Постанова

від 22.09.2022 по справі 924/1146/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/1146/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

за участю секретаря Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Василишина А. Р., Філіпової Т. Л., Бучанської Г. Б.

від 15.06.2022

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка»

про визнання недійсними рішення, оформленого пунктом № 5 протоколу загальних зборів об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка» по АДРЕСА_1 від 02.09.2018 № 12,

за участю представників:

від позивача: не з`явилися,

від відповідача: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка» про визнання недійсним рішенням, оформленого пунктом № 5 протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка» по АДРЕСА_1, від 02.09.2018 №12.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення вимог статей 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» йому, як члену ОСББ, повідомлення про проведення зборів, не направлялось, що позбавило його можливості взяти участь у зборах.

Вказує, що відповідно до протоколу зборів, питання щодо затвердження проекту порядку денного на голосування не ставилось та з даного приводу рішення не приймалось. Крім того, оспорюваний протокол не містить питання та результатів голосування щодо обрання голови та секретаря зборів, що ставить під сумнів правомочність рішень, прийнятих на зборах, які ним оформлені.

Форма протоколу загальних зборів ОСББ «Чайка» по АДРЕСА_1, від 02.09.2018 №12 не відповідає зразку, затвердженому Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.08.2015. №203.

Вважає, що рішення зборів з питання номер 5 прийнято без дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування та розпорядження спільною власністю. Цим рішенням порушуються його права як співвласника на вільне повноцінне користування прибудинковою територією.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №8594499 від 28 серпня 2013 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності позивачу.

За змістом пункту 1.1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка» його створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) що розташовані за місцезнаходженням: 29019, м. Хмельницький, АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Пункт 1.2 Статуту визначає, що об`єднання діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку», чинного законодавства України та Статуту.

Відповідно до пункту 2.2 Статуту основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з пунктами 2.3, 2.4 Статуту: об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками; об`єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.

Пунктом 2.8 Статуту відповідача визначено, що відповідно до законодавства та цього Статуту, в межах повноважень, визначених статутом, об`єднання має право доручати правлінню, зокрема, ініціювати скликання загальних зборів.

Як визначено пунктом 2.9 Статуту для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законодавством та цим статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

Пунктом 3.12 Статуту визначено, що правління об`єднання зі свого складу обирає голову правління та його заступника.

В силу дії підпункту 3.12.1 Статуту на виконання своїх повноважень голова правління, окрім іншого, головує на загальних зборах співвласників (якщо збори не доручать головування іншій особі).

Водночас, пунктом 4.1 Статуту визначено, що загальні збори (збори співвласників) скликаються не рідше одного разу на рік, як правило по закінченні календарного року для розгляду наслідків діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно з пунктом 4.2 Статуту повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Для участі в голосуванні на загальних зборах від кожної квартири чи нежитлового приміщення будинку, співвласниками яких є дві і більше особи, на підставі договору або довіреності обирається представник співвласників, який у такому разі має право голосувати від імені таких співвласників.

Власник або представник співвласника (співвласників) незалежно від площі та кількості квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності під час голосування на загальних зборах має один голос.

Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу від 29 грудня 2008 року ПФ «Ньюпоон» (замовник будівництва) передано, а Відповідачем прийнято активи житлового комплексу, що розташований за адресою м. Хмельницький, АДРЕСА_1, у тому числі - огорожа території 141,2 пог. метрів.

2 вересня 2018 року були проведені загальні збори відповідача АДРЕСА_1, загальна кількість співвласників 113 осіб, у зборах прийняли участь 77 осіб, що становить 68,1% від загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку, визначено порядок денний:

1. Обговорення питання про внесення змін в Статут відповідача та визначення форми управління будинком;

2. Звіт роботи ревізкомісії за 2017;

3. Звіт роботи правління за 2017;

4. Обговорення питання розміру авансу на опалення для опалювального сезону 2018-2019;

5. Обговорення питання встановлення автоматичних воріт на в`їзді в двір;

6. Передача в комунальну власність міста зовнішніх мереж водопостачання та каналізації та реконструкція покрівлі над входами.

По кожному з питань прийнято рішення, які оформлені протоколом №12 загальних зборів відповідача від 2 вересня 2018 року, зокрема:

По першому питанню прийнято рішення внести зміни в Статут відповідача та викласти абзац 9 пункт 4.3 у наступній редакції: до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься попереднє (до їх укладання) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує річний кошторис об`єднання на утримання будинку та прибудинкової території, а також договорів, предмет яких є цінні папери, майнові права або спільне майно, співвласник їх частина. Надати повноваження для підготування, підписання та реєстрації змін до статутних документів голові правління Відповідача ОСОБА_2 . До моменту реєстрації змін Статуту надати голові правління ОСОБА_2 згоду співвласників на попереднє узгодження (до їх укладання) договорів сума яких перевищує залишок коштів на резервному та ремонтному фонді, на договори, що відносяться до постачання природного газу. З 1 січня 2019 року здійснювати управління багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 через статутні органи ОСББ. Витрати на управління відповідають розміру внеску на утримання і відповідають 4,31 грн/м2 (і 3,44 грн/м2 для квартир першого поверху).

По другому питанню прийнято рішення затвердити звіт ревізійної комісії по результатах перевірки фінансової діяльності роботи правління за 2017 рік.

По третьому питанню прийнято рішення рекомендувати загальним зборам обговорити та визнати роботу правління задовільною та зобов`язати правління продовжити роботу по передачі мереж водопроводу та каналізації на баланс КПМ «Хмельницькводоканал».

По четвертому питанню прийнято рішення внести до 1 вересня поточного року, як аванс, кошти на забезпечення оплати споживання газу у наступний опалювальний період з розрахунку 50 грн за кожний м2 загальної площі кожної квартири та офісу. А при зміні ціни на газ відповідно вносити корегування в розмір авансу по розрахунку правління.

По п`ятому питанню прийнято рішення встановити ворота та хвіртку на вході та в`їзді в двір будинку. Доручити члену правління ОСОБА_3 проаналізувати умови та вартість робіт та організувати їх виконання в короткий термін, фінансування встановлення автоматичних воріт та хвіртки виконати за кошти співвласників. Доступ до автоматичних воріт надати лише тим власникам що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж.

По шостому питанню прийнято рішення передати безоплатно в комунальну власність громади міста зовнішні мережі водопостачання та каналізації. Також виконати реконструкцію покрівлі над входами в під`їзди, а решту коштів, що є на ремонтному фонді ОСББ провести ремонт в під`їздах.

Протокол підписаний головою зборів - ОСОБА_2 та секретарем - ОСОБА_3 .

До протоколу №12 загальних зборів відповідача від 2 вересня 2018 року додано список співвласників, присутніх на загальних зборах.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд Хмельницької області рішенням від 17 березня 2022 року позов задовольнив. Визнав недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка» оформлене пунктом № 5 протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка» по АДРЕСА_1 , від 02.09.2018 №12. Стягнув з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка» в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_1 у розмірі 2270,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано недотриманням порядку скликання загальних зборів співвласників 2 вересня 2018 року, а саме: неповідомленням позивача, як члена ОСББ, про їх проведення, наслідком чого стало позбавлення його можливості взяти участь у загальних зборах, що вказує на те, що право позивача на участь у загальних зборах співвласників є порушеним, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів ОСББ недійсними.

Північно-Західний апеляційний господарський суд постановою від 15 червня 2022 року у справі № 924/1146/21 рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 березня 2022 року скасував. Прийняв нове рішення, яким відмовив в задоволенні позовних вимог. Стягнув з Державного бюджету України на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3405,00 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів, чого не було належним чином встановлено судом першої інстанції. Разом з тим, досліджуючи доводи позову та доводи апеляційної скарги в призмі факту недоведення позивачем належними і допустимими доказами факту порушення оспорюваним рішенням його прав встановленням воріт через які проїжджають авто (без доведення факту наявності у позивача авто), в контексті наявності хвіртки, через котру мають доступ до приміщення співмешканці цього багатоповерхового будинку (в тому числі і позивач; факту відсутності доступу до свого приміщення (квартири) позивачем суду не доведено), - то суд апеляційної інстанції констатує факт не доведення позивачем порушення оспорюваним рішенням прав позивача.

Спірне рішення загальних зборів спрямоване на забезпечення утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

За таких умов важливим є врахування принципу пропорційності, справедливої рівноваги (балансу) між інтересами одного співвласника на протидію інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, були присутні на загальних зборах 2 вересня 2018 року, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Зазначив, що аналогічна правова позиція наведена в постанові від 8 лютого 2022 року по справі №918/964/20.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 у справі № 924/1146/21, у якій просив її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2021.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 2 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено про неправильне застосування норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20.

Скаржником також зазначено про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та / або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та / або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права / інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з позовом про визнання недійсним пункту 5 рішення загальних зборів ОСББ від 02.09.2018 № 12, яким вирішено встановити автоматичні ворота на в`їзді у двір та хвіртку за кошти співвласників, а також надати доступ до автоматичних воріт лише тим власникам, що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж, з підстав порушення відповідачем порядку скликання та проведення загальних зборів, а також тим що це рішення порушує його права як співвласника багатоквартирного будинку повноцінно користуватись прибудинковою територією.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. До компетенції правління, зокрема, відноситься скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників, призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Згідно з пунктом 4.2 Статуту відповідача повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Звертаючись із позовом до суду, позивач обґрунтовував свої вимоги зокрема тим, що його не було повідомлено, у передбачений законом та статутом відповідача спосіб, про загальні збори, чим порушено право на участь в управлінні об`єднанням.

Суди попередніх інстанцій встановили, що зазначені доводи позивача знайшли своє підтвердження, відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про проведення 02.09.2018 загальних зборів співвласників та про їх порядок денний.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що одним із гарантованих прав співвласника є його участь в управлінні об`єднанням через діяльність у вищому органі управління - загальних зборах. Неповідомлення члена ОСББ про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів ОСББ недійсними.

З приводу посилань відповідача на те, що присутність позивача не могла би вплинути на результати голосування по прийнятих рішеннях, судом першої інстанції правильно враховано, що вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Зокрема, у разі своєчасного повідомлення позивач мав би можливість реалізувати своє право на участь у зборах, в обговоренні питань порядку денного, на внесення пропозицій до питань порядку денного чи щодо проектів рішень за наслідками обговорення питань тощо.

Однак, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так як, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів, чого не було належним чином встановлено судом першої інстанції.

У той же час, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, дійшов висновку, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено факту порушення рішенням загальних зборів про встановленням автоматичних воріт його прав. Зазначив, що у зв`язку з встановленням автоматичних воріт через які проїжджають авто (без доведення факту наявності у позивача авто), в контексті наявності крім цього хвіртки, через котру мають доступ до приміщення співмешканці усього багатоповерхового будинку (в тому числі і позивач) факту відсутності доступу до свого приміщення (квартири) позивачем суду не доведено.

Також зазначив, що спірне рішення загальних зборів спрямоване на забезпечення утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а тому має бути врахований принцип пропорційності справедливої рівноваги (балансу) між інтересами одного співвласника на протидію інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, були присутні на загальних зборах 2 вересня 2018 року та прийняли оспорюване рішення.

Верховний Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, оскільки згідно з рішенням загальних зборів від 02.09.2018, викладеному у пункті 5, вирішено не лише встановити автоматичні ворота на в`їзді у двір та хвіртку за кошти співвласників, а й надати доступ до автоматичних воріт лише тим власникам, що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж.

Тобто зазначеним рішенням також були встановлені певні обмеження щодо використання позивачем спільної власності (прибудинкової території).

У позовній заяві позивачем ставиться питання про визнання недійсним пункту 5 спірного рішення повністю. Суд апеляційної інстанції зосередився на оцінці першої частини викладеного у цьому пункті рішення, а саме щодо встановлення автоматичних воріт на в`їзді у двір та хвіртки, та дійшов висновку в цій частині рішення загальних зборів права позивача не порушує, що стало підставою для відмови в позові.

У той же час друга частина рішення, викладеного у пункті 5 протоколу загальних зборів, відповідно до якого вирішено надати доступ до автоматичних воріт лише тим власникам, що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж, судом апеляційної інстанції на предмет порушення прав позивача оцінена не була, питання щодо можливості визнання недійсним пункту 5 спірного рішення в цій частині судом не вирішувалось.

Відповідно висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для визнання недійсним спірного рішення загальних зборів повністю зроблені без встановлення обставин порушення / не порушення прав позивача усіма частинами оспорюваного пункту рішення загальних зборів. Однак, у разі встановлення судом обставин, що права позивача порушуються окремими положеннями оскарженого пункту рішення загальних зборів, таке рішення має бути визнано недійсним частково.

Отже, за наявності процесуальної можливості часткового скасування рішення загальних зборів, суд апеляційної інстанції не з`ясував в якій саме частині рішення, викладене у пункті 5 рішення загальних зборів ОСББ від 02.09.2018, на думку позивача порушує його права як співвласника, та яким чином буде поновлено права позивача внаслідок задоволення позову.

Судом першої інстанції це питання взагалі не досліджувалося.

Аргументація суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушених прав позивача у зв`язку з не доведенням факту наявності у нього автомобіля, за наявності хвіртки для проходу у двір, є помилковою, оскільки задоволення потреб співвласників будинку, пов`язаних з необхідністю заїзду автомобільного транспорту у двір, не залежить від наявності у них власного транспортного засобу.

Також суд апеляційної інстанції, зазначивши про врахування принципу пропорційності, справедливої рівноваги (балансу) між інтересами одного співвласника на протидію інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, не визначив які у такому разі інтереси позивач намагається задовольнити за рахунок інших співвласників багатоквартирного будинку, шляхом заявлення цього позову, яким чином це вплине на інших співвласників. Відповідно висновки суду апеляційної інстанції про порушення принципу пропорційності є передчасними.

Крім того, у касаційній скарзі позивач зазначає, що він неодноразово наголошував у судах обох інстанцій на тому, що він є інвалідом 2 групи та має потребу у заїзді у двір автомобілів, що виконують для нього замовлення з доставки предметів життєвої необхідності. Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особам з інвалідністю надаються певні гарантії. Зокрема стаття 30 цього Закону встановлює вимоги щодо забезпечення безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до житла, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю тощо, однак чи забезпечується дотримання цих гарантій у зв`язку з встановленням у пункті 5 оскарженого рішення обмеження щодо використання позивачем спільної власності, а саме в частині рішення що стосується надання доступу до автоматичних воріт лише тим власникам, що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж, судами попередніх інстанцій не з`ясовувалось.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні задоволенню не підлягають.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 виходив з того, що суди попередніх інстанцій, всупереч висновкам сформованим Верховним Судом у справі № 916/3074/20, не встановили чи порушені права позивача оскаржуваним рішенням загальних зборів відповідача про затвердження розміру внесків, про затвердження кошторису на 2017 рік та про вирішення питання про участь у Муніципальній програмі сталого розвитку з енергозбереження на 2017 рік, та зокрема не встановили яким чином буде поновлено права позивача внаслідок задоволення позову.

Питання встановлення розміру внесків і платежів на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку не є предметом спору у справі № 924/1146/21.

Отже, наведена скаржником постанова Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 хоча і була прийнята за правового регулювання спірних правовідносин, схожого з тим, що має місце в даній справі, але за іншої, ніж у цій справі, фактично-доказової бази, тобто за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами, доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) і прийняті судові рішення.

Наведене свідчить про неподібність правовідносин у зазначеній справі та в справі, що розглядається, відповідно підстави для відступу від вказаних висновків відсутні.

Висновки Верховного Суду

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для їх скасування та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2022 у справі № 924/1146/21 скасувати.

3. Справу № 924/1146/21 передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

В. Студенець