Ухвала

від 08.06.2022 по справі 761/3605/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3605/22

Провадження № 1-кс/761/2354/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3, за участі секретаря ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна ОСОБА_1 звернувся адвокат ОСОБА_5

Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначив, що 20.08.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/30042/21 у кримінальному провадженні №12020110000000737 від 22.06.2020 за ч. 4 ст. 190 КК України задоволене клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 та накладений арешт на ряд земельних ділянок, зокрема, на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5903, площею 0,05 га, та 3222484000:02:002:5906, площею 0,0227 га, на скасуванні арешту яких наполягає ініціатор клопотання.

На думку ініціатора клопотання, актуальність подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відсутня, оскільки ОСОБА_1 не є стороною у кримінальному провадженні, отже, належне йому майно не підлягає арешту.

У зв`язку з цим, заявник просив скасувати арешт земельних ділянок, право власності яких належить ОСОБА_2 .

У судове засідання представник власника майна не прибув. Надав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує у повному обсязі та просить арешт майна скасувати.

Прокурор Київської обласної прокуратури, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду клопотання належним чином, не прибув, про поважність причини неявки не повідомив. Зазначена обставина не є перешкодою для розгляду клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши наявні документи, дійшов висновку про таке.

У силу ст. 131, 132 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2021 задоволено клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 та накладений арешт на ряд земельних ділянок, зокрема, на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5903, площею 0,05 га, та 3222484000:02:002:5906, площею 0,0227 га.

Накладаючи арешт на зазначене майно, слідчий суддя врахував, що останнє відповідає критеріям, визначеним ст. 170 КПК, оскільки є достатні підстави вважати, що воно є предметом злочину, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов`язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.

Отже, власник майна або його представник повинен навести докази того, що на цій стадії розслідування втратив свою актуальність вищезазначений захід забезпечення або ж під час його застосування таке рішення прийняте безпідставно, тобто без урахування певних суттєвих обставин.

У той же час, оцінюючи наведені представником власника майна у клопотанні доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не спростовують висновків слідчого судді, що зазначені земельні ділянки є доказом у кримінальному провадженні, отже залишається актуальним забезпечення їх схоронності шляхом заборони відчуження чи розпорядження ними. Наведене свідчать про обґрунтованість застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, заявник, не з`явившись до суду, позбавив слідчого суддю можливості дослідити додаткові доводи щодо ініційованого ним клопотання.

Слідчий суддя частково погоджується з аргументацією заявника щодо порушення рішенням про накладення арешту його права власності.

У той же час, право власності не є абсолютним, статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

У цьому випадку обмеження права власності ОСОБА_1 відбулося на підставі судового рішення, тобто у спосіб, передбачений законом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 132, 174, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020110000000737 від 22.06.2020 за ч. 4 ст. 190 КК України про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_3