Рішення

від 19.10.2022 по справі 501/1997/17

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 19.10.2022

Справа № 501/1997/17

2/501/549/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Тимко М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Десять» до Чорноморської міської ради Одеської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (третя особа комунальне підприємство «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області) про усунення перешкод у праві користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Голова Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Десять» (ОСББ «Десять») звернувся до суду з позовом до Чорноморської міської ради Одеської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в якому просить усунути перешкоди ОСББ «Десять» у праві постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5110800000:02:028:0054 загальною площею 0,6 га з цільового призначенням «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; та знести житловий будинок АДРЕСА_2 .

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 27.01.2017 року за №202\31-VII було затверджено технічну документацію та передано в постійне користування ОСББ «Десять» земельну ділянку площею 0,6000 га (кадастровий номер 5110800000:02:028:0054), на території якої знаходиться багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , на території якої розташований ветхий багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 , який на думку позивача підлягає зносу згідно Рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 26.04.2004 року за №374.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не сповістив.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не сповістили, відзив на позов не надали.

Відповідач ОСОБА_3 надала письмові заперечення на позовну заяву, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, пояснень щодо позову не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 27.01.2017 року за №202/31-VII затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку з експлуатованим цокольним поверхом, в постійне користування об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Десять», та передано в постійне користування об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Десять» земельну ділянку площею 0,6000 га (кадастровий номер 5110800000:02:028:0054) для розміщення 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку з експлуатованим цокольним поверхом (т.1 а.с.43).

В межах земельної ділянки, площею 0,6000 га, кадастровий номер 5110800000:02:028:0054, яка передана в постійне користування ОСББ «Десять» для обслуговування 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку з експлуатованим цокольним поверхом за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться будинок за адресою: АДРЕСА_2 , що також підтверджується Генеральним планом міста Чорноморськ та не заперечувалось всіма учасниками судового процесу.

Частинами 2,3 ст. 152ЗК України визначено, щовласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхомвідновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Рішенням Іллічівського міського суду одеської області від 16 жовтня 2019 року по справі № 501/2265/17, залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного суду від 28.04.2021, визнано недійсним та скасовано Рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VІІ яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку з експлуатованим цокольним поверхом, в постійне користування об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Десять», та передано в постійне користування об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Десять» земельну ділянку площею 0,6000 га, кадастровий номер 5110800000:02:028:0054 (т.1 а.с.211-220).

Положеннями ч.4, 5 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі №753/11000/14-ц (провадження №61-11сво17) зроблено висновок, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У постанові ВП ВС від 02.02.2021 №925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16(пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19.

Згідно ч.5 ст.177 ЦК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються позовні вимоги.

У відповідності до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як визначено в ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Фактично, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтував позов правом користування земельною ділянкою. Відсутність права користування земельною ділянкою, є підставою для відмови у позові.

Отже, оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про недоведеність позовних вимог позивачем, оскільки останнім не надано належних доказів порушення його прав, а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючисьст.263-265 ЦПК Українисуд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Десять» до Чорноморської міської ради Одеської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (третя особа комунальне підприємство «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області) про усунення перешкод у праві користування земельною ділянкою, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя