Постанова

від 02.10.2007 по справі а4/425-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А4/425-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"02" жовтня 2007 р.                                                                   Справа № А4/425-07

2 жовтня 2007 р.

                  Справа №  А4\425-07

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу        

за позовомОбухівської районної державної адміністрації  

до Обухівського районного споживчого товариства

про визнання недійсної державної реєстрації

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивачаПопович О.М. дов. від 22.05.2007р. № 848\6-15, Нагорянський  С.І. дов. від 19.06.2007р. № 1157\6-15

від відповідачаСитенок О.Д. дов. від 28.08.2007р. № 103, Філоненко О.І. дов. від 29.08.2007р. № 104

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 2.10.2007р. об 11 год. 10 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 8.10.2007р, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Встановив:

Обухівською районною державною адміністрацією (надалі позивач) заявлений позов про визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи –Обухівське районне споживче товариство (надалі відповідач).  Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 110 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, з огляду на те, що при створенні та реєстрації Обухівського районного споживчого товариства були наступні порушення, зокрема: в порушення вимог статті 7 Закону України „Про споживчу кооперацію” статут відповідача прийнятий зборами уповноважених, а не загальними зборами його членів (як цього вимагає статті 7 згаданого Закону); протокол загальних зборів уповноважених, а статут затверджено рішенням загальних зборів членів Обухівського РайСТ; при проведенні державної реєстрації, в порушення вимог статті 8 Закону України „Про підприємництво” відповідачем до органів державної реєстрації не подавався установчій договір. Наведені порушення, на думку позивача, усунути неможливо, і відповідно державна реєстрацію відповідача підлягає визнанню недійсною.

Відповідач – Обухівське районне споживче товариство у відзиві на позовну заяву від 24.08.2007р. просить залишити позов Обухівської райдержадміністрації без задоволення з огляду на те, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошує на незаконності положень Статуту відповідача, рішень про створення Обухівського районного споживчого товариства та затвердження його статуту, проте згадані документи не було визнано недійсними у встановленому законом порядку. Окрім цього, відповідач наголошує на тому, що загальними зборами членів Обухівського, Германівського, Трипільського, Григорівського споживчих товариств було вирішено створити Обухівське районне споживче товариство, прийняти статут Обухівського районного споживчого товариства, затвердити розмір вступних та членських внесків. Також, відповідач посилаючись на приписи статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України наголошує на пропуску строку на звернення із згаданим позовом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Предмет позову складає вимога Обухівської районної державної адміністрації визнати недійсною державну реєстрацію юридичної особи –Обухівського районного споживчого товариства.  

Як вбачається з залученої до матеріалів справи реєстраційної картки Обухівського районного споживчого товариства (ідент код 30273621), форма власності –колективна, орган управління -  збори уповноважених пайовиків, останнє було зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією 22.01.99р. , № реєстраційної справи 1215. До матеріалів справи також залучений протокол від 22.12.98 р. перших зборів уповноважених Обухівського районного споживчого товариства, та постанови перших зборів уповноважених Обухівського районного споживчого товариства від 22.12.98р.

Наявний у справі статут Обухівського районного споживчого товариства зареєстрований Обухівською районною державною адміністрацією 22.01.99р., реєстраційний № 1215, затверджений рішенням загальних зборів членів Обухівського районного споживчого товариства.

Згідно вимог п. 3 Положення "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності", затвердж.  Постановою КМ України від 1998.05.25 та статті 8 Закону України „Про підприємництво” (чинної на час проведення державної реєстрації відповідача), для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи власник (власники), уповноважений ним (ними) орган чи особа (заявник) особисто або поштою (рекомендованим листом) подають до органу державної реєстрації: а) установчі документи в повному обсязі для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства:

рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;

статут, якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності;

б) реєстраційну картку встановленого зразка, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію (додаток 1 до цього Положення);

в) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію;

г) документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України „Про споживчу кооперацію” (у редакції, чинній на час проведення державної реєстрації Обухівського РайСТ), основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Згідно вимог статті 7 Закону України „Про споживчу кооперацію”  вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов'язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов'язані з його діяльністю.

До матеріалів справи залучено статут Обухівського районного споживчого товариства, який зареєстрований Обухівською районною державною адміністрацією 22.01.99р., реєстраційний № 1215, та затверджений рішенням загальних зборів членів Обухівського районного споживчого товариства (протокол № 1 від 22.12.98р.).

Обухівська районна державна адміністрація, скориставшись своїм правом на звернення до суду із позовом про визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи –Обухівського районного споживчого товариства, посилається на положення статті 110 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Згідно вимог статті 110 Цивільного кодексу України Юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Спеціальним Законом, який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, є Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, зокрема, ч. 2 статті 38 якого передбачено 2, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Наведені приписи чинного законодавства кореспондуються між собою і встановлюють виключний перелік підстав визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи. Зокрема, підставою для визнання судом недійсною державну реєстрацію є встановлення фактів допущених  порушень, при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Звертаючись із позовом до суду, позивач наголошує на наявності підстав для визнання недійсною державної реєстрації Обухівського РайСТ, а саме: допущені при його створенні та реєстрації порушення, проте, відсутнє жодне обкантування неможливості їх усунення.

Зокрема,  посилаючись на  порушення при затвердженні статуту, з якого вбачається, що останній було затверджено саме рішеннями загальних зборів, а не рішенням зборів уповноважених, не надав жодного доказу, що згадані рішення були оскаржені чи визнані недійсними, так само, як і оскарження протоколу цих зборів. Питання, щодо правомірності проведення зборів та затвердження статуту Обухівського Райся не є предметом розгляду даної справи.  

Стосовно неподання відповідачем під час реєстрації установчого договору, як це вимагається приписами статті 8 Закону України  „Про підприємництво”, слід зауважити наступне: саме орган державної реєстрації після перевірки наведених у реєстраційній картці відомостей та комплектності пакета документів формує реєстраційну справу суб'єкта підприємницької діяльності і фіксує дату надходження документів у журналі обліку реєстраційних справ та письмово повідомляє про це заявника шляхом видачі (надіслання) довідки, яка підписується представником органу державної реєстрації, відповідальним за прийняття документів, і засвідчується штампом цього органу.

Орган державної реєстрації несе відповідальність за комплектність та зберігання реєстраційної справи.

Під час судового розгляду достеменно встановити чи дійсно під час проведення реєстрації установчий договір подавався до органів реєстрації не вдається за можливе, оскільки сама процедура проведення реєстрації юридичної особи –Обухівського районного споживчого товариства відбувалась ще в 1999р.

Однак, звертаючись до суду, Обухівська райдержадміністрація не обґрунтувала свої вимоги стосовно неможливості подання відповідачем установчого договору до органів реєстрації, як це і вимагається вимогами статті 8 Закону України „Про підприємництво”.

Окрім цього, суд звертає увагу на наступні обставини: як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація юридичної особи – Обухівського районного споживчого товариства була проведена позивачем у січні 1999р., позов про визнання недійсною державної реєстрації заявлено Обухівською районною державною адміністрацією у серпні 2007р., тобто більше ніж через шість років після проведення реєстрації. При цьому, позивач наголошуючи на виявлені порушення, жодним чином не обґрунтував причин неможливості звернення із згаданим адміністративним позовом у строки, визначені приписами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на викладене, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Обухівської районної державної адміністрації щодо визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи –Обухівське районне споживче товариство.  

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 100, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                       п о с т а н о в и в

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями   185-187 КАС України.

              Суддя                                                                                                 Попікова О. В.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –  8 жовтня 2007р.