Ухвала

від 13.10.2022 по справі 137/1417/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 137/1417/21

провадження № 61-7556св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Кожухівський заклад дошкільної освіти «Сонечко» Хмільницької міської ради, Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 11 травня 2022 року у складі судді Верещинської Я. С. та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кожухівського закладу дошкільної освіти «Сонечко» Хмільницької міської ради (далі - ЗДО «Сонечко»), Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи, посилаючись на те, що наказом від 12 квітня 2019 року № 4 вона була прийнята на посаду помічника вихователя у ЗДО «Сонечко». Наказом від 08 листопада 2021 року № 29-к її відсторонено з 09 листопада 2021 року від роботи без збереження заробітної плати через непред`явлення нею документа про обов`язкове профілактичне щеплення проти СОVID-19 або копії медичного висновку про абсолютні протипоказання до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19 - до усунення причин, що зумовили відсторонення. Вважає такий наказ незаконним, оскільки законодавством України не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи з підстав відсутності в нього щеплення від СОVID-19, яке не є обов`язковим та не включене до переліку календаря щеплень. Крім того, в неї на утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, а через недопущення до роботи порушено її право на працю. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила: визнати незаконним та скасувати наказ ЗДО «Сонечко» від 08 листопада 2021 року № 29-к в частині відсторонення її, помічника вихователя, від роботи; стягнути із ЗДО «Сонечко» на свою користь середній заробіток за весь час відсторонення від роботи, починаючи з 09 листопада 2021 року.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 11 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один з передбачених законодавством випадків призупинення трудових відносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання. Згідно з Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 (далі - Перелік № 2153), обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають, зокрема працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. Таким чином, відсторонивши позивача від роботи, ЗДО «Сонечко» діяв у спосіб та в межах повноважень, передбачених законом, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та статтею 46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). В оспорюваному наказі зазначені підстави та строк відсторонення.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Літинського районного суду Вінницької області від 11 травня 2022 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Аргументи заявника про те, що її не повідомили про необхідність пройти щеплення проти COVID-19 або надати довідку про протипоказання до проведення профілактичних щеплень, а оскаржуваний наказ не містить відомостей з приводу її відмови або ухилення від проходження щеплення, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не посилалася на вказані обставини як на підставу позову та вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції. При зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 не заперечувала факту своєї обізнаності з необхідністю проходження щеплення проти COVID-19. При цьому у відзиві на позовну заяву в. о. директора ЗДО «Сонечко» зазначила, що на нарадах та при особистих зустрічах вона неодноразово попереджала працівників, в тому числі позивача, що в разі ненадання ними документів про вакцинацію або відповідного медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19 до 08 години ранку 09 листопада 2021 року їх буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. У відповіді на відзив ОСОБА_1 не спростувала вищезгадані пояснення відповідача з приводу її завчасної обізнаності щодо необхідності отримати щеплення проти COVID-19 до 09 листопада 2021 року, тобто не заперечувала проти цих фактів.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Літинського районного суду Вінницької області від 11 травня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник вказала, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у подібних правовідносинах. Суди попередніх інстанцій неповно дослідили обставини справи, не дали їм належної правової оцінки та дійшли передчасних висновків про відмову в задоволенні позову. Оспорюваний наказ не містить відомостей на підтвердження її відмови здійснити щеплення в порядку, встановленому частиною шостою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Акт відмови чи ухилення від проведення вакцинації роботодавцем не складався. Зі змісту наказу випливає, що її фактично відсторонено від виконання посадових обов`язків на весь час відсутності щеплення від COVID-19, тоді як згідно з Переліком № 2153 працівники закладів освіти підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, лише на період дії карантину. Законодавством України не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи з підстав відсутності в нього щеплення від СОVID-19, яке не є обов`язковим та не включене до переліку календаря щеплень. Суди залишили поза увагою те, що тягар доведення наявності законної підстави позбавлення права на працю та законності оспорюваного наказу покладається на роботодавця. Відповідач не надав доказів того, які заходи ним спрямовані на проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти СОVID-19 працівниками установи, що передбачено Переліком № 2153. Поза увагою судів залишилось й те, що з дня набрання чинності підзаконним нормативно-правовим актом про обов`язковість щеплення від СОVID-19 до моменту її відсторонення від роботи в неї не було достатнього розумного часу для проходження у встановленому законодавством порядку процедури вакцинації, в тому числі для проходження медичного огляду перед щепленням.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Літинського районного суду Вінницької області.

26 вересня 2022 року справа № 137/1417/21 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, на розгляд Великої Палати Верховного Судупередано справу № 130/3548/21 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що національне законодавство з питань відсторонення від роботи у зв`язку з ухиленням від профілактичних щеплень та запроваджене підзаконними актами регулювання відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, нечітке та взаємосуперечливе. При цьому на розгляді судів першої та апеляційної інстанцій перебуває значна кількість справ, пов`язаних з визнанням незаконним наказу про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за період відсторонення від роботи. В переважній більшості випадків справи цієї категорії є малозначними в силу закону, тому рішення Великої Палати Верховного Суду за наслідкам вирішення цієї правової проблеми має стати орієнтиром при вирішенні подібних справ, забезпечити сталість та формування єдиної правозастосовчої практики.

Оскаржувані судові рішення в цій справі та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

За змістом пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Судувід 07 вересня 2022 року прийнято до свого провадження цивільну справу № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) та призначено її до розгляду на 09 листопада 2022 року.

Виходячи з викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність зупинити провадження в цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

Керуючись статтями 252, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 137/1417/21 за позовом ОСОБА_1 до Кожухівського закладу дошкільної освіти «Сонечко» Хмільницької міської ради, Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 11 травня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко