. та №457 від 28 лютого 2021 року, на суму 4 765,39 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте відповідач отримані від позивача послуги не оплатив.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період: лютий 2018 року лютий 2021 року.

Факт підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

У зв`язку з тим, що відповідач борг не оплатив, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 60 532,12 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем були укладені договори про послуги по утриманню приміщень №03-01/2017-1 від 03.01.2017 року, №4/02-01 від 02.01.2020 року та №4/01-02 від 01.02.2021 року, згідно з умовами яких позивач зобов`язувався надати послуги по утриманню приміщень (далі послуги), а відповідач зобов`язувався послуги прийняти і оплатити.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, за період з жовтня 2018 року до лютого 2021 року, позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги, на загальну суму 60 786,37 грн., про що сторонами підписані акти здачі приймання робіт (надання послуг), а саме: №1851 від 31 жовтня 2018 року, на суму 2 128,48 грн.; №2069 від 30 листопада 2018 року, на суму 3 421,81 грн.; №493 від 31 березня 2019 року, на суму 4 218,22 грн.; №871 від 30 квітня 2019 року, на суму 3 821,75 грн.; №968 від 31 травня 2019 року, на суму 2 987,11 грн.; №441 від 29 лютого 2020 року, на суму 4 329,79 грн.; №605 від 31 березня 2020 року, на суму 4 387,56 грн.; №827 від 30 квітня 2020 року, на суму 4 260,36 грн.; №1079 від 31 травня 2020 року, на суму 1 626,80 грн.; №1293 від 30 червня 2020 року, на суму 2 591,83 грн.; №1527 від 31 липня 2020 року, на суму 2 696,77 грн.; №1705 від 31 серпня 2020 року, на суму 2 632,15 грн.; №1929 від 30 вересня 2020 року, на суму 2 719,80 грн.; №2408 від 31 жовтня 2020 року, на суму 2 884,50 грн., №2779 від 30 листопада 2020 року, на суму 2 671,43 грн.; №3071 від 31 грудня 2020 року, на суму 4 323,83 грн.; №243 від 31 січня 2021 року, на суму 4 318,79 грн. та №457 від 28 лютого 2021 року, на суму 4 765,39 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

За твердженнями представника позивача, відповідач отримані послуги, згідно з умовами вищевказаних договорів, не оплатив.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач жодних документів, що підтверджували б оплату наданих позивачем послуг, суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 60 532,12 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202, Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 629, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14 - 15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 6 ст. 75, ст. 79, ст. 86, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Спецкомбінат з надання ритуальних послуг" до комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Міськреклама" про стягнення боргу в сумі 60 532,12 грн.

Стягнути з комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Міськреклама" (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Росьова, будинок 7, ідентифікаційний код 31321911) на користь комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Спецкомбінат з надання ритуальних послуг" (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Росьова, будинок 7, ідентифікаційний код 03346609) 60 532,12 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот тридцять дві грн. 12 коп.) боргу; 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 18.10.2022 року.

Суддя С. Грабець