Ухвала

від 17.10.2022 по справі 904/2407/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

17.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2407/21За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна площа", м. Дніпро

про заміну сторони (стягувача) правонаступником

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко", м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", м. Дніпро

про стягнення 107 849,03 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від заявника: Кузьменко В.С., адвокат

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

05 жовтня 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна площа" до господарського суду надійшла заява (вх. №33199/22 від 05.10.2022), якою просить замінити стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Озерна площа" у наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2021 у справі №904/2407/21 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до договору про відступлення прав вимоги №26/09-1 від 26 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" (первісний кредитор) відступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Озерна площа" (новий кредитор) право вимоги до боржника за основним договором (основний борг та нарахування за порушення боржником грошового зобов`язання) та по зобов`язанню зі сплати судового збору у справах №904/8302/14 та №904/2407/21 на загальну суму 500 478,49грн та інші нарахування, що можуть виникнути у зв`язку із порушенням боржником виконання основного зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна площа" до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 17.10.2022.

Відповідно до частини третьої статті 334 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Позивач та відповідач у судове засідання призначене для розгляду заяви про заміну сторони правонаступником не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника заявника, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" заборгованість у розмірі 107 849,03грн, з яких: 3 % річних у розмірі 35 135,30грн; інфляційні втрати у розмірі 72 713,73 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" про стягнення 107 849,03грн задоволено частково.

15.06.2021 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021, яке набрало законної сили 15.06.2021 видано наказ №904/2407/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 35103 (тридцять п`ять тисяч сто три)грн 21 коп., інфляційних втрат у розмірі 72 713 (сімдесят дві тисячі сімсот тринадцять)грн 73 коп., витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять)грн 32 коп.

Виконавчий документ перебував на виконанні у Чечелівському відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та був повернутий стягувачу на підставі п.2 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" у зв`язку з відсутністю майна на яке можна звернути стягнення.

05 жовтня 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна площа" до господарського суду надійшла заява (вх. №33199/22 від 05.10.2022), якою просить замінити стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Озерна площа" у наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2021 у справі №904/2407/21 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021.

Розглянувши заяву, дослідивши наявні у справи докази, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно з положеннями статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Слід зазначити, що стаття 52 Господарського процесуального кодексу України вміщена до розділу І "Загальні положення" глави 4 "Учасники судового процесу" цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість стаття 334 Господарського процесуального кодексу України розташована в розділі V "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах", що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво може здійснюватись і при заміні боржника або кредитора в зобов`язанні (статті 513, 520 Цивільного кодексу України). При цьому, згідно з Цивільним кодексом України такий договір про заміну сторони в зобов`язанні повинен бути укладений в такій же самій формі, що і первісне зобов`язання.

З матеріалів справи убачається, що 26 вересня 2022 року між ТОВ "Хім-Еко" (первісний кредитор) та ТОВ "Озерна площа" (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги №26/09-1 (а.с. 80-82).

Станом на день підписання даного договору згідно бухгалтерсько-фінансових документів первісного кредитора та на підставі договору, зазначеного в таблиці 1 цього договору №18-07/Р від 18.07.2013 (далі основний договір) первісний кредитор володіє правом вимоги до боржника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Місія-1") у загальній сумі 500 478,49грн (п`ятсот тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 49 копійок), що виникло з договору підряду №18-07/Р від 18.07.2013. Право вимоги первісного кредитора до боржника, окрім основного договору №18-07/Р від 18.07.2013, в частині суми основного боргу (в тому числі сум нарахувань за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання) та в частині зобов`язань із сплати сум судового збору також підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року та постановою Вищого господарського суду від 13.01.2016 по справі 904/8302/14 та підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 по справі 904/2407/21 (п. 1.1 договору).

В пункті 1.2 договору зазначено, що станом на дату укладання цього договору боржник свої зобов`язання за основним договором №18-07/Р від 18.07.2013, що визначений в таблиці 1 пункту 1.1. цього договору, в повному обсязі не виконав.

У порядку та на умовах, визначених даним договором та чинним в Україні законодавством, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржника по оплаті заборгованості за основним договором №18-07/Р від 18.07.2013 (основний борг у розмірі 373 938,92грн та всі інші можливі нарахування за порушення боржником грошового зобов`язання), в тому числі ті, що визначений в пункті 1.1. цього договору (стягнення нарахованих прострочених 3% річних та інфляційних - 107 816,94грн.), а також право вимоги у боржника по зобов`язанню із сплати судового збору у справах № 904/8302/14 та №904/2407/21 (18 722,63грн).

Первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржника за основним договором (основний борг та нарахування за порушення боржником грошового зобов`язання) та право вимоги до боржника по зобов`язанню зі сплати судового збору у справах № 904/8302/14 та №904/2407/21 на загальну суму 500 478,49грн (п`ятсот тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 49 копійок) та інші нарахування, що можуть виникнути у зв`язку з порушенням боржником основного зобов`язання (п. 1.3 договору).

За умовами п. 1.4 договору моментом переходу права вимоги первісного кредитора за основним договором до нового кредитора є момент отримання первісним кредитором компенсації від нового кредитора після підписання цього договору.

Первісний кредитор і новий кредитор оцінюють право вимоги за основним договором у суму 475 391,80грн (чотириста сімдесят п`ять тисяч триста дев`яносто одна гривня 80 копійок), яка надалі іменується за договором - компенсація, яку новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору (п. 2.1 договору).

Компенсація повинна бути сплачена новим кредитором первісному кредитору у день підписання цього договору. Компенсація сплачується новим кредитором у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора (пункти 2.2, 2.3 договору).

Згідно п. 3.1 договору первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, після отримання компенсації від нового кредитора. Первісний кредитор зобов`язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання компенсації передати новому кредитору за актом приймання-передачі усі документи які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором.

Первісний кредитор зобов`язується письмово повідомити боржника про відступлення прав вимоги за основним договором протягом 2 (двох) робочих днів з дати підписання цього договору (п. 3.2 договору).

З моменту підписання сторонами цього договору і сплати новим кредитором первісному кредитору компенсації до нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора до боржника за основним договором в обсязі, визначеному в п. 1.3 цього договору, а первісний кредитор втрачає зазначені права вимоги (п. 3.3 договору).

З моменту підписання сторонами цього договору зобов`язання боржника за основним договором щодо сплати грошових коштів вважаються виконаними належним чином, якщо ці кошти у повному обсязі перераховані на поточний рахунок нового кредитора, що зазначений у реквізитах цього договору, з урахуванням п.3.6 цього договору (п. 3.4 договору).

Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданих за цим договором прав вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку (п. 3.5 договору).

У разі якщо після укладення цього договору боржник виконає свій обов`язок за основним договором на користь первісного кредитора, то останній повинен протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виконання боржником своїх обов`язків за основним договором, перерахувати отриману суму коштів на користь нового кредитора (загальний розмір такої суми не повинен перевищувати суму, визначену в п. 1.3 цього договору) (п. 3.6 договору).

Згідно п. 5.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31 грудня 2022 року включно.

Після підписання договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу. Відступлення вимоги згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін інших умов основного договору, не пов`язаних з цим договором (пункти 5.2, 5.3 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

27.09.2022 між ТОВ "Хім-Еко" та ТОВ "Озерна площа" складено та підписано Акт приймання-передачі документів (а.с. 83).

На виконання зазначеної норми договору, новий кредитор отримав від первісного кредитора наступні документи: договір підряду №18-07/Р від 18.07.2013, акти приймання-передання підрядних робіт за формою КБ-2в до нього, довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за формою КБ-3 та повідомлення про готовність до передання робіт, виконаних за договором підряду № 18-07/Р від 18.07.2013, і вимоги про їх прийняття та оплату від 18.07.2014 № 18-07; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року по справі № 904/8302/14 та рішення інших інстанцій по цій справі; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 по справі № 904/2407/21 та рішення інших інстанцій по цій справі; судовий наказ по справі № 904/8302/14; судовий наказ по справі № 904/2407/21; документи по виконавчому провадженню по стягненню заборгованості по справі № 904/8302/14; документи по виконавчому провадженню по стягненню заборгованості по справі №904/2407/21; Акт звірки взаємних розрахунків між боржником та первісним кредитором.

Своїми підписами сторони засвідчують факт передачі документів та не мають один до одного претензій щодо переданих (отриманих) документів. Первісний кредитор несе відповідальність за справжність та достовірність документів, що передаються, а також за повноту, відповідність, достовірність наведених у цих документах даних (пункти 2, 3 договору).

Відповідно до рахунку на оплату №27-09/1 від 27.09.2022 ТОВ "Озерна площа" перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Хім-Еко" грошові кошти у розмірі 475 391,80грн., що підтверджується платіжним дорученням №741 від 27.09.2022 (а.с. 86).

27.09.2022 на виконання умов договору ТОВ "Хім-Еко" листом за вих. 27/09-1 повідомило боржника (ТОВ "Місія-1") про відступлення права вимоги, а також надало копію договору про відступлення права вимоги №26/09-1 від 26.09.2022 (а.с. 84).

Фактичне виконання Новим кредитором грошових зобов`язань за відступлення права вимоги за договором є визначальним для заміни сторони у виконавчому провадженні, оскільки за частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2020 у справі №916/2286/16.

Можливість відступлення права вимоги є властивістю суб`єктивного зобов`язального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (стаття 513 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Зі змісту норм Цивільного кодексу випливає, що за загальним правилом, будь-яке зобов`язальне право вимоги може бути відступлене кредитором іншій особі; недопустимість відступлення права вимоги в силу сутності зобов`язання або через пряму заборону закону є винятком.

Обмеження щодо заміни кредитора у зобов`язанні може бути встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК). Зазвичай такі обмеження спрямовані на усунення ризиків, пов`язаних із переходом прав вимоги до іншої особи, яка не є стороною за первісним договором.

Цивільний кодекс встановлює загальне правило про принципову можливість переходу права кредитора від однієї особи до іншої як в порядку загального (універсального) правонаступництва, так і в порядку правонаступництва в окремому правовідношенні (сингулярного правонаступництва). В ч. 1 ст. 512 ЦК України ці види правонаступництва розглядаються як самостійні підстави заміни кредитора у зобов`язанні. Отже, заміна кредитора у зобов`язанні є родовим поняттям щодо передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

При цьому слід брати до уваги те, що в ЦК України термін "зобов`язання" вживається в різних значеннях і не збігається змістовно з поняттям "договір".

Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Дозволяючи заміну сторони (як універсальне, так і сингулярне правонаступництво) на стадії виконавчого провадження у встановленому порядку, законодавець визнає, що вона як така не суперечить публічним інтересам у сфері судочинства та приватним інтересам сторін.

Правова оцінка законності відступлення права вимоги на стадії виконання судового рішення про стягнення грошей має ґрунтуватися на тому, що: будь-які ризики для боржника, пов`язані із відступленням права вимоги за грошовим зобов`язанням та стягненням відповідних сум як санкцій за його порушення, відсутні, оскільки вимога є безспірною в силу рішення суду, що набрало законної сили; обмеження права кредитора на вільне розпорядження своїм безспірним правом вимоги в статусі стягувача у публічно-правових відносинах виконавчого провадження не відповідає вимогам справедливості, розумності та добросовісності, які в зобов`язальному праві відіграють першорядне значення, що прямо випливає зі змісту ч. 3 ст. 509 ЦК України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Воля боржника за грошовим зобов`язанням на стадії застосування до нього заходів примусового виконання (наприклад, у вигляді арешту, примусового стягнення належних боржникові грошових сум та їх зарахування державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби) не має будь-якого юридичного значення. В ситуації, коли відбувається фактичне виконання обов`язку боржника у примусовому порядку, боржник не має і не може мати суб`єктивного права або інтересу щодо грошових сум, присуджених для сплати на користь кредитора. У випадку, коли судовим рішенням підтверджено наявність боргу і державною виконавчою службою здійснюються відповідні дії, кредитор наділяється правом використати публічно-правовий інститут (виконавче провадження) для реального відновлення його порушеного права. Оскільки на стадії примусового виконання судового рішення до боржника застосовуються заходи юридичної відповідальності, отже, навіть теоретично волевиявлення (згода) боржника щодо переходу прав кредитора у грошовому зобов`язанні до іншої особи (якщо це і передбачено умовами договору) не може вплинути на виконання судового рішення на користь нового стягувача (цесіонарія).

Таким чином, беручи до уваги, що у Цивільному кодексу України закріплено загальне правило про те, що зобов`язальне право вимоги як самостійна майнова цінність може вільно передаватися кредитором іншій особі. Будь-яке майнове право (право вимоги) може бути відступленим, якщо законом не встановлено відповідну заборону, або якщо воно не має нерозривного зв`язку із особою кредитора. Обмеження щодо заміни кредитора у зобов`язанні (у вигляді згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні) може бути встановлено договором з метою усунення ризиків, пов`язаних із переходом прав вимоги до іншої особи, яка не є стороною за первісним договором. Право вимоги за грошовим зобов`язанням є в принципі оборотоздатним, не має нерозривного зв`язку із особою кредитора, і його відступлення іншій особі не підпадає під заборону, встановлену ст. 515 Цивільного кодексу України, а саме у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю Договірні обмеження щодо відступлення права вимоги за грошовим зобов`язанням мають розглядатися з точки зору справедливості, розумності та добросовісності як загальних засад цивільного законодавства (ст. 3 ЦК) та конкретних обставин справи.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Щодо досліджуваної справи, то докази виконання рішення господарського суду в матеріалах останньої відсутні.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених обставин справи господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" на правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна площа".

З урахуванням викладеного, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна площа" про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна площа" про заміну сторони (стягувача) правонаступником - задовольнити у повному обсязі.

Замінити сторону (стягувача) Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" (вул. Горобця, буд. 6-А, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51909; ідентифікаційний код 36072043) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Озерна площа" (просп. Пушкіна, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код 41826171) в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2021 №904/2407/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 35103 (тридцять п`ять тисяч сто три)грн 21 коп., інфляційних втрат у розмірі 72 713 (сімдесят дві тисячі сімсот тринадцять)грн 73 коп., витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять)грн 32 коп.

Ухвала господарського суду набирає законної сили 17.10.2022 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 19.10.2022.

Суддя Н.М. Євстигнеєва