Рішення

від 06.10.2022 по справі 914/1549/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2022 Справа № 914/1549/22

за позовом: Керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області, м. Яворів, Львівська обл. в інтересах держави в особі

позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Гурман, м. Львів

про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди нерухомого майна

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Брошко І.

Представники:

Від прокуратури: Лука Галина Володимирівна прокурор;

Від позивача: Золотий Ярослав Михайлович представник;

Від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області, м. Яворів, Львівська обл. в інтересах держави в особі позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Гурман, м. Львів про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 50 889,88грн., з якої: 40 716,62грн. основний борг, 6101,60грн. пеня, 4071,66грн. штраф та розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить д державної власності №42 від 10.03.2022 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Гурман.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розгляд підготовчого засідання призначено на 11.08.2022 року на 10год. 15хв.

У судовому засіданні 11.08.2022 року, у звязку з неявкою в судове засідання відповідача, присутній прокурор та представник позивача вважають за можливе відкласти розгляд справи, відтак суд постановив підготовче засідання відкласти на 15.09.2022 року на 10год. 00хв.

Враховуючи вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України та вирішення питань які підлягають з`ясуванню у порядку ст.182 ГПК України, розумність строків, ухвалою суду від 15.09.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 06.10.2022 р. о 14:00 год.

В судове засідання 06.10.2022 року прокурор та позивач явку представників забезпечили, та підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 06.10.2022 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції за 16.09.2022 року, проте до суду жодних процесуальних документів від відповідача не надходило. 27.07.2022 року, 22.08.2022 року та 28.09.2022 року до суду від відповідача повернулися конверти із зазначенням причини повернення на довідці: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвали суду надіслані відповідачу за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві, одночасно ухвали суду надсилались на відому електронну адресу, відтак відповідача було належним чином повідомлено про місце, дату та час судового засідання.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Суд констатує, що ним створено усі можливості учасникам процесу для реалізації ними своїх прав. Отже, неявка відповідача (його представника) в судове засідання 06.10.2022 року не перешкоджає розгляду справи по суті, в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

В судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція учасників справи

Аргументи прокурора.

Яворівською окружною прокуратурою Львівської області вивчено стан додержання законодавства про державну і комунальну власність, в тому числі з питань заборгованості з орендних платежів перед державним бюджетом та установлено факт порушення інтересів держави та неналежне здійснення органом державної влади повноважень по їх захисту. Зокрема, встановлено ненадходження коштів до Державного бюджету України за оренду державного майна. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.03.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Гурман укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42, відповідно до п. 5.3 Договору визначено, що одним із обов`язків Орендаря є сплата орендної плати своєчасно та у повному обсязі та згідно з п. 3.7 Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та користувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Проте у відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю Гурман виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 40716,62 грн. За несвоєчасну сплату орендної плати, відповідно до п. 3.7 Договору, прокурором нараховано відповідачу пеню у розмірі 6101,60 грн. та відповідно до п. 3.8 Договору, порокурором нараховано відповідачу штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, що становить 4071,66 грн.

Відповідно до ст.782 ЦК України, у зв`язку з тим, що відповідачем не вносилась орендна плата протягом трьох місяців підряд, прокурор просить розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011 року.

Аргументи позивача.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Закарпатській та Волинській областях, в інтересах якого звернувся прокурор, підтримав позовні вимоги, надав пояснення по справі та просить позов задоволити повністю.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

Предметом доказування є обставини з яким пов`язується факт укладення договору оренди нерухомого державного майна, його належне виконання в частині сплати орендної плати, застосування за невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань зі сплати орендної плати пені у спосіб визначеним законодавством, стягнення штрафних санкцій та розірвання договору оренди нерухомого державного майна.

10.03.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гурман укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42, відповідно до п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно санітарно-гігієнічні приміщення загальною площею 58,5 кв.м., які знаходяться на першому поверсі двоповерхової будівлі автовокзалу МААП «Краковець» за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець, вул. Вербицького, 54 та перебувають на балансі Державної митної служби України Львівської митниці.

Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 30.09.2010 року і становить за незалежною оцінкою 256000,00 грн.

Відповідно до п.1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення громадських вбиралень.

Згідно п.2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди, про що вказано у п. 2.2. Договору.

За умовами п.7.1 договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно, згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

На виконання умов договору оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - санітарно-гігієнічні приміщення загальною площею 58.5 кв.м, які знаходяться на першому поверсі двоповерхової будівлі автовокзалу МААП «Краковець» за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт.Краковець, вул.Вербицького, 54, про що складено акт приймання- передачі індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011, який підписаний в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками орендодавця та орендаря.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі - Методика) становить без ПДВ за базовий місяць оренди (грудень 2010 року) - 867,05 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - березень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди грудень 2010 року на індекси інфляції за січень, лютий, березень місяці 2011 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.5 Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Користувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: -50% до державного бюджету на рахунок визначений Управлінням Державного Казначейства України, а саме: одержувач коштів - Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача - 23949066, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку - 31114092702002 (код 22080200 або 22080200); - 50% на рахунок користувача.

Згідно з п.10.1 Договору цей договір укладений на 2 роки 364 дні, що діє з 10 березня 2011 року по 08 березня 2014 року включно.

Разом з тим судом з`ясовано, рішенням господарського суду Львівської області від 05.10.2020 у справі № 914/1275/20 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної митної служби України, та визнано договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011 (із змінами), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гурман», продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 дні. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/1275/20 залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 13.07.2021 у справі № 914/1275/20 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою на вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції. Таким чином, згідно із вказаними рішеннями судів, Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 42 від 10.03.2011, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гурман», продовжено до 05.03.2023 включно.

Відповідно до п. 5.3 Договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинські областях за №10-11- 01971 від 16.06.2022 вбачається, що ТзОВ «Гурман» несвоєчасно та не у повному обсязі сплачує орендну плату за користування майном і, як наслідок, виникла заборгованість з орендної плати за період з лютого 2020 року по травень 2022 року в сумі 40 716, 62 грн.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та користувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8 Договору).

У зв`язку із невиконанням Орендарем свого обов`язку щодо своєчасного і у повному обсязі внесення орендної плати за користування державним нерухомим майном, позивачем нараховано пеню на заборгованість з орендної плати у сумі 6 101, 60 грн. та 4 071, 66 грн. штрафу.

Згідно п. 8.2 Договору Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Пунктом 10.8 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Користувачу.

З урахуванням того, що орендарем впродовж лютого 2020 року по травень 2022 року не вносилась орендна плата взагалі, що свідчить про факт систематичного порушення умов договору оренди орендарем щодо сплати орендної плати, це є підставою для розірвання такого договору та повернення майна у державну власність.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та у зв`язку простроченням відповідачем платежів по орендній платі більше як три місяці, просить розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011 року.

Щодо підставності звернення керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області до суду та щодо порушення інтересів держави в даному випадку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 закону України Про прокуратуру).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 -3 частини 4 зазначеної статті).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вказала, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Порушення інтересів держави полягає у тому, що Відповідач за оренду державного окремого індивідуально визначеного майна санітарно-гігієнічні приміщення загальною площею 58,5 кв.м., які знаходяться на першому поверсі двоповерхової будівлі автовокзалу МААП «Краковець» за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець, вул. Вербицького, 54 та перебувають на балансі Державної митної служби України Львівської митниці , на підставі договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011 року, не сплачував на користь Позивача за період з лютого 2020 року по травень 2022 року взагалі орендної плати, внаслідок чого, уподовж 2 років такої несплати, у Відповідача утворилася заборгованість за цим договором у розмірі 40716,62 грн.

Так, незважаючи на триваючий характер невиконання умов договору та вимог Закону щодо сплати ТзОВ «Гурман» орендної плати за використання майна, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях не вжито судових заходів з метою захисту інтересів держави.

Прокурор стверджує, що позивач достовірно знаючи про допущені порушення Відповідачем, володіючи достатнім обсягом повноважень для належного захисту інтересів держави, не вжив необхідних та достатніх заходів реагування. Вказані обставини свідчать про нездійснення уповноваженим органом своїх обов`язків у сфері контролю за повнотою та своєчасністю сплати орендної плати за оренду державного майна та як наслідок, неналежний захист інтересів держави, що підтверджує наявність «виключного випадку» для звернення прокурора з даним позовом до суду.

З огляду на те, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях не вжито заходів щодо захисту інтересів держави щодо своєчасного стягнення нарахованих платежів за використання державного майна та розірвання договору оренди нежитлового приміщення державної власності у тому числі шляхом звернення до суду, інтереси держави є порушеними та такими що підлягають захисту в судовому порядку, наявні підстави для здійснення органами прокуратури захисту в суді інтересів держави в особі даного органу.

В даному випадку прокурор не виступає у якості альтернативного суб`єкта звернення до суду, оскільки згаданий суб`єкт владних повноважень хоча і має повноваження захистити інтереси держави, але не звернувся до суду з позовною заявою про захист порушених прав.

Отже, участь прокурора у даній справі є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великого числа громадян.

Яворівською окружною прокуратурою 13.05.2022 та 08.06.2022 скеровано на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях листи щодо з`ясування причин самостійного невжиття заходів по стягненню суми заборгованості в примусовому порядку.

Водночас, зі змісту відповідей Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за № 10- 03-01674 від 25.05.2022 та №10-11-01971 від 16.06.2022 вбачається, що регіональне відділення не має можливості подати до суду відповідний позов до ТзОВ «Гурман» про дострокове розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору.

Вказані обставини свідчать про самоусунення органу місцевого самоврядування та контролюючого органу від реалізації функції захисту порушених інтересів держави, як наслідок, наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

Яворівська окружна прокуратура листом від № 14.59/05-25-1711вих-22 від 20.06.2022 повідомила Позивача про звернення до суду від його імені із відповідною позовною заявою до Відповідача.

Отже, в основі інтересу держави (національного, суспільного інтересу) лежить потреба у здійсненні дій, спрямованих на додержання законодавства про державну і комунальну власність, в тому числі з питань заборгованості з орендних платежів перед державним бюджетом та установлено факт порушення інтересів держави та неналежне здійснення органом державної влади повноважень по їх захисту.

Норми права та мотиви суду.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011 року.

Дані правовідносини врегульовано відповідним договором між сторонами, нормами Глави 58 ЦК України, Законом України Про оренду державного та комунального майна.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Згідно зі статтею 5 вказаного Закону орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів виступає Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання вимог п.7.1 договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно, згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором. На виконання умов договору оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - санітарно-гігієнічні приміщення загальною площею 58.5 кв.м, які знаходяться на першому поверсі двоповерхової будівлі автовокзалу МААП «Краковець» за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт.Краковець, вул.Вербицького, 54, про що складено акт приймання- передачі індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011, який підписаний в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками орендодавця та орендаря.

Згідно із положеннями ст.19 Закону України Про оренду державного та комунального майна, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 ГК України).

Слід зазначити, що рішенням господарського суду Львівської області від 05.10.2020 у справі № 914/1275/20 визнано договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011 (із змінами), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гурман», продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 дні.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У даному випадку договір не визнаний недійсним, а тому його положення є обов`язковими для сторін.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами п.5.3 договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Положеннями п.3.1 та п.3.6 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 і перераховується орендарем не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

За статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обов`язок сплати орендних платежів у орендаря наставав щомісяця 10 числа місяця, наступного за звітним.

За умовами п.3.7 та 3.8 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штрафу розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо вчасної сплати орендної плати, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 40716,62 грн., яка розрахована відповідно до поданого розрахунку по орендній платі, підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як встановлено пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та користувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Сторони встановили у договорі останній день оплати, з якого починається прострочення зобов`язання і стягнення пені.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 253 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Одночасно суд зазначає, що пунктом 7, 19 Розділу IX

Прикінцевих положень Господарського кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Згідно п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши періоди нарахування по кожному факту несплати орендної плати за кожен місяць окремо, з врахуванням Закону «України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та з врахуванням перехідних Положень ГК України, суд прийшов до висновку така нарахована позивачем правильно та стягненню підлягає пеня в сумі 6101,60грн.

Щодо стягнення штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду у справах №917/194/18, №911/2813/17, № 910/6046/16, 923/760/16 (від 27.09.2019).

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штрафу розмірі 10% від суми заборгованості.

Відтак, позивач звернувся про стягнення штрафу по існуючій заборгованості 40716,62грн. 10% від суми боргу становить 4071,66грн. штрафу, який розрахований правильно та підлягає до задоволення.

Щодо розірвання договору оренди суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Факт передачі державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - санітарно-гігієнічні приміщення загальною площею 58.5 кв.м, які знаходяться на першому поверсі двоповерхової будівлі автовокзалу МААП «Краковець» за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт.Краковець, вул.Вербицького, 54, підтверджується складеним актом приймання- передачі індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011, який підписаний в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками орендодавця та орендаря.

Згідно із положеннями ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Прокурором долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості по орендній платі, пені та штрафу Товариства з обмеженою відповідальністю Гурман по договору оренди №42 від 10.03.2011р. перед Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях складає 40716,62 грн. Дана заборгованість виникла за період з лютого 2020 року по травень 2022 року включно. Тобто відповідачем допущено несплату орендної плати протягом понад 6-ти місяців підряд (за період з лютого 2020 року по травень 2022 року).

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як зазначається у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній не сплачував орендної плати за період з лютого 2020 року по травень 2022 року взагалі. В цьому контексті суд звертає увагу на положення частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.

Згідно п.10.6 договору сторони погодили, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря-юридичної особи.

Пунктом 10.8 договору визначено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем користувачу.

Згідно із положеннями п.10.9 договору, майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

З огляду на викладене, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення є вимога про розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гурман.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме вимога про розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011 року підлягає до задоволення, стягненню підлягає основний борг в сумі 40 716,62грн., пеня в сумі 6101,60 грн. та штраф в сумі 4071,66грн.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 4962,00 грн. за дві позовні вимоги

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 4962,00грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гурман (79057, м. Львів, вул. Антоновича, 122, код ЄДРПОУ 30163538) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, м. Львів, вулиця Коперника, 4, код ЄДРПОУ 42899921) основний борг в сумі 40 716,62грн., пеню в сумі 6101,60 грн. та штраф в сумі 4071,66грн.

3.Розірвати Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №42 від 10.03.2011 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Гурман.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гурман (79057, м. Львів, вул. Антоновича, 122, код ЄДРПОУ 30163538) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м.Києві, 79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19) 4962,00 грн. судового збору.

5.Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

6.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2022 року.

Суддя Коссак С.М.