Рішення

від 18.10.2022 по справі 520/4293/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

18 жовтня 2022 р. справа № 520/4293/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з викликом (повідомленням) осіб справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» (далі за текстом - заявник, платник, Товариство), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Харківській області від 16.12.2021р. №9624-п.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що контролюючим органом протиправно продовжено терміни раніше призначеної документальної позапланової виїзної перевірки без наявності на те підстав. Наголошував, що необхідні для проведення перевірки були вилучені за ухвалою суду, що не є втратою, пошкодженням або достроковим знищенням, отже, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом - контролюючий орган, владний суб`єкт, адміністративний орган, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що рішення про продовження строку спірної перевірки було прийнято за наявності підстав, передбачених вимогами чинного податкового законодавства.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву та позов, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник пройшов процедуру державної реєстрації, унаслідок чого набув правового статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи приватного права, на обліку у якості платника податків перебуває в Головному управління ДПС у Харківській області.

06.12.2021 року Головним управлінням ДПС у Харківській області було видано наказ №9248-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ГОВ «Укрінформтрейд» (код за ЄДИНО 14300875): початок перевірки - з 07 грудня 2021 року, тривалістю 05 робочих днів, з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість, щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ «Марбеле» (код за ЄДРПОУ 42595350) за жовтень 2019 року, за лютий 2020 року (включно до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень 2020 року); ТОВ «Діннер Вайс» (код за ЄДРПОУ 42185130) за листопад 2019 року (включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2019 року), за січень 2020 року; ТОВ «Грін Форсес» (код за ЄДР1ЮУ 42163942) за листопад, грудень 2019 року; ТОВ «Рутана Солюшнс» (код за ЄДРПОУ 42239945) за грудень 2019 року; ТОВ «Експерт Форвардинг» (код за ЄДРПОУ 38983252) за грудень 2019 року; ТОВ «Геліос Юніон» (код за ЄДРПОУ 43139677) за січень 2020 року; ТОВ «Родпак Оптіма» (код за ЄДРПОУ 43203841) за січень 2020 року; ТОВ «Бреін Стайл» (код за ЄДРПОУ 43043000) за квітень 2020 року; ТОВ «ТД Канцлер Груп» (код за ЄДРПОУ 40011039) за серпень 2020 року, за лютий 2021 року; ТОВ «Дата Сістем» (код за ЄДРПОУ 42934096) за серпень 2020 року (включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень 2020 року); ТОВ Енерго-Пром ТК» (код за ЄДРПОУ 43685188) за вересень, жовтень 2020 року; ТОВ «Тамекс» (код за ЄДРПОУ 43323200) за листопад 2020 року (включено до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2020 року), за грудень 2020 року, за січень 2021 року (включено до податкової декларації з податку на додану вартість за січень, лютий 2021 року), за лютий 2021 року; ТОВ Енкол» (код за ЄДРПОУ 43770241) за лютий 2021 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

Суд відмічає, що наказ контролюючого органу про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Укрінформтрейд" платником до суду або адміністративного органу вищого рівня не оскаржувався.

Як з"ясовано судом та визнано заявником у тексті позову, працівники контролюючого органу були допущені до перевірки, у ході якої позивач послався на факт вилучення необхідних для перевірки документів, на підтвердження чого надав копії протоколу обшуку від 09 квітня 2021 року по кримінальному провадженню за № 12020000000001201 від 08 грудня 2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва.

16.12.2021 року відповідачем було видано оскаржуваний наказ за № 9624-п, яким термін перевірки підприємства-позивача перенесено із посиланням на п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, із встановленням строк ТОВ «Укрінформтрейд» строк для відновлення та надання документів до перевірки.

Не погодившись із правомірністю перенесення строків перевірки, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону владного волевиявлення контролюючого органу, суд зазначає, що до правовідносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суд відмічає, що з 01.01.2011р. приводи та підстави здійснення податкового контролю за дотриманням учасниками суспільних відносин податкової дисципліни; зміст та обсяг повноважень податкових органів; процедура реалізації повноважень контролю регламентована, насамперед, приписами Податкового кодексу України.

Згідно з п.78.5 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення.

У ході розгляду справи судом з"ясовано, що відповідачем відносно заявника було видано наказ №9248-п від 06.12.2021р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки з питання повноти, правильності та своєчасності справляння ПДВ у період 01.10.2019р.-28.02.2021р. у зносинах із низкою контрагентів-постачальників.

Заявник цього наказу не оскаржував, відтак, цей правовий акт індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень юридичної дії з причини скасування судом або органом публічної адміністрації вищого рівня не втрачав.

Наказ ГУ ДПС у Харківській області від 06.12.2021р. №9248-п умотивований посиланням, зокрема, на п.п.78.1.1 ст.78 та п.п.78.1.4 ст.78 Податкового кодексу України.

Однак, відповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу призначення заходу податкового контролю не входить до предмету доказування у межах даного спору, а тому ці обставини судом не з`ясовуються на не оцінюються.

Розв`язуючи спір, суд зважає, що випадки перенесення термінів проведення податкової перевірки передбачені одночасно як положеннями п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України, так і приписами п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Отже, окреслений законодавцем у п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України випадок стосується події втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платника податків, тобто події, на яку має вплив форма та зміст юридичної поведінки платника податків як учасника суспільних відносин.

Водночас із цим, випадок легального вибуття із володіння платника податків поза його вільною волею документів податкового обліку окреслений законодавцем у п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України, де указано, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Отже, окреслений законодавцем у п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України випадок стосується події вилучення документів обліку платника податків органами правопорядку і є спеціальним правилом відносно п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України, і юридичні наслідки цього спеціального правила полягають у вчиненні контролюючим терорганом системи ДПС України управлінського волевиявлення з приводу перенесення термінів проведення перевірки.

Тому суд зазначає, що у разі вилучення правоохоронними та іншими органами документів обліку платника податків - терміни проведення заходу податкового контролю у формі перевірки, у тому числі розпочатої, можуть бути цілком правомірно перенесені до настання події отримання контролюючим органом вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

При цьому, за загальним правилом суд схиляється до тлумачення правила перенесення термінів перевірки у якості обов`язку податкового органу, оскільки без дослідження вилучених органами правопорядку первинних документів фізично неможливо скласти акт податкової перевірки із об`єктивними судженнями з приводу дотримання конкретним учасником суспільних відносин податкової дисципліни за критеріями судової доктрини "неприпустимості безпідставного отримання податкової вигоди".

Аналогічна по суті правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.06.2021р. у справі №815/2488/15 (№ К/9901/31733/20).

Продовжуючи вирішення спору по суті, суд зважає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18), згідно з якою обов`язковою умовою визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність факту порушення власних прав та інтересів приватної особи.

Суд відмічає, що видання Управлінням оскарженого наказу не створило для заявника як платника податків ані жодних додаткових обов`язків, ані будь-яких перешкод у реалізації заявником власних суб"єктивних прав як платника податків, не спричинило погіршення правового становища заявника, а лише призвело до формування найсприятливіших умов для майбутніх висновків органу публічної адміністрації з приводу дотримання заявником податкової дисципліни у сфері справляння ПДВ.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Продовжуючи розв`язання спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

До того ж і у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19 визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України (позаяк фактично виконав вимоги спеціальної норми права - п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України), а факт порушення суб"єктивних прав та інтересів заявника у сфері публічних правовідносин у галузі податкової справи не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у задоволенні позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Стосовно доводів представника заявника про неналежність оформлення процесуальних документів відповідача суд зазначає, що від ГУ ДПС у Харківській області було оформлено процесуальний документ у вигляді відзиву на позов, котрий не містить суттєвих та істотних недоліків, котрі б призводили до втрати юридичної сили і доказовості, а належне виконання представником заявника вимог процесуального закону в частині обсягу матеріалів позову та приєднаних доказів забезпечило можливість вирішення справи на підставі доказів поданих саме позивачем.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя А.В. Сліденко