Рішення

від 18.10.2022 по справі 345/1311/22

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/1311/22

Провадження № 2/345/563/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2022 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які на заявляються самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки і піклування Букачівської об`єднаної територіальної громади, Служба у справах дітей та сім`ї Букачівської селищної ради, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача ОСОБА_1 адвокат Круць В.М. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визначити місце проживання ОСОБА_3 з її батьком ОСОБА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що від шлюбу, що був зареєстрований 28.04.2008 між позивачем і відповідачкою та був розірваний згідно з рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.04.2013, у останніх народилася дитина ОСОБА_4 . Вищевказаним рішенням суду місце проживання дитини визначено з матір`ю. Станом на сьогодні дитина проживає з батьком, раніше проживала з матір`ю, сестрами та вітчимом. Під час дослідження психологічного стану ОСОБА_4 у Центрі психологічної допомоги «Серденько» стало відомо, що минулого року вітчим, будучи у стані алкогольного сп`яніння, її домагався, дитина вказує, що матері нічого не розповідала. Окрім цього, донька говорить, що з татом їй добре, а з мамою у неї не дуже хороші стосунки, бо остання ніколи не приділяла їй достатньо уваги, постійно кричала та ставилася до неї, як до «речі». Вважає за доцільне, визначити місце проживання дитини з батьком з огляду на те, що мати дитини має двох інших дітей від інших шлюбів та має намір виїхати проживати за кордон до іншого чоловіка. Відносини між дитиною та новим чоловіком матері не склалися, у них часто виникають конфлікти, останній не сприймає її, як свою дитину. Дочка неодноразово скаржилася позивачу на погане ставлення з боку нового чоловіка матері. Відповідачка у свою чергу свою материнську увагу та піклування приділяє молодшим дітям, а ОСОБА_4 не отримує належної батьківської турботи з боку матері. Натомість з позивачем у дитини міцні батьківські стосунки, він любить та опікується своєю єдиною дочкою, не уявляє своє життя без неї, має фінансові можливості для її повного утримання та бажає, щоб дитина проживала з ним.

Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що категорично незгідна з позовом, а більше того з обставинами, які ставляться в обґрунтування позовної заяви. Її дитина ОСОБА_4 довший час проживала з нею, а позивачу було надано право бачитися з нею у відповідні дні. Більше того, вона не забороняла брати позивачу її до себе та здійснювати батьківське піклування. Однак, позивач неодноразово самовільно забирав дитину і 12.04.2022 під приводом піти на піцу забрав доньку і не повернув на постійне місце проживання. Також вона вважає, що з 14 років дитина самостійно визначає місце проживання, зокрема, з ким саме хоче проживати. Вона являється підприємцем, має стабільний дохід і власне житло на відміну від позивача. Вважає наклепом, що її теперішній чоловік чіплявся до доньки, оскільки це не підтверджено жодним належним доказом. Вона переконана, що дитина повинна проживати разом з нею і надалі, оскільки батько «пограється» і не буде належним чином її виховувати. Зокрема, донька потребує піклування матері у такому віці на постійні основі. Вона любить свою дитину і має змогу забезпечити її всім необхідним. При розгляді даної справи просить врахувати те, що позивач не має постійної роботи та заробітку, це підтвердженого рішенням суду, коли останній просив про зменшення розміру аліментів. Вона не має наміру перешкоджати відповідачу в здійсненні його прав та обов`язків щодо їхньої дитини. Спиртними напоям не зловживає, добре відноситься до доньки. Позивач не може дати дитині, ні належного виховання та розвитку, ні матеріального забезпечення, не може забезпечити нормальних безпечних для дитини умов проживання.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Букачівської селищної ради подала до суду заяву, в якій зазначила, що позов ОСОБА_1 визнають повністю, просять слухати справу без представника Служби у справах дітей та сім`ї.

Позивач подав до суду заяву, відповідно до якої позов підтримує в повному обсязі та просить його задоволити. Розгляд справи просить проводити без його участі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.06.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

04.07.2022 представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про доручення доказів (а.с. 19, 40).

Ухвалою суду від 26.07.2022 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

18.08.2022 відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву з обґрунтування своїх заперечень щодо позову (а.с. 53-56).

13.09.2022 представник Служби у справах дітей та сім`ї Букачівської селищної ради подала до суду заяву, в якій зазначила, що позов ОСОБА_1 визнають повністю, просять слухати справу без представника Служби у справах дітей та сім`ї (а.с. 83).

03.10.2022 представник відповідачки надіслав на електронну адресу суду заяву про розгляд підготовчого засідання без їх участі та просив призначити справу до судового розгляду (а.с. 84).

Ухвалою суду від 03.10.2022 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

18.10.2022 позивач подав до суду заяву, згідно з якою позов підтримує в повному обсязі та просить його задоволити. Розгляд справи просить проводити без його участі.

Від відповідачки будь-яких заяв, клопотань, не поступало, як і не повідомляла про причини своєї неявки в судове засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

сторони по справі є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.05.2022 (а.с. 25).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.04.2013 у справі № 345/1940/13 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було розірвано, дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір`ю (а.с. 24).

Відповідно до психологічної характеристики психологічного стану дівчини та сімейних відносин щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеної Центром психологічної допомоги дітям «СЕРДЕНЬКО» встановлено, що в ході бесіди дівчинка розповіла про те, що на даний час живе з татом. Раніше проживала з матір`ю, вітчимом та сестрами. Стверджує, що з татом їй добре, а з мамою у неї не дуже хороші стосунки, бо вона ніколи не приділяла їй уваги. Зі слів ОСОБА_4 вона завжди хотіла від неї переїхати. Дівчина каже, що мама постійно на неї кричала та відносилася, як до «речі». Також ОСОБА_4 стверджує, що минулого року вітчим, будучи у стані алкогольного сп`яніння, її домагався, дитина вказує, що матері нічого не розповідала, тільки сестрі (а.с. 26-27).

Неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_1 по даний час за адресою АДРЕСА_1 і знаходить на його утриманні, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Букачівської селищної ради від 21.06.2022 № 659 (а.с. 28).

Відповідно до акту обстеження умов проживання № 13, складеного начальником Служби у справах дітей та сім`ї Букачівської селищної ради та заступником селищного голови, проведено обстеження умов проживання в АДРЕСА_1 , та встановлено, що за вказаною адресою проживає позивач ОСОБА_1 разом з донькою, в якої є всі належні умови для проживання, виховання та навчання. Стосунки в батька з дочкою доброзичливі. Батько з розумінням та серйозно ставить до виховання дочки (а.с. 31).

Неповнолітня ОСОБА_4 навчається у 9 класі Букачівського ліцею, що підтверджується довідкою, виданою директором ліцею (а.с. 32).

Відповідно до висновку про визначення місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 04.07.2022 затвердженого рішенням Букачівської селищної ради Івано-Франківської області від 08.07.2022 № 28 встановлено, що виходячи з інтересів дитини, комісія з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Букачівської селищної ради, вважає за доцільне визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 (а.с. 40, 41).

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Рогатинської РДА від 28.07.2020 № 19, визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні за дочкою ОСОБА_4 , а саме: щосуботи з 10:00 год. до 20:00 год. (а.с. 57).

Згідно з характеристикою ОСОБА_4 , учениці 7 класу Калуського ліцею № 2, мама приділяє належну увагу вихованню і навчанню дочки, відвідує батьківські збору та реагує на зауваження, цікавиться її поведінко і дисципліною у ліцеї. Батько не цікавить навчання і вихованням дочки (а.с. 58).

Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 1298 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ОСОБА_2 повідомлено, що її заяву про те, що 12.04.2022 о 18:52 за адресою АДРЕСА_2 , колишній чоловік не вперше самовільно забрав спільну дитину ОСОБА_4 , при цьому в нього є дозвіл на зустрічі по суботах. ОСОБА_1 забрав дитину на піцу до теперішнього часу не повернув, на телефоні дзвінки не відповідає, дитина ОСОБА_4 на телефоні дзвінки також не відповідає (а.с. 60).

У листі Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області від 10.07.2020 за № 12315/59/04/2020, адресованому ОСОБА_2 зазначено, що її звернення від 26.06.2022, яке зареєстроване у ІТС ІПН Калуського ВП за № 6448 з приводу того, що колишній чоловік не хоче повертати спільну дитину, частково знайшло своє підтвердження, однак, це пов`язано з тим, що безпосередньо сама дочка на даний час не має бажання повертатися додому (а.с. 59).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.02.2022, відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 61-62).

Між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання їхньої неповнолітньої дочки.

Оцінка суду:

дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Нормами чинного цивільного законодавства, зокрема, главою 4 підрозділу 1 розділу 2 Цивільного Кодексу України, визначено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, є малолітньою особою (ст. 31 ЦК України), а фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років є неповнолітньою особою (ст. 32 ЦК України).

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК України).

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом (ч. 3 ст. 29 ЦК України).

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч. 2 ст. 29 ЦК України).

Частина друга статті 47 ЦПК України надає можливість неповнолітнім особам віком від 14 до 18 років особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.

Вказані норми кореспондуються із нормами Сімейного Кодексу України.

Частиною першою статті 18 СК України визначено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу, а частиною четвертою статті 152 СК України визначено право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Так, статтею 161 СК України визначено порядок вирішення спору між матір`ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини.

При цьому, згідно частини третьої статті 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до роз`яснень, наданих Верховним Судом України в п.18 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст.160 СК, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Таким чином, у разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями статті 29 ЦК України.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в постановах від 12 листопада 2018 року по справі №344/16920/16-ц та від 25 січня 2018 року по справі № 537/5119/15-ц.

З урахуванням зазначеного, встановивши обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_4 виповнилося 14 років, суд, враховуючи положення частини другої статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України, дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для визначення судом місця проживання дитини з батьком. Закон не встановлює права суду визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років.

Крім того, в даному випадку втручання суду у приватне життя дитини щодо визначення її місця проживання на невизначений строк може призвести до порушення її ж права самостійно визначати в будь-який час на власний розсуд, з ким із батьків вона бажає проживати.

З огляду на викладене у суду відсутні правові підстави для визначення місця проживання у судовому порядку ОСОБА_4 , оскільки, остання, вправі вільно обрати із ким вона бажає проживати із батьків, які проживають окремо, та для вирішення цього питання вона набула повної цивільної дієздатності, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

При цьому, враховуючи бажання дитини проживати разом з батьком, що підтверджується її заявою, адресованою суду, від 18.10.2022, позицію органу опіки та піклування, згоду батька на те, щоб дочка проживала з ним, суд роз"яснює, що непонолітня ОСОБА_4 вправі самостійно визначити своє місце проживання з батьком та будь-які перешкоди для цього відсутні.

На підставі викладеного, ст.ст. 29, 31, 32 ЦК України, ст.ст. 18, 141, 152, 157, 160, 161 СК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які на заявляються самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки і піклування Букачівської об`єднаної територіальної громади, Служба у справах дітей та сім`ї Букачівської селищної ради про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстрована в АДРЕСА_3 , жителька АДРЕСА_2 .

Треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Букачівської селищної ради, адреса: смт. Букачівці вул. Чорновола, 26 Івано-Франківський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 44221416.

Орган опіки та піклування Букачівської об`єднаної територіальної громади, адреса: смт. Букачівці вул. Чорновола, 26 Івано-Франківський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04354781.

Суддя: