Постанова

від 17.10.2022 по справі 560/18991/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18991/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

17 жовтня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетикон Люкс" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та накладення арешту,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2021 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетикон Люкс" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та накладення арешту.

Рішенням Хмельницькогоокружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України, не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 липня 2022 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сетикон Люкс" рахується податковий борг по платежах до бюджету в сумі 3638 грн.

Податковий борг підтверджується розрахунком суми заборгованості, копією податкової декларації та іншими документами.

Заборгованість в сумі 3638 грн. утворилась внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, визначених згідно податкової декларації № 9257359213 від 04.11.2019 року.

З метою стягнення податкового боргу, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пункт 57.1. статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У визначені Податковим кодексом України строки відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання.

За змістом пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 23.12.2019 року №47136-10, яка вручена 27.12.2019 р.

Доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги, а також доказів сплати ним сплати податкового боргу суду не надано.

Згідно з пунктом 87.2. статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За змістом пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Аналізуючи доводи апелянта з приводу наявності підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТИКОН ЛЮКС", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 3638,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 94.6.2. пункту 94.6. статті 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Отже, обов`язковою умовою для накладення арешту є відсутність відповідного майна, яка має бути встановлена саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, в іншому разі, вимога про застосування арешту коштів є передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред`явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним. Таким чином, податковий орган мав право доводити факт відсутності майна у відповідача саме станом на вказаний час, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі №826/10396/16.

Так, апелянт зазначає, що згідно з інформаційної довідки №280408924 від 21.10.2021 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо майна відповідача відомості відсутні.

Водночас, колегія суддів критично ставиться до зазначених обставин, з огляду на те, що зазначена інформаційна довідка №280408924 сформована 21.10.2021 р., тоді як контролюючий орган звертається до суду з цим позовом 17.12.2021 р., та вказує суму позовних вимог станом на 04.11.2021 р.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що недостатність майна була встановлена раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу.

Більше того, контролюючий орган не надав та не довів належними та допустимими доказами відсутності у відповідача іншого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, зокрема, не досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від нерухомого майна (різного роду устаткування, обладнання тощо); позивач також не надав відомостей щодо виходу на адресу місцезнаходження відповідача і опису наявного там майна.

При цьому, суд зазначає, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, податковий орган має право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, що встановлено підпунктом 20.1.33. пункту 20.1. статті 20 ПК України, проте, реалізація цього права можлива лише за умови наявності підстав, встановлених пунктом 94.2. статті 94 ПК України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що оскільки апелянт не посилається на жодну з підстав, визначених пунктом 94.2. статті 94 ПК України, які передбачають накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТИКОН ЛЮКС", а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі №826/6657/18, від 28 серпня 2019 року по справі №825/2146/18, від 01 жовтня 2019 року по справі №825/2243/18.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку правильним способом захисту порушених прав позивача буде стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТИКОН ЛЮКС" 3638,00 грн. податкового боргу за рахунок належних підприємству коштів на рахунках в обслуговуючих його банках та готівки.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.