Постанова

від 19.10.2022 по справі 922/4292/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 922/4292/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Зубченко І.В. , суддя Радіонова О.О.

За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача (апелянта): Яковенко В.С. не з`явились не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу (вх. №856 Х/3) Садівничого товариства "ОРІОН", Харківська обл., Харківський р-н, сільрада Кулиничівська, за межами населеного пунктуна рішення господарського суду Харківської області 20.01.2022 р. (повний текст підписано 31.01.2022 р.) у справі за позовом до про№922/4292/21 (суддя Бринцев О.В.) Сухіної Надії Вікторівни, м. Харків Садівничого товариства "ОРІОН", Харківська обл., Харківський р-н, сільрада Кулиничівська, за межами населеного пункту визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні діїВ С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, за змістом якої просила суд визнати протиправним рішення правління СТ "ОРІОН" про виключення її зі складу членів Товариства. Позивач стверджує, що всупереч вимог закону та статуту Товариства її не було повідомлено про дату час та місце засідання правління.

За твердженнями відповідача, позивач мала заборгованість зі сплати членських внесків, а також систематично не виконувала обов`язки члена Товариства щодо належного утримання земельної ділянки. Про відповідне засідання правління позивач була повідомлена, зокрема, об`явою на дошці оголошень. Тому, на думку відповідача, спірне рішення є законним та обґрунтованим.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.01.2022 (повний текст складено та підписано 31.01.2022) у справі №922/4292/21 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення правління Садівничого товариства «ОРІОН», оформлене протоколом засідання правління Садівничого товариства «ОРІОН» від 04.07.2021 №1, в частині виключення ОСОБА_1 зі складу Садівничого товариства «ОРІОН». Зобов`язано Садівниче товариство «ОРІОН» поновити членство ОСОБА_1 у Садівничому товаристві «ОРІОН» з поновленням у списах Товариства та поверненням у користування земельної ділянки №139. Стягнуто з Садівничого товариства «ОРІОН» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 4.540,00 грн.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції посилався на те, що Рішення є протиправним тому, що воно прийнято правлінням Товариства про засідання якого відповідач позивача не повідомив, чим порушив положення статуту Товариства та права позивача, як члена Товариства.

20.02.2022 (згідно відтиску штампу поштового відділення на конверті, в якому було надіслано апеляційну скаргу) Садівниче товариство "ОРІОН", не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Харківської області від 20.01.2022р. у справі №922/4292/21, звернулось з апеляційної скаргою б/н від 18.02.2022 (з додатками) за змістом якої просить Східний апеляційний господарський суд:

- скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2022 року у справі №922/4292/21;

- прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставами скасування оскаржуваного рішення відповідач вважає наступні обставни:

- оскаржуване рішення не відповідає вимогам законності і обґрунтованості та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак підлягає скасуванню;

- при ухваленні рішення господарський суд Харківської області допустив вихід за межі позовних вимог, чим порушив ч. 2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України;

- вважає, що деталізація порядку повідомлення не врегульована ні статутом, ні нормами діючого законодавства. Враховуючи кооперативну специфіку функціонування садового товариства, повідомлення членів СТ «Оріон» здійснюється шляхом оприлюднення абсолютно всіх значущих питань на інформаційних дошках оголошень, яких на території Товариства розташовано дванадцять в такій конфігурації, щоб кожен член СТ мав змогу безперешкодно отримати відповідну інформацію;

- що стосується питання скликання загальних зборів, апелянт відзначає, що повідомлення про це оприлюднюється на інформаційних дошках завжди не пізніше ніж за чотирнадцять днів до дати проведення заходу, а тому абсолютно всі садоводи, які хоча б подекуди з`являються на своїх земельних ділянках, є поінформованими про дату, час, місце та порядок денний зборів. Стверджує, що саме таким чином члени СТ «Оріон» були повідомлені про Загальні збори Товариства, які відбулись 30 травня 2021 року;

- звертає увагу суду, що садоводи, щодо яких є відомості про тривалу відсутність, особисто обдзвонюються за телефонами, які містяться у відповідній книзі. Зауважує, що відповідно до п.2.13 Статуту, член Товариства зобов`язаний в 10-ти денний термін повідомляти Правління в разі зміни місця продивання, номера телефону або призвища. У зазначеній вище книзі міститься наданий раніше позивачем контактний телефон: 64-64-76. В свою чергу, уповноважена особа СТ «Оріон» неодноразово намагалась додзвонитись до гр. ОСОБА_1 за вказаним телефоном з метою попередження про призначення Загальних зборів Товариства на 30 тривня 2021 року, проте, це не виявилось можливим через не обслуговування даного телефонного номеру.;

- крім цього, відповідач зазначає, що 17.05.2021 на домашню адресу гр. ОСОБА_1 було направлено повідомлення про призначення звітних загальних зборів СТ «Оріон» на 30.05.2021 року, проте, 24.06.2021 лист із повідомленням було повернуто через неотримання та спливу терміну зберігання. За твердженнями відповідача, до останнього намагаючись вийти на контакт із позивачем у справі керівництво СТ «Оріон» у складі членів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 прибули 25.05.2021 за адресою мешкання гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з метою вручити приписи про сплату заборгованості та повідомлення про призначення Загальних зборів Товариства на 30.05.2021 року. Проте, за цією адресою членам Товариства ніхто не відчинив, а тому припис та повідомлення були залишені у двірному отворі квартири, де проживає позивач (про, що було складено відповідний акт);

- за твердженнями відповідача, ним було вжито всіх можливих заходів по інформуванню гр. ОСОБА_6 про призначення Загальних зборів Товариства на 30.05.2021 року, на якимх розглядалось питання виключення її зі складу членів СТ;

- більше того, за твердженнями апелянта, на Загальних зборах Товариства 30.05.2021 року брали участь 161 член СТ «Оріон». Тобто, всі інші правомочні учасники СТ були повідомлені про дату, час і місце проведення зборів, і тільки гр. ОСОБА_1 про це була не обізнана, що на думку апелянта, є сумнівним. Тому, твердження позивача про порушення відповідачем порядку скликання Загальних зборів Товариства є безпідставною та необґрунтованою. Незважаючи на це, суд першої інстанції дійшов висновку про неналежність визначених вище заходів повідомлення особи, посилаючись на те, що повідомлення є належним виключно у разі, якщо відповідна інформація була фактично доведена до відома заінтересованої особи. Проте, відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в даному випадку, довести інформацію до адресата не вдавалось за можливе через обставини, які абсолютно не залежали від СТ «Оріон» (мається на увазі, що відповідач не зміг фізично розшукати позивача, при цьому вживши всіх можливих для цього засобів (телефон, поштовий зв`язок, навіть фізичний виїзд за місцем мешкання);

- позивачем зі свого боку не надано жодного доказу в обґрунтування тих обставин, на які вона посилається (порушення вимог ст. 74 ГПК України). В тексті позову мається тільки особисте твердження гр. ОСОБА_1 про її неповідомлення щодо вирішення питання про виключення зі складу учасників СТ «Оріон»;

-відповідач стверджує, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції припустився логічної помилки, коли обґрунтовуючи таке рішення фактично використав концепцію негативного доказу. Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує. В такому випадку сама по собв концепція змагальності, визначена в статті 13 ГПК України, втрачає сенс. Суд зробивши припущення про ймовірне неповідомлення позивача про дату, час і місце розгляду питання про виключення гр. ОСОБА_1 зі складу учасників СТ «Оріон» в порушення згаданого принципу безпідставно переклав тягар доведення цієї обставини на відповідача;

- відповідач вважає, що його позиція є значно більш вірогідною ніж бездоказові твердження позивача за даною справою. Відповідач до апеляційної скарги додає списки членів СТ «Оріон», які брали участь в загальних зборах учасників за попередні роки, з яких вбачається, що 2014 року позивач жодного разу не був присутній на Загальних зборах, та не скористався своїми корпоративними правами на участь в управлінні СТ «Оріон», про порушення яких стверджує у своєму позові. Відповідач вважає, що ця обставина свідчить також про перевагу «балансу ймовірностей» в бік правової позиції відповідача. Тому висновки суду про начебто процедури виключення гр. ОСОБА_1 зі складу учасників СТ «Оріон» на думку відповідача, є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи.

04.08.2022 з господарського суду Харківської області на поштову адресу Східного апеляційного господарського суду надіслано справу №922/4292/21 - 1 том на 106 арк., апеляційну скаргу вих. б/н від 18.02.2022 вх. №213 від 22.02.2022 з додатками всього на 70 аркушах, в тому числі поштовий конверт з описом вкладення до цінного листа, платіжне доручення №73 від 18.02.2022 про сплату судового збору, описи вкладення до цінного листа та поштові накладні, що підтверджують направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі (позивачу).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022р. в порядку вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Черноту Л.Ф., тоді як іншими членами судової колегії є Зубченко І.В., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 р. у справі №922/4292/21 відкрито апеляційне провадження у справі №922/4292/21. Встановлено позивачу строк до 12.09.2022р. (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено Відповідачу строк до 27.09.2022р. (включно) для подання відповіді відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи. Запропоновано учасникам справи в строк до 12.09.2022р. (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч. 4 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом упоноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2022р. була направлена сторонам у справі на поштові та електроні адреси у відповідності до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

30.08.2022 (в межах строку) через Електронний суд від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній просить: апеляційну скаргу СТ ОРІОН на рішення Господарського суду Харківської області від 20 січня 2022 року прийнятого у справі № 922/4292/21 за позовом ОСОБА_1 до СТ ОРІОН про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, призначено розгляд апеляційної скарги (вх. №856 Х/3) Садівничого товариства "ОРІОН" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.01.2022 р. (повний текст підписано 31.01.2022 р.) у справі №922/4292/21 до розгляду на "19" жовтня 2022 р. о 10:00 год. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи та зобов"язати невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду. Роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи статті 3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений (визначений) на іншу дату, зважаючи, що м. Харків на момент постановлення цієї ухвали віднесено до території проведення бойових дій. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми Електронний суд (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом упоноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua. Встановлено Відповідачу строк до 27.09.2022р. (включно) для подання відповіді відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.

У судове засідання 19.10.2022 позивач не з`явився. Але, 28.09.2022 через «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, за змістом якого останні просить суд розглянути апеляційну скаргу СТ «ОРІОН» на рішення Господарського суду Харківської області від 20 січня 2022 року прийнятого у справі №922/4292/21 за позовом ОСОБА_1 до СТ «ОРІОН» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, без участі позивача та його представника.

Апеляційну скаргу СТ «ОРІОН» код ЄДРПОУ 23148076 на рішення Господарського суду Харківської області від 20 січня 2022 року прийнятого у справі №922/4292/21 за позовом ОСОБА_1 до СТ «ОРІОН» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Вказане клопотання обґрунтоване тим що, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні запроваджено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі чинний. В той же час наразі на території Харківської області відбуваються активні воєнні (бойові) дії, а на всій території України зберігається загроза масованих артилерійських та ракетних обстрілів, що становить загрозу для учасників судового процесу, як під час судового засідання (навіть в режимі відео конференції), так і під час проїзду для участі у судовому засіданні, тому позивач вважає за можливе проведення розгляду справи без її участі та участі представника за наявними в матеріалах справи документами (доказами).

Відповідач в судове засідання 19.10.2022 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відомості картки обліку вихідних документів.

Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, якою було призначено розгляд справи на 19.10.2022 о 10:00 год., було оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 14.09.2022.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України.)

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, а також з огляду на те, що явка сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а наявних матеріалів справи на думку суду достатньо для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до вимог статей 223 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на нижче викладене.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 22.03.1998 ОСОБА_1 була членом Товариства, що підтверджується членською книжкою садівника (т.I, а.с. 28-29). Позивачці була надана в користування земельна ділянка №139 загальною площею 6 соток (т.I, а.с. 27).

30.05.2021 були проведені звітні Загальні збори членів Товариства, оформлені протоколом від 30.05.2021 №б/н (т.I, а.с. 11-15). Серед іншого зборами були прийняті рішення щодо надання членам товариства терміну погашення заборгованості зі сплати членських внесків та з оплати електропостачання до 30.06.2021.

Відповідно до пункту 3 рішення засідання правління Товариства, оформленого протоколом від 04.07.2021 №1 (т.I, а.с. 16-19), вирішено затвердити список виключених зі складу членів Товариства (т.I, а.с. 20), в т.ч. позивача ОСОБА_1 , у зв`язку з наявністю заборгованості по сплаті членських внесків.

Вищевикладені обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом даного позову є визнання протиправним та скасування Рішення про виключення позивача зі складу членів Товариства, а також зобов`язання поновити членство у Товаристві з поновленням у списках товариства та повернення у користування земельної ділянки №139.

Фактичними підставами позову є порушення порядку повідомлення позивача про засідання правління, на якому її було виключено зі складу членів Товариства.

За змістом статті 2 Закону України "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання.

Відповідно до пункту 2.13. Статуту Товариства член товариства зобов`язаний своєчасно сплачувати вступні, членські та цільові внески в розмірах і терміни, встановлені Загальними зборами Товариства (зборами уповноважених).

З матеріалів справи вбачається, що станом на 30.05.2021 заборгованість позивача по сплаті членських внесків становила в загальному розмірі 1.682,00 грн (за 2019 - 196,00 грн, за 2020 - 1.049,00 грн, за 2021 - 437,00 грн).

Зазначена обставина позивачем визнається, у зв`язку з чим не підлягає доведенню з огляду на приписи частини першої статті 75 ГПК України (обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом). Господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку про неналежне виконання позивачем обов`язків члена Товариства в частині сплати членських внесків.

Щодо протиправності рішення судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

За твердженнями позивача Рішення є протиправним тому, що воно прийнято правлінням Товариства про засідання якого відповідач позивача не повідомив, чим порушив положення статуту Товариства та її, позивача, права, як члена Товариства.

Виключення члена з кооперативу це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення членом кооперативу своїх статутних обов`язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, та в порядку визначених законом та установчими документами кооперативу.

Положеннями пункту 2.15. статуту Товариства передбачено, що член Товариства (користувач земельної ділянки) може бути виключений (виведений) з Товариства у випадках, зокрема, несплата встановлених Загальними зборами Товариства (зборами уповноважених) вступного, членських і цільових, інших внесків протягом 1 року.

Член Товариства має право брати участь в обговоренні питань, що розглядаються на Загальних зборах Товариства (зборах уповноважених), засіданнях правління Товариства, а також вносити пропозиції щодо покращення роботи Товариства. (пункт 2.8. статуту Товариства).

Виключення зі членів Товариства здійснюється правлінням з наступним затвердженням рішення на Загальних зборах Товариства (зборах уповноважених), з попереднім повідомленням суб`єкта про час, місце, дату засідання правління та Загальних зборів Товариства (зборів уповноважених). У випадку неявки члена Товариства без поважних причин, питання розглядається без його присутності (пункт 2.14. статуту Товариства).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.ст. 13, 74 ГПК України).

Отже, враховуючи зміст пункту 2.14. статуту («…з попереднім повідомленням суб`єкта про час, місце, дату засідання правління…») відповідач повинен надати докази на підтвердження того, що позивач була повідомлена ним про час, місце, дату засідання правління, яке відбулося 04.07.2021 та на якому було прийнято рішення про її виключення з членів Товариства. Проте відповідачем цей тягар доказування не витриманий доказів повідомлення позивача не надано. Так, матеріали справи не містять ні самого повідомлення, ні доказів його вручення (чи доведення до відома у інший спосіб) позивачеві.

Твердження відповідача про вчинення ним заходів, спрямованих на повідомлення позивача про засідання правління 04.07.2021 (розміщення об`яви на дошці оголошень Товариства, залишення повідомлення біля дверей помешкання позивача тощо) судом першої інстанції обгрунтовано відхилено у зв`язку з тим, що факт вчинення цих заходів не підтверджений документально. Крім того, названі заходи не є належними способами повідомлення.

Виходячи зі змісту пункту 2.14. статуту Товариства та з самої суті попереднього повідомлення як такого, повідомлення є належним виключно у разі, якщо відповідна інформація була фактично доведена до відома заінтересованої особи. Формальне вчинення окремих з дій, які самі по собі до фактичної передачі інформації адресату не приводять, не може бути визнане належним повідомленням.

Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішення загальних зборів господарського товариства недійсними (правовий висновок Судової палати у господарських справах (постанова від 02.09.2014 у справі №3-39гс14, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 908/1767/20)).

Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.

Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким є загальні збори його учасників.

Правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019р. у справі №904/10956/16.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання (п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»), встановленої ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Разом з тим, спосіб повідомлення про скликання загальних зборів повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника. Особа, яка скликає загальні збори учасників Товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників Товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2018р. у справі №904/6983/17, від 25.04.2018р. у справі №904/6965/17.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду що, неналежне повідомлення позивача про час, місце, дату засідання правління Товариства, призначених на 04.07.2021 є порушенням вимог пункту 2.14. статуту Товариства, а також корпоративних прав позивача.

В той же час Верховний Суд України в постановах від 17.12.2014 та 02.09.2015 року прийнятих у справах №6-143цс14 та № 6-813цс15 виклав правову позицію та зазначив, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені.

Отже, за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

Виходячи з вищезазначеного складений акт, копія якого міститься в матеріалах справи і на який посилається відповідач, не підтверджує здійснення належного повідомлення позивача.

Крім того твердження відповідача щодо намагання уповноваженої особи СТ «ОРІОН» додзвонитись до позивача використовуючи наявний номер стаціонарного телефону судова колегія апеляційної інстанції вважає безпідставним тому як на підтвердження вказаних доводів не надано жодного доказу.

За змістом апеляційної скарги відповідач посилається на те, що повідомлення членів СТ «ОРІОН» здійснюється шляхом оприлюднення абсолютно всіх значущих питань на інформаційних дошках оголошень, які розташовані на території Товариства, однак апелянт на підтвердження вказаних доводів також, не надав доказів на підтвердження розміщення на дошках оголошень відповідної інформації про дату, час та місце проведення загальних зборів або засідання правління Товариства і порядку денного вказаних заходів. Відповідачем взагалі не доведено у встановленому законом порядку, наявність вказаних інформаційних дощок на території СТ «ОРІОН».

Натомість відповідачем в порушення вимог статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, без належного обґрунтування, приєднано до апеляційної скарги нові докази - списки членів СТ «ОРІОН», які не було надано до суду першої інстанції.

Посилаючись на нові докази - списки, відповідач зазначає, що позивач не брала участі у загальних зборах учасників Товариства з 2014 року, тоді як це є правом учасника Товариства, а не обов`язком.

Таким чином, слід дійти висновку, що відповідачем не виконано належним чином обов`язку визначеного п. 2.14 Статуту, а саме не застосовано до позивача заходів громадського впливу та не здійснено письмових попереджень про необхідність ліквідації порушень у визначений термін, а також не здійснено попереднього повідомлення про дату та час, місце проведення загальних зборів Товариства на якому вирішується питання про виключення позивачки з членів Товариства, тим самим порушено права останньої.

Враховуючи факт порушення відповідачем порядку проведення засідання правління Товариства від 04.07.2021, а саме неповідомлення позивача про час, місце, дату засідання правління, рішення про виключення позивача зі складу членів Товариства є протиправним.

У позовній заяві, а в подальшому у відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначив, що відповідно до оскаржуваного рішення її виключили зі складу Товариства у зв`язку з несплатою членських внесків за 2019 2021 рік у загальному розмірі 1682 грн.

В той же час відповідачем не надано розрахунку заборгованості, а тому твердження апелянта про наявність боргу у розмірі 196 грн. за 2019 рік є необґрунтованими. Так як відповідно до наявних в справі доказів внески за вказаний рік були сплачені.

Також відповідачемне надано жодного доказу на підтвердження встановлення розміру внесків за 2020 та 2021 рік та порядку і строків їх сплати, а також не надано будь-яких доказів на підтвердження належного доведення вказаної інформації до позивача.

Крім того, відповідно до наданого відповідачем припису про прийняте 30 травня 2021 року рішення загальних зборів, позивачу було надано строк для сплати внесків до 01 липня 2021 року, а сам же припис датований 02 липня 2021 року, вже після настання строку для сплати внесків.

Відповідно до протокольного рішення від 30 травня 2021 року, загальними зборами Товариства садівникам, що підлягали виключенню, надана можливість повернення до складу Товариства за умови сплати внесків та для цього загальними зборами строк не було визначено. Тому, дані обставини є недоведеними відповідачем, ким встановлено граничну дату сплати внесків.

В свою чергу позивач скористався наданим, загальними зборами, правом та можливістю повернення до складу Товариства, сплативши членські внески та направив відповідну заяву. Однак позивачу було відмовлено у відновленні членства у Товариства.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.

Таким чином, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття.

Водночас у силу приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (постанова КГС ВС від 14.12.2018 у справі №914/809/18). Суд також зобов`язаний дотримуватися принципу оцінки доказів. Відповідно до цього принципу суд на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи аналізує та оцінює докази (як окремо, так і в їх сукупності) у взаємозв`язку, єдності і протиріч. Така оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обгрунтовують доводи й заперечення сторін (постанова КГС ВС від 28.01.2020 року у справі №910/6981/19).

Скаржник помилково ототожнює категорії належності та допустимості доказів, і не враховує вимоги частини другої статті 86 ГПК України, відповідно до якої саме суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Отже, Східний апеляційний господарський суд вважає, що ураховуючи статус особи, яка заявляє про принципи змагальності та рівності сторін, предмет доказування, доходить висновку, що скаржник аргументовано не довів в чому саме полягає необґрунтованість ухваленого рішення судом першої інстанції. Фактично скаржник процитував норми процесу та заначив декларативно (абстрактно), що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції припустився логічної помилки, коли обґрунтовуючи таке рішення фактично використав концепцію негативного доказу.

Твердження відповідача, що його позиція є значно більш вірогідною ніж бездоказові твердження позивача за даною справою, судова колегія апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Стосовно вимоги про поновлення членства позивача в товаристві судова колегія апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно вимоги про поновлення членства позивача в Товаристві з поверненням у користування земельної ділянки №139 є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення, адже єдиною правовою підставою було Рішення.

Враховуючи висновок про задоволення основної позовної вимоги суд, відповідно, дійшов до правомірного висновку про задоволення похідних позовних вимог про поновлення членства позивача в Товаристві з поверненням у користування земельної ділянки №139.

З огляду на зазначене, а також приймаючи до уваги те, що господарський суд Харківської області дійшов до правильного висновку про доведеність вимог позивача.

Зазначене свідчить про правомірність висновку господарського суду Харківської області про наявність достатніх підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії.

В силу приписів статей 13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладено обов`язок доведення існування відповідних підстав, тоді як інша сторона, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Східний апеляційний господарський суд вважає, що хоча поняття «обґрунтованого» рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), в силу імперативних приписів статті 236 ГПК України повинен під час розгляду справи надати оцінку особливо тим аргументам учасників справи, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.

Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що відповідачу за даною справлою надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга Садівничого товариства "ОРІОН", Харківська обл., Харківський р-н, сільрада Кулиничівська, за межами населеного пункту на рішення господарського суду Харківської області від 20.01.22 року (повний текст рішення складено та підписано 31.01.2022 року) у справі №922/4292/21 задоволенню не підлягає.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Садівничого товариства "ОРІОН", Харківська обл., Харківський р-н, сільрада Кулиничівська, за межами населеного пункту залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 20.01.2022 року (повний текст рішення складено та підписано 31.01.2022 року) у справі №922/4292/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.10.2022

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова