Постанова

від 05.10.2022 по справі 643/16779/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 643/16779/19

провадження № 61-17728 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ;

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович;

заінтересована особа - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича на постанову Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2021 рокуу складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. та визнання оцінки нерухомого майна недійсною, заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавчий лист, виданий Московським районним судом м. Харкова за результатами розгляду справи № 643/16779/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Під час ознайомлення 17 листопада 2020 року з матеріалами ВП №61509409 заявнику стало відомо про примусову реалізацію належного йому гаража № НОМЕР_1 , що розташований по АДРЕСА_1 , з публічних торгів, проте про відкриття виконавчого провадження йому не було відомо, оскільки справа знаходиться на розгляді в апеляційному суді. Він також не отримував від приватного виконавця інші документи про вчинення ним виконавчих дій. В межах виконавчого провадження було здійснено оцінку належного йому гаража, яка є, на його думку, необ`єктивною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначав, що для оцінки був взятий порівняльний підхід з невдалим вибором об`єктів для порівняння із вільних інтернет ресурсів, які необ`єктивно відтворювали ситуацію на ринку нерухомості Комінтернівського району м. Харкова, інші джерела не були враховані взагалі.

Відповідно до пункту 15 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно, проте не було обрано жодного об`єкта, який був фактично проданий, порівнювалися лише пропозиції. З урахуванням нестабільної ситуації на ринку нерухомості, значні коливання цін на нерухомість в м. Харкові, коливання іноземної валюти по відношенню до гривні, оцінка не може об`єктивно відтворювати вартість гаражу.

Такі порушення призвели до необ`єктивної та однобічної оцінки, що у свою чергу призводить до порушення його майнових прав та інтересів, оскільки вартість вказаного нерухомого майна є істотно заниженою.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. щодо виконання виконавчого листа № 643/16779/19, виданого 17 лютого 2020 року Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування майнової та моральної шкоди; визнати недійсною оцінку нерухомого майна - гаражу № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності, проведену суб`єктом оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження (надалі ВП) № 61509409 та зобов`язати приватного виконавця призначити повторну оцінку із залученням експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2021 року у складі судді Тимош О. М. у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, стягнення суми основної винагороди, накладення арешту на майно боржника, об`єднання у зведене виконавче провадження від 11 березня 2020 року направлялися сторонам виконавчого провадження рекомендованими листами.

Після винесення постанови про арешт гаража, яка була направлена сторонам виконавчого провадження, сторони не повідомили виконавця про узгоджену ними вартість майна, тому приватний виконавець правомірно дійшов висновку про самостійне визначення вартості майна боржника. Після проведення оцінки гаража суб`єктом оціночної діяльності приватний виконавець направив повідомлення про результати оцінки майна сторонам виконавчого провадження в день отримання звіту про оцінку 10 серпня 2020 за адресою, зазначеною у виконавчому документі, тому стягувач і боржник вважаються такими, що ознайомлені із результатами оцінки арештованого майна.

Єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки є рецензування звіту з оцінки. Заявник не був позбавлений права ініціювати проведення рецензування оцінки шляхом направлення письмового запиту до осіб, які відповідно до статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна. Отже, заявник не надав підтвердження порушення процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», при вчиненні виконавцем оскаржуваних дій.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. задоволено частково. Визнано противоправними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. щодо визначення оціночної вартості нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , а саме гаража № НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до звіту про оцінку майна від 03 серпня 2020 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) Визнано недійсними результати оцінки вартості нерухомого майна боржника, а саме гаража № НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , викладеної у звіті про оцінку майна від 03 серпня 2020 року ФОП ОСОБА_3 , у межах виконавчого провадження № 61509409. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час здійснення оцінки гаражу у виконавчому провадженні оцінювач не провів належний огляд об`єкта оцінки, оскільки доступу до гаражу не було. Крім того, належні і допустимі докази того, що боржник, будучи повідомлений про день і час такого огляду, не забезпечив доступу до об`єкту оцінки, в матеріалах справи відсутні. Відтак, приватний виконавець неправомірно прийняв висновки за результатами проведеної експертної оцінки.

Ураховуючи те, що судом встановлені порушення вимог закону під час проведення оцінки гаражу та її результати визнані недійсними, приватний виконавець зобов`язаний призначити повторну оцінку в порядку, визначеному статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження», і окремий висновок суду про покладення на нього обов`язку виконати зазначені вимоги закону не потрібний.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, й залишити в силі судове рішення першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неповне дослідження наявних у справі матеріалів, а тому висновок суду апеляційної інстанції не відповідають матеріалам справи та порушують права заявника на судових захист.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 643/16779/19 з Московського районного суду м. Харкова.

У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що виконавцем повідомлення про результати оцінки майна було направлено сторонам виконавчого провадження в день отримання звіту про оцінку 10 серпня 2020 року за адресою, зазначеною у виконавчому документі, тому стягувач і боржник вважаються такими, що ознайомлені із результатами оцінки арештованого майна.

Правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів, а рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заявником двічі подавалися до суду скарги на дії приватного виконавця 27 листопада 2020 року та 21 грудня 2020 року (а.с. 14-17, 18-21, т. 1).

30 листопада 2020 року скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця ухвалою суду була повернута без розгляду (а.с. 11, т. 1).

23 грудня 2020 року скарга ОСОБА_1 ухвалою суду повернута скаржнику без розгляду (а.с. 12-13, т. 1).

ОСОБА_1 є власником гаража АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08 лютого 2008 року серії НОМЕР_2 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 7, 8, т. 1).

З наданих виконавцем матеріалів виконавчого провадження № 61510073 вбачається, що виконавче провадження відкрито за заявою ОСОБА_2 від 10 березня 2020 року про примусове виконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 643/16779/19, виданого Московським районним судом м. Харкова 17 лютого 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 26 900 грн (а.с. 57-58, 59, т. 1).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 11 березня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю. В. відкрито провадження за виконавчим листом № 643/16779/19, виданим Московським районним судом м. Харкова 17 лютого 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у сумі 768 грн 40 коп. (а.с. 9-10, т. 1).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області від 11 березня 2020 року відкрито виконавче провадження за наданим виконавчим листом (а.с. 64-65, т. 1).

Відповідно до інформаційної довідки від 11 березня 2020 року ОСОБА_1 є власником квартири у будинку готельного типу за адресою: АДРЕСА_3 , та квартири за адресою: АДРЕСА_4 , (а.с. 66-68, т. 1).

Згідно з інформаційною довідкою від 26 червня 2020 року ОСОБА_1 належить гараж за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 104-105, т. 1).

Постановами приватного виконавця Близнюкова Ю. В. від 11 березня 2020 року з боржника ОСОБА_1 стягнуто основну винагороду у сумі 2 690 грн, накладено арешт на майно, що належить боржнику, об`єднано виконавче провадження № 61509409, № 61510073 у зведене виконавче провадження № 61517221 (а.с. 71-72, 74-75, 76-77, т. 1).

Постанови від 11 березня 2020 року були направлені сторонам виконавчого провадження 12 березня 2020 року рекомендованими листами, що підтверджується фіскальними чеками (а.с. 78, т. 1).

Актом приватного виконавця від 23 березня 2020 року встановлено, що боржник не з`явився для повідомлення контактного телефону з метою узгодження дати та часу допуску в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується для проведення виконавчих дій (а.с. 89, т. 1).

02 червня 2020 року ОСОБА_1 направлено виклик приватного виконавця, яким зобов`язав ОСОБА_1 з`явитися до виконавця 10 червня 2020 року щодо сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату та для узгодження дати та часу проведення виконавчих дій (а.с. 99-100, т. 1).

Відповідно до акту приватного виконавця від 11 червня 2020 року боржник не надав виконавцю допуск для проведення виконавчих дій до квартири за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 79, т. 1).

Відповідно до акту приватного виконавця від 11 червня 2020 року на виклик виконавця від 02 червня 2020 року за вих.№ 3908 боржник не з`явився до виконавця для узгодження дати та часу проведення виконавчих дій за адресами: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_5 (а.с. 80, т. 1).

Приватним виконавцем подавалися подання про примусове проникнення до житла боржника до Московського районного суду м. Харкова та до Комінтернівського районного суду м. Харкова (а.с. 81-88, т. 1).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16 червня 2020 року подання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с. 91-93, т. 1).

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 червня 2020 року у задоволенні подання про примусове проникнення до житла відмовлено (а.с. 95-98, т. 1).

Постановою про арешт майна боржника від 26 червня 2020 року виконавцем накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме - гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 у межах суми звернення стягнення (а.с. 102-103).

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 04.06.2020 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 107, т. 1).

Постановою про опис та арешт майна боржника від 26 червня 2020 року приватним виконавцем описано та накладено арешт на нежитлове приміщення, гараж № НОМЕР_1 площею 18 кв. м, що знаходиться на четвертому поверсі чотириповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . 26 червня 2020 року постанова направлена рекомендованим листом сторонам виконавчого провадження, що підтверджується фіскальними чеками (а.с. 109-110, 111, т. 1).

Постановою про опис та арешт майна боржника від 13 липня 2020 року приватним виконавцем описано та накладено арешт на нежитлове приміщення, гараж № НОМЕР_1 площею 16,6 кв. м, що знаходиться на четвертому поверсі чотириповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , 14 липня 2020 року постанова направлена рекомендованим листом сторонам виконавчого провадження, що підтверджується фіскальними чеками (а.с. 113-115, т. 1).

29 липня 2020 року постановою приватного виконавця Близнюкова Ю. В. призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання фізичну особу-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_3 . Копія постанови направлена рекомендованими листами в день її ухвалення сторонам виконавчого провадження (а.с. 117-119, т. 1).

На виконання постанови приватного виконавця від 29 липня 2020 року ФОП ОСОБА_3 надано звіт про оцінку майна, відповідно до якого початкова вартість нежитлового приміщення гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 16,6 кв. м, розташоване на четвертому поверсі чотириповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , може складати 49 500 грн (а.с. 120-148, т. 1).

10 серпня 2020 року приватним виконавцем направлено рекомендованим листом сторонам виконавчого провадження постанову від 10 серпня 2020 року та повідомлено про вартість гаражу згідно зі звітом незалежної оцінки майна (а.с. 149-150, т. 1).

10 серпня 2020 року приватним виконавцем Близнюковим Ю. В. подано заявку на реалізацію нерухомого майна (гаража) в формі електронних торгів (а.с. 151-154, т. 1).

Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів 12 жовтня 2020 року гараж АДРЕСА_2 , реалізовано за 37 032 грн 50 коп. (а.с. 155-156, т.1).

Відповідно до акту про проведення електронних торгів від 22 жовтня 2020 року з електронних торгів реалізовано вищезазначений гараж за 37 032 грн 50 коп., визначено переможця торгів - ОСОБА_4 (а.с. 157-158, т. 1).

Постановою про розмір витрат виконавчого провадження від 23 жовтня 2020 року витрати виконавчого провадження на проведення виконавчих дій складають 4 676 грн 63 коп. (а.с. 160-161, т. 1).

Постановою приватного виконавця від 22 жовтня 2020 року виконавче провадження з примусового виконання закінчено, припинено чинність постанови про арешт майна боржника від 26 червня 2020 року (а.с. 163-164). Копія постанови направлена сторонам провадження та Московському районному суду м. Харкова (а.с. 165, т. 1).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 17 листопада 2020 року він ознайомився із матеріалами виконавчого провадження (а.с. 166, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, постановлені за результатами розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця після їх перегляду в апеляційному порядку.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права

(частина друга статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 10, 48 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

У розглядуваній справі ОСОБА_1 , звертаючись 22 січня 2021 року до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, просив визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо оцінки нерухомого майна (гаража) перед поданням на примусову реалізацію цього нерухомого майна у виконавчому провадженні ВП № 61509409.

Проте, зазначене нерухоме майно (гараж) було продане до подання скарги ОСОБА_1 та її розгляду судами по суті.

Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів 12 жовтня 2020 року гараж АДРЕСА_2 реалізовано за 37 032 грн 50 коп. (а.с. 155-156, т. 1).

Відповідно до акту про проведення електронних торгів від 22 жовтня 2020 року з електронних торгів реалізовано вищезазначений гараж за 37 032 грн 50 коп., визначено переможця торгів - ОСОБА_4 (а.с. 157-158, т . 1).

Постановою приватного виконавця від 22 жовтня 2020 року виконавче провадження з примусового виконання закінчено, припинено чинність постанови про арешт майна боржника від 26 червня 2020 року (а.с. 163-164, т. 1).

Копія постанови направлена сторонам провадження та Московському районному суду м. Харкова (а.с. 165, т. 1).

Зважаючи на те, що предметом розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 є дії приватного виконавця, пов`язані з оцінкою арештованого майна боржника для реалізації в примусовому порядку, яке на момент подання скарги вже відчужене та стосовно якого у особи, яка не є учасником виконавчого провадження (переможця торгів - нового власника), виникли права та обов`язки, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, про що зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду (пункт 63 постанови від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 50 постанови від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

Отже, за встановлених обставин, ефективним способом захисту прав боржника на нерухоме майно є пред`явлення до суду відповідного позову із залученням до участі у справі, крім приватного виконавця, також стягувача, організатора та переможця торгів (нового власника нерухомого майна), в межах якої і надається оцінка, у тому числі й діям приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію.

Крім того, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень

ОСОБА_1 у грудні 2020 року звернувся до суду із позовом до

приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шефель Д. С., Міністерства юстиції України, комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради про скасування реєстрації права власності на зазначений гараж за ОСОБА_4 (справа № 641/9497/20).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що скарга

ОСОБА_1 на дії приватного виконавця не є ефективним способом захисту прав, які заявник вважає порушеними, зокрема не призведе до відновлення прав на нерухоме майно.

Зазначеного суди попередніх інстанцій не врахували та помилково розглянули скаргу ОСОБА_1 по суті.

Враховуючи, що вимоги скарги мають вирішуватися у порядку позовного провадження, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, скаргу належить залишити без розгляду.

Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц та Верховним Судом у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 755/10301/18,

від 12 березня 2020 року у справі № 766/9982/17, від 25 березня 2020 року у справі № 756/13851/15, від 28 жовтня 2020 року у справі № 753/13011/14, від 28 жовтня 2020 року у справі № 214/3501/18, від 09 грудня 2020 року у справі № 753/23824/18, від 27 січня 2021 року у справі № 569/12688/18,

від 17 лютого 2021 року у справі № 757/9754/13, від 17 березня 2021 року у справі № 545/3103/16-ц, від 24 березня 2021 року у справі № 755/15712/19, від 26 травня 2021 року у справі № 727/2176/20.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

З огляду на необхідність врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, враховуючи, що подання боржником скарги на дії приватного виконавця, пов`язані з оцінкою арештованого майна боржника для реалізації в примусовому порядку, не забезпечує ефективного відновлення його прав після фактичного продажу нерухомого майна, а спір підлягає розгляду за правилами позовного провадження, тому ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року необхідно скасувати, а скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Близнюкова Ю. В. залишити без розгляду.

Керуючись статтями 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировичазадовольнити частково.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року скасувати.

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович