Ухвала

від 12.10.2022 по справі 991/4989/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/4989/21

Провадження № 1-кп/991/42/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

12 жовтня 2022 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої ОСОБА_5.,

суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7.,

секретаря судового засідання ОСОБА_8

прокурора ОСОБА_9.,

захисників ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12. (у режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку),

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції з Львівським апеляційним судом), ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку),

представника потерпілого ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_13.,

представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ОСОБА_14.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9. про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.08.2018,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52018000000000547 від 12.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

Суть клопотання.

23 серпня 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП ОГП) ОСОБА_9. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020 у справі № 991/7450/20 (провадження 1-кс/991/7654/20) (далі також - Ухвала від 29.09.2020) в кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.08.2018, в якому прокурор просив скасувати арешт на 5 (п`ять) об`єктів майна:

1.Сідловий тягач - Е МАЗ 543240-2120, VIN: НОМЕР_1 , 2004 р.в, д/н НОМЕР_2 , сірого кольору;

2.Н/причіп-цистерну харчову - Е BECKUM BAU, VIN: НОМЕР_3 , 1983 р.в., д/н НОМЕР_4 , жовтого кольору;

3.Н/причіп бортовий - Е FRUEHAUF ONCR 391324, VIN: НОМЕР_5 , 2001 р.в., д/н НОМЕР_6 , синього кольору;

4.Спеціалізовану вантажну цистерну харчову MAN TGS 18.400, VIN: НОМЕР_7 , 2012 р.в, д/н НОМЕР_8 , сірого кольору;

5.Спеціалізовану вантажну цистерну харчову VOLVO FL 618, VIN: НОМЕР_9 , 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_10 .

Прокурор просить скасувати арешт такого майна оскільки у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба та з метою подальшої передачі вищенаведеного переліку майна для потреб Збройних Сил України відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2022 № 171 «Про примусове вилучення транспортного засобу» (далі також - наказ від 09.06.2022 № 171).

В обґрунтування клопотання зазначає, що 28 серпня 2020 року постановою детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) єдиний майновий комплекс Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Новий Розділ» (далі - ТОВ «Енергія - Новий Розділ») визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.08.2018.

29 вересня 2020 року ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі № 991/7450/20 на єдиний майновий комплекс ТОВ «Енергія - Новий Розділ», в тому числі на майно зазначене у клопотанні, накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження і користування цим майном та передано єдиний майновий комплекс ТОВ «Енергія - Новий Розділ» Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ним на підставах, у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні із 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 днів у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжувався. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573 воєнний стан в Україні продовжено до 21 листопада 2022 року.

До САП ОГП надійшов наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2022 № 171 «Про примусове вилучення транспортного засобу» відповідно до якого примусово відчужено 5 (п`ять) об`єктів майна:

1.Сідловий тягач - Е МАЗ 543240-2120, VIN: НОМЕР_1 , 2004 р.в, д/н НОМЕР_2 , сірого кольору;

2.Н/причіп-цистерну харчову - Е BECKUM BAU, VIN: НОМЕР_3 , 1983 р.в., д/н НОМЕР_4 , жовтого кольору;

3.Н/причіп бортовий - Е FRUEHAUF ONCR 391324, VIN: НОМЕР_5 , 2001 р.в., д/н НОМЕР_6 , синього кольору;

4.Спеціалізовану вантажну цистерну харчову MAN TGS 18.400, VIN: НОМЕР_7 , 2012 р.в, д/н НОМЕР_8 , сірого кольору;

5.Спеціалізовану вантажну цистерну харчову VOLVO FL 618, VIN: НОМЕР_9 , 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_10 .

В межах клопотання прокурор вказує на положення відповідних нормативно-правових актів, які передбачають можливість примусового вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, а наявність арешту майна в рамках кримінального провадження є перешкодою при здійсненні заходів примусового відчуження майна на виконання наказу від 09.06.2022 № 171.

Враховуючи викладене вважає, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження (арешту) та виникла необхідність у скасуванні арешту частини майна, щодо якого наявна ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020 у справі № 991/7450/20.

12 жовтня 2022 року прокурор ОСОБА_9. надав суду письмові уточнення до свого клопотання від 23.08.2022, якими уточнено перелік майна, щодо якого він просить скасувати арешт. Так, прокурор просить скасувати арешт на 3 (три) об`єкти майна, а саме транспортні засоби, що зазначені у пунктах 51, 54, 58 резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020 у справі № 991/7450/20:

-Н/причіп-цистерну харчову - Е BECKUM BAU, VIN: НОМЕР_3 , 1983 р.в., д/н НОМЕР_4 , жовтого кольору;

-Спеціалізовану вантажну цистерну харчову MAN TGS 18.400, VIN: НОМЕР_7 , 2012 р.в, д/н НОМЕР_8 , сірого кольору;

-Спеціалізовану вантажну цистерну харчову VOLVO FL 618, VIN: НОМЕР_9 , 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_10 .

Розгляд цього клопотання відбувався в рамках підготовчого судового засідання, що було призначене до розгляду на 24.08.2022. В подальшому судові засідання відкладались на 29.08.2022, 01.09.2022, 14.09.2022, 28.09.2022, 04.10.2022, 06.10.2022, 12.10.2022.

Позиції учасників судового провадження та заявлені клопотання.

Від обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надійшли клопотання (№ вх.ЕП-8640/22 та № вх.ЕП-8640/22), в яких вони проти задоволення клопотання прокурора про скасування арешту майна не заперечували. Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_16. подав клопотання (№ вх.ЕП-91532/22), в якому заявляв про розгляд питання про зняття арешту без його участі, проти задоволення не заперечував.

Аналогічні клопотання були подані від захисників обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (№ ЕП-9148/22 і № ЕП-9146/22), в яких вони проти задоволення клопотання не заперечували.

До початку підготовчого судового засідання представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_15. подала через канцелярію суду клопотання (№ вх.ЕП-8736/22) про залучення для розгляду клопотання Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та ТОВ «Нафтогаз Тепло», як управителів майна, з якого прокурор просить скасувати арешт.

Судом були залучені до участі у розгляді цього клопотання Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі також - АРМА), та ТОВ «Нафтогаз Тепло», як управителів майна щодо якого вирішується питання про зняття арешту.

Крім того, представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження направила клопотання (№ ЕП-9150/122), де не заперечувала про розгляд клопотання прокурора без її участі та не заперечувала проти його задоволення.

У судовому засіданні 12 жовтня 2022 року прокурор підтримав доводи, викладені у клопотанні та підтвердив, що перелік майна, з якого він просить зняти арешт, викладений ним в письмових уточненнях від 12.10.2022 та відповідає об`єктам майна, які зазначені у пунктах 51, 54, 58 резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020 у справі № 991/7450/20.

Захисники ОСОБА_11., ОСОБА_10. проти задоволення клопотання прокурора про скасування арешту майна та передачі його на потреби ЗСУ не заперечували. Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , представник потерпілого ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_13. проти задоволення клопотання не заперечували.

Представник АРМА в судовому засіданні так само не заперечував проти задоволення клопотання. Представник ТОВ «Нафтогаз Тепло» в судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд клопотання належним чином, про причини неявки суду не повідомляв.

Відповідно до вимог статті 174 КПК України неявка інших учасників провадження не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Встановлені обставини.

Суд, дослідивши клопотання прокурора і копії матеріалів, якими обґрунтовуються обставини, викладені у клопотанні, та врахувавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020 у справі № 991/7450/20 частково задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.08.2018 про накладення арешту (з забороною відчужувати, користуватися та розпоряджатися майном), накладено арешт на єдиний майновий комплекс ТОВ «Енергія - Новий Розділ», до якого входять усі види майна, призначені для його діяльності і заборонено власнику відчуження, розпорядження та користування цим майном та передано єдиний майновий комплекс ТОВ «Енергія - Новий Розділ» Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Зазначеною ухвалою було накладено арешт, в тому числі на

-Автомобіль вантажний, марки MAN, моделі TGS 18.400, колір сірий, VIN: НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ; 2012 р. (п. 51 Ухвали від 29.09.2020);

-Автомобіль вантажний, марки VOLVO моделі FL 618, колір білий, VIN: НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_10 ; 1998 р. (п. 54 Ухвали від 29.09.2020);

-Напівпричіп (н/пр-цистерна харчова-е) марки BECKUM моделі BAU, жовтого кольору VIN 2168, державний номерний знак НОМЕР_4 ; 1983 р. (п. 58 Ухвали від 29.09.2020).

09 червня 2022 року видано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2022 № 171 «Про примусове вилучення транспортного засобу», яким наказано провести примусове вилучення майна, яке належить ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та арештоване судом. Три об`єкти майна, зазначені в наказі є предметом письмового уточнення до клопотання прокурора, і саме щодо них розглядається питання про зняття арешту.

Судом встановлено, що майно, яке зазначене в п.п. 51, 54, 58 резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020 у справі № 991/7450/20, арешт на яке просить зняти прокурор у клопотанні (з урахуванням уточнень від 12.10.2022) відповідає майну, зазначеному у п.п. 2, 4, 5 наказу від 09.06.2022 № 171.

В подальшому до САП ОГП надійшов лист від 23.06.2022 № 1758, яким вказано на необхідність посприяти в знятті арешту для передачі даного майна на потреби Збройних Сил України, у зв`язку з чим 23 серпня 2022 року прокурор звернувся із відповідним клопотанням до Вищого антикорупційного суду.

Мотивація суду.

Згідно з ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Вказані положення КПК України прямо не передбачають право прокурора на звернення з клопотанням про скасування арешту майна.

Враховуючи викладене, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд у відповідності до ч. 6 ст. 9 КПК України, застосовує загальні засади кримінального провадження, передбачені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Однією з таких засад є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, відповідно до статті 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Цій засаді кореспондує самостійність прокурора у своїй процесуальній діяльності при здійсненні повноважень та заборона втручання в неї осіб, що не мають на те законних повноважень, передбачені ч. 1 ст. 36 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

З цього випливає, що визначення обсягу доказів, якими прокурор має намір доводити свою позицію перед судом, визначення переліку слідчих (розшукових) дій, необхідних для їх одержання, а також визначення виду заходів забезпечення, спрямованих на їх отримання чи збереження, належить до виключних дискреційних повноважень прокурора.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).

Також ст. 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, серед яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного аналізу вказаних положень, суд вважає, що прокурор, як сторона обвинувачення, має рівні права зі стороною захисту на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна, а суд має вирішити відповідне клопотання у встановленому КПК України порядку.

Арешт, як і будь-який захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України), а отже питання доцільності застосування арешту вирішується прокурором з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Формулювання ч. 2 ст. 170 КПК України про те, що арешт майна допускається з метою забезпечення його збереження як речового доказу дозволяє констатувати право прокурора самостійно визначати наявність потреби у подальшому збереженні арешту для забезпечення будь-якої мети, окресленої у ч. 2 ст. 170 КПК України, і за умов, що така потреба відпала, звертатись до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Необхідність скасування арешту прокурор обґрунтовує тим, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження (арешті) вказаного майна відпала потреба, а також те, що метою скасування арешту є подальша передача такого майна для потреб Збройних Сил України відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2022 № 171 «Про примусове вилучення транспортного засобу».

Як вже було зазначено, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020, накладено арешт на єдиний майновий комплекс ТОВ «Енергія-Новий Розділ», оскільки він є знаряддям та засобом вчинення злочинів та відповідає критерію речового доказу, визначеного у ст. 98 КПК України. В рамках Ухвали від 29.09.2020 слідчий суддя зазначив, що такий арешт накладається з метою забезпечення його збереження як речового доказу у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відтак, вказаний арешт був накладений з саме метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, речові докази як матеріальні об`єкти можуть бути використані прокурором в судовому провадженні для підтримання обвинувачення шляхом доведення тих обставин, які сторона обвинувачення вважає необхідними.

При цьому, обсяг речових доказів, які прокурор вважає за доцільне використати в суді визначається ним самостійно з урахуванням принципу змагальності сторін, що передбачає свободу для сторін кримінального провадження в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вказаний принцип передбачений ч. 1 ст. 22 КПК України, де зазначено про самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, про що зазначалося судом вище.

Завданням арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Таким чином, метою арешту майна як речового доказу є, в тому числі, можливість його подальшого використання при розгляді кримінального провадження в суді для доведення прокурором за допомогою цього речового доказу обставин, які підлягають доказуванню.

З урахуванням наданої прокурору КПК України самостійності у своїй процесуальній діяльності, саме останній вирішує чи буде вказаний доказ предметом безпосереднього дослідження в суді і враховує чи не відпала необхідність для подальшого застосування арешту цього майна для уникнення ризику його пошкодження, знищення, відчуження тощо.

Прокурор може самостійно визначати, які процесуальні дії повинні бути проведені з вказаними речовими доказами на етапі судового розгляду кримінального провадження і має право дійти висновку, що потреба у подальшому арешті таких речових доказів відпала.

Отже, прокурор уповноважений визначати чи має арештоване майно (транспортні засоби, які є частиною єдиного майнового комплексу ТОВ «Енергія - Новий Розділ») доказове значення в суді при розгляді кримінального провадження і може не використовувати таке майно як речовий доказ, що має наслідком відсутність потреби для його подальшого збереження шляхом заборони користування, розпорядження і відчуження.

Водночас, зняття арешту не скасовує постанову детектива НАБУ про визнання цього майна речовим доказом, статус такого майна не змінюється і в кінцевому випадку його доля буде вирішена під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Крім того, суд враховує позицію учасників судового провадження, зокрема позицію представника власника майна (юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження) ТОВ «Енергія-Новий Розділ», які не заперечували проти скасування арешту майна.

Колегія суддів враховує також наступні факти і мотиви щодо можливості скасування арешту.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні із 24.02.2022 введено воєнний стан. Станом на дату розгляду клопотання судом указом Президента України від 12.08.2022 № 573 воєнний стан в Україні продовжено до 21 листопада 2022 року.

Прокурор у клопотанні зазначає, що мотивом для звернення до суду із клопотанням про скасування арешту майна став наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2022 № 171 «Про примусове відчуження майна». Вказаним наказом примусово вилучено транспортні засоби, що зазначені в уточненому клопотанні прокурора про скасування арешту та є частиною єдиного майнового комплексу ТОВ «Енергія-Новий Розділ», водночас наявність арешту в рамках кримінального провадження перешкоджає виконанню даного наказу.

Суд враховує, що КПК України визначає лише окремі питання здійснення кримінального провадження, зокрема в умовах воєнного стану, не охоплюючи кола всіх питань, які можуть виникати.

Прокурор, здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 1 ст. 36 КПК України). Відтак, прокурор, використовуючи власні дискреційні повноваження, може самостійно вирішувати чи є подальша необхідність в арешті вказаного майна, а наявність наказу від 09.06.2022 № 171 не є безумовною підставою для скасування такого арешту.

Для скасування арешту майна чітко визначені законодавчі підстави, передбачені саме КПК України, а не іншими законодавчими актами: в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац другий частини першої статті 174 КПК України).

Колегією суддів проаналізовані передбачені КПК України підстави для можливості скасування арешту. Одночасно з цим, судом при розгляді клопотання враховано, що скасування арешту необхідне для можливості виконання наказу, який передбачає передачу вказаного майна для потреб організації оборони України в умовах правового режиму воєнного стану. Так, після скасування арешту майна, воно буде вилучено та передано Збройним Силам України з метою забезпечення потреб держави в обороноздатності.

При цьому, суд враховує наступні положення законодавства.

Положеннями ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України» встановлено, що в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, зокрема такий захід правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» в редакції станом на дату прийняття наказу примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є, в тому числі командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 вказаного Закону військові адміністрації населених пунктів здійснюють делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, до клопотання прокурора надано копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2022 № 171, погодженого із начальником Яворівської військової адміністрації, згідно з яким наказано провести примусове відчуження майна, яке належить ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та арештоване судом.

Такий наказ станом на дату його видання відповідав положенням ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» щодо необхідності його погодження військовим командуванням (начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із виконавчим органом відповідної місцевої ради, яким в даному випадку є Яворівська військова адміністрація.

Відтак, вказаний наказ відповідає положенням чинного законодавства, а єдиною перешкодою для його фактичної реалізації є наявність чинного арешту такого майна в рамках кримінального провадження.

Під час вирішення питання про скасування арешту майна судом враховується, що виходячи зі змісту наказу від 09.06.2022 № 171 та вимог Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», у випадку задоволення клопотання прокурора та скасування арешту, накладеного, в тому числі, на транспортні засоби як частину єдиного майнового комплексу ТОВ «Енергія-Новий Розділ», відповідне майно може перейти у власність держави.

При цьому, власник арештованого майна матиме можливість скористатись компенсаційними правовими механізмами, які передбачають повне відшкодування вартості вилученого в умовах воєнного стану відповідно до закону майна (ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України»).

Враховуючи триваючу збройну агресію РФ проти України, очевидно, що використання Збройними Силами України всіх матеріальних ресурсів, до яких належать, зокрема, арештоване у цьому кримінальному провадженні майно (транспортні засоби), є одним із заходів для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Відтак існують підстави, які обумовлюють нагальну потребу задоволення клопотання прокурора та скасування арешту.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 26, 170, 174, 371, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9. про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.08.2018 задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений у кримінальному провадженні № 52018000000000547 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 29.09.2020 у справі № 991/7450/20 (провадження 1-кс/991/7654/20) щодо наступного майна:

1.Автомобіль вантажний, марки MAN, моделі TGS 18.400, колір сірий, VIN: НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ; 2012 р.

2.Автомобіль вантажний, марки VOLVO моделі FL 618, колір білий, VIN: НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_10 ; 1998 р.

3.Напівпричіп (н/пр-цистерна харчова-е) марки BECKUM моделі BAU, жовтого кольору VIN 2168, державний номерний знак НОМЕР_4 ; 1983 р.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складений 17.10.2022.

Головуюча суддя: ОСОБА_5. Судді: ОСОБА_7. ОСОБА_6