Постанова

від 18.10.2022 по справі 280/11951/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 280/11951/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року (суддя Стрельнікова Н.В.) у справі №280/11951/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙСТАНДАРТ-МЕЛИТОПОЛЬ до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСТАНДАРТ-МЕЛІТОПОЛЬ» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3280733/40738142 від 26.10.2021, №3280740/40738142 від 26.10.2021, № 3280735/40738142 від 26.10.2021, винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 01.10.2021, № 2 від 02.10.2021, № 5 від 05.10.2021 подані ТОВ «СТРОЙСТАНДАРТ-МЕЛИТОПОЛЬ».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що за результатами господарської операції підприємством складено зазначені податкові накладні та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманих квитанцій податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено, та зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП/ товару/послуги 49.41.15-00.00 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем направлено до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів щодо здійснення господарської операції за наслідками якої складено зазначені податкові накладні, однак рішеннями комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації податкових накладних. Вказуючи на відсутність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а також на те, що підприємством було надано до контролюючого органу первинні документи, що

підтверджують факт здійснення господарської операцій стосовно якої складено податкові накладні, втім яким Комісією не надано належної оцінки, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду фактично мотивовано недоведеністю відповідачем правомірності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН та необґрунтованості рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Також судом вирішено питання щодо розподілу понесених позивачем судових витрат у зв`язку з розглядом цієї справи та вирішено, зокрема, стягнути з ГУ ДПС у Запорізькій області на користь позивача витрати та професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що під час опрацювання поданих позивачем податкових накладних було встановлено підстави для зупинення їх реєстрації відповідно до приписів постанови КМУ від 11.12.2019 №1165. Оскільки, позивачем не було надано усіх необхідних копій документів, то Комісією було обґрунтовано прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Крім цього, відповідач висловлює свою незгоду з рішенням суду, в частині стягнення витрат на правничу допомогу. За позицією відповідача, позивачем не було доведено обсягу наданих послуг та їх вартості, а тому його вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки не мають належного документального підтвердження та не є співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСТАНДАРТ-МЕЛИТОПОЛЬ» є юридичною особою приватного права, що було створено 11.08.2016 (номер запису: 1 101 102 0000 004912). Одним з видів діяльності підприємства є Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код 46.73 згідно за КВЕД - 2010).

Платником ПДВ Підприємство зареєстровано 01.09.2016, ІПН 407381408328.

Відомості про осіб, відповідальних за господарську діяльність та ведення бухгалтерського та податкового обліку - керівник ОСОБА_1 .

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ССМАТ» (далі - (ТОВ «ССМАТ») було укладено договір № 16-09 від 16.09.2021, відповідно до якого ТОВ «СТРОЙСТАНДАРТ-МЕЛИТОПОЛЬ» як перевізник надає замовнику - ГОВ «ССМАТ» послуги ч переміщення насипних матеріалів.

За правилом першої події за договором № 16-09 від 16.09.2021, виписано податкові накладні № 1 від 01.10.2021, №2 від 02.10.2021, №5 від 05.10.2021, які для реєстрації в ЄРПН ці ПН у встановлений законом час було передано до ДІІС України та 15.10.2021 отримано квитанції № 1 про зупинення реєстрації № 1 від 01.10.2021, № 2 від 02.10.2021,№ 5 від 05.10.2021

Згідно квитанцій реєстрація податкових накладних була зупинена з зазначенням того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 49.41.15-00.00 відсутні в таблиці данних платника податку на додану вартість, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та обсягу їх постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 18, 32. 39).

На виконання вимог відповідача, позивач, повідомленням, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація, згідно з якими зупинена, 22.10.2021 позивачем було направлено письмові пояснення №23 та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по ПН №1 від 01.10.2021, №2 від 02.10.2021, №5 від 05.10.2021 та копії документів у складі пакету пов`язаних документів в кількості 25 додатків, які отримано податковим органом згідно квитанції № 2 реєстраційний номер № 9313432267.

26.10.2021 Комісією ДІІС прийнято рішення № 3280733/40738142 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 01.10.2021, рішення № 3280740/40738142 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №2 від 02.10.2021, рішення № 3280735/40738142 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 5 від 05.10.2021.

Як підставу відмови у реєстрації ПН № 1, 2, 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних податковий орган зазначив у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо підтвердження щодо постачання/придбання товарів та послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів(інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів, робіт/послуг)з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки. Додаткові відомості: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи).

Вказані рішення комісії регіонального рівня № 3280733/40738142, № 3280740/40738142. № 3280735/40738142 про відмову у реєстрації ПН № 1 від 01.10.2021, №2 від 02.10.2021, №5 від 05.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних були оскаржені позивачем до Державної податкової служби України, однак за результатами розгляду скарг 11.11.2021 Державною податковою службою України прийнято рішення № 52306/40738142/2 (ПН № 1 від 01.10.2021), № 52313/40738142/2 (ПН № 2 від 02.10.2021), № 52285/40738142/2 (ПН №5 від 05.10.2021) про залишення скарг без задоволення та рішень комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погодившись з відмовою відповідача у реєстрації вказаних податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок).

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності такій ознаці безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ознаки безумовної реєстрації): обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

Приписами пунктів 5 та 7 Порядку передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, обов`язковою умовою зупинення реєстрації податкової накладної є встановлення критерію ризикованості здійснення операцій.

У свою чергу, постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 Критерії ризиковості здійснення операцій (далі Критерії).

Відповідно до пункту 1 Критеріїв одним з критеріїв ризиковості здійснення операцій є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як зазначено вище, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом визначено п.1 Критеріїв ризиковості та запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, визначеної в податковій накладній.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не визначив того, які саме документи слід надати платнику для реєстрації ПН.

У свою чергу, вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій чи Критерію ризиковості платника податку, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що позивачем на адресу контролюючого органу направлялося повідомлення, із наданням пояснень та копій первинних документів по господарській операції (договір поставки, видаткові накладні, платіжні доручення, інформацію про транспортування товару), і вказане повідомлення було отримано відповідачем.

На час прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних діяв Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (зареєстрований в Мінюсті України 13.12.2019р. за №1245/34216).

Відповідно до п.2, 3, 4-7, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу .

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520 (додаток до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані.

В оскаржуваних рішеннях зазначено твердження: «ненадання платником копій документів» - первинних документів щодо підтвердження щодо постачання/придбання товарів та послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів(інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів, робіт/послуг)з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.

В графі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи).

З приводу таких мотивів прийняття оскаржуваних рішень, слід зазначити те, що саме лише зазначення про відсутність документів, при цьому конкретно не визначених, не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. А у спірному випадку позивачем було надано, що не заперечувалось відповідачем, документи з приводу господарських операцій, інформація про які відображена в податкових накладних, а саме: договори, докази транспортування товарів, докази оплати товару тощо.

В даному випадку, відповідачем недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні.

При цьому, суд враховує і те, що контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, не пропонував позивачу надати документи, які необхідні для вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних.

Щодо таких підстав для відмови в реєстрації податкових накладних як: відсутність складських документів (інвентаризаційні описи), про що зазначено в графі «Додаткова інформація» оскаржуваних рішень, слід зазначити те, що позивачем, під час адміністративного оскарження спірних рішень, надавалися інвентаризаційні описи, інвентаризаційні акти, але вказаним документам контролюючим органом не було надано жодної оцінки.

Отже наведене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, які свідчать про необґрунтованість підстав зупинення реєстрації податкових накладних, рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішень Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкових накладних.

Дійшовши обґрунтованого висновку про неправомірність рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд першої інстанції правильно виходив з того, що належним способом захисту порушеного права платника податку є зобов`язання відповідача зареєструвати в ЄРПН подані податкові накладні, оскільки це є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і такий спосіб захисту права не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржуваних рішень, які було предметом судового контролю у межах цієї справи.

Щодо аргументів відповідача про безпідставність стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Так, за наслідками розгляду справи судом першої інстанції вирішено питання щодо розподілу судових витрат, у тому числі щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,0грн.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Матеріали справи свідчать про те, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, між позивачем та адвокатом Діордієвим О.С. укладено договір про надання правової допомоги № 11/21 від 29.11.2021 з додатком №1 до нього.

Відповідно до умов договору Адвокат приймає зобов`язання надавати Клієнту в межах його Замовлення/Замовлень правову допомогу, а Клієнт зобов`язується здійснити плату за надану правову допомогу на умовах та в строки, що передбачені умовами цього Договору.

Додатковою угодою визначено розмір гонорару адвоката, який становить 1500,0грн. за одну годину роботи.

Згідно розрахунку наданих послуг Адвокатом надано послуги у вигляді: надання консультацій, вивчення та аналіз документів, підготовка позовної заяви щодо оскарження рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН. Кількість витраченого часу становить 2 години, винагорода за надання правової допомоги становить 3000,0грн.

Надані послуги прийняті позивачем, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг.

Позивачем оплачено надані послуги, про що свідчить копія платіжного дорученням №1886 від 02.12.2021.

Отже, надані позивачем документи свідчать про те, що на стадії розгляду справи у суді першої інстанції позивачу було надано послуги правничої допомоги, які оцінені сторонами договору у 3000грн.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржника щодо не співмірності та нерозумності відшкодованих судом позивачу понесених витрат, з огляду на таке.

Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

Вирішуючи подану позивачем заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції дослідив зміст наданих позивачем документів, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розмір визначеного гонорару.

Вказуючи на завищення тарифів (вартість наданих послуг), відповідач не вказує про те, які тарифи є справедливими, на його думку, та які зазвичай застосовуються при визначенні гонорару адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до Додаткової угоди до Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається в сталій сумі виходячи із кількості витраченого часу на надання правничої допомоги.

Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши умови укладеного договору про надання правової допомоги, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності, зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Щодо аргументів відповідача про відсутність доказів фактично понесених позивачем витрат на правничу допомогу слід зазначити те, що такими доказами є як договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт, платіжне доручення про оплату наданих послуг.

З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,0грн., оскільки такий розмір, враховуючи складність справи та об`ємність заявлених вимог, відповідає принципам співмірності, обґрунтованості та справедливості.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року по справі №280/11951/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 18.10.2022

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк