Ухвала

від 17.10.2022 по справі 640/15999/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову в забезпечення позову

17 жовтня 2022 року м. Київ № 640/15999/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріоріум Пріорітас Груп»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення від 04.08.2022 №144718,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бріоріум Пріорітас Груп» (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі-відповідач), в якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління у м. Києві від 04.08. 2022 №144718 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріоріум Пріорітас Груп» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Бріоріум Пріорітас Груп» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2022 відкрито спрощене провадження у справі №640/15999/22 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління у м. Києві від 04.08. 2022 №144718 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріоріум Пріорітас Груп» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку до набрання законної сили рішенням у справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що включення ТОВ «Бріоріум Пріорітас Груп» до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку тягне за собою однозначні правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригувань, поданих таким платником.

За посиланням позивача такі наслідки створюють негативний характер як для ТОВ «Бріоріум Пріорітас Груп», оскільки процес реєстрації кожної податкової накладної ускладнюється необхідністю надання пояснень та документів щодо кожної поданої на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також необхідністю оскарження відмови у реєстрації), так і для контрагентів ТОВ «Бріоріум Пріорітас Груп», які не мають можливості формувати податковий кредит за господарськими операціями з ним, що негативно відображається на їх фінансовому стані.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавець визначив, що перелік підстав для забезпечення позову є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому за відсутності передбачених вказаною статтею обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Разом з тим, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття рішення у справі, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, чи необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.